Рішення № 138637505, 18.06.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Cправа № 522/19868/25-Е

Провадження № 2/522/3817/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2026 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Чорнухи Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Лахматової С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна» про звільнення майна з-під арешту,-

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси надійшли матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна» про звільнення майна з-під арешту.

Позовна заява обґрунтована тим, що позивач є єдиним спадкоємцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . До складу спадщини увійшла 1/2 частина квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Після подання заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину позивачу стало відомо, що на підставі постанови В-3/169 від 21.07.2008 Першим ВДВС Приморського району м. Одеси зареєстровано обтяження реєстраційний номер 7256724, об`єкт обтяження: 1/2 частина квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , тип обтяження: арещт нерухомого майна. Про наявність вказано обтяження позивачу не було відомо. Відомості про постанову про арешт майна щодо вказаного обтяження в автоматизованій системі виконавчого провадження відсутні. Одеський державний нотаріальний архів надав копію постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, винесену Першим Приморським ВДВС Приморського РУЮ м. Одеси від 21.05.2008. Згідно відомостей, наданих Міністерством юстиції України, на виконанні Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міжрегіонального управління юстиції перебувало виконавче провадження № 6174097 про стягнення коштів з ОСОБА_2 на користь ЗАТ «УМЗ». Стан виконавчого провадження завершено. ПрАТ «ВФ Україна», як правонаступник ЗАТ «УМЗ» станом на 25.03.2025 претензій до ОСОБА_2 не має. Існування вказаного арешту порушує право власності позивача, яка позбавлена можливості розпоряджатись майном, при тому, що обставин для продовження дії арешту не вбачається.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали цивільної справи передані на розгляд судді Чорнусі Ю.В.

Ухвалою суду від 06.10.2025 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження на 19.11.2025.

У підготовче засідання 19.11.2025 сторони не з`явились, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи судом. 23.10.2025 на адресу суду через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі позивача на підставі наявних у суду матеріалів. Відповідач про причини неявки суду не повідомив, клопотання та заяви не подавав.

Підготовче засідання у справі відкладено на 29.01.2026 у зв`язку з неявкою відповідача у справі.

У підготовче засідання 29.01.2026 сторони не з`явились, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи судом. 20.01.2026 на адресу суду через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі позивача на підставі наявних у суду матеріалів. Відповідач про причини неявки суду не повідомив, клопотання та заяви не подавав.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 02.02.2026 закрите підготовче провадження у справі, справа призначена до розгляду по суті на 01.04.2026.

Судове засідання 01.04.2026 не відбулось у зв`язку з відрядженням судді. Розгляд справи відкладено на 17.06.2026.

У судове засідання 17.06.2026 сторони не з`явились, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи судом. У матеріалах справи наявна заява позивача про розгляд справи без участі позивача на підставі наявних у суду матеріалів. Відповідач про причини неявки суду не повідомив, клопотання та заяви не подавав.

Відповідно до ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18 (провадження № 61-22682св19) зазначив про те, що у разі, коли наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.

Оскільки судом вжито всіх заходів для забезпечення належного сповіщення відповідачів про судове засідання, однак відповідачі до суду не з`являлись, про причини неявки до суду не повідомляли, не подали відзив, враховуючи, що розгляд справи відкладався неодноразово, враховуючи наявність у справі заяви позивача про розгляд справи у найкоротший строк, що свідчить про підтримання позивачем позовних вимог попри його неявку у судове засідання, суд дійшов висновку про необхідність розглядати справу по суті за відсутності позивача та відповідачів на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою у підготовче засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

17.06.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та на підставі ст.244 ЦПК України відклав ухвалення та проголошення судового рішення до 18.06.2026.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, вислухавши доводи учасників справи та надавши належну оцінку зібраним у справі доказам у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

У відповідності до вимог ч. 1 ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 3-4 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ч. 1 ст. 78 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абз. 12 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частиною 1 ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно ч. 1 ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Суд встановив, що судовим наказом Приморського районного суду м. Одеси від 25.09.2007 у справі № 2-н-8093/07 стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ЗАТ «Український мобільний зв`язок» в особі Одеської філії ЗАТ «УМЗ» заборгованість за надані послуги мобільного телефонного зв`язку та договірні санкції у розмірі 894,65 гривень, витрати по сплаті судового збору у розмірі 25,50 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 15 гривень, а разом 935,15 гривень.

Постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження відділе державної виконавчої служби Приморського району при примусовому виконанні судового наказу № 2-н-8093 про стягнення з ОСОБА_2 боргу у сумі 935,15 гривень на користь ЗАТ «УМЗ» постановлено накласти арешт на все майно, шо належить ОСОБА_2 , а саме: квартиру АДРЕСА_2 .

Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , наявний запис про обтяження: арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 7256724, зареєстровано: 26.05.2008 15:18:46 за № 7256724 реєстратором: Шоста одеська державна нотаріальна контора; підстава обтяження: постанова, В-3/169, 21.05.2008. Перший ВДВС Приморського району м. Одеси; об`єкт обтяження: квартира 1/2 частина, адреса: АДРЕСА_1 ; власник: ОСОБА_2 .

Листом вих. № 161402/М-33251/14.4 від 21.11.2024 Міністерство юстиції України повідомило позивача, що згідно автоматизованої системи виконавчого провадження на виконанні у Першому Приморському відділі державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції перебувало виконавче провадження № 6174097 про стягнення коштів з ОСОБА_2 на користь ЗАТ «УМЗ. Стан виконавчого провадження завершено. Надати інформацію про виконавче провадження під час примусового виконання якого державним виконавцем 21.05.2008 накладено арешт на майно ОСОБА_2 , не виявляється можливим, оскільки зазначені відомості в автоматизовані системі виконавчих проваджень відсутні, матеріали виконавчого провадження знищено у встановленому порядку у зв`язку із закінченням строків їх зберігання.

Згідно листа ПрАТ «ВФ Україна» від 21.03.2025 ПрАТ «ВФ Україна», що є правонаступником всіх прав та обов`язків Закритого акціонерного товариства «Український мобільний зв`язок», повідомило, що заборгованість ОСОБА_2 перед ПрАТ «ВФ Україна» згідно судового наказу № 2-н-8093/07 від 25.09.2007, який було видано Приморським районним судом м. Одеси, погашена у повному обсязі у 2010 році. Станом на момент складення листа ПрАТ «ВФ Україна» не має претензій до ОСОБА_2 .

Із сукупності наданих позивачем доказів вбачається, що виконавче провадження, в межах якого 26.05.2008 було зареєстроване обтяження № 7256724, завершене, матеріали відповідного виконавчого провадження знищені, зобов`язання перед стягувачем боржником виконані, стягувач претензій до боржника не має.

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-яке втручання органів державної влади у володіння майном відбувалося згідно із законом: відповідно до другого речення першого абзацу цієї статті будь-яке позбавлення власності має здійснюватися «на умовах, передбачених законом»; другий абзац надає державам право здійснювати контроль за користуванням, вводячи в дію «закони». До того ж, верховенство права, як один із основоположних принципів демократичного суспільства, є невід`ємною частиною всіх статей Конвенції.

У рішенні у справа «Свіргунець проти України» (Заява № 38262/10) Європейський суд з прав людини зазначив, що оскільки другий абзац статті 1 Першого протоколу до Конвенції повинен тлумачитися у контексті загального принципу, закріпленого в першому реченні цієї статті, має існувати розумна пропорційність між застосованими засобами та переслідуваною метою: Суд повинен визначити, чи був забезпечений справедливий баланс між вимогами загального суспільного інтересу щодо цього та інтересами відповідної окремої компанії (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справі «Г.І.Е.М.С.Р.Л. та інші проти Італії» [ВП] (G.I.E.M.S.R.L. and Others v. Italy) [GC], заява № 1828/06 та 2 інші заяви, пункт 293, від 28 червня 2018 року).

Верховний Суд у постанові від 13.07.2022 у справі № 2/0301/806/11 дійшов висновку, що враховуючи добровільне погашення боржником боргу за погодженням з кредитором, відсутність виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, відсутність будь-яких відомостей стосовно рішення виконавця про стягнення з боржника виконавчого збору, наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника та відсутність необхідності подальшого застосування такого арешту на майно боржника, висновок суду апеляційної інстанції про визнання бездіяльності виконавчої служби щодо зняття арешту з майна заявника, що є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном, є законним та обґрунтованим.

Викладене узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 01.11.2021 у справі № 21/170-08, від 03.11.2021 у справі № 161/14034/20 (провадження № 61-1980св21), від 22.12.2021 у справі № 645/6694/15-ц (провадження № 61-18160св19).

Враховуючи, що виконавче провадження, в межах якого 26.05.2008 було зареєстроване обтяження на нерухоме майно, завершене, матеріали виконавчого провадження знищені, боржник виконав зобов`язання перед стягувачем у 2010 році, стягувач не має претензій до боржника, відповідач не подав відзив на позовну заяву та не заперечував проти задоволення позову, не повідомив суду про наявність невиконаного боржником зобов`язання, суд вважає, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння майном.

Отже позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Повний текст рішення суду складений 30.07.2026, з урахуванням значного навантаження та періоду перебування судді у щорічній відпустці.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 76-83, 89, 244, 258-259, 263-265, 268, 273, 352, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна» про звільнення майна з-під арешту - задовольнити.

Зняти арешт з нерухомого майна, а саме: з 1/2 частини квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , накладений постановою про накладення арешту на майно, В-3/169, 21.08.2008, Першим ВДВС Приморського району м. Одеси, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно у розділі Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна:

- тип обтяження: арешт нерухомого майна; реєстраційний номер обтяження: 7256724, зареєстровано: 26.05.2008 15:18:46 за №7256724 реєстратором: Шоста державна нотаріальна контора, 65012, м. Одеса, вул. Середньофонтанська, 19-Б, (048) 705-14-73, 705-14-74; підстава обтяження: постанова про накладення арешту на майно, В-3/169, 21.08.2008, Перший ВДВС Приморського району м. Одеси; об`єкт обтяження: квартирпа, 1/2 частин, адреса: АДРЕСА_1 ; власник: ОСОБА_2 , причина відсутності коду: інша причина відсутності коду, заявник: Шоста одеська державна нотаріальна контора.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення суду складений 30.07.2026.

Суддя Юлія ЧОРНУХА

18 червня 2026 року