Рішення № 138637577, 31.07.2026, Південний міський суд Одеської області (до 25.04.2025 - Южний міський суд Одеської області)

Справа №519/993/26

Провадження № "Е"2/519/782/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.07.2026 м. Південне

Південний міський суд Одеської області у складі:

головуючого судді Лемця С.П.,

за участю секретаря судового засідання Гнатюк Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою представника ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» - адвоката Усенка М.І. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, мотивуючи свої вимоги тим, що 26.11.2019 між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» був укладений кредитний договір №5387862, згідно з умовами якого відповідач отримав 12000 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором. ТОВ «Мілоан» умови Кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши Відповідачеві кредит на потрібну їй суму. Відповідач зі свого боку не виконав умов Кредитного договору.

Відповідач підписав Кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс - повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між ТОВ Мілоан та Відповідачем не був би укладений.

Після чого, укладений кредитний договір було розміщено в особистому кабінеті Відповідача, якому в свою чергу були перераховані кошти, відповідно до умов п.2.1 Кредитного договору шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти Позичальника, що підтверджується Платіжним дорученням на користь Відповідача від ТОВ Мілоан.

Підтвердженням добровільного укладення Відповідачем даного Договору підтверджує Анкета-заява на кредит № 5387862 Позичальника від 26.11.2019, що заповнена Відповідачем.

Враховуючи умови чинного законодавства та п. 3.2.6. Кредитного договору № 5387862 від 26.11.2019 Позикодавець має право відступати, передавати, будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього Договору без згоди Позичальника.

05.03.2020 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відповідно до чинного законодавства України укладений договір відступлення прав вимоги №48-МЛ.

Відповідно до умов даного Договору відбулося відступлення права вимоги і за Кредитним договором № 5387862 від 26.11.2019, що укладений між ТОВ «Мілоан» та Відповідачем (витяг з реєстру Боржників до Договору відступлення прав вимоги №48-МЛ від 05.03.2020).

Сума заборгованості Відповідача становить 41040,00 грн, відповідно до Витягу з реєстру Боржників з них:

- прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 12000,00 грн;

- прострочена заборгованість за сумою відсотків становить 21600,00 грн;

- заборгованість по штрафах /пені 6000,00 грн;

- прострочена заборгованість за комісією становить 1440,00 грн.

Позивачем проведено роботу щодо ситуації з погашення наявної заборгованості відповідача та виконання кредитних зобов`язань, а саме: відповідачу було надіслано письмову претензію про погашення кредитної заборгованості вих. № 19535555 від 01.04.2026.

Ухвалою Південного міського суду Одеської області від 03.06.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, згідно клопотання просить здійснити розгляд справи без його участі, проти заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про день та час слухання справи була повідомлена належним чином, з заявами та клопотаннями не зверталася.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи, перевіривши їх доказами, суд дійшов до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи що 26.11.2019 між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» був укладений кредитний договір № 5387862, сума кредиту 12000,00 грн строком на 30 днів. Договір підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (файл: додатки до позову е.а.с.1).

Згідно предмету договору, Кредитодавець зобов 'язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п. 1.3. Договору надати Позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п.1.2. Договору, а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно п.1.4. Договору та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Сума (загальний розмір) кредиту становить 12000 грн (п.1.2. Договору).

Кредит надається загальним строком на 30 днів з 26.11.2019 (дата надання кредиту) і закінчується 26.12.2019 (дата остаточного погашення заборгованості).

Проценти за користування кредитом: 7200.00 грн, які нараховуються за ставкою 2,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Тип процентної ставки фіксована.

Комісія за надання кредиту: 1440.00 грн, яка нараховується за ставкою 12.00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту (додатки до позову е.а.с. 1).

Додаток №1 до Договору про надання споживчого кредиту № 5387862 від 26.11.2019 містить графік платежів, відповідно до якого встановлено кількість платежів, їх розмір та періодичність внесення позичальником з повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом (додатки до позову е.а.с.6).

Відповідно до анкети-заяви на кредит № 5387862 від 26.11.2019 між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» погоджена сума кредиту 12000 грн, строк кредиту 30 днів, ставка процентів 2,00 % за кожен день користування, комісія 12,00 % одноразово. Крім того, зазначена анкета відображає процес оформлення та розгляду заяви (додатки до позову е.а.с.8).

Платіжним дорученням №3816642 від 26.11.2019 підтверджено перерахування коштів у сумі 12000 грн ОСОБА_1 згідно з договором № 5387862 (додатки до позову е.а.с.10).

Довідкою про ідентифікацію підтверджено, що ОСОБА_1 уклав договір №5387862 від 26.11.2019 за допомогою одноразового ідентифікатора S92907 від 26.11.2019 (додатки до позову е.а.с.7).

Відповідно до відомостей про нарахування та погашення, виписки з особового рахунка за кредитним договором № 5387862 від 26.11.2019 заборгованість ОСОБА_1 складає 41040,00 грн, з яких:

- прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 12000,00 грн;

- прострочена заборгованість за сумою відсотків становить 21600,00 грн;

- заборгованість по штрафах /пені 6000,00 грн;

- прострочена заборгованість за комісією становить 1440,00 грн (додатки до позову е.а.с.13).

Таким чином, відповідач станом на дату звернення позивачем до суду не виконав своїх зобов`язань перед кредитором, доказів протилежного суду не надано.

Відповідно до п.3.2.6 договору Товариство має право відступати, передавати та будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього Договору без згоди позичальника.

Між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладений Договір відступлення прав вимоги №48-МЛ від 05.03.2020.

Пунктом 6.2.3 договору відступлення прав вимоги №48-МЛ права вимоги переходять до нового кредитора у день здійснення фінансування (оплати) на користь кредитора у повному обсязі в сумі, вказаній в п.7.1 цього договору, після чого новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості. Оформлення відступлення права вимоги здійснюється шляхом підписання Акту приймання-передачі Реєстру Боржників (Додаток №2) відповідно до п.8.3.2 Договору (додатки до позову е.а.с. 14).

Із матеріалів справи вбачається, що 05.03.2020 акт прийому передачі Реєстру боржників від 05.03.2020 до Договору відступлення прав вимоги №48-МЛ від 05.03.2020 був підписаний ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».

Відповідно до платіжної інструкції №17824 від 05.03.2020 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» сплатило ТОВ «Мілоан» плату за відступлення прав вимоги згідно з Договором відступлення прав вимоги №48 від 05.03.2020 у розмірі 1698895,78 грн (додатки до позову е.а.с.31).

До ТОВ ФК «Кредит-Капітал» відповідно до укладеного договору відступлення прав вимоги №48-МЛ від 05.03.2020 перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у сумі складає 41040,00 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 12000,00 грн; прострочена заборгованість за сумою відсотків становить 21600,00 грн; заборгованість по штрафах /пені 6000,00 грн; - прострочена заборгованість за комісією становить 1440,00 грн, що підтверджується витягом з Реєстру боржників до Договору відступлення прав вимоги №48-МЛ від 05.03.2020.

Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ ФК «Кредит-Капітал» повідомило відповідача шляхом направлення на адресу відповідача претензію Вих. № № 19535555 від 01.04.2026, в якій вимагало погасити заборгованість перед ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» у сумі 41040,00 грн (е.а.с. 33).

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У ст. 526 ЦК України, передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Також, ст. 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Будь-яких доказів на спростування того, що договір був укладений в електронному вигляді, відповідачем не надано.

Статтею 1077 ЦК України, встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, до позивача перейшли права первісного кредитора ТОВ «Мілоан» за кредитним договором № 5387862 від 26.11.2019 в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором №5387862 від 26.11.2019 не виконав, у передбачений у договорі строк кошти (суму кредиту) не повернув, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за основною сумою боргу у розмірі 12000,00 грн, яка підлягає стягненню на користь позивача.

Щодо вимог про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками суд зазначає наступне.

За положеннями ст. 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язани й повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже припис абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України, про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

З аналізу зазначених норм матеріального права слідує, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Встановлені фактичні обставини у справі, зокрема Анкета-заява на кредит № 5387862 від 26.11.2019, свідчать про те, що за умовами укладеного між фінансовою установою та відповідачем кредитного договору ТОВ «Мілоан» надало позичальнику суму позики, а останній зобов`язався повернути надану позику у повному обсязі у визначений договором строк до 26.12.2019.

Таким чином позикодавець відповідно до ст. 1048 ЦК України, мав право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами в межах погодженого сторонами строку кредитування 30 днів, тобто до 26.12.2019.

Тобто, за вказаний період розмір відсотків становить 7200,00 грн (12000,00 грн х 2,00 % х 30 дні).

Тому заявлена ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» вимога в частині стягнення з відповідача заборгованості за відсотками у розмірі 21600,00 грн є безпідставною, відповідно позов в цій частині підлягає частковому задоволенню в розмірі 7200,00 грн.

Крім цього, пред`являючи вимоги про стягнення заборгованості за кредитом, позивач також просив стягнути й заборгованість за комісією в сумі 1440,00 грн.

Так, із п. 1.5.1 кредитного договору вбачається, що Комісія, пов`язана з наданням Кредиту 12 % від суми Кредиту та дорівнює 1440,00 грн. Комісія розраховується шляхом множення суми Кредиту (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні. Нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту.

Водночас, згідно ч. 3 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (п. 3 ч. 3 ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність»), зокрема надання споживчого кредиту.

Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо).

Інакше кажучи, банк неуповноважений стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.

З урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов`язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався.

Недотримання вказаних принципів призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.

Виконання позичальником умов кредитного договору, встановлених із порушенням зазначених принципів, не приводить ці умови у відповідність до засад цивільного законодавства.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17 (провадження № 14-53цс21).

Згідно з пунктом 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача тощо) або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, унесення до нього змін, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 06.11.2023 у справі № 204/224/21, провадження №61-4202сво22 дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

З огляду на викладене, супутня послуга банку, визначена як надання кредиту в момент видачі, має надаватися клієнту банку безоплатно.

За наведених обставин, вимоги позивача про стягнення комісії у розмірі 1440,00 грн не підлягають задоволенню.

Що стосується заборгованості по штрафах/пені в розмірі 6000,00 грн, то суд зазначає наступне.

Із відомості про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 5387862 не вбачається, що ТОВ «Мілоан» було нараховано боржнику штраф/пеню у розмірі 6000 грн (файл додатки до позову е.а.с. 11-12).

Згідно витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимог від 10.09.2025 заборгованість по штрафам/пені 6000 грн (файл додатки до позову е.а.с. 32).

Разом з цим, відповідно до п.18 Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, суд вважає, що нарахування неустойки у сумі 6000,00 грн є неправомірним, а відтак задоволенню не підлягає.

За таких обставин, з урахуванням викладеного, оскільки відповідач умови за вказаними договорами належним чином не виконував, право вимоги за кредитним договором перейшло до позивача, то суд вважає за необхідне, позовні вимоги задовольнити частково, стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 5387862 від 26.11.2019 у розмірі 19200,00 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту 12000,00 грн, заборгованості за відсотками у розмірі 7200,00 грн.

Сторона позивача в позовній заяві зазначає, що попередня сума судових витрат, які поніс позивач у зв`язку з пред`явленням даного позову, складає, зокрема, 8000 грн витрат на правничу допомогу.

В матеріалах справи наявний договір про надання правничої допомоги № 0107 від 01.07.2025, укладений між ТОВ «ФК «Кредит Капітал» та адвокатським об`єднанням «Апологет». Відповідно до переліку послуг наданих на підставі акту наданих послуг № Д/22765 від 14.04.2026, вартість витрат на надання професійної правничої допомоги за позовом до ОСОБА_1 складає 8000 гривень.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Враховуючи заочний розгляд справи, обсяг позовної заяви, оцінивши подані представником позивача докази на підтвердження понесених позивачем витрат, виходячи з критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, враховуючи те, що справа є малозначною та розглянута у спрощеному позовному провадженні, суд дійшов висновку про відшкодуванні понесених ТОВ «ФК «Кредит Капітал» витрат на професійну правничу допомогу частково в сумі 3500 гривень

На підставі ст.141 ЦПК України, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеній частині вимог, тобто в розмірі 46,78 % від сплаченої суми судового збору 1245,47 грн.

У відповідності до ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись статтями 3, 12, 81, 141, 259, 265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву представника ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» - адвоката Усенка М.І. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №5387862 у сумі 19200 (дев`ятнадцять тисяч двісті) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 1245 (одна тисяча двісті сорок п`ять) грн 47 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» 3500 (три тисячі п`ятсот) грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог статей 284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження за адресою: 79018, Львівська обл., м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд.1, корпус 28.

Відповідач ОСОБА_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст рішення суду складено 31.07.2026.

Суддя Сергій ЛЕМЕЦЬ