Ухвала суду № 138636666, 30.07.2026, Волочиський районний суд Хмельницької області

Справа № 671/1530/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2026 року Волочиський районний суд

Хмельницької області в складі:

головуючої - судді Бабій О.М.,

з участю секретаря судового

засідання Кошонько Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Волочиську скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця та зобов`язання вчинити дії, заінтересовані особи Волочиський відділ державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, комунальне підприємство «Житлосервіс» Волочиської міської ради Хмельницької області,

ВСТАНОВИВ:

16 липня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою, у якій просить:

-визнати протиправною бездіяльність Волочиського ВДВС у Хмельницькому районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, яка полягає у невжитті заходів для зняття заборони на відчуження (арешту) 1/4 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 , накладеної постановою державного виконавця від 31.08.2004 та зареєстрованої в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 07.09.2004 за № 1284117;

-зобов`язати Волочиський ВДВС у Хмельницькому районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України зняти заборону на відчуження (арешт) 1/4 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 , та вжити заходів для виключення відповідного запису з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 посилається на те, що рішенням Волочиського районного суду Хмельницької області від 14.05.2004 у справі № 2-1054/2004 стягнуто із неї на користь Волочиської ЖЕК 655,82 грн. боргу, пов`язаного з утриманням будинку і прибудинкової території. На виконання зазначеного рішення постановою державного виконавця Волочиського ВДВС Марчука А.М., накладено заборону на відчуження 1/4 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить заявниці на праві власності.

ОСОБА_1 вказує, що вона звернулася до Волочиського ВДВС із заявою про зняття зазначеної заборони з майна та отримала відповідь, що виконавчі провадження, боржником за якими є вона, у Волочиському ВДВС на виконанні не перебували і не перебувають; жодна з підстав, передбачених частинами 4, 5 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження», для самостійного зняття виконавцем арешту з майна не наявна; у зв`язку із закінченням трирічного строку зберігання матеріалів завершеного виконавчого провадження правові підстави для виконання вимог заявниці у Волочиського ВДВС відсутні.

Таким чином, ОСОБА_1 зазначає, що боргові зобов`язання на забезпечення яких накладалася заборона погашені, а саме виконавче провадження в Волочиському ВДВС не перебуває на виконанні. Незважаючи на це, Волочиський ВДВС протягом тривалого часу не вживав жодних заходів для зняття заборони на відчуження майна заявниці та виключення відповідного запису з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна. Така бездіяльність порушує її право на мирне володіння своїм майном.

Сторони в судове засідання не з`явились.

Представник заявника Фіщук В.М. подав до суду заяву, в якій просив проводити розгляд скарги без його та заявника участі, а також просив задовольнити скаргу в повному обсязі.

Представник заінтересованої особи Волочиського ВДВС у Хмельницькому районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду скарги, в судове засідання не з`явився.

Представник заінтересованої особі - КП «Житлосервіс» Волочиської міської ради Хмельницької області, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду скарги, в судове засідання не з`явився.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій, визначених у цьому Законі, органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Під час виконання судових рішень учасники справи мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.

Боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

У ч. 3 ст. 12, ч. ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що рішенням Волочиського районного суду Хмельницької області від 14 травня 2004 року № 2-1054, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Волочиської ЖЕК 655 грн. 82 коп. боргу по витратах, пов`язаних з утриманням будинку і прибудинкової території (а.с. 3).

Згідно із Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 480878831 від 09.06.2026, на підставі постанови б/н 31.08.2004 Волочиської ДВС, державного виконавця Марчук А.М., накладено заборону на відчуження 1/4 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_1 .

Згідно із довідкою КП МК «Житлосервіс» Волочиської міської ради № 53 від 02 липня 2026 року, заборгованість в ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 відсутня.

З листа в.о. начальника Волочиського ВДВС у Хмельницькому районі Хмельницької області Стаднічука В. № 22271 від 03.07.2026 року вбачається, що за результатами перевірки Автоматизованої системи виконавчих проваджень встановлено, що на виконанні у Волочиському ВДВС не перебували та не перебувають виконавчі провадження боржником за якими виступає ОСОБА_1 . У зв`язку із закінченням строку зберігання виконавчого провадження у Волочиського ВДВС відсутні правові підстави для зняття арешту з 1/4 частини квартири по АДРЕСА_1 .

Жодних обставин на підтвердження наявності інших зобов`язань ОСОБА_1 суду не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання майном.

Згідно із ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

В силу ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 391 ЦК України передбачене право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Виходячи з вищевикладеного, за наявності арешту (обтяження), накладеного на майно, порушується право приватної власності ОСОБА_1 , внаслідок чого вона позбавлена можливості в повному об`ємі користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд.

Наведе свідчить про те, що безпідставне обтяження майна перешкоджає власнику майна у реалізації права власності, зокрема прав володіння, користування та розпорядження власністю.

Крім того, суд враховує реальну відсутність відповідних документів та виконавчих проваджень у Волочиському відділі державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, у ході яких було накладено заборону на відчуження (арешт) частини квартири.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 317, 319, 321, 391 ЦК України, ст.ст. 4, 10, 12, 13, 77-81, 447 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Волочиського відділ державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, яка полягає у невжитті заходів для зняття заборони на відчуження (арешту) 1/4 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 , накладеної постановою державного виконавця від 31.08.2004 та зареєстрованої в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 07.09.2004 за № 1284117.

Зобов`язати Волочиський відділ державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України зняти заборону на відчуження (арешт) 1/4 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 , та вжити заходів для виключення відповідного запису з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвалу складено 30 липня 2026 року.

Суддя О.М. Бабій