Ухвала суду № 138637453, 30.07.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/14491/26

Провадження № 2-з/522/458/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Федчишена Т. Ю., розглянувши заяву Одеської міської ради про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИЛА:

До Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява Одеської міської ради до ОСОБА_1 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Аллегро», ОСОБА_3 , про витребування нерухомого майна.

Одночасно з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій він просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на об`єкт нерухомого майна нежитлове підвальне приміщення, загальною площею 90,9 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 18117226), а також шляхом заборони суб`єктам державної реєстрації та державним реєстраторам вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на об`єкт нерухомого майна нежитлове підвальне приміщення, загальною площею 90,9 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 18117226).

В обґрунтування заяви зазначає, що нежитлове підвальне приміщення, загальною площею 90,86 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_2 , станом на даний час АДРЕСА_3 ) є власниістю територіальної громади м .Одеси. Одеська міська рада як власник спірного об`єкта нерухомого майна не відмовлялась від права власності на належне їй вищевказане нерухоме майно, рішення щодо передачі його у приватну власність будь-якій фізичній чи юридичній особі також не приймалося.

Рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 07.12.2006 у справі № 2-1648/2006 за ОСОБА_2 визнано право власності на спірне нежитлове приміщення. У подальшому було укладено декілька договорів купівлі-продажу та на даний час право власності на спірне нежитлове приміщення зареєстровано за ОСОБА_1 .

Первісна підстава набуття права власності на спірне нерухоме майно (судове рішення) припинена внаслідок скасування її судом апеляційної інстанції. Відповідач у даній справі ОСОБА_1 , як набувач права власності на майно, належне територіальній громаді м.Одеси, не може вважатися добросовісним, оскільки за обставин укладання спірного правочину він знав, або, при проявленні розумної обачності, повинен був знати про відсутність у відчужувача права на відчуження даного майна.

Позивач вважає, що відповідачем безпідставно набуто право власності на майно, належне територіальній громаді м.Одеси в особі Одеської міської ради, яке розташоване на території дошкільного навчального закладу, чим безпосередньо порушено права та законні інтереси територіальної громади м.Одеси як власника такого майна та вказане створює умови для його незаконного використання шляхом, зокрема, можливої реалізації на користь третіх осіб.

Невжиття заходів забезпечення позову може мати наслідком подальше відчуження вказаного нежитлового приміщення третім особам, що зробить неможливим виконання рішення суду, якщо воно буде прийнято на користь Одеської міської ради, та призведе до необхідності додаткового звернення Одеської міської ради до суду за захистом порушених прав, що є неприпустимим.

Поряд з цим вважає, що враховуючи приписи ст. 154 ЦПК України на даний час відсутні обставини, які б свідчили про необхідність застосування зустрічного забезпечення, оскільки заявлений Одеською міською радою вид забезпечення не призводить до понесення відповідачем додаткових витрат внаслідок його застосування, оскільки він лише тимчасово обмежує відповідача розпоряджатись об`єктом нерухомого майна.

Дослідивши заяву про забезпечення позову та матеріали позовної заяви в межах вирішення зазначеної заяви, суд зазначає таке.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Заходи забезпечення позову вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

Пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Умовою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Заходи забезпечення позову мають застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову, а особа, що заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом, зобов`язана довести зв`язок між неприйняттям таких заходів і утрудненням чи неможливістю виконання судового рішення.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).

При розгляді заяви про забезпечення позову судом установлено, що між сторонами існує спір щодо нежитлового підвального приміщення, загальною площею 90,9 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Право власності на указане нежитлове підвальне приміщення зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, р№ 6702 від 06.11.2008, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Федорченко Т. М.

Заявник просить суд забезпечити позов шляхом одночасної заборони суб`єктам державної реєстрації та державним реєстраторам вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на об`єкт нерухомого майна нежитлове підвальне приміщення, загальною площею 90,9 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 18117226), а також накладення арешту на вказане нерухоме майно.

Верховний Суд у постанові від 11.05.2022 у справі № 317/2155/21 навів наступні висновки: «Арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна. Заборона на відчуження об`єкта нерухомого майна це перешкода у вільному розпорядженні майном.

Арешт майна і заборона на відчуження майна є самостійними видами (способами) забезпечення позову, обидва способи за правовою сутністю обмежують право відповідача розпоряджатися спірним майном, але вони є різними для виконання ухвали про забезпечення позову, тому суттєвого значення у виборі їх застосування немає для вирішення справи та способу забезпечення позову, однак їх одночасне застосування не відповідає вимогам закону.

Ураховуючи, що метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача у разі існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду, якщо воно буде прийнято на користь позивача, які мають бути співмірними з негативними наслідками, що можуть настати від вжиття цих заходів, а також конкретні обставини справи, Верховний Суд вказав, що достатнім та ефективним способом забезпечення позову є заборона відчуження спірного нерухомого майна, в зв`язку з чим визнав оскаржувану ухвалу апеляційного суду в частині вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчинення дій, пов`язаних з переходом права власності на спірне нерухоме майно (відчуження) законною та обґрунтованою та скасував її в частині накладення арешту на спірне майно, як таку, що не відповідає вимогам закону».

Таким чином, Верховний Суд вказав, що достатнім та ефективним способом забезпечення позову є заборона вчинення дій, пов`язаних з переходом права власності на спірне нерухоме майно, а не накладення арешту на спірне майно, в разі заявлення цих двох способів забезпечення позову одночасно.

За наведених обставин, а також враховуючи підстави, наведені заявником в обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню частково шляхом заборони суб`єктам державної реєстрації та державним реєстраторам вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на об`єкт нерухомого майна нежитлове підвальне приміщення, загальною площею 90,9 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 18117226).

Такий вид забезпечення позову є достатнім та ефективним способом забезпечення позову, узгоджується з предметом позову та є співмірним із заявленими позивачем вимогами.

Керуючись ст. ст.149-154,157 ЦПК України, -

УХВАЛИЛА:

Заяву Одеської міської ради про забезпечення позову- задовольнити частково.

Заборонити суб`єктам державної реєстрації та державним реєстраторам вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на об`єкт нерухомого майна нежитлове підвальне приміщення, загальною площею 90,9 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 18117226).

У решті заяви - відмовити.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Ухвала є обов`язковою на всій території України та може бути пред`явлена до примусового виконання протягом 3 (трьох) років в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

Особи, які можуть отримати статус учасників справи:

Позивач: Одеська міська рада, код ЄДРПОУ: 26597691, адреса: м. Одеса, пл. Біржова, 1;

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_4 ;

Третя особа: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_5 ;

Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Аллегро», код ЄДРПОУ: 22470226, адреса: м.Одеса, вул. Радісна, 7;

Третя особа: ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_6 .

Суддя Тетяна ФЕДЧИШЕНА