Рішення № 138635832, 10.07.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2026 рокуСправа №160/18105/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луговської Г.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХІМПОРТ МАРКЕТ» до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕХІМПОРТ МАРКЕТ» (далі ТОВ «ТЕХІМПОРТ МАРКЕТ», позивач) через свого представника звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці (далі - відповідач) №UA209000/2025/000221/2 від 10.06.2025р. про коригування митної вартості товарів за ВМД 25UA209190014480U8.

В обґрунтування своїх вимог позивач, зазначив, що ним подано митну декларацію разом з усіма необхідними документами з метою митного оформлення товару, при цьому відповідач відмовив позивачу у митному оформленні товарів та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів. Позивач не погоджується із вказаним рішенням та вважає його протиправним та таким, що не відповідає вимогам законодавства, у зв`язку з чим просив задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін і проведення судового засідання, запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.

Від відповідача засобами електронного зв`язку через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив, в обґрунтування якого заперечує проти заявлених позовних вимог, просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, зазначає, що під час здійснення Львівською митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митними деклараціями було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Отже, відповідач вказує, що за результатами розгляду поданих документів, виник сумнів у правильності визначення декларантом митної вартості товару, який став підставою для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої позивачем митної вартості.

Представником позивача подано відповідь на відзив, яка за своїм змістом підтверджує обґрунтування позову.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши наведені сторонами доводи, суд виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 26.12.2024 між ТОВ «Техімпорт Маркет» (покупець) та TRIANGLE TYRE CO. LTD (Китай) (продавець) укладено Контракт №TRI-2612 (далі - Контракт), відповідно до пункту 1 якого, продавець продасть, а покупець купить на умовах FOB Qingdao, Китай (відповідно до Інкотермс 2010) шини вантажні, що надалі іменуються «Товар», в асортименті та кількостях, зазначених у відповідних специфікаціях (далі Специфікація), які є невід`ємною частиною цього Контракту.

Відповідно до пункту 2 Контракту кількість товару погоджується сторонами та зазначається у відповідних Специфікаціях до цього Контракту.

Пунктом 3 контракту визначено, що ціна на товар встановлена в доларах США за 1 штуку, погоджується сторонами на кожну партію поставки, що вказується у відповідних Специфікаціях до цього Контракту. Орієнтовна сума контракту складає 15000000 доларів США. Сума Контракту може бути змінена додатковими угодами до цього Контракту.

Згідно з пунктом 4 Контракту умови поставки погоджуються специфікаціями на кожну партію окремо, відповідно до Інкотермс 2010. Міжнародні правила тлумачення торгових термінів Інкотермс 2010 мають обов`язковий характер для сторін у рамках цього Контракту.

Пунктом 8 Контракту встановлено, що на відвантажений товар продавець надає покупцю в електронному форматі такі документи: комерційний інвойс; пакувальний лист; коносамент.

На підставі вказаного контракту та укладеної до нього Специфікацій №2, інвойсу №12252000788-3 від 02.04.2025р. на суму 38 917,04 доларів США та специфікації №2-15 до інвойсу №12252000788-3 від 02.04.2025р. на митну територію України завезений товар шини загальною кількістю 224 шт. на загальну суму 38 917,04 доларів США.

Позивач зазначає, що на підтвердження заявленої митної вартості товару разом із митною декларацією ним були надані всі документи, що підтверджують митну вартість ввезеного товару, які не містять розбіжностей у числових значеннях складової митної вартості товару, містять повні відомості про ціну товару, що підтверджується змістом графи 44 ЕМД №25UA209190014480U8 від 10.06.2025р.

У митній декларації митну вартість товарів позивачем визначено за основним методом за ціною контракту.

10.06.2025 листом №10-06/2025-1 позивачем на електронне повідомлення митниці надано додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Відповідачем винесено Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2025/000221/2 від 10.06.25р.

Не погодившись з вказаним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулювання економічних, організаційних, правових, кадрових та соціальних аспектів діяльності митної служби України визначає Митний кодекс України (далі - МК України).

Частиною 1 статті 7 МК України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законівта інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п.24 ч.1 ст.4 МК України).

Відповідно до ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч.1, 2, 3 ст.54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1статті 58 цьогоКодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті.

Приписами ст.337 МК України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато - логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Згідно із п.1 ч.4 ст.54 МК України контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.6 ст.54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.24 ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно із ч.1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч.6ст.54 цьогоКодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 2 ст.55 МК України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Передбачене частиною п`ятою статті 54 МК України право митного органу на витребування у декларанта додаткових документів реалізується виключно з підстав, які передбачені частиною третьою статті 53МК України, - надання декларантом документів, які містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, а відтак суперечності (розбіжності) між відомостями, які не впливають на ціну товару та інші складові митної вартості не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару та витребування додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 МК України.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуваним рішенням митну вартість товару скориговано за результатами проведення перевірки документів, як надані позивачем на підтвердження заявленої митної вартості товару у відповідності до ст.337 МК України.

Спростовуючи доводи митного органу про те, що неможливо встановити приналежність платіжного документу до конкретної поставки партії товару, суд виходить з того, що Специфікація №2 від 21.02.2025, видана на суму 725685,09 дол. США, передбачає 100% передоплату. Специфікація №2-15-MRKU3463342 від 02.04.2025, видана на суму 38917,04 дол. США, також передбачає 100% передоплату (сума даної поставки). Відповідно до п.3 Контракту ЗЕД, орієнтовна сума контракту становить 15 000 000 дол. США.

При цьому, платіжна інструкція в іноземній валюті №30 від 04.04.2025 видана на суму 38548,29 дол. США. У графі 70 «Призначення платежу» даних платіжної інструкції міститься посилання на Специфікацію №2 від 21.02.2025.

Відповідно до частини 2 статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, якщо рахунок сплачено.

Отже, декларант має обов`язок підтвердити оплату товару, що декларується, якщо оплата вже відбулась.

Оскільки, як вже зазначено раніше, форма оплати за контрактом від 26.12.2024 № TRI-2612 100% передплата, то оплата товару, що декларувався, відбулась. Таким чином, позивач повинен був надати документ, що підтверджує оплату товару на суму, що зазначена в митній декларації.

Зазначена, сума у специфікації №2-15-MRKU3463342 від 02.04.2025 - 38917,04 доларів США сплачена платіжною інструкцією №30. Найменування товарів, кількість, вартість у інвойсі та специфікації до інвойсу збігається із найменуванням товарів кількістю, вартістю в специфікації №2 до Контракту № TRI-2612 від 26.12.2024.

В свою чергу, позивач зобов`язання з надання до митного органу документів, що підтверджують оплату товару виконав. Всі надані позивачем як до суду, так і до митного органу документи не містять жодних розбіжностей, надають можливість ідентифікувати найменування, кількість, вартість, порядок та факт поставки товару, а дані, вказані у зазначених документах кореспондуються між собою.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Отже, вказані зауваження відповідача жодним чином не впливають на формування числових складових митної вартості товару. Водночас декларант надав відповідачу всі необхідні документи із поданням митної декларації, які давали можливість останньому встановити дійсну митну вартість товару за ціною контракту.

Щодо відсутності підписів на платіжних документах суд наголошує на наступному.

Оплата товарів за Контрактом відбулась за допомогою Міжнародної міжбанківської системи передачі інформації та здійснення платежів (SWIFT), за межі території України та у валюті, відмінній від національної валюти України, на цей електронний розрахунковий документ накладались електронні підписи відповідальних осіб, тоді як відповідні печатки та підписи на платіжному документі згідно Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.10.2008 за №910/15601, проставляються виключно у разі його подання не в електронному вигляді. У даному випадку, всі документи на підтвердження митної вартості товарів, в тому числі платіжне доручення в іноземній валюті подавалось в електронній формі, а тому, останнє не містить відповідних печаток та підписів, а також інших відміток банку.

Банківські платіжні доручення в іноземній валюті №30 від 04.04.2025 та №19 від 10.03.2025 року, є підтвердженням оплати за поставлені товари, містять посилання на зовнішньоекономічний контракт, дату операції, суму операції в іноземній валюті, найменування банку відправника і банку отримувача, розрахункові рахунки сторін, що повною мірою узгоджується з іншими документами, поданими до митного оформлення; суми, на які здійснювались платежі, відповідають умовам Контракту.

Разом з тим, доводи відповідача не мають законодавчого підґрунтя, оскільки жодним нормативно-правовим актом, у тому числі й міжнародним, не встановлено вимог до форми та змісту платіжної інструкції, тобто платіжна інструкція є документом довільної форми, а тому, митний орган не може посилатись на неповноту чи обмеженість його відомостей, як на підставу для коригування митної вартості товарів.

Враховуючи викладене, платіжні доручення, надані разом з товаром до митного оформлення, містять усі обов`язкові реквізити, передбачені законодавством, а тому, є підтверджуючим документом, що засвідчує сплату за поставлені товари.

Таким чином, позивачем було подано митниці платіжні документи разом із митною декларацією, які давали можливість встановити митну вартість оцінюваного товару за ціною контракту.

Щодо транспортно-експедиторських послуг. Надання транспортноекспедиторських послуг здійснює ТОВ «ДСВ ЛОГІСТИКА», відповідно до договору № GS-026185 від 22.01.2025р, має право укладати договори з іншими підприємствами в межах здійснення своїх зобов`язань перед ТОВ «ТЕХІМПОРТ МАРКЕТ».

Розрахунки між ТОВ «ДСВ ЛОГІСТИКА» та третіми особами є приватно-правовими відносинами та стосуються сторін договору. Розрахунки між ТОВ «ДСВ ЛОГІСТИКА» та третіми особами жодним чином не впливають на числові показники митної вартості товару, що розмитнювався, оскільки всі витрати ТОВ «ДСВ ЛОГІСТИКА», які були викладені у рахунку, що був наданий до декларації відповідно до ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України.

Розмежування послуг та їх оплата в межах договору № GS-026185 від 22.01.2024р., на транспортно-експедиторське обслуговування є питанням, що стосується сторін договору.

Щодо доводів відповідача про те, що митна декларація країни відправлення не містить відміток митних органів країни відправлення, суд виходить з наступного.

Декларація країни відправлення не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, вичерпний перелік яких наведено у частині 1 статті 53 Митного кодексу України. Копія митної декларації країни відправлення передбачена як додатковий документ, що надається (за його наявності) на запит митниці, якщо надані документи, передбачені ч. 2 ст. 53 МК України містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 02.03.2018 у справі № 804/2997/17.

Отже, подані декларантом до митного органу документи у своїй сукупності підтверджують заявлену товариством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Натомість, зазначені митницею у повідомленні декларанту та рішенні про коригування митної вартості зауваження та розбіжності, які стали підставою для витребування митницею додаткових документів та прийняття спірного рішення про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об`єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.

Суд враховує, що відповідно до норм чинного законодавства з питань митної справи митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою обставиною, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість випробовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим можуть бути витребувані лише ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 13.07.2021 року у справі №200/6521/20-а та від 18.11.2022 року у справі №818/902/17.

Суд вважає, що подані позивачем документи для митного оформлення товару дають змогу встановити митну вартість товару, а відповідачем не надано належного обґрунтування причин їх неврахування для встановлення митної вартості товару.

Верховний Суд у постанові № 1140/3242/18 від 23.07.2019 року вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Натомість під час розгляду справи судом з`ясовано, що зауваження митного органу по суті носять формальний характер та окремо або у своїй сукупності не свідчать про наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.

При цьому суд додатково звертає увагу на те, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення. Відповідно, рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару, висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Відтак зазначені митним органом у повідомленні та в рішенні про коригування митної вартості зауваження, розбіжності та невідповідність, які стали підставою для витребування додаткових документів та прийняття рішення про коригування митної вартості товару не можуть бути визнані судом об`єктивними, обґрунтованими і такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що при здійсненні імпортування товару на митну територію України, позивачем для підтвердження заявленої ним митної вартості товару було надано повний пакет документів відповідно до переліку, передбаченого частиною другою статті 53 Митного кодексу України, а тому використання відповідачем другорядного методу визначення митної вартості товару є неправомірним.

Згідно з пунктами 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Як вбачається з наведеного, в спірному рішенні міститься посилання лише на раніше оформлену митну декларацію і не проведено детальне дослідження цієї митної декларації з доданими до неї документами.

При цьому у ній не зазначено загальна кількість партії раніше оформленого товару, розрахунок митної вартості, не наведені технічні характеристики товару, що має значення, оскільки ціна товару за контрактом встановлювалась виходячи не з ваги товару, а з його характеристик, а ідентифікація раніше оформленого митницею товару, на підставі лише зазначених вище відомостей не можлива.

Окремо суд зазначає, що в силу частини другої статті 55 Митного кодексу України та вимог наказу Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються. Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постанові від 09.11.2022 року у справі №814/141/17.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі "Серявін та інші проти України"(п.58) суд вказує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача та їх задоволення шляхом визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/000221/2 від 10.06.2025р.

Приймаючи до уваги вище наведене, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Враховуючи положення статті 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2422грн. 40коп., підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.9, 72-77, 90, 139, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХІМПОРТ МАРКЕТ» до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці №UA209000/2025/000221/2 від 10.06.2025р. про коригування митної вартості товарів за ВМД 25UA209190014480U8.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХІМПОРТ МАРКЕТ» (49089, м. Дніпро, вул.Будівельників, 34, код ЄДРПОУ 45589470) за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (79007, м.Львів, вул.Костюшка Т., 1, код ЄДРПОУ 43971343) судові витрати у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві)грн. 40коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Г. В. Луговська