Рішення № 138636377, 30.07.2026, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/2899/26

пр.№ 2/464/2395/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.07.2026 Сихівський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Чорна С.З.,

за участі секретаря судового засідання Чижа А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, треті особи: Гаражно-будівельний кооператив «Берізка-1», Львівський державний нотаріальний архів, Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

в с т а н о в и в :

28.04.2026 уповноважений представник позивача ОСОБА_1 адвокат Брухаль Тарас Іванович звернувся у суд із позовною заявою, з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог просить суд визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП : НОМЕР_1 , адреса : АДРЕСА_1 ) право власності на гаражний бокс № НОМЕР_2 , площею 17,8 кв.м. з підвалом площею 17,1 кв.м., в гаражно-будівельному кооперативі «БЕРІЗКА-1».

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що позивач є єдиним спадкоємцем за законом після смерті її чоловіка - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Шлюб між ними було зареєстровано 26.11.1983.

Після смерті чоловіка позивачки залишилось спадкове майно до складу якого увійшли: 1/2 (одна друга) частина квартири АДРЕСА_2 , що складається з трьох житлових кімнат, житловою площею 41,7 кв.м. та загальною площею 59,9 кв.м. Вказана частина квартири належала спадкодавцю на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Четвертою Львівською державною нотаріальною конторою 29.07.2004 за реєстровим №3-1962 та гаражний бокс № НОМЕР_2 , площею 17,8 кв.м. з підвалом площею 17,1 кв.м., що знаходиться в автогаражному кооперативі «БЕРІЗКА» по АДРЕСА_3 . Вказаний гаражний бокс належав спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_3 виданого 25.12.2008 Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, будівництво якого та введення в експлуатацію було здійснено у 1986. По смерті ОСОБА_2 . Винниківською державною нотаріальною конторою Львівської області у 2013 заведено спадкову справу №147. Від вступу в спадщину відмовились матір померлого ОСОБА_3 та його діти ОСОБА_4 і ОСОБА_5 . 07.10.2014 державним нотаріусом позивачці, як єдиному спадкоємцю, який вступив у спадщину, видано свідоцтво про право на спадщину за законом №2723 на (одну другу) частину квартири АДРЕСА_2 .

Дана частка в подальшому квартири була зареєстрована за позивачкою, а рештою 1/2 (однією другою) часткою володіла її свекруха - ОСОБА_3 , яка в 2021 уклала із позивачкою та її донькою - ОСОБА_5 договір міни в результаті чого ОСОБА_1 та її донька отримали у власність по 1/4 (одній четвертій) частки квартири АДРЕСА_2 .

Проте у відповідності до листа Винниківської державної нотаріальної контори Львівської області №738/02-14 від 07.10.2014 в межах спадкової справи №147 за 2013 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на вказаний гаражний бокс № НОМЕР_2 в автогаражному кооперативі «БЕРІЗКА» по АДРЕСА_3 . Відмова державної нотаріальної контори у видачі свідоцтва про право власності на гаражний бокс аргументована відсутністю правовстановлюючих документів щодо його належності спадкодавцеві.

Вказує на те, що згідно технічного паспорта (інвентаризаційна справа №47816) виготовленого 27.08.2025 ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» на замовлення ОСОБА_1 гаражний бокс № НОМЕР_2 в АГК «БЕРІЗКА» був споруджений у 1986. Дозволи на будівництво, експлуатацію та використання даного об`єкту нерухомості оформлялись згідно законодавства, що було чинним на той час. Даний об`єкт не є самочинним будівництвом, а жоден контролюючий орган не мав протягом усього часу експлуатації об`єкту претензій до ОСОБА_2 . З огляду на зазначене просить позовні вимоги задоволити.

Ухвалою судді від 29.04.2026 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу 10-денний строк для усунення вказаних недоліків позовної заяви.

На адресу суду 07.05.2026 року від представника позивача надійшла заява про усунення недолків позовної заяви.

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 13.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Витребувано у Львівському державному нотаріальному архіві (ЄДРПОУ: 26484099, адреса : 79013, м. Львів, вул. Здоров`я, буд.9 «А») належним чином завірені копії спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (спадкова справа за номером у Спадковому реєстрі №147 за 2013).

18.05.2026 від представника третьої особи Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Паращича В.П. надійшло пояснення по справі у яких останній просив відмовити у задоволенні первинних позовних вимог у зв`язку з суперечностями таких та доданими доказами.

01.06.2026 від Львівського державного нотаріального архіву надійшла копія спадкової справи №147/2013 заведеної Винниківською державною нотаріальною конторою у Львівській області після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 на виконання ухвали Сихівського районного суду м. Львова від 13.05.2026.

10.06.2026 на адресу суду від представника позивача адвоката Брухаля Т.І. надійшло клопотання про уточнення позовних вимог, у якому останній просить уточнити позовні вимоги у зв`язку зі зміною найменування юридичнної особи, а саме визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП : НОМЕР_1 , адреса : АДРЕСА_1 ) право власності на гаражний бокс № НОМЕР_2 , площею 17,8 кв.м. з підвалом площею 17,1 кв.м., в гаражно-будівельному кооперативі «БЕРІЗКА-1».

02.07.2026 ухвалою Сихівського районного суду м. Львова постановлено заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Брухаля Тараса Івановича про уточнення позовних вимог задоволити та прийняти збільшені позовні вимоги. Закрити підготовче провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, треті особи: Гаражно-будівельний кооператив «Берізка-1», Львівський державний нотаріальний архів, Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом та призначити справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

30.07.2026 від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Брухаля Т.І. надійшла заява у якій останній просив проводити розгляд справи у відсутності сторони позивача.

Представник відповідача Львівської міської ради Процик І.І. у судове засідання не з`явився, однак 29.07.2026 звернулась до суду із заявою у якій просила проводити розгляд справи без її участі, щодо прийняття рішення покладається на розсуд суду.

Представник третьої особиУправління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Гонсьор Д.В. у судове засідання не з`явилась, однак 30.07.2026 подала до суду клопотання у якому просила проводити розгляд справи без її участі, при вирішення позовної заяви покладається на розсуд суду.

Представники третіх осіб Гаражно-будівельний кооператив «Берізка-1» та Львівський державний нотаріальний архів у судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином були повідомленні про дату, час та місце розгляду справи.

У зв`язку з неявкою сторін у судове засідання та з врахуванням поданих заяв, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Положеннями статей 15, 16 ЦК України та статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. За змістом частини другої статті 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, може бути визнання права.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Таким чином, визнання права власності є самостійним майновим правом та підлягає захисту в передбачений законом спосіб, і через відмову зареєструвати вказане майно, не може бути захищене в інший спосіб.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі з 26.11.1983, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 .

У шлюбі у них народились діти: ОСОБА_4 та ОСОБА_6 .

Згідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 ОСОБА_2 , у віці 50 років помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

У відповідності до Ухвали 3-ої сесії 7-го скликання депутатів Львівської міської ради «Про затвердження гаражно- будівельному кооперативу «Берізка-1» проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надання земельних ділянок на АДРЕСА_3 » №699 від 01.07.2016 земельна ділянка надана кооперативу.

Згідно технічного паспорта (інвентаризаційна справа №47816) виготовленого 27.08.2025 ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» на замовлення позивачки гараж № НОМЕР_2 в АГК «БЕРІЗКА» був споруджений та зданий в експлуатацію у 1986. Гаражний бокс №143 знаходиться в межах відведеної кооперативу земельної ділянки, а пайовий та членські внески за гаражний бокс сплачено повністю, що підтверджується довідкою ГБК №10 від 19.11.2025.

05.11.2008 ОКП ЛМР «БТІ та ЕО» було виготовлено технічний паспорт вказаного гаража № НОМЕР_2 площею 17,8 кв.м. з підвалом площею 17,1 кв.м., що знаходиться в автогаражному кооперативі «БЕРІЗКА» по АДРЕСА_3 .

25.12.2008 Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради на ім`я ОСОБА_2 було видано свідоцтво про право власності на цей гараж № НОМЕР_3 на підставі наказу Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради від 25.12.2008 №2609-НЖ-С.

20.10.2009 ОСОБА_2 звернувся до ОКП ЛМР «БТІ та ЕО» із заявою №3/42893 про реєстрацію прав власності на нерухоме майно вказаного гаража № НОМЕР_2 .

Станом на 29.12.2012 згідно довідки ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» №630 від 19.02.2026 право власності на гаражний бокс № НОМЕР_2 площею 17,8 кв.м. з підвалом площею 17,1 кв.м., що знаходиться в автогаражному кооперативі «Берізка» по вул. Хлібній, 1 в м. Львові в БТІ не реєструвалось.

Після смерті ОСОБА_2 , його спадкоємиця дружина ОСОБА_1 звернулась із заявою про прийняття спадщини.

По смерті ОСОБА_2 . Винниківською державною нотаріальною конторою Львівської області у 2013 заведено спадкову справу №147.

Від вступу в спадщину відмовились матір померлого ОСОБА_3 та його діти ОСОБА_4 і ОСОБА_5 .

07.10.2014 державним нотаріусом позивачці, як єдиному спадкоємцю, який вступив у спадщину, видано свідоцтво про право на спадщину за законом №2723 на (одну другу) частину квартири АДРЕСА_2 .

У відповідності до листа Винниківської державної нотаріальної контори Львівської області №738/02-14 від 07.10.2014 в межах спадкової справи №147 за 2013 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на вказаний гаражний бокс № НОМЕР_2 в автогаражному кооперативі «БЕРІЗКА» по АДРЕСА_3 .

Відмова державної нотаріальної контори у видачі свідоцтва про право власності на гаражний бокс аргументована відсутністю правовстановлюючих документів щодо його належності спадкодавцеві.

З положень ч.1 ст.182 ЦК України, за змістом яких право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації, до складу спадщини входить лише те нерухоме майно, право на яке зареєстровано в органах, що здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ч. 1 ст. 1218 ЦК України).

Частинами першою та третьою статті 15 Закону України Про власність від 07.02.1991 року № 697-XII (який був чинним з 15 квітня 1991 року по 20 червня 2007 року) визначено, що член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно. Громадянин, який став власником цього майна, має право розпоряджатися ним на свій розсуд: продавати, обмінювати, здавати в оренду, укладати інші угоди, не заборонені законом.

Згідно з п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» у разі смерті члена житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного кооперативу, члена садівницького товариства, яким до дня смерті не були внесені повністю пайові внески, до складу спадщини входять частина внесеного паю та інші суми, які підлягають поверненню, а не квартира, дача, гараж, садовий будинок. Частка пайового внеску, що належала померлому, входить до складу спадщини на загальних підставах. Якщо спадкодавець повністю вніс пайовий внесок, то до складу спадщини включається відповідно квартира, дача, гараж, садовий будинок, інші будівлі та споруди.

Згідно із ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За змістом статті 392 ЦК України право власності на майно може бути визнано судом у випадку, коли це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право.

Окрім цього, згідно роз`яснень, викладених в пункті 3.1. листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р. № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Згідно із ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України.

Із врахуванням вищезазначених норм та встановлених обставин справи, суд приходить до висновку, що оскільки усі пайові внески померлим були сплачені, позивачка ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем ОСОБА_2 за законом, яка прийняла спадщину після смерті свого чоловіка. Обставин, які б свідчили про усунення позивача від спадкування судом не встановлені. Обраний позивачем спосіб захисту цивільного права відповідає вимогам закону, оскільки вона позбавлена на реалізацію своїх спадкових прав та поновлені такі права можливі лише у судовому порядку, відтак суд вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 10, 12, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України,

у х в а л и в:

позов ОСОБА_1 до Львівської міської ради, треті особи: Гаражно-будівельний кооператив «Берізка-1», Львівський державний нотаріальний архів, Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП : НОМЕР_1 , адреса : АДРЕСА_1 ) право власності на гаражний бокс № НОМЕР_2 , площею 17,8 кв.м. з підвалом площею 17,1 кв.м., в гаражно-будівельному кооперативі «БЕРІЗКА-1».

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_4 .

Відповідач: Львівська міська рада, ЄРДПОУ: 04055896, адреса: м.Львів, площа Ринок, 1.

Третя особа: Гаражно-будівельний кооператив «Берізка-1», ЄРДПОУ: 20845188, адреса: м.Львів, вул. Хлібна, 1.

Третя особа: Львівський державний нотаріальний архів, ЄРДПОУ: 26484099, адреса: м.Львів, вул. Здоров`я, 9А.

Третя особа: Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради, ЄРДПОУ: 26526811, адреса: м.Львів, вул. Городоцька, 299.

Суддя