Рішення № 138637816, 30.07.2026, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/2433/26

Номер провадження 2/213/1802/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2026 року м. Кривий Ріг

Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Нестеренко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та без проведення судового засідання цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позицій позивача та відповідача.

03.06.2026 року представник позивача через підсистему «Електронний суд» звернувся до Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовною заявою, у якій просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором № 21.02.2024-100001918 від 21.02.2024 у розмірі 7 420,00 грн, судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати, пов`язані з надсиланням позовної заяви, у розмірі 116,58 грн.

Позов обґрунтовано обставинами:

21.02.2024 року між ТОВ «Споживчий центр» (кредитодавець) та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 21.02.2024-100001918 (далі Кредитний договір). Договір укладено в електронному вигляді шляхом направлення товариством пропозиції (оферти) укласти договір та прийняття її (акцепту) відповідачем, підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором Е479, що підтверджується пропозицією про укладення кредитного договору (офертою), заявкою та підтвердженням.

Відповідно до умов Кредитного договору:

сума кредиту: 4 000,00 грн;

строк кредитування: 42 дні (з 21.02.2024 по 02.04.2024);

процентна ставка «Економ»: 2% за один день користування кредитом (протягом первинного періоду 14 днів);

процентна ставка «Стандарт»: 2,5% за один день користування кредитом (протягом всього строку кредиту, окрім періоду застосування ставки «Економ»).

Кредитодавець свої зобов`язання за договором виконав, надавши відповідачу кредитні кошти, що підтверджується квитанцією про перерахунок коштів від 21.02.2024, яка свідчить про перерахування коштів на картку відповідача. Відповідач взятих на себе зобов`язань не виконала.

Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача за кредитним договором становить 7 420,00 грн, з яких: 4 000,00 грн заборгованість по тілу кредиту; 3 420,00 грн заборгованість за процентами.

Позиція відповідача.

У встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі строк від відповідача не надходило ні заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, ні відзиву на позовну заяву.

II. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.

03.06.2026 року представник позивача через підсистему «Електронний суд» звернувся до Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з даною позовною заявою.

Ухвалою судді Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09.06.2026 провадження у справі відкрито, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Інших заяв, клопотань від сторін до суду не надходило.

З огляду на те, що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та без проведення судового засідання, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 8 ст. 178, ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у ній матеріалами.

III. Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що 21.02.2024 року о 16:08 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 21.02.2024-100001918 про надання споживчого кредиту. Вказаний договір є електронним та підписаний відповідачкою за допомогою одноразового ідентифікатора Е479, що підтверджує факт його укладення.

Відповідно до умов Договору:

Сума кредиту: 4 000,00 грн;

Строк кредитування: 42 дні (з 21.02.2024 по 02.04.2024);

Процентна ставка «Економ»: 2% за 1 день користування кредитом (протягом первинного періоду 14 днів);

Процентна ставка «Стандарт»: 2,5% за 1 день користування кредитом (протягом всього строку, окрім періоду застосування ставки «Економ»).

На підтвердження виконання кредитодавцем своїх зобов`язань та отримання відповідачкою кредитних коштів матеріали справи містять:

Квитанцію про перерахунок коштів від 21.02.2024 (ID операції: 2428777248, Order ID: O_311A09A51AAA244FF3798F015BE8073B5FCF), з якої вбачається перерахування коштів у сумі 4 000,00 грн на картку № НОМЕР_1 з призначенням платежу: «Видача за договором №21.02.2024-100001918».

Згідно з Довідкою про відкриття рахунку № НОМЕР_2 від 15.05.2026, ТОВ «Споживчий центр» має відкритий рахунок № НОМЕР_3 в АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Відповідно до Договору № 4507 про надання послуг в системі LiqPay від 01.11.2020, укладеного між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ТОВ «Споживчий центр», позивач має право на здійснення масових виплат на картки отримувачів, що підтверджує технічну можливість перерахування коштів відповідачу.

Згідно з інформацією, отриманою з центрального вузла Системи BankID НБУ (sidBi: 8cf66919-dec1-43a5-aab7-94f012095ac5), особу, яка вчиняла дії в інформаційній системі кредитодавця, було однозначно встановлено як ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ), що підтверджує факт укладення договору саме відповідачкою.

Судом встановлено, що відповідачка доказів належного виконання зобов`язань за договором не надала, доводи позивача щодо наявності заборгованості за тілом кредиту та за процентами не спростувала, контррозрахунку суду не подала.

Відповідно до Розрахунку заборгованості за кредитним договором 21.02.2024-100001918, складеного позивачем станом на 19.05.2026, заборгованість ОСОБА_1 становить 7 420,00 грн, яка складається з:

заборгованості за тілом кредиту 4 000,00 грн;

заборгованості за процентами 3 420,00 грн.

Розрахунок процентів здійснювався за ставками 2% та 2,5% за період з 21.02.2024 по 02.04.2024 (42 дні), що відповідає умовам договору.

Судом перевірено, що позивачем враховано часткову оплату відповідачем коштів у сумі 500,00 грн від 02.04.2024, яка була зарахована в рахунок погашення процентів відповідно до черговості, встановленої ст. 534 ЦК України.

IV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Щодо форми правочину та його змісту.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами (ч. 1 ст. 207 ЦК України).

Договір, що за своєю правовою природою є двостороннім правочином, є домовленістю двох або більше сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.ст. 626, 628 ЦК України).

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», моментом підписання електронного правочину є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Кредитний договір № 21.02.2024-100001918 від 21.02.2024 укладено в електронній формі та підписано відповідачкою за допомогою одноразового ідентифікатора Е479, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Отже, вказаний договір за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, є дійсним та обов`язковим для виконання сторонами.

Щодо виконання зобов`язання.

За загальним правилом, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону (ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України - за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтями 1046, 1048 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що була передана йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Згідно з ч. 1 ст. 534 ЦК України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов`язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у Постанові по справі № 916/2403/18 від 10.09.2019, часткова сплата боржником основного боргу та/або сум санкцій є дією, що свідчить про визнання боргу.

Щодо обмеження розміру процентної ставки.

Частиною 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції, чинній на момент укладення договору, з 24.12.2023) встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 відсотка. Вказана норма є імперативною та не може бути змінена за домовленістю сторін.

Відповідно до п. 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023, тимчасово встановлено, що протягом 240 днів з дня набрання чинності зазначеним Законом максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів 2,5%; протягом наступних 120 днів 1,5%.

Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24.12.2023.

Таким чином, на момент укладення кредитного договору (21.02.2024) діяли наступні обмеження:

з 24.12.2023 по 21.04.2024 2,5% (перші 120 днів);

з 22.04.2024 по 19.08.2024 1,5% (наступні 120 днів);

з 20.08.2024 1%.

Встановлені договором ставки 2% та 2,5% перевищують зазначене обмеження (2% перевищує 1%, 2,5% перевищує 1%), однак позивач заявляє до стягнення проценти, нараховані виключно за період з 21.02.2024 по 02.04.2024, тобто в період дії перехідного обмеження 2,5%. Вказаний період повністю охоплюється першими 120 днями з моменту набрання чинності Законом, коли максимальна денна ставка становила 2,5%.

Оскільки ставки 2% та 2,5% не перевищують тимчасово встановлений ліміт 2,5% у зазначений період, нарахування процентів за такими ставками є правомірним. Суд не вбачає підстав для перерахунку процентів, оскільки позивач не порушив вимог ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» з урахуванням перехідних положень.

V. Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України). Частинами 1, 3 статті 89 ЦПК України визначено, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що 21.02.2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 21.02.2024-100001918. Відповідач погодилася з умовами кредитного договору, про що свідчить її підпис, вчинений з використанням одноразового ідентифікатора Е479, що відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» прирівнюється до власноручного підпису.

Також встановлено, що кредитодавцем виконані умови договору, кредитні кошти в сумі 4 000,00 грн були надані відповідачу, що підтверджується квитанцією про перерахунок коштів від 21.02.2024. Відповідач, в свою чергу, зобов`язання за договором належним чином не виконала, вчасно отримані в кредит кошти не повернула, проценти за користування кредитом не сплатила в повному обсязі, заборгованість погашена не була. Таким чином, позивачем підтверджено факт укладення кредитного договору з відповідачем та порушення ним взятих на себе зобов`язань.

За загальним правилом, передбаченим статтею 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Доказів визнання кредитного договору недійсним суду не надано.

Розрахунок заборгованості (Розрахунок заборгованості за кредитним договором 21.02.2024-100001918), наданий позивачем, перевірено судом, він є арифметично вірним, відповідає умовам договору та вимогам закону. Судом враховано, що нарахування процентів за ставками 2% та 2,5% у період з 21.02.2024 по 02.04.2024 є правомірним, оскільки не перевищує тимчасово встановлений ліміт 2,5%, передбачений п. 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону. Відповідачем вказаний розрахунок не спростовано, контррозрахунку не надано.

Виходячи із встановлених фактичних обставин справи, вимог чинного законодавства, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

VI. Щодо розподілу судових витрат між сторонами.

З урахуванням приписів частини першої статті 141 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати з оплати судового збору підлягають стягненню з відповідача.

Позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн (згідно з платіжною інструкцією від 26.05.2026). Зазначена сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім того, позивачем понесено витрати, пов`язані з надсиланням копії позовної заяви з додатками відповідачу, у розмірі 116,58 грн, що підтверджується квитанцією та описом вкладення ТОВ «Поштова служба «Е-Пост» від 27.05.2026. Вказані витрати, відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, є витратами, пов`язаними з розглядом справи, та підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 259, 263-265, 268, 274, 279, 354 ЦПК України, ст.ст. 1046, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ч. 5 ст. 8, п. 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором № 21.02.2024-100001918 від 21.02.2024 у розмірі 7 420 (сім тисяч чотириста двадцять) гривень 00 копійок, з яких:

4 000,00 грн заборгованість по тілу кредиту;

3 420,00 грн заборгованість по процентах.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» витрати, пов`язані з надсиланням копії позовної заяви з додатками, у розмірі 116 (сто шістнадцять) гривень 58 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 30 липня 2026 року.

Відомості про сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя О.М. Нестеренко