Ухвала суду № 138635979, 31.07.2026, Рахівський районний суд Закарпатської області

Єдиний унікальний номер 305/2375/26

Номер провадження 1-кп/305/131/26

УХВАЛА

про призначення справи до судового розгляду

31.07.2026 м. Рахів

Рахівський районний суд Закарпатської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження № 12026071140000217 від 05.06.2026 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Верхнє Водяне Рахівського району Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України,

встановив:

У провадженні суду перебуває дане кримінальне провадження, ухвалою суду від 22.07.2026 призначено підготовче судове засідання на 31.07.2026.

Через підсистему «Електронний суд» 28.07.2026 від прокурора Закарпатської спеціалізованої прокуратури ОСОБА_3 надійшло клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 .

Доводи клопотання зводяться до такого.

1. ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України - тобто самовільне залишення військової частини, місця служби військовослужбовцем без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років, слідчим суддею 08.06.2026 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк по 03.08.2026.

2. Обґрунтованість обвинувачення доводиться зібраними доказами, а саме матеріалами службового розслідування, протоколами допиту свідків, рапортами.

3. Наявні ризики, які свідчать про можливе вчинення обвинуваченим дій, передбачених пунктами 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, щодо переховування від органів досудового розслідування та/або суду, незаконного впливу на потерпілого чи свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинення іншого кримінального правопорушення.

4. Застосування щодо обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу не зможе запобігти настанню вказаних ризиків.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні ствердив, що кримінальне провадження підсудне Рахівському районному суду, обвинувальний акт відповідає вимогам законодавства, порушень при його складанні не було, просить призначити справу до судового розгляду, досудової доповіді не потрібно.

Також, прокурор просив продовжити дію запобіжного заходу обвинуваченого з підстав, наведених у клопотанні, розмір застави не визначати на підставі п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України, в подальшому утримувати обвинуваченого в УВП через завантаженість гаупвахти, де він на даний час перебуває. Ствердив, що обвинувачений проходив військову службу, залишив військову частину, його було затримано та повідомлено про підозру, застосовано запобіжний захід тримання під вартою, до суду спрямовано обвинувальний акт, строк якого закінчується 03.08.2026. Наявна обгрунтована підозра та існують ризики, може переховуватися, що вже і зробив, намагався незаконно перетнути кордон, може впливати на свідків та перешкоджати кримінальному провадженню іншим способом. До військовослужбовця у даному випадку може бути застосовано лише тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_4 не заперечив проти призначення справи до судового розгляду, разом з тим, просить суд по можливості пом`якшити йому запобіжний захід, щоб він міг знайти собі військову частину, бажає поновитися на службі, раніше залишив військову частину, бо його визначили у «Скелю», де він бути не хотів.

Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні не заперечив проти призначення справи до розгляду та продовження запобіжного заходу у зв`язку із тим, що інші запобіжні заходи не можуть бути застосовані. Разом з тим, просив доручити органу пробації підготувати досудову доповідь щодо обвинуваченого.

Суд заслухав думки сторін кримінального провадження, дослідив обвинувальний акт із додатками, клопотання про продовження строку тримання під вартою та дійшов таких висновків.

Відповідно до положень ст. 314 КПК України завданням підготовчого судового засідання є вирішення питання про можливість призначення судового розгляду, з огляду на що суд з`ясовує, чи наявні підстави для прийняття рішень, передбачених п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, і таких підстав не встановлено.

Обставин, які б перешкоджали призначенню судового розгляду, також не встановлено, кримінальне провадження підсудне Рахівському районному суду.

Після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду. Судовий розгляд має бути призначений не пізніше десяти днів після постановлення ухвали про його призначення (ст. 316 КПК України).

Судом не встановлено обставин, передбачених ч. 2 ст. 27 КПК України, тому з метою забезпечення гласності та відкритості судового провадження судовий розгляд необхідно здійснювати у відкритому судовому засіданні.

Вирішуючи питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, суд враховує, що за змістом ч. 2 ст. 318 КПК України судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов`язковою участю сторін кримінального провадження, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

З огляду на тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , з метою забезпечення суду інформацією, яка характеризує обвинуваченого, а також можливого прийняття судового рішення про міру покарання, необхідно одержати досудову доповідь.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Ухвалою слідчого судді від 08.06.2026 було застосовано до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк по 21:00 год 03.08.2026 з визначенням розміру застави 266 240 грн, вказаною ухвалою констатовано обґрунтованість підозри.

При вирішенні питання щодо продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченого відповідно до вимог ч. 1 ст. 194, ст. 199, ст. 331 КПК України слід надати оцінку питанням щодо обґрунтованості обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення (1), наявності заявлених у клопотаннях ризиків (2), можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу (3), а в разі наявності підстав для застосування запобіжного заходу - чи визначати заставу і в якому розмірі, та які обов`язки необхідно покласти на обвинуваченого (4).

1. Стандарт обґрунтованості обвинувачення означає, що наявні докази повинні бути достатніми, щоб переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа, проти якої висунуто обвинувачення, дійсно вчинила кримінальне правопорушення. Це не означає, що потрібно довести вину поза розумним сумнівом, але необхідно, щоб зібрані докази створювали достатньо переконливу картину для обґрунтованого висновку про вчинення злочину.

Відповідно до пред`явленого обвинувачення, ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби під час мобілізації, на особливий період, у порушення вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 49, 127, 128, 129, 130, 199 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, не бажаючи переносити труднощі військової служби, з метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби, без дозволу начальників, яким підпорядкований за службою, без поважних причин тривалістю понад три доби, в умовах воєнного стану, 18.03.2026 самовільно залишив місце служби військової частини НОМЕР_1 , дислокованої поблизу АДРЕСА_2 , та у подальшому ОСОБА_4 був незаконно відсутній без поважних причин на військовій службі до моменту його затримання 05.06.2026 працівниками поліції у м. Рахів Закарпатської області, де проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи свою діяльність із проходженням військової служби.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 407 КК України, яке є тяжким злочином, обґрунтованість обвинувачення підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, стороною захисту не оспорюється, перевірялась слідчим суддею при постановленні ухвали від 08.06.2026 про застосування запобіжного заходу, тому детально не аналізується.

На даному етапі суд не вирішує питання, які повинен вирішувати під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не оцінює докази з точки зору їх достатності, достовірності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише на підставі оцінки сукупності отриманих доказів визначає, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є ймовірною та встановлених обставин достатньою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження з ціллю підтвердження чи спростування обвинувачення.

2. Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ряду спроб, які визначені у цій нормі як ризики.

Тому, метою запобіжного заходу є необхідність попередити виникнення названих ризиків, а не застосувати запобіжний захід за наслідками вчинення обвинуваченим відповідних дій. З огляду на викладене, той чи інший ризик слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення обвинуваченим таких спроб. Водночас, КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

У клопотанні прокурором зазначено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, можлива наявність інших ризиків не обґрунтована і судом питання про їх наявність не вирішується.

Як стверджено у клопотанні, обвинувачений може переховуватися від суду, оскільки злочин, у вчиненні якого обвинувачується, є тяжким та передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років, що саме по собі може спонукати обвинуваченого до ухилення від кримінальної відповідальності. Крім того, ОСОБА_4 з 18.03.2026 був відсутній на військовій службі без поважних причин до моменту його затримання, чим фактично ухилявся від проходження військової служби. Також, 02.06.2026 ОСОБА_4 , було затримано працівниками Державної прикордонної служби України, про що складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.

Ризик незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні підтверджується тим, що підозрюваний має мотив та можливість внаслідок наявних у нього навичок та знань, вплинути на свідків, які разом з ним проходили військову службу в одній військовій частині, що фактично створить умови для здійснення впливу на безпосередніх свідків, у тому числі шляхом вмовляння, підкупу, залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій, такий ризик залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України. Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Можливість перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином підтверджується тим, що підозрюваний розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, наслідки та ризик втечі для нього, при цьому як військовослужбовець маючи певну підтримку серед інших військовослужбовців може вжити заходів самостійно або через інших осіб до знищення документів, що мають значення для кримінального провадження. Крім того, обвинувачений перебуваючи на волі, з метою ухилитись від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, в якому підозрюється, як військовослужбовець може умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення досудового розслідування.

Ризик вчиняти інші кримінальні правопорушення у клопотанні не обґрунтовано взагалі.

Обставини кримінального провадження у своїй сукупності підтверджують наявність указаних ризиків, окрім ризику вчинити інші кримінальні правопорушення, на доведення якого прокурором не наведено жодного доводу.

3. Неможливість застосування до ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу обґрунтовано стороною обвинувачення такими ж доводами і з ними слідчий суддя також погоджується.

Слідчий суддя керується положеннями статті 178 КПК України щодо обов`язку при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу оцінити в сукупності всі обставини справи та статті 183 КПК України про те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.

Однак, відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті (тобто тримання під вартою).

Президентом України 24.02.2022 видано Указ № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затверджений Законом України від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у відповідності до якого в Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на даний час.

Заслухавши доводи сторін, дослідивши надані документи, з урахуванням вимог наведених норм кримінального процесуального законодавства слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає задоволенню, строк його дії продовжується по 28.09.2026.

4. Розмір застави підозрюваному та покладені обов`язки визначаються слідчим суддею з урахуванням ч. 5 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України, обставин кримінального правопорушення, ролі підозрюваного у ньому, його майнового стану та наявних ризиків.

Роль підозрюваного у кримінальному правопорушенні полягає в тому, що він є його єдиним виконавцем.

Слідчий суддя не користується правом, визначеним абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України, не визначати розмір застави під час дії воєнного стану у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ст. 407 КК України.

З урахуванням наведених відомостей, застава підлягає визначенню в максимальному розмірі, передбаченому законодавством за злочини даної категорії (від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Доводів та доказів про те, що застава у таких межах не здатна забезпечити виконання покладених обов`язків, стороною обвинувачення не надано.

В разі внесення застави підозрюваного необхідно і достатньо зобов`язати прибувати за кожною вимогою до суду, а також виконувати обов`язки, передбачені пунктами 2-3, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Вирішуючи усне клопотання прокурора про подальше утримання обвинуваченого в УВП № 9, суд відзначає, що воно не обґрунтоване жодними нормами закону, в ухвалі слідчого судді про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу не визначалось місце утримання під вартою, так само відсутні підстави і для зазначення цього в ухвалі і на даний час.

Чинним КПК України не передбачено обов`язок суду визначати конкретну установу попереднього ув`язнення, де слід утримувати обвинуваченого.

Керуючись статтями 314-316, 331, 372 Кримінального процесуального кодексу України, суд

постановив:

Призначити судовий розгляд у кримінальному провадженні на 11:00 год 07.08.2026 у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рахівського районного суду за адресою: м. Рахів Закарпатської області, вул. Карпатська, 15, зал судового засідання № 2.

Судовий розгляд здійснювати суддею одноособово, за участі уповноваженого прокурора Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони, обвинуваченого ОСОБА_4 , його захисника ОСОБА_5 .

Доручити уповноваженому органу з питань пробації - Рахівському районному відділу Філії Державної установи «Центр пробації» в Закарпатській області (zk10@probation.gov.ua) скласти досудову доповідь щодо обвинуваченого ОСОБА_4 та у строк до 25.08.2026 надати її суду.

Продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, по 28.09.2026.

Відмовити у задоволенні клопотання прокурора про визначення судом подальшого місця утримання обвинуваченого під вартою.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_4 заставу 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у розмірі 266 240 грн.

Застава може бути внесена обвинуваченим, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на спеціальний рахунок, а саме: код отримувача (ЄДРПОУ) 26213408, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA198201720355209001000018501, призначення платежу: кошти застави ОСОБА_4 , згідно з ухвалою Рахівського районного суду від 31.07.2026 по справі № 305/2375/26).

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент протягом дії ухвали внести заставу у розмірі, визначеному судом.

У разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_4 з-під варти, з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави вважати його таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 на строк по 28.09.2026 такі обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- не відлучатись за межі смт. Великий Бичків Рахівського району Закарпатської області без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби в Закарпатській області свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон.

Попередити обвинуваченого ОСОБА_4 , що у разі невиконання покладених на нього обов`язків після внесення застави, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід, може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному КПК України та звернуто заставу в дохід держави.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена лише в частині продовження запобіжного заходу обвинуваченому протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Суддя ОСОБА_6