Рішення № 138637979, 16.07.2026, Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

справа № 274/1180/26

провадження № 2/179/827/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2026 року Магдалинівським районним судом Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Ковальчук Т.А.,

при секретарі Хорольській І.П.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Гранд Буд» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, -

ВСТАНОВИВ:

До Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області надійшла за підсудністю цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Гранд Буд» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що 24 вересня 2025 року на автодорозі М-06 22 км+500 м у напрямку м. Києва сталася ДТП за участю автомобілів RENAULT MASTER д.з. НОМЕР_1 , який належить ТОВ «БК «ГРАНД БУД» (в подальшому - Позивач) та TOYOTA HILUX д.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження. Працівниками поліції було складено протокол за ст 224, Відповідно якого, винним у скоснні ДТП встановлено Відповідача. В подальшому постановою Києво-Святошинського суду Київської області від 27.10.2025 р. справа N? 369/18204/25 ОСОБА_2 було визнано винним у скоєнні ДТП, притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУПАП.

Таким чином, винуватець ДТП встановлений судовим рішенням, яке вступило в законну силу. ПрАТ «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ», компанія у якій була застрахована відповідальність Позивача, визнав дане ДТП страховим випадком, та перерахував на розрахунковий рахунок Позивача суму страхового відшкодування в сумі 160 000,00 грн.

Даний факт підтверджується листом страховика N? 291025-2484/к/у/тс від 29.10.2025 р. та платіжним дорученням. пошкодження транспортного засобу Позивача.

Протоколом огляду транспортного засобу від 02 жовтня 2025 року, встановлені у повній відповідності до протоколу огляду транспортного засобу, на замовлення Позивача, була зроблена калькуляція вартості відновлювального ремонту (з урахуванням вартості запасних частин). Калькуляція була зроблена ТОВ «ТЕСЛА КІНГ СЕРВІС», вартість відновлювального ремонту становить 504 100,00 грн.

Відповідно до частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об?єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У зв?язку з цим позивач просить стягнути із відповідача збитки внаслідок ДТП, витрати на адвокатську допомогу та судові витрати.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з?явився, був повідомлений про час, місце та дату судового засідання належним чином.

Суд може ухвалити заочне рішення за чотирьох умов: належне повідомлення відповідача, його неявка без поважних причин, неподання відзиву та відсутність заперечень позивача.

Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Постановою Києво-Святошинського суду Київської області від 27.10.2025 р. справа N? 369/18204/25 ОСОБА_2 було визнано винним у скоєнні ДТП, притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУПАП. (а.с. 54)

Згідно калькуляції ТОВ «ТЕСЛА КІНГ СЕРВІС», вартість відновлювального ремонту становить 504 100,00 грн. (а.с. 40, 41)

Відповідно до квитанції та Довідки ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» 22.10.2025 року перерахувало 160 000 грн як виплату страхового відшкодування ТОВ «Будівельна компанія «Гранд Буд». (а.с. 35,36)

Таким чином відповідач має відшкодувати іншу частину завданої шкоди.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статтями 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для настання деліктної відповідальності за статтями 1166, 1167 ЦК України необхідна наявність складу правопорушення, а саме: наявність шкоди; протиправна поведінка заподіювача шкоди; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина.

Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди.

Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві шкоди, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.

Згідно зі статтею 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частини друга статті 1187 ЦК України).

Разом з тим правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов`язок.

Так, відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування).

Статтею 979 ЦК України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату).

До відносин, що випливають з обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов`язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів, визначена спеціальним ЗУ "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Закон України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" регулює правовідносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

У цьому Законі визначено, що особами, відповідальність яких вважається застрахованою, є страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом, тобто таким, який зазначається у чинному договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована (підпункти 1.4, 1.7 статті 1 цього Закону).

У абзаці першому підпункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до частини першої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Отже, спір про відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, самим джерелам підвищеної небезпеки кожним із їх володільців перед іншим із них, вирішується за правилами статті 1188 ЦК України, а саме: шкода, завдана одному з володільців із вини іншого, відшкодовується винним; не відшкодовується шкода, завдана володільцю лише з його вини; за наявності вини всіх володільців розмір відшкодування визначається судом у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення (тобто залежно від ступеня вини кожного); у разі відсутності вини володільців у взаємному завданні шкоди жоден із них не має права на відшкодування. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14 вересня 2022 року у справі №441/756/18.

Відповідно до положень частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З приводу витрат на правову допомогу адвоката, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача суму у розмірі 10 000 грн, як відшкодування витрат на правову допомогу. Виходячи із принципів обгрунтованості, розумності та справделивості.

У зв?язку із вищенаведеним суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги, судовий збір відшкодовується в порядку ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 1166, 1167, 1187, 1188 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Гранд Буд» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ГРАНД БУД» (ЄДРПОУ 41885986) суму збитків, завданих внаслідок ДТІ, та не покритих страховим відшкодуванням, в сумі 344 100,00 (триста сорок чотири тисячі сто) грн. ???

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ГРАНД БУД» (ЄДРПОУ 41885986) суму витрат на адвокатську допомогу у розмірі 10 000,00 (десять тисяч) грн. ???

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ГРАНД БУД» (ЄДРПОУ 41885986) суму судових витрат 5 461, 50 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Ковальчук Т.А.