Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 683/1784/26
2/683/1464/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 липня 2026 року м. Старокостянтинів
Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Завадської О.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,
встановив:
У червні 2026 року товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (надалі ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС») звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 (надалі відповідач або позичальник) про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №4334512 від 18 червня 2021 року в сумі 13448,00 грн, судового збору в сумі 2662,40 грн та витрат на правову допомогу в сумі 9000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 18 червня 2021 року між товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» (надалі ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА») та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №4334512. Договір підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідачки. 25 травня 2022 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» (надалі ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС») було укладено договір факторингу №ФК 25-05/22, відповідно до умов якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступає ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС», а ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» приймає належні ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» права вимоги до боржників, в тому числі до відповідачки за договором №4334512 від 18 червня 2021 року. 01 серпня 2025 року між ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» було укладено договір факторингу №01-08/25, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» відступає ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», а ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» приймає належні ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» права вимоги до боржників, в тому числі до відповідачки за договором №4334512 від 18 червня 2021 року.
Таким чином ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуло право вимоги кредитної заборгованості до відповідачки в сумі 13448,00 грн, з яких: 4100,00 грн сума заборгованості за основним зобов`язанням (тілом кредиту); 9348,00 грн сума заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.
Оскільки, станом на день пред`явлення позову до суду відповідачкою не виконано взятих на себе зобов`язань за договором про надання споживчого кредиту №4334512 від 18 червня 2021 року, тому просить в примусовому порядку стягнути заявлену кредитну заборгованість, а також судові витрати.
Провадження по справі було відкрито у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та надано строк учасникам справи для подання заяв по суті.
Сторони відповідно до вимог статей 128, 130 ЦПК України належним чином повідомлені про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Представник позивача направив до суду заяву про зменшення позовних вимог, так як відповідачка 24 червня 2026 року сплатила 9000,00 грн в рахунок погашення кредитної заборгованості. В кінцевому варіанті позовних вимог просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором №4334512 від 18 червня 2021 року з сумі 4448,00 грн, з яких: 4100,00 грн сума заборгованості за основним зобов`язанням (тілом кредиту); 348,00 грн сума заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, також судовий збір в сумі 2662,40 грн та витрати на правову допомогу в сумі 9000,00 грн.
Відповідачка заяв по суті не подавала, клопотань не заявляла.
Згідно ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Суд вважає за можливе, відповідно до ч. 8 ст.279 ЦПК України, розглянути справу за наявними в матеріалах доказами.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У відповідності до ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 18 червня 2021 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №4334512 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», електронним підписом одноразовим ідентифікатором М365163, також в аналогічний спосіб позичальником підписано додаток №1 від 18 червня 2021 року до договору Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, Паспорт споживчого кредиту (Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчний кредит (Стандартизована форма)).
Товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором (п. 1.2. договору).
Сума кредиту (загальний розмір) складає: 4100,00 грн. Тип кредиту кредит. Строк кредиту 30 днів. Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується Графік платежів) , що є додатком №1 до цього договору. Графік платежів розраховується за зниженою процентною ставкою, виходячи з припущення, що споживач виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в розділі 4 цього договору (п.п. 1.3., 1.4. договору ).
Тип процентної ставки фіксована. Стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується: у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього договору, якщо не виконані умови для застосування зниженої процентної ставки; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою споживача, відповідно до п.4.2 договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п.4.3 договору. Знижена процентна ставка 0,95 % в день та застосовується відповідно до передбачених договором умов (п. 1.5. договору).
Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби (п. 1.6. договору).
Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою 24079,41% річних; за зниженою ставкою 2013,43% річних (п. 1.7. договору).
Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою 6 437,00 грн; за зниженою ставкою 5 268,50 грн (п. 1.8. договору).
Кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані споживачем товариству з метою отримання кредиту (п. 2.1. договору).
Нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, протягом строку кредиту (включаючи періоди пролонгації та автопролонгації), виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт». До періоду розрахунку процентів включається день надання та день фактичного повернення кредиту, але не включається дата повернення кредиту, вказана в Графіку платежів, крім випадку, якщо в межах строку надання кредиту, визначеного у пункті 1.4 договору, відбулася пролонгація строку кредиту відповідно до п.4.2 договору, де проценти нараховуються і за дату повернення кредиту, вказану в Графіку платежів. У випадку якщо день надання та день повернення кредиту співпадають, нарахування процентів здійснюється за один день (п. п. 3.1., 3.2. договору).
На підтвердження виконання ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНИ» зобов`язання за договором про надання споживчого кредиту №№4334512 від 18 червня 2021 року позивач надав: довідку ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» від 08 квітня 2026 року за №22245 про видачу 18 червня 2021 року коштів на картковий рахунок № НОМЕР_1 у розмірі 4100,00 грн; довідку ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» про перерахування 18 червня 2021 року через систему EasyPay, ID транзакції 957187518 суми кредиту в розмірі 4100,00 грн для ОСОБА_1 за кредитним договором №4334512 від 18 червня 2021 року.
Відповідно до наданого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» розрахунку станом на 24 травня 2022 року за кредитним договором №4334512 від 18 червня 2021 року наявна кредитна заборгованість у розмірі 13448,00 грн, з яких: 4100,00 грн сума заборгованості за основним зобов`язанням (тілом кредиту); 9348,00 грн сума заборгованості за нарахованими процентами.
25 травня 2022 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (клієнт) та ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» (фактор) було укладено договір факторингу №ФК 25-05/22, відповідно до умов якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступає ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС», а ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» приймає належні ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Відповідно до витягу з реєстру боржників до вищевказаного договору факторингу ТОВ «СІТІ ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до відповідачки за договором №4334512 від 18 червня 2021 року в сумі 13448,00 грн, з яких: 4100,00 грн сума заборгованості за основним зобов`язанням (тілом кредиту); 9348,00 грн сума заборгованості за нарахованими процентами.
Згідно акту прийому - передачі договорів, права вимоги за якими відступаються та боржників за такими договорами від 25 травня 2022 року до зазначеного вище договору факторингу ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» передало, а ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» прийняло реєстр боржників і набуло право вимоги за договором про надання споживчого кредиту №4334512 від 18 червня 2021 року до ОСОБА_1 .
На підтвердження укладення договору факторингу позивачем представлено суду платіжну інструкцію №1186 від 25 травня 2022 року про здійснення фактором (ТОВ «СІТІ ФІНАНС») оплати за отримання права грошової вимоги заборгованості до боржників клієнта (ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА») в розмірі 145486,59 грн.
01 серпня 2025 року між ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» (клієнт) та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (фактор) було укладено договір факторингу №01-08/25, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» відступає ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», а ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» приймає належні ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Відповідно до витягу з реєстру боржників до вищевказаного договору факторингу ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуло права грошової вимоги до відповідачки за договором №4334512 від 18 червня 2021 року в сумі 13448,00 грн, з яких: 4100,00 грн сума заборгованості за основним зобов`язанням (тілом кредиту); 9348,00 грн сума заборгованості за нарахованими процентами.
Згідно акту прийому - передачі реєстру боржників для друку та в електронному вигляді від 01 серпня 2025 року до зазначеного вище договору факторингу ТОВ «СІТІ ФІНАНС» передало, а ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» прийняло реєстр боржників і набуло право вимоги за договором про надання споживчого кредиту №4334512 від 18 червня 2021 року до ОСОБА_1 .
На підтвердження укладення договору факторингу позивачем представлено суду платіжну інструкцію №0542450000 від 01 серпня 2025 року про здійснення фактором (ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС») оплати за отримання права грошової вимоги заборгованості до боржників клієнта (ТОВ «СІТІ ФІНАНС») в розмірі 926028,00 грн.
За правилами ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Правилами ч. 1 ст. 1054 ЦК України унормовано, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Положеннями ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За змістом ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Вимогами ст. 639 ЦК України визначено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Положеннями ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» унормовано, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Згідно зі ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Правилами ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» закріплено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Згідно з ч. 3 ст. 207 ЦК України використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Як це унормовано вимогами ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Правилами ст. 513 ЦК України визначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до вимог ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням, як це визначено положеннями ст. 516 ЦК України.
Правилами ст. 517 ЦК України закріплено, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, як це закріплено вимогами ст. 526 ЦК України.
Положеннями ст. 610 ЦК України унормовано, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що закріплено вимогами ст. 611 ЦК України визначає.
За змістом ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, що визначено положеннями ст. 599 ЦК України.
З огляду на викладене, враховуючи вимоги статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, виходячи із принципів розумності та справедливості, зважаючи на те, що строк виконання зобов`язання настав, відповідачка частково станом на день розгляду справи повернула борг за кредитним договором, не надано доказів у підтвердження відсутності обов`язку зі сплати заявленої в позові заборгованості, суд прийшов до висновку, що підлягають задоволенню уточнені позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» кредитної заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №4334512 від 18 червня 2021 року у розмірі 4448,00 грн, з яких: 4100,00 грн сума заборгованості за основним зобов`язанням (тілом кредиту); 348,00 грн сума заборгованості за нарахованими процентами.
Щодо витрат на правничу допомогу.
Згідно ч.2, ч. 3 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входять до предмету доказування у справі. Для підтвердження цих обставин потрібно надати суду договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, які свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, і оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. (Постанова ВП ВС від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16).
Відповідно до статей 133, 134, 137 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. (…) Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.
На підтвердження понесених витрат, представником позивача було надано: договір про надання правової допомоги №02-07/2024 від 02 липня 2024 року, укладений між ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» та АДВОКАТСЬКИМ ОБ`ЄДНАННЯМ «ЛІГАЛ АССІСТАНС»; прайс лист про види послуг та їх вартість; заявку на надання юридичної допомоги №504 від 01 квітня 2026 року щодо стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1 ; витяг з акту №33 від 30 квітня 2026 року про надання юридичної допомоги від 30 квітня 2026 року на загальну суму 6000,00 грн.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон №5076-VI) договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до статті 19 Закону №5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону N 5076-VI).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18).
Визначаючи розмір суми наданої правничої допомоги, з урахуванням виконаної адвокатом роботи, зважаючи на категорію даної справи, яка є малозначною, а також оскільки розгляд справи проводився за правилами спрощеного позовного провадження без участі представника позивача, суд дійшов висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 800,00 грн, який буде достатнім, співмірним і справедливим, з огляду на категорію та складність цієї справи.
Відповідно до ст.141 ЦПК України стягненню з відповідачки на користь позивача також підлягає судовий збір в розмірі 2662,40 грн.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (місце знаходження: 03150, Київська область, м. Київ, вул. Гедройця Єжи, 6, офіс 521, ЄДРПОУ 42640371) заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №4334512 від 18 червня 2021 року у розмірі 4448,00 грн, з яких: 4100,00 грн сума заборгованості за основним зобов`язанням (тілом кредиту); 348,00 грн сума заборгованості за нарахованими процентами.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (місце знаходження: 03150, Київська область, м. Київ, вул. Гедройця Єжи, 6, офіс 521, ЄДРПОУ 42640371) судовий збір у розмірі 2662,40 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (місце знаходження: 03150, Київська область, м. Київ, вул. Гедройця Єжи, 6, офіс 521, ЄДРПОУ 42640371) витрати на правову допомогу у розмірі 800,00 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», місцезнаходження: 03150, Київська область, м. Київ, вул. Гедройця Єжи, 6, офіс 521, ЄДРПОУ 42640371;
відповідачка: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Суддя
Судове рішення № 138636731, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області було прийнято 31.07.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 683/1784/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: