Рішення № 138636470, 30.07.2026, Турківський районний суд Львівської області

Справа № 458/662/26

2/458/439/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

30 липня 2026 року м. Турка

Турківський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Волинець М.З.,

за участю секретаря судового засідання Матківської Р.Р.

Сторони в справі:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю

«КОЛЛЕКТ ЦЕНТР»,

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Турка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, -

в с т а н о в и в:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю /ТОВ/ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» через підсистему «Eлектронний суд» подав до суду позовну заяву до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, в якій просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором позики № 75153532 від 20.08.2021 у розмірі 10 637,52 грн, з яких: 4 000 грн заборгованість за тілом кредиту; 6 564,32 грн заборгованість за нарахованими процентами, 64 грн інфляційні збитки, 9,20 грн 3 % річних, а також понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 2 662,40 грн та витрат на правову допомогу у розмірі 9 000 грн.

Стислий зміст позовних вимог.

20.08.2021 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (далі також - позикодавець) та ОСОБА_1 (далі також позичальник, відповідач), шляхом реєстрації відповідача в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», укладено електронний договір позики № 75153532. Вказаний договір підписаний електронним підписом з одноразовим ідентифікатором EWwzdsbV6, що був згенерований системою та надісланий на номер відповідача +380687765383. Відповідно до умов договору позикодавець зобов`язаний надати відповідачу кредитні кошти на банківський картковий рахунок в сумі 1 550 грн, а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти в порядку та строки, що визначені договором.

26.08.2021 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 75153532, згідно якої позикодавець збільшив суму позики 1550 грн на 2 450 грн, у зв`язку з чим загальний розмір позики становить 4 000 грн.

Відповідач свої зобов`язання за вказаним договором не виконав, позикодавцю ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» грошові кошти у встановлений договором строк не повернув.

27.01.2022 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 27/01/2022, за яким ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відступило ТОВ ««ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» право вимоги за договором позики до відповідача.

10.01.2023 між ТОВ ««ВЕРДИКТ КАПІТАЛ»» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимог № 10-01/2023, за яким ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило позивачу право вимоги за договором позики до відповідача.

Таким чином, на підставі укладених договорів факторингу позивач набув права вимоги до відповідача за вказаним договором.

У зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за договором позики № 75153532 від 20.08.2021 у відповідача виникла заборгованість у розмірі 10 637,52 грн, з яких: 4 000 грн заборгованість за тілом кредиту; 6 564,32 грн заборгованість за нарахованими процентами, 64 грн інфляційні збитки, 9,20 грн 3 % річних.

Покликаючись на вказані обставини, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за договором позики № 75153532 від 20.08.2021 у розмірі 10 637,52 грн, а також судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, витрати правову допомогу у розмірі 9 000 грн.

Позиція відповідача.

Відповідач обставин та підстав позову не спростував, відзиву на позовну заяву не подав.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Турківського районного суду Львівської області від 23.06.2026 відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи на 06.07.2026 о 14:00 год за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті (відзиву, відповіді на відзив, заперечення на відповідь).

Ухвалою Турківського районного суду Львівської області від 06.07.2026 у зв`язку з неявкою відповідача у судове засідання розгляд справи відкладено на 30.07.2026 о 09:15 год.

Представник позивача ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення не заперечив.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання 06.07.2026 та 30.07.2026 повторно не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином шляхом скерування судових повісток-повідомлень на адресу зареєстрованого місця проживання. Причин неявки не повідомив, заяв та клопотань, пов`язаних із розглядом справи не надав, свою позицію не виклав, правом на подання відзиву на позовну заяву у встановлений законом строк не скористався.

Ухвалою Турківського районного суду Львівської області від 30.07.2026 постановлено проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Водночас, у зв`язку з неявкою в судове засідання сторін у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України не здійснюється.

Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин.

Дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», судом встановлено таке.

20.08.2021 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 75153532, шляхом підписання електронним підписом позичальника. За цим договором позикодавець зобов`язався передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язався повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики (п. 1 договору).

Відповідно до умов договору відповідачу було надано грошові кошти у розмірі 1 550 грн, строком на 30 днів, а саме до 19.09.2021, із сплатою базової процентної ставки 1.99 % в день, зниженою процентною ставкою 1,99 % в день, процентною ставкою за понадстрокове користування позикою (її частиною) 2,70% в день, орієнтовною реальною річною процентною ставка 29 653,86 %, орієнтовною загальною вартістю позики 2 475,35 грн.

Проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики (п. 4 договору).

26.08.2021 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 75153532, згідно якої позикодавець збільшив суму позики 1550 грн на 2 450 грн, у зв`язку з чим загальний розмір позики становить 4 000 грн.

Підписанням цього договору позичальник підтверджує, що він ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/ з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Позичальник ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/ з Офіційними правилами програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (TM «MYCREDIT»), в якій визначені умови застосування зниженої процентної ставки, а також із правилами постійно діючої акції під умовною назвою «OH MY FREEDOM (перша позика 0.01%)» для споживачів фінансових послуг ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» (ТМ «MYCREDIT»), розміщених за адресою https://mycredit.ua/ua/akcii/ (п. 5.1. договору).

Відповідно до п. 5.2 договору позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір та правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайтіhttps://mycredit.ua/ua/documentslicense/ (надалі «Правила»), їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього Договору, а також зазначена в Правилах процедура і наслідки оформлення позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації, йому зрозумілі.

ТОВ «Фінансова компанія «ФІНЕКСПРЕС» відповідно до умов договору про переказ коштів № 23-01-18/5 від 23.01.2018, укладеного з ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», 20.08.2021 та 26.08.2021 здійснило переказ грошових коштів на суму 1 550 грн та 2 450 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується довідками ТОВ «ФК «ФІНЕКСПРЕС» № КД-000163753/ТНПП від 06.05.2026, № КД-000163883/ТНПП від 07.05.2026 та листом ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» № 19/05/26-44 від 19.05.2026 про підтвердження видачі позик.

27.01.2022 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 27/01/2022, відповідно до якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕД» зобов`язується відступити ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» за плату право грошової вимоги на суму 135 164 792,66 грн, а ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» зобов`язується, здійснивши фінансування в порядку передбаченому цим договором, прийняти право грошової вимоги до боржників, що належать ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», і стати новим кредитором за договором позики, укладеним між відповідачем та ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ».

Відповідно до п. 6.1.4 вказаного договору право вимоги переходить до фактора після здійснення повного фінансування з моменту підписання сторонами акту приймання-передавання реєстру боржників в електронному вигляді (Додаток № 2), який є підтвердженням передачі фактору права грошової вимоги до боржників, після чого фактор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно переданого права вимоги.

На підтвердження факту переходу прав вимоги за договором позики № 74529615 від 26.12.2021, укладеним з відповідачем ОСОБА_1 , позивачем надано копію акту приймання-передавання реєстру боржників за договором факторингу № 27/10/2022 від 27.01.2022, копію платіжного доручення № 34465 від 27.01.2022 на суму 6 405 568,95 грн, копію витягу з реєстру боржників № 1 за договором факторингу № 27/10/2022 від 27.01.2022, за яким заборгованість ОСОБА_1 становить за тілом позики - 4 000 грн, заборгованість за процентами за користування позикою 6 564,32 грн, загальна сума заборгованості 10564,32 грн.

10.01.2023 між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимог № 10-01/2023, згідно якого, ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступає шляхом продажу ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» належні ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», а ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуває в обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» до боржників, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників за договорами позики.

Відповідно до п. 5.2 вказаного договору право вимоги вважаються відступленими (переданими) первісним кредитором та набутими (прийнятими) новим кредитором в день належного підписання сторонами акту приймання-передачі реєстру боржників в друкованому (підписаному) вигляді (додаток № 4).

На підтвердження факту переходу прав вимоги за договором позики № 74529615 від 26.12.2021, укладеним з відповідачем ОСОБА_1 , позивачем надано копію акту прийому-передачі реєстру боржників за договором № 10-01/2023 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 10.01.2023, копію витягу з реєстру боржників до договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023, за яким заборгованість ОСОБА_1 становить за тілом позики - 4 000 грн, заборгованість за процентами за користування позикою 6 564,32 грн, відповідальність за порушення грошового зобов`язання згідно ст. 625 ЦК України 73,2 грн.

Відповідно до розрахунку суми заборгованості ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» за договором позики № 75153532 від 20.08.2021 щодо ОСОБА_1 , станом на 03.06.2026 загальна заборгованість відповідача складає 10 637,52 грн, з яких: 4 000 грн заборгованість за тілом кредиту; 6 564,32 грн заборгованість за нарахованими процентами, 64 грн інфляційні збитки, 9,20 грн 3 % річних.

Застосовані судом норми права та мотиви їх застосування.

Судом встановлено, що спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються загальними положення ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно положень ст.ст. 3, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей визначених родовими ознаками.

Згідно ч.1 ст.1047 ЦК України, у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, договір позики укладається у письмовій формі незалежно від суми.

Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 в справі №2-1383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» доведено факт укладення 20.08.2021 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та відповідачем ОСОБА_1 договору позики № 75153532 і додаткової угоди № 75153532 від 26.08.2021, а також отримання відповідачем позики на загальну суму 4 000 грн.

Щодо вимоги про стягнення процентів суд зазначає таке.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно з ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Згідно з ст. 629 ЦПК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором або законом.

Зважаючи на обов`язок суду належним чином дослідити поданий позивачем розрахунок заборгованості, перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок (постанова Верховного Суду в справі №775/7704/15 від 23.01.2018), суд здійснює перевірку нарахованої до стягнення заборгованості.

Судом встановлено, що заборгованість за процентами за користування позикою нарахована виходячи з узгодженої сторонами у п. 2.3 договору базової процентної ставки 1,99 % за кожен день.

За умовами договору позики сторони встановили строк кредитування 30 днів, тобто до 19.09.2021. З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» продовжило нараховувати проценти після 19.09.2021 до 18.12.2021.

Статтею 251 ЦК України встановлено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Відповідно до ст. 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Аналіз вказаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 (справа №910/4518/16) зазначила, що припис абз. 2 ч.1 ст.1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду, уточняючи свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18.01.2022 (справа 910/17048/17), щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип Contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem), тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Згідно з наданими в матеріалах справи доказами, відповідачем ОСОБА_1 позика у визначений договором 30-денний строк повернута не була. За період з 20.08.2021 по 18.09.2021 розмір процентів за користування позикою складає 2 095,50 грн з розрахунку: 1 550 грн * 1,99 % (базова процентна ставка)* 6 днів + 4 000 грн * 1,99 % (базова процентна ставка)* 24 днів.

Зі змісту самого договору позики вбачається, що безпосередньо його умовами порядок, підстави, строки та механізм пролонгації чи автопролонгації не визначені. Водночас, договір містить положення, відповідно до якого позичальник до моменту підписання договору ознайомився з правилами надання грошових коштів у позику, розміщеними на вебсайті позикодавця, а також із процедурою та наслідками оформлення продовження строку користування позикою (пролонгацією) або застосування автопролонгації, визначеними такими правилами.

На підтвердження погодження сторонами умов пролонгації та автопролонгації позивачем до матеріалів справи долучено Правила надання грошових коштів у позику, які за твердженням позивача, затвердженні 12.08.2021 та діяли на момент укладення договору.

Разом з тим, суд враховує, що зазначені правила є окремим документом, який не підписаний відповідачем, не містить будь-який відомостей, які б дозволяли достеменно встановити факт ознайомлення та погодження позичальником саме цієї редакції правил, а також не підтверджує, що саме така редакція була чинною та доступною відповідачу на момент укладення договору позики від 20.08.2021.

Сам по собі факт наявності в договорі положення про ознайомлення позичальника з правилами, розміщеними на вебсайті позикодавця, не є безумовним та достатнім доказом погодження сторонами конкретних умов пролонгації чи автопролонгації, оскільки безпосередньо текстом договору такі умови не визначені.

При цьому, саме на позивача як сторону, яка посилається на факт продовження строку кредитування та правомірність нарахування процентів поза межами первісно погодженого строку, покладається обов`язок доведення погодження сторонами відповідного механізму пролонгації, її порядку, строків та правових наслідків.

За встановлених обставин, суд позбавлений можливості дійти беззаперечного висновку про те, що сторонами було погоджено механізм автоматичного продовження строку користування позикою, а також те, що строк кредитування був пролонгований після спливу визначених договором 30 днів.

Таким чином, підстави для нарахування договірних процентів за користування позикою після спливу такого строку відсутні.

Крім того, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості за вказаним договором позики, 15.10.2021 та 22.10.2021 сплачено 1 347,57 грн та 1347,58 грн.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи розмір наданої ОСОБА_1 позики в сумі 4 000 грн, нарахованих відсотків за користування позикою протягом 30 днів за ставкою 1,99 % в сумі 2 095,50 грн, а також, беручи до уваги розмір сплачених відповідачем сум на погашення заборгованості 2 695,15 грн, з відповідача на користь позивача, за договором позики № 75195968 від 28.08.2021, слід стягнути заборгованість у розмірі 3 400,35 грн (тіло позики).

Щодо стягнення суми інфляційних втрат та трьох процентів річних.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

За змістом наведеної норми закону нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3% річних є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 08.11.2019 у справі №127/15672/16-ц, невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.

Разом з тим, відповідно до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, який доповнений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 №2120-IXта набрав чинності 17.03.2022, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Згідно наданих доказів до позовної заяви, судом встановлено, що розрахунок заборгованості 3% річних та інфляційних витрат зроблений ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» з дати відступлення прав вимоги з 27.01.2022 по 23.02.2022.

Відтак, розрахунок не суперечить вимогам пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.

Водночас матеріали справи не містять доказів належного виконання відповідачем умов кредитного договору. Інших підстав, що б свідчили про припинення між сторонами грошового зобов`язання, судом не встановлено.

Враховуючи наведене, а також те, що відповідач порушив умови договору кредитування щодо своєчасного повернення позики, яке мало місце до запровадження в Україні правового режиму воєнного стану, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних за період прострочення виконання грошового зобов`язання.

Водночас у зв`язку зі зміною судом розміру основного боргу, заявлені позивачем суми за статтею 625 ЦК України підлягають перерахунку. Таким чином, пропорційно до встановленої судом суми боргу, стягненню підлягають інфляційні втрати у розмірі 54,40 грн (3 400,35*101,60 (індекс інфляції) / 100 % - 3 400,35) та 3 % річних у сумі 7,83 грн (3 400,35*3 %/100 %/365 днів *28 днів).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором позики № 75153532 від 20.08.2021, у загальному розмірі 3 462,58 грн, з яких: 3 400,35 грн заборгованість за тілом кредиту; 54,40 грн інфляційні збитки, 7,83 грн 3 % річних.

В іншій частині заборгованість стягненню з відповідача не підлягає.

Відомості, які б спростовували даний висновок суду, відсутні, а інше вирішення спору не відповідало б таким засадам цивільного законодавства як справедливість, добросовісність та розумність (ст.3 ЦК України).

Розподіл судових витрат.

Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судові витрати в цій справі складаються з судового збору та витрат на правову допомогу.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки за наслідком розгляду справи суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 866,61 грн, з 3 462,58 грн (задоволені позовні вимоги) становлять 32,55 % заявленої суми позовних вимог; від суми сплаченого при поданні судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Щодо витрат на правову допомогу, то в позовній заяві позивач просив стягнути такі з відповідача в розмірі 9 000 грн.

Статтею 15 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

01.07.2024 між ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС» укладено Договір № 01-07/2024 про надання правової допомоги.

Відповідно до копії заявки на надання юридичної допомоги № 34 від 01.05.2026 та копії витягу з Акту № 22 про надання юридичної допомоги від 29.05.2026, сторони погодили надання таких юридичних послуг між товариством та адвокатом про стягнення заборгованості з Джебженяка Я.П.: надання усної консультації, кількість 2 год, вартість одиниці 1 500 грн, ціна 3 000 грн; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду, кількість 2 год, вартість одиниці 3000 грн, ціна 6 000 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.137 ЦПК України).

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження розміру понесених судових витрат на правничу допомогу в розмірі 9 000 грн позивачем надано такі докази: копію договору № 01-07/20247 про надання правової допомоги від 01.07.2024; копію прайс-листа; копію заявки на надання юридичної допомоги № 34 від 01.05.2026; копію витягу з акту № 22 про надання юридичної допомоги від 29.05.2026.

Відповідно до ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Разом з тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство встановило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).

Системний аналіз зазначених норм, дає підстави для висновку, що нормами ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Відповідно до ст.17 Закону України № 3477-IV від 23.02.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини /ЄСПЛ/, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п.30, ECHR 1999-V).

В пункті 269 рішення у цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п.55 з подальшими посиланнями).

Як відзначено у п.95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява N 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у п.154 рішення ЄСПЛ у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Разом з тим, суд не позбавлений об`єктивної можливості оцінити рівень адвокатських витрат, достовірно встановити несення таких витрат позивачем, а також обґрунтованість рівня їх вартості.

Суд не має права втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта, однак в силу вимог процесуального закону суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

З урахуванням критеріїв співмірності складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин даної справи, беручи до уваги, що дана справа не є унікальною та не потребувала значного часу для підготовки позовної заяви суд вважає, що зазначені представником позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 9 000 грн є завищеними та не достатньо обґрунтованими, тому дійшов висновку про наявність підстав для зменшення їх розміру та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу у розмірі 3 000 грн.

Зазначена сума, на переконання суду, є розумною та такою, що відображає реальність адвокатських витрат (їх дійсність та необхідність), з урахуванням складності справи, необхідних процесуальних дій сторони, часу, витраченого адвокатом на надання правової допомоги.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 247, 259, 223, 263, 265, 268, 273, 280-285, 354-355 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: вул. Мечнікова, буд. 3, оф. 306, 01133) заборгованість за договором позики № 75153532 від 20.08.2021 у розмірі 3 462 (три тисячі чотириста шістдесят дві) грн 58 коп., з яких: 3 400 (три тисячі чотириста) грн 35 коп. заборгованість за тілом позики; 54 (п`ятдесят чотири) грн 40 коп. інфляційні збитки, 7 (сім) грн 83 коп. 3 % річних.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: вул. Мечнікова, буд. 3, оф. 306, 01133) судовий збір у розмірі 866 (вісімсот шістдесят шість) грн 61 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: вул. Мечнікова, буд. 3, оф. 306, 01133) витрати на правову допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) грн 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Повне найменування учасників справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: вул. Мечнікова, буд. 3, оф. 306, 01133.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Марія ВОЛИНЕЦЬ