Ухвала суду № 138635045, 29.07.2026, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/10821/26

1-кс/569/5908/26

УХВАЛА

29 липня 2026 року м. Рівне

Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні залі судових засідань Рівненського міського суду Рівненської області клопотання старшого слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Рівному) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому ОСОБА_3 , погоджене прокурором Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 , в рамках кримінального провадження №62026240030000703 від 23.01.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 409 КК України, про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий Третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Рівному) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погоджене прокурором Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 , в рамках кримінального провадження №62026240030000703 від 23.01.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 409 КК України, у якому просить накласти арешт на майно із забороною відчуження, розпоряджання та користування, яке вилучене 15.07.2026 під час обшуку автомобіля марки «BMW X3», д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , а саме: мобільний телефон марки «iPhone 12 Pro Max», номер моделі MGCJ3LL/F, серійний номер: НОМЕР_3 , IMEI: НОМЕР_4 , із сім картою з абонентським номером НОМЕР_5 , який належить ОСОБА_5 (місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Клопотання слідчий обґрунтовує тим, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуваючи на посаді головного спеціаліста ОІС 5 відділу 6 управління Департаменту військової контррозвідки Служби безпеки України, діючи у порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ч. 1 ст. 1, ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ЗУ «Про Службу безпеки України» умисно, будучи достеменно обізнана про відсутність законних підстав для увільнення з військової служби в умовах воєнного стану, знаходячись у невстановлені досудовим розслідуванням точного часу та місці, але не пізніше 13.08.2025 у м. Рівне, виник протиправний умисел на ухилення від несення обов`язків військової служби, шляхом симуляції хвороби та іншим обманом, безпідставно була відсутня на військовій службі за місцем дислокації вказаного підрозділу ( АДРЕСА_2 ) та не виконувала службові обов`язки за посадою.

З метою реалізації свого злочинного наміру, будучи достеменно обізнаним про відсутність законних підстав для звільнення з військової служби в умовах воєнного стану, ОСОБА_5 перебуваючи у місті Рівне, 13.08.2025, в телефонному режимі доповіла заступнику начальника 5 відділу 6 управління Департаменту військової контррозвідки Служби безпеки України ОСОБА_6 про свою тимчасову вимушену відсутність за місцем проходження військової служби у зв`язку з погіршенням стану здоров`я. При цьому, ОСОБА_5 доповідала, що на період з 13.08.2025 по 15.08.2025 перебуватиме на лікуванні у ВМС УСБУ в Рівненській області.

Разом з тим, за інформацією ВМС УСБУ в Рівненській області майор ОСОБА_5 протягом серпня 2025 року не перебувала на лікуванні у вказаному закладі.

В подальшому, посадовими особами Представництва внутрішньої безпеки в Рівненській області ГУ ВС СБ України проведено службову перевірку, якою встановлено, що з метою ухилитись від несення обов`язків військової служби, шляхом симуляції хвороби та іншим обманом, ОСОБА_5 впродовж 14-22 серпня 2025 року безпідставно була відсутня на військовій службі за місцем дислокації вказаного підрозділу (м. Рівне) та не виконувала службові обов`язки за посадою.

В цей же час, на підставі ухвали слідчого судді Рівненського міського суду від 07.07.2026 у справі №569/10821/26, 15.07.2026 у м. Рівне здійснено обшук автомобіля марки «BMW X3», д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , яким користується ОСОБА_5 та який на праві власності належить ТОВ «ДРУКТЕЛЕСЕРВІС» (код ЄДРПОУ 24896225), під час якого виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «iPhone 12 Pro Max», номер моделі MGCJ3LL/F, серійний номер: НОМЕР_3 , IMEI: НОМЕР_4 , із сім картою з абонентським номером НОМЕР_5 .

Покликаючись на наведене, слідчий просить накласти арешт на майно, яке було вилучено 15.07.2026 року під час обшуку автомобіля марки «BMW X3», д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , яким користується ОСОБА_5 , оскільки вказаний мобільний телефон є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, на яких зберігаються сліди вчинення злочину та 15.07.2026 визнаний слідчим речовим доказом.

До початку судового засідання надійшла заява слідчого, у якій просить розглянути клопотання без його участі та задоволити клопотання.

Клопотання розглядається без повідомлення власника майна, відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України, з метою забезпечення арешту майна.

За наявності заяв слідчого відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація судового засідання технічними засобами не здійснювалась.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із видів забезпечення кримінального провадження. Пунктом 1 ч. 3 ст. 132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до статей 94, 132, 173 КПК України при вирішення питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального правопорушення, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і в клопотанні слідчого (прокурора), який звертається з проханням про арешт майна, оскільки згідно зі статтею Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до п. 8 глави 2.6. «Арешт майна» Узагальнення вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження арешт може бути накладено на: нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права; майно у вигляді речей, документів, грошей, якщо вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК, а саме: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та (або) є доходами від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.

Як встановлено судом, що Третім слідчим відділом (з дислокацією у місті Рівному) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62026240030000703 від 23.01.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 409 Кримінального Кодексу України.

Частиною 10 статті 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Одночасно згідно ч. 12 ст. 170 КПК України заборона використання житлового приміщення особам, які на законних підставах проживають у такому житловому приміщенні, не допускається.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 173 КПК України та вищевикладене, є необхідним накласти арешт на мобільний телефон марки «iPhone 12 Pro Max», номер моделі MGCJ3LL/F, серійний номер: НОМЕР_3 , IMEI: НОМЕР_4 , із сім картою з абонентським номером НОМЕР_5 , як на майно, що відповідає критеріям ст. 98 КПК України, з метою збереження його як речового доказу у кримінальному провадженні, оскільки незастосування арешту може призвести до зникнення, втрати вказаного майна, у зв`язку з чим можуть настати наслідки, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Керуючись ст. 170, 171, 173, 175, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке вилучене 15.07.2026 під час обшуку автомобіля марки «BMW X3», д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , а саме: мобільний телефон марки «iPhone 12 Pro Max», номер моделі MGCJ3LL/F, серійний номер: НОМЕР_3 , IMEI: НОМЕР_4 , із сім картою з абонентським номером НОМЕР_5 , який належить ОСОБА_5 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), шляхом заборони власнику чи будь-якій іншій особі користуватися та розпоряджатися зазначеним майном до прийняття кінцевого рішення у кримінальному провадженні.

Роз`яснити, що відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_7