Ухвала суду № 138635165, 30.07.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

30 липня 2026 року Справа № 280/6702/26 м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Богатинського Б.В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про розгляд за правилами загального позовного провадження справи за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області про визнання протиправним та нечинним рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) до Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області (далі - третя особа), в якій позивач просить суд:

Визнати протиправним та нечинним рішення Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 19.12.2023 № 25 «Про затвердження матеріалів нормативної грошової оцінки земельної ділянки комунальної власності для розміщення та експлуатації будівель і споруд іншого наземного транспорту» в частині: (а) затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки кадастровий номер 2322183500:12:002:0101 у розмірі 1 095 996,00 грн; (б) встановлення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 орендної плати у розмірі 12 відсотків від нормативної грошової оцінки на рік.

Ухвалою суду від 07 липня 2026 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

14 липня 2026 року позивачем подано клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, оскільки оскаржуване рішення відповідає всім кваліфікуючим ознакам нормативно-правового акта регуляторного характеру, розгляд справи потребує дослідження значного обсягу доказів.

Розглянувши зазначене клопотання, суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Згідно з положеннями частини 1, частини 2 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Частинами п`ятою, шостою статті 262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Аналіз вищевикладених норм вказує, що КАС України визначає право адміністративного суду на призначення справи до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін за їх клопотанням або загального позовного провадження, з урахуванням встановлених КАС України обмежень.

Щодо посилань позивача на положення ст. 264 КАС України, суд враховує наступне.

Особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб`єктів владних повноважень регламентовані статтею 264 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 8 ст. 264 КАС України адміністративна справа щодо оскарження нормативно-правових актів вирішується за правилами загального позовного провадження.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Так, нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування;

Індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (п.18, п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Водночас правові акти індивідуальної дії своїми приписами мають породжувати права і обов`язки конкретних осіб, на яких спрямована їх дія. У такому випадку реалізується компетенція видавця цього акту як суб`єкта владних повноважень, уповноваженого управляти поведінкою іншого суб`єкта і відповідно інший суб`єкт зобов`язаний виконувати його вимоги.

Право на оскарження індивідуального акта суб`єкта владних повноважень надано особі, щодо якої цей акт виданий або прав, свобод та інтересів якої він безпосередньо стосується. Це кореспондується з тим, що захисту адміністративним судом підлягає фактично порушене право особи в публічно-правових відносинах із суб`єктом владних повноважень при здійсненні ним визначених чинним законодавством владних управлінських функцій, а не відновлення законності та правопорядку в публічних правовідносинах.

Визначальною умовою, що може слугувати критерієм загальності чи персоніфікованості суб`єктів впливу, є їх коло. Адже кількість як величина має відносний характер, може змінюватись і не є сталим показником регулятивного впливу юридичних актів. Під час визначення кола суб`єктів, правовий статус яких регламентує правовий акт, необхідно зважати лише на ті із них (фізична чи юридична особа, орган, організація, спільність людей тощо), для яких правовим актом установляюются права та обов`язки безпосередньо, щодо яких праворегуляторний вплив є прямим (а не усіх суб`єктів, для яких він може мати якесь юридичне значення).

Правова оцінка стосовно правової природи рішення органу місцевого самоврядування, яким затверджується технічна документація з нормативної грошової оцінки землі, надавалася Верховним Судом у його рішеннях: у постанові від 16 жовтня 2018 у справі № 522/7868/13 , від 2 лютого 2023 у справі № 807/125/18, від 4 лютого 2023 року у справі № 695/2607/17, від 10 листопада 2023 року у справі № 140/304/23, від 04 липня 2024 року у справі № 520/16250/23 та від 14 листопада 2024 року у справі №420/11571/21, від 10 березня 2025 у справі №320/10183/22, від 30.06.2025 у справі №420/4475/24.

Так, Верховний Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинах в зазначених судових рішеннях виснував, що рішення про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки мають ознаки нормативно-правового акта, оскільки прийняті уповноваженим органом суб`єкта владних повноважень, змінюють норми права, скасовують інший правовий акт, поширюються на невизначене коло осіб (платників орендної плати за землю, коло яких не є конкретно визначеним) та спрямовані на правове регулювання адміністративних відносин між регуляторним органом та іншими суб`єктами господарювання.

Як встановив суд, оскаржуваним рішення Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 19.12.2023 № 25 «Про затвердження матеріалів нормативної грошової оцінки земельної ділянки комунальної власності для розміщення та експлуатації будівель і споруд іншого наземного транспорту» вирішено: затвердити технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки несільськогосподарського призначення, що перебуває у комунальній власності та надана в користування ПП ОСОБА_2 за межами населеного пункту, загальною площею 1,9000 га, кадастровий номер 2322183500:12:002:0101, розташованої за адресою: Запорізька область, Запорізький район, Долинська сільська рада (за межами населених пунктів); прийняти нормативно-грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 2322183500:12:002:0101 площею 1,9000 га, що перебуває у комунальній власності та надана в користування ПП Рябчук, розташованої за адресою: Запорізька область, Запорізький район, Долинська сільська рада (за межами населених пунктів), станом на 2023 рік з урахуванням коефіцієнта інфляції, на рівні 1 095 996 грн.»; встановити ПП Рябчук орендну плату за надану в користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення загальною площею 1,9000 га, кадастровий номер 2322183500:12:002:0101, яка розташована за адресою: Запорізька область, Запорізький район, Долинська сільська рада (за межами населених пунктів) в розмірі 12 відсотків від нормативної грошової оцінки за рік.

Суд враховує, що спірне рішення у цій справі не поширюються на невизначене коло осіб (платник орендної плати за землю у рішенні чітко визначений - ПП ОСОБА_2 ).

Обставини цієї справи є відмінними від наведених позивачем справ та правових висновків Верховного Суду.

З огляду на зміст оскаржуваного рішення, суд вважає твердження позивача, що таке рішення поширюється на невизначене коло осіб та спрямоване на правове регулювання адміністративних відносин між регуляторним органом та іншими суб`єктами господарювання, а тому є нормативно-правовим регуляторним актом та, відповідно, справа підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження з урахуванням положень ст. 264 КАС України, безпідставним та необґрунтованим.

Крім того, позивачем у клопотанні не наведено причин, які перешкоджають реалізувати у повному обсязі свої права, зокрема, надати письмові пояснення, а також повному та всебічному встановленню обставин справи, при судовому розгляді за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

З урахуванням характеру спірних правовідносин, предмету доказування у цій справі, суд приходить до висновку про відсутність підстав для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, подане позивачем клопотання є необґрунтованим та таким, у задоволенні якого слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись статями 12, 257, 262, 264 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, - відмовити.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України з моменту її підписання суддею, та оскарженню не підлягає.

Суддя Б.В. Богатинський