Рішення № 138636287, 31.07.2026, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/4218/26

Провадження №2/442/1959/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі головуючого судді Хомика А.П., розглянувши в приміщенні Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», в інтересах якого діє представник Грибанов Денис В`ячеславович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

01.06.2026 представник ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернувся до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №630481484 у загальному розмірі 18372,97 гривень та понесені судові витрати, що складаються з судового збору у сумі 2662,40 грн. та витрат пов`язаних із витребуванням доказів, проведенням огляду доказів та забезпечення доказів у сумі 1664,00 грн.

В обґрунтування позову посилаються на те, що 17.09.2025 між первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №630481484.

04.11.2025 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» укладено Договір факторингу №МВ-ТП/64, у відповідності до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передає (відступає) ТОВ «Таліон плюс» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «Таліон плюс» приймає належні ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» Права Вимоги до Боржників вказаними у реєстрі боржників.

Крім цього, 31.03.2026 між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №31/0326-02, у відповідності до умов якого ТОВ «Таліон плюс» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Таліон плюс» Права Вимоги до Боржників вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру прав вимоги №1 від 31.03.2026 до Договору факторингу №27/0225-01 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 18372,97 грн., з яких: 5350,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 10026,97 грн. - сума заборгованості за відсотками, 321,00 грн. заборгованість за комісією, 2675,00 грн. неустойка.

Позивач звертає увагу суду, що з моменту отримання права вимоги до ОСОБА_1 , позивачем не здійснювалось нарахування жодний штрафних санкцій. Після відступлення ТОВ «ФК «ЄАПБ» права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором №630481484 у розмірі 18372,97 грн., яку позивач просить стягнути.

02.06.2026 суддею отримано відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання відповідача.

Ухвалою від 02.06.2026 в зазначеній справі відкрито провадження та постановлено розглядати дану справу в порядку спрощеного провадження без виклику сторін на 31.07.2026. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подачі відзиву на позовну заяву. Також позивачу встановлено п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, а відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.

Дана ухвала направлялась сторонам по справі, позивачем отримана в системі "Електронний суд", відповідачем ухвала отримана особисто засобами поштового зв`язку 05.06.2026.

Пунктом 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України визначено, що судова повістка фізичній особі направляється за адресою її місця проживання чи перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Пунктом 1 ч. 8 ст. 128 ЦПК України визначено, що днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку.

Відтак, суд вважає відповідача належним чином повідомленим про дату, час, місце та порядок судового розгляду зазначеної справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідачем клопотання про розгляд справи за участю сторін суду не надано, відзиву на позовну заяву не подано.

Враховуючи, що справа призначена до розгляду у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, ненадходження від відповідача відзиву на позовну заяву, суд вирішив проводити розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно дост.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ізст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ізст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Між сторонами виникли правовідносини щодо належного виконання умов укладення кредитного договору.

Судом встановлено, що 17.09.2025 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 в електронному вигляді, шляхом підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором, укладено Договір кредитної лінії №630481484.

Відповідно до п.2.2. договору загальний розмір кредиту за цим договором становить загальний розмір наданого одразу після укладення цього договору кредиту - 5350,00 грн. та додаткові суми грошових коштів, що можуть бути надані шляхом переказу додаткових траншів позичальнику в межах встановленого кредитного ліміту - 6400,00 грн.

Як передбачено п. 3.1. договору позичальнику надається дисконтний період кредитування, протягом якого позичальник може отримати черговий транш у рамках кредитної лінії, шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. На момент укладення цього договору строк дисконтного періоду користування складає 15 (п`ятнадцять) днів від дати отримання позичальником першого траншу.

Згідно п.5.1. договору кожен окремий транш за цим договором надається позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця, на рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки 4149-60хх-хххх-9294, що відбувається не пізніше ніж протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення договору чи ініціювання отримання чергового траншу за договором.

Відповідно до п.7.1. договору рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є дата закінчення дисконтного періоду кредитування - 02.10.2025, а саме протягом 15 (п`ятнадцять) днів від дати отримання першого траншу позичальником. У разі пролонгації чи поновлення дисконтного періоду рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту зміщується на відповідну дату закінчення дисконтного періоду, визначену за правилами цього договору.

Кінцева дата повернення (виплати) Кредиту - 17.10.2030 (п.7.3. договору).

Згідно з паспортом споживчого кредиту продукту «Смарт» до договору №630481484 від 17.09.2025, встановлені основні умови кредитування, а саме: тип кредиту: кредитна лінія, сума (ліміт кредиту): 5350,00 грн.. ліміт кредиту 6400,00 грн., строк кредитування: до 1826 днів (дискотний період 15 днів, з можливістю продовження строку), мета кредиту на споживчі цілі.

Факт виконання ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язання за кредитним договором підтверджується платіжним дорученням від 17.09.2025, у якому вказано, що 17.09.2025 перераховано 5350,00 грн. отримувачу ОСОБА_1 на маску карти №4149-60хх-хххх-9294, призначення платежу переказ коштів згідно договору №630481484 від 17.09.2025. Крім цього, позивачем надано довідку первісного кредитора про ініціювання платіжної операції за кредитним договором №630481484 від 17.09.2025.

04.11.2025 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» укладено Договір факторингу №МВ-ТП/64, у відповідності до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передає (відступає) ТОВ «Таліон плюс» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «Таліон плюс» приймає належні ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» Права Вимоги до Боржників вказаними у Реєстрі боржників.

Як вбачається з Витягу з реєстру прав вимоги від 04.11.2025, ТОВ «Таліон плюс» набуло права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №630481484 від 17.09.2025 у розмірі 18372,97 грн.

31.03.2026 між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №31/0326-02, у відповідності до умов якого ТОВ «Таліон плюс» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Таліон плюс» Права Вимоги до Боржників вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимог №1 від 31.03.2026 до договору факторингу №31/0326-02 ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором №630481484 від 17.09.2025 в сумі 18372,97 грн., з яких: 5350,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 10026,97 грн. - сума заборгованості за процентами; 321,00 грн. заборгованість за комісією; 2675,00 грн. неустойка.

Статтею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. (ст. 627 Цивільного кодексу України)

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Встатті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Положенням ч.1ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Згідно із ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів може встановлюватися договором. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням (ст.610 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України, якою регламентовано, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

За положеннями п. 1 ч. 1ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ізст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Згідно з правовою позицією ВС в постанові від 23.09.2015 у справі №6-979цс15, - боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Згідно із вказаними нормами щодо заміни кредитора, за своєю правовою природою договір відступлення права вимоги є договором про заміну кредитора у певному зобов`язанні, яка здійснюється без згоди боржника. В такому договорі сторони мають право самостійно визначити обсяг прав, які переходять до нового кредитора і цей обсяг не вичерпується лише існуючим боргом та при цьому чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог.

Отже, враховуючи положення вказаних статей, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» є новим кредитором у зобов`язаннях з відповідачем, відповідно до умов кредитного договору №630481484 від 17.09.2025.

Однак, в порушення зазначених вище норм закону та умов кредитного договору відповідач ОСОБА_1 зобов`язання за вказаним договором в повному обсязі не виконала та допустила заборгованість, яка згідно розрахунків заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» за укладеним договором, становить 18372,97 гривень, а саме основний борг 5350,00 грн., нараховані проценти 10026,97 грн., 321,00 грн. комісія; 2675,00 грн. неустойка.

Отже, право позивача порушене невиконанням свого зобов`язання з повернення кредиту відповідачем, а тому підлягає судовому захисту.

Враховуючи те, що за умовами вищезазначеного кредитного договору відповідач отримала кошти, належних та допустимих доказів на підтвердження повернення отриманих в кредит коштів, всупереч ч. 1 ст. 81 ЦПК України, суду не надала, відтак, суд доходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню та стягненню з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №630481484 від 17.09.2025 в розмірі 15376,97 грн., що складається з суми заборгованості за основною сумою боргу (тілом кредиту) в розмірі 5350,00 грн. та суми заборгованості за відсотками в розмірі 10026,97 грн.

Щодо стягнення з відповідача заборгованості за неустойкою, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Також, Законом України від 24.02.2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64 на території України введено військовий стан, який згодом на підставі Указів Президента продовжувався та триває на час розгляду даної справи в суді.

При цьому, як видно із вищезазначених розрахунків заборгованості за кредитним договором №630481484 від 17.09.2025, то такі проведені за період з 17.09.2025 по 04.11.2025 та з 04.11.2025 по 31.03.2026.

Таким чином, з огляду на положення норми пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, яка поширюються на спірні правовідносини, ОСОБА_1 як позичальник звільнена від обов`язку сплати на користь позивача неустойки за прострочення нею виконання грошового зобов`язання за кредитними договорами, оскільки на час укладення та дії кредитних договорів, а також розгляду справи у суді та ухвалення у ній рішення в Україні діяв та продовжує діяти воєнний стан.

За наведених обставин, аргументи сторони позивача про стягнення з ОСОБА_1 , на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» неустойки в розмірі 2675,00 грн., суд вважає необґрунтованими та безпідставними, а тому такі задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог в частині стягнення комісій за надання кредиту, суд зазначає наступне.

Законом України «Про захист прав споживачів» визначено, що послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції (пункти 17 і 23 статті 1).

Отже, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 6 вересня2017року у справі №6-2071цс16.

У постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1746цс16 зазначено, що встановлення банком у кредитному договорі обов`язку боржника сплачувати щомісячну комісію за управління кредитом без зазначення, які саме послуги за вказану комісію надаються клієнту, а також нарахування комісії за послуги, що супроводжують кредит (саме як компенсацію сукупних послуг банку за рахунок клієнта), є незаконним.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у своєму правовому висновку у постанові від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15 (провадження № 61-8862сво18) зазначив, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16.09.2024 у справі №479/191/17.

Виходячи з вищезазначеного, суд приходить до висновку, що положення кредитного договору №630481484 від 17.09.2025 про сплату комісії за надання кредиту є нікчемними, суперечать положенням статей 11,18 Закону України «Про захист прав споживачів» і є нікчемними з моменту укладення договору, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача на підставі цих положень договору - комісії за надання кредиту у розмірі 321,00 грн. задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а згідно із п. 3 ч. 2 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, оскільки позовні вимоги задоволено частково, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2228,25 грн., виходячи з розрахунку 15376,97 грн. (розмір задоволених позовних вимог) х 2662,40 грн. (ставка судового збору) : 18372,97 грн. (розмір заявлених позовних вимог) = 2228,25 грн., що буде пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим, суд вважає, що оскільки позивачем не надано жодних доказів щодо понесення судових витрат в сумі 1664 грн., пов`язаних з витребуванням доказів, а відтак, в цій частині позові вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст.4,11,12,13,77,81,141,142,263-265,268,352,354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості за кредитним договором №630481484 від 17.09.2025 у розмірі 15376,97 гривень (п`ятнадцять тисяч триста сімдесят шість гривень, 97 копійок) та 2228,25 гривень (дві тисячі двісті двадцять вісім гривень, 25 копійок) понесених судових витрат.

В решті позовних вимог відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 31 липня 2026 року.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", місцезнаходження -07400, м. Бровари, вул. Лісова, 2, код ЄДРПОУ 35625014.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 .

Головуючий-суддя Хомик А.П.