Постанова № 138635235, 29.07.2026, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 932/9508/26

Провадження № 3/932/2134/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року Суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра Міросєді А.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Краматорськ, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, розлученого, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу проходить на посаді механіка 1 ремонтного відділення автомобільної техніки ремонтної роти військової частини НОМЕР_1 , військове звання «солдат», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , якому роз`яснені права згідно ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, за ч.3 ст. 172-11 КУпАП,

в с т а н о в и в :

13 червня 2026 року від командування військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_2 надійшла доповідь про неповернення до частини з щорічної відпустки військовослужбовця ОСОБА_1 , який 14 червня 2026 року повернувся до розташування військової частини (підрозділ) НОМЕР_1 в АДРЕСА_2 . Доповідь про повернення з СЗЧ надійшла на місцевий орган управління ВСП 15.06.2026.

Таким чином, солдат ОСОБА_1 13.06.2026 був відсутній за місцем дислокації військової частини НОМЕР_1 за місцем проходження військової служби та проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби, в умовах воєнного стану, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.3 ст.172-11 КУпАП.

ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, місце та розгляд протоколу до судового засідання не з`явився. У матеріалах, доданих до протоколу про адміністративне правопорушення, міститься клопотання про проведення розгляду за його відсутності у зв`язку з постійним виконанням бойових завдань в районі виконання завдань за призначенням. Обставини, викладені у протоколі, не оспорює. Вину визнає у повному обсязі та просить суворо не карати

Надавши правову оцінку протоколу про адміністративне правопорушення та доданим до нього доказам, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.

Згідно ч.2 ст. 7 КУпАП розгляд справ про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Частиною 3 ст. 172-11 КУпАП передбачена відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов`язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб.

Суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, може бути будь-який військовослужбовець, крім строкової військової служби (як-от: призваний на військову службу під час мобілізації, на особливий період, курсант військових навчальних закладів), а також військовозобов`язаний та резервіст під час проходження останніми зборів.

Суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення за ч.3 ст. 172-11 КУпАП характеризується прямим умислом.

Зважаючи на приписи ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період це період, що настав з моменту оголошення рішення про мобілізацію ( крім цільової) або доведення його до виконання стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливим періодом є функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію ( крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудований період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану» введено в Україні воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який в подальшому неодноразово продовжувався та діє по теперішній час.

Законом України від 03 березня 2022 року №2105-IX затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022 «Про загальну мобілізацію».

Таким чином, на час скоєння адміністративного правопорушення, яке розглядається, діяв воєнний стан.

Для всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи суд дослідив та оцінив за своїм внутрішнім переконанням усі обставини та докази по справі в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, відповідно до вимог ст. 252 КУпАП:

протокол ДНК/К №252 про військове адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 172-11 КУпАП, складений 15 червня 2026 року стосовно ОСОБА_1 , який є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «солдат», відповідно до якого 13 червня 2026 року військовослужбовець ОСОБА_1 не повернувся з щорічної відпустки до військової частини НОМЕР_1 за місцем проходженням військової служби та проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби, в умовах воєнного стану;

письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 15.06.2026, долучені до матеріалів справи, відповідно до яких останній повідомив, що проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 з 14.06.2024 на посаді механіка, має військове звання «солдат». 13.06.2026 не повернувся вчасно з щорічної відпустки через погане самопочуття, але за медичною допомогою не звертався;

доповіді про відсутність на військовій службі без поважних причин військовослужбовця за мобілізацією від 13.06.2026 №1906-д , відповідно до якої 13.06.2026 від ТВО командира ремонтної роти військової частини НОМЕР_1 головного сержанта ОСОБА_2 надійшла доповідь про неповернення з частини основної щорічної відпустки до місця служби в АДРЕСА_2 солдатом ОСОБА_1 . Встановлено, що солдат ОСОБА_1 не повернувся з частини основної щорічної відпустки. Згідно відпускного квитка №1400в від 28.05.2026 військовослужбовець перебував у відпустці в АДРЕСА_3 , до розташування військової частини повинен був повернутися 12.06.2026. Станом на 13.06.2026 військовослужбовець відсутній у розташуванні військової частини. Військовослужбовець на телефонні дзвінки відповідає, проте пояснити своє місце перебування не може. Інформація та документи щодо підстав перебування військовослужбовця за межами військової частини відсутні. Зброя та боєкомплект знаходиться під охороною підрозділу.

доповіддю про факт повернення та перебування у військові частині НОМЕР_1 військовослужбовця, що самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 від 14.06.2026 №1978-д, якою встановлено, що 14.06.2026 до військової частини НОМЕР_1 прибув солдат ОСОБА_1 ;

копією військового квитка серії НОМЕР_2 від 18.09.2023 на ім`я ОСОБА_1 ;

копіє наказу Міністерства оборони України №228 від 08.09.2017 про визначення посадових осіб Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, яким надано право складати протокол про військові адміністративні правопорушення.

Будь-яких підстав не довіряти наведеним вище доказам суд не вбачає, оскільки вони не викликають сумнівів у їх достовірності і допустимості, а також у своїй сукупності відповідають фактичним обставинам справи про адміністративне правопорушення, об`єктивно узгоджуються між собою, взаємодоповнюють один одного та повністю у своїй сукупності відтворюють картину вчиненого.

Дослідивши вищезазначені матеріали справи, приходжу до висновку, що у судовому засіданні поза розумним сумнівом вищенаведеними дослідженими та оціненими доказами встановлений факт самовільного залишення солдатом ОСОБА_1 13.06.2026 місця дислокації військової частини НОМЕР_1 , в умовах воєнного стану, у зв`язку з чим суд визнає доведеним вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-11 КУпАП.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно ст. 17 КУпАП, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не закінчилися.

Обставиною, що пом`якшує правопорушення, є щире каяття. Обставин, що обтяжують правопорушення, не встановлено.

Статтею 23 КУпАП визначено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

При накладенні адміністративного стягнення, керуючись вимогами ст.ст. 23, 33 КУпАП, враховуючи характер скоєного правопорушення, вважаю необхідним накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу, визначеного в межах санкції ч.3 ст. 172-11 КУпАП, що буде цілком відповідати обставинам справи, та, у свою чергу, сприятиме профілактиці даного виду правопорушень.

Відповідно до п. 12 ч. 2 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», військовослужбовці звільняються від сплати судового збору у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також виконанням службових обов`язків. У зв`язку з цим, судовий збір з ОСОБА_1 не стягується.

Керуючись ст.ст. 33, 245, 251, 252, 280, ч.3 173-2, 284 КУпАП, п. 12 ч. 2 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суддя

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Краматорськ, громадянина України, визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-11 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 500 неоподаткованих мінімальних доходів громадян, що складає 8500,00 грн. (вісім тисяч п`ятсот гривень 00 коп.).

Штраф слід перерахувати на рахунок №UA948999980313000106000004569, отримувач коштів: ГУК у Дніпропетровській області/Дніпровський район/21081100, код отримувача (ЄДРПОУ): 37988155, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 21081100, призначення платежу - адміністративний штраф у справі № 932/7161/26, протокол А3297 № 5 від 12.05.2026 року).

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який народився у м. Краматорськ, від сплати судового збору звільнити.

Роз`яснити, що штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу в вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

На постанову може бути подана апеляційна скарга особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Дніпра. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути пред`явлена до примусового виконання протягом трьох місяців після набрання нею законної сили.

Суддя