Рішення № 138638825, 29.07.2026, Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 589/2947/26

Провадження № 2-о/589/134/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 рокум. Шостка

Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Темірова Ч.М.,

присяжних: Бур Л.Ю., Шляхового О.В.,

з участю секретаря судового засідання Глоба С.А.,

представника заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Шостка цивільну справу в порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_2 , заінтересованої особи: Шосткинська міська рада Сумської області, Шосткинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Шосткинському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про оголошення фізичної особи померлою,

ВСТАНОВИВ:

Заявник через свого представника ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою, в якій просить оголосити померлим ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлим. В обґрунтування заяви представник зазначила, що рішенням Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 23.12.2009 ОСОБА_3 визнано безвісно відсутнім. Підставою слугувало те, що ОСОБА_3 з 2006 року виїхав на заробітки до рф, і з того часу відомостей від нього родичі не мають. Встановлення факту смерті потрібно сину ОСОБА_3 для оформлення спадкових прав.

У судовому засіданні представник заявника, вважала за можливе проводити розгляд справи без участі ОСОБА_2 , просила заяву про оголошення померлим ОСОБА_3 задовольнити.

Представники заінтересованих осіб у судове засідання не з`явились. Від Шосткинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану надійшла заява, з проханням розгляд справи проводити за відсутності цієї заінтересованої особи.

Шосткинський міськрайонний суд Сумської області своєю ухвалою від 05.06.2026 відкрив провадження у справі, та на підставі ч. 1 ст. 307 ЦПК України витребував інформацію від державних органів та організацій стосовно ОСОБА_3 .

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є сином ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 від 26.01.2001.

На підставі рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 23.12.2009 у справі №2-0-172/2009 за заявою ОСОБА_4 , було визнано ОСОБА_3 , 1969 року народження, уродженця села Шевченко Глухівського району Сумської області, мешканця міста Шостка Сумської області, безвісно відсутнім.

Згідно з копії договору купівлі-продажу від 04.02.2000 ОСОБА_3 належить частина квартири АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки № 1514 від 02.07.2026 про реєстрацію місця проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ЦНАП у м.Шостка повідомив, що інформація стосовно цієї особи відсутня.

Перевіряючи обставини справи судом витребувано інформацію від Державної прикордонної служби України. Із отриманого витягу від 29.06.2026 убачається, що в базі даних наявна інформація про неодноразовий перетин кордону України громадянином - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , його документ « НОМЕР_2 », дати виїзду/в`їзду охоплюють період з 19.07.2018 по 10.01.2022. Датований виїзд за межі України 10.01.2022 о 22:36 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зафіксовано на пункті пропуску «Чоп, Тиса».

Шосткинське районне управління поліції ГУНП в Сумській області у своєму повідомленні № 121775-2026 від 02.07.2026 зазначило, що на цей час вказаним відділом розшукові заходи відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не проводяться, з повідомленням про зникнення ОСОБА_3 ніхто не звертався.

Згідно з відомостей Державної податкової служби України від 07.07.2026, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з січня 2009 року по травень 2026 року, не має нарахованого доходу, перерахованого податку та військового збору.

Пенсійний фонд України на виконання ухвали суду про витребування доказів скерував до суду довідку № 2800-030102-7/52268 від 10.07.2026, в якій зазначено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як такий, що отримує пенсію та соціальні виплати на обліку не значиться.

Заслухавши пояснення представника заявника, дослідивши письмові докази по справі в повному обсязі, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви, враховуючи таке.

Ключове значення, яке має встановлення факту смерті або народження особи для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявників, рішення суду у такій категорії справ має ґрунтуватись на дотриманні вимог ст. 263 ЦПК України щодо повного і всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, в тому числі з урахуванням документів, які видані органами та установами, що знаходяться на такій території.

Відповідно до положень ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Згідно з частини першої, третьої, четвертої статті 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті. Порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.

Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

Як вказує Верховний Суд у постанові від 07 липня 2021 року в справі № 390/1443/19-ц, оголошення громадянина померлим має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.

Рішення про оголошення фізичної особи померлою може бути прийняте судом за наявності таких підстав: 1) відсутність особи в місці її постійного проживання; 2) відсутність відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона зникла безвісті за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців; 3) неможливість одержання відомостей про місце перебування особи, незважаючи на вжиті заходи.

Особливістю цієї категорії справ, є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз`яснено, що громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина.

Системний аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що сама по собі відсутність відомостей про місце перебування фізичної особи протягом трьох років у місці її постійного проживання не може бути підставою для оголошення цієї фізичної особи померлою. Суд повинен мати достатні належні та допустимі докази для встановлення обставин, на підставі яких можливо зробити вірогідне припущення про смерть громадянина. Тобто особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення фізичної особи померлою ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи (правова презумпція).

Відповідно до ч. 1, 6 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

Отже під час розгляду вказаної справи, судом встановлено, що місце проживання ОСОБА_3 на території Шосткинсього району Сумської області не зареєстроване. Фактичне місце проживання із долучених заявником та отриманих судом доказів не встановлено. За вказаного, суд не може вважати, що ОСОБА_3 за певною адресою свого місця постійного проживання не з`являється протягом трьох років.

Оголосити фізичну особу померлою за умови відсутності у місці її постійного проживання відомостей про місце її перебування протягом трьох років є правом, а не обов`язком суду. Відсутність безумовних доказів або суперечність у доказах на підтвердження обставин, що надаються заявником та/або заінтересованими особами, унеможливлює оголошення особи померлою. (Постанова ВС від 07.11.2023 року в справі № 607/159/23, від 27 листопада 2019 року у справі № 461/424/15-ц, від 30 березня 2022 року у справі № 295/4293/21).

При розгляді справ вказаної категорії судам слід, крім іншого, з`ясовувати, чи може бути відсутність особи умисною, тобто чи не переховується вона від правоохоронних органів з метою уникнення юридичної відповідальності. Вказаний висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 06 листопада 2019 року у справі № 226/3053/18 (провадження № 61-11048св19). Відсутність безумовних доказів або суперечність у доказах на підтвердження обставин, що надаються заявником та/або заінтересованими особами, унеможливлює оголошення особи померлою. Подібний висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 461/424/15-ц (провадження № 61-35636св18).

Аналізуючи досліджені докази суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , періодично з 2018 року по 10.01.2022 перебував на території України та виїжджав за кордон. Відомості, які містяться в базі даних Державної прикордонної служби України, вказують на те, що ОСОБА_3 перетинав кордон більше восьми разів на транспортному засобі з однаковим реєстраційним номером, і з цього можно припустити можливість ідентифікувати власника авто, яким може бути ОСОБА_3 . У більшості випадків перетин кордону України ОСОБА_3 здійснював через пункт пропуску "Краківець", що може вказувати на наявність постійного місця проживання останнього на території України, проте за певних обаствин він не бажав повідомляти про це заявнику, який є його сином.

Крім того, судом встановлено, що органами поліції оперативно-розшукова справа категорії «розшук» відносно ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , з повідомленням про зникнення ніхто не звертався. Вказане може свідчити, що інформація про місце знаходження ОСОБА_3 може бути встановлена в позасудовому порядку при зверненні заявника до відповідних правоохоронних органів з урахуванням даних отриманих з Державної прикордонної служби України.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, аналізуючи наявні у справі докази, суд дійшов до переконання, що звернення до суду з заявою про оголошення померлим ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є передчасним, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, містяться відомості про його проживання в певний період часу на території України, але така інформація не була відома заявнику через відсутність проведених ним розшукових дій.

За таких обставин, з урахуванням того, що фактично розшук ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не проводився, наявні обставини, які потребують перевірки компетентними органами в рамках розшукових дій, відсутні безумовні докази, що підтверджують припущення смерті ОСОБА_3 , суд дійшов висновку, що заявником не надано належних та допустимих доказів для встановлення обставин, на підставі яких можливо було б зробити вірогідне припущення про смерть ОСОБА_3 , так як у заяві до суду та в судовому засіданні представник заявника лише констатував факт відсутності будь-якого зв`язку заявника з батьком ОСОБА_3 та відсутність відомостей про місце його перебування, але жодним чином не доводив можливі припущення про його смерть.

З огляду на викладене, заява подана передчасно, та за відсутності відповідних доказів та обґрунтувань підстав для її задоволення не вбачається.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення у справах окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 46, 47 ЦК України, ст. ст. 19, 89, 263 - 265, 268, 273, 293, 294, 305 - 308, 315-317 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_2 , заінтересованої особи: Шосткинська міська рада Сумської області, Шосткинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Шосткинському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про оголошення фізичної особи померлою - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції з дня його проголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяЧ.М.Теміров

Присяжні: Л.Ю. Бур

О.В. Шляховой