Вирок № 138634997, 30.07.2026, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/12431/24

Провадження по справі № 1-кп/367/681/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

при секретарі: ОСОБА_2 ,

за участю прокурора: ОСОБА_3 ,

захисника: ОСОБА_4 ,

обвинуваченої: ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань суду, в режимі відеоконференції, кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12024111040000088 від 27.01.2024 року по обвинуваченню:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Семенівка Семенівського р-ну Чернігівської області, українки, громадянки України, офіційно не працевлаштованої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, суд,-

ВСТАНОВИВ:

19.01.2024 в період часу з 12 год 56 хв по 13 год 15 хв у ОСОБА_5 , яка правомірно знаходилась в приміщенні торгового залу магазину «ЄВА», що за адресою: Київська обл., Бучанський р-н, смт. Коцюбинське, вул. Доківська 1, де здійснює свою підприємницьку діяльність ТОВ «РУШ», виник злочинний умисел на повторне таємне викрадення чужого майна з приміщення вказаного магазину в умовах воєнного стану. Реалізовуючи свій вищевказаний злочинний умисел, ОСОБА_5 , знаходячись в тому ж місці в той же час, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, в умовах воєнного стану, користуючись відсутністю сторонніх осіб, впевнившись, що за її злочинними діями ніхто не спостерігає та вона не буде викрита, шляхом вільного доступу з полиць вищевказаного магазину таємно викрала належне ТОВ «РУШ» майно, а саме: парфумовану воду «Armad Basi In Red» вартістю 2372 грн 20 коп, туалетну воду «Armad Basi In Red» вартістю 2155 грн 84 коп. В подальшому ОСОБА_5 , помістила дану продукцію до своєї сумки червоного кольору та утримуючи її при собі та не розрахувавшись за неї, минула лінію касового контролю магазину, та з місця вчинення кримінального правопорушення зникла, а викраденим майном розпорядилась на власний розсуд, чим спричинила ТОВ «РУШ» матеріального збитку на загальну суму 4528 грн 04 коп..

Вищевказаними діями, ОСОБА_5 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, а саме - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 свою вину у скоєному кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 4 ст. 185 КК України, викладеному у вироку суду, визнала та підтвердила фактичні обставини скоєння нею кримінального правопорушення викладеного в обвинувальному акті. Просила, суд, врахувати при призначенні покарання, що в теперішній час вона щиро розкаюється у скоєному, та просила суворо не карати, та призначити покарання не у виді позбавлення волі.

У відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України зі згоди учасників судового провадження, які на думку суду правильно розуміють зміст обставин по справі і не оспорюють їх, та немає сумнівів у добровільності їх позиції, суд вважає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються і визначив обсяг доказів, що підлягає дослідженню в судовому засіданні, обмежившись допитом обвинуваченої ОСОБА_5 , показання, якої відповідають фактичним обставинам справи та дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченої. При цьому судом було роз`яснено учасникам судового провадження, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

За таких обставин, суд вважає, що вина ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення викладеного у даному вироку суду доведена та її дії суд кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України, оскільки вона своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна, вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України

При визначенні обвинуваченій ОСОБА_5 міри покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, який відноситься, відповідно до ст. 12 КК України, до тяжких злочинів, обставини вчинення діяння, дані, які характеризують особу обвинуваченої, яка раніше судима, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, малолітніх та неповнолітніх дітей на утриманні не має, має постійне місце проживання, де характеризується негативно, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_5 згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та добровільне відшкодування завданої шкоди.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої судом не встановлено.

Відповідно до правил призначення покарання закріплених ч. 2 ст. 50, ч. 2 ст. 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, та повинно бути необхідним та достатнім для такого виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.

Так судом встановлено, що відносно ОСОБА_5 01.12.2023, 28.12.2023, 07.03.2024 до Голосіївського районного суду м. Києва скеровано обвинувальні акти за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 185 КК України. Вищевказані обвинувальні акти скеровані до суду в кримінальних провадженнях внесених до ЄРДР за № 12023100010003362 від 24.10.2023 (ЄУН 752/26990/23), № 12023100010003756 від 28.11.2023 (ЄУН № 752/1053/24) та № 12024100010000290 від 28.01.2024 (ЄУН 752/5257/24).

Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень: кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12023100010003756 від 28.11.2023 (ЄУН № 752/1053/24), ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 27.06.2025 було закрито на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України; кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12023100010003362 від 24.10.2023 (ЄУН 752/26990/23), ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 16.05.2024 надано дозвіл на затримання ОСОБА_5 з метою її приводу до суду для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою; кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12024100010000290 від 28.01.2024 (ЄУН 752/5257/24), ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 21.05.2024 вирішено кримінальне провадження № 12024100010000290 передати іншому судді Голосіївського районного суду м. Києва для вирішення питання про об`єднання з кримінальним провадженням № 12023100010003362.

Станом на 30.07.2026 в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутні рішення, якими б булло завершено розгляд кримінальних проваджень внесених до ЄРДР за №№ 12024100010000290, 12023100010003362.

Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_5 була засуджена вироком Київського апеляційного суду від 18.03.2026 за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі. Також даним вироком ОСОБА_5 було зараховано у строк відбування покарання строк перебування під вартою з 27.03.2024 по 02.05.2024, та вирішено, що строк відбування покарання ОСОБА_5 обчислювати з моменту її затримання в порядку виконання вироку. Вищевказаний злочин ОСОБА_5 вчинила 19 січня 2024 року, близько 15 год 22 хв.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

З врахуванням вищевикладеного, остаточне покарання ОСОБА_5 необхідно призначити за правилами передбаченими ч. 4 ст. 70 КК України.

Відповідно до правил призначення покарання закріплених ч. 2 ст. 50, ч. 2 ст. 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, та повинно бути необхідним та достатнім для такого виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.

З врахуванням всіх обставин справи, ступеня тяжкості, обставин вчиненого кримінального правопорушення, і даних про особу обвинуваченої, обставини, що пом`якшують та обтяжують її покарання, суд вважає, що обвинуваченій ОСОБА_5 необхідно призначити покарання в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України.

Враховуючи, що відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України, особі яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченої, не можливе без ізоляції її від суспільства, а тому призначає обвинуваченій покарання у виді позбавлення волі.

Остаточне покарання ОСОБА_5 необхідно призначити у відповідності до ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань у виді позбавлення волі.

Запобіжний захід до обвинуваченої, в даному кримінальному провадженні, не застосовувався.

Разом із тим, вироком Київського апеляційного суду від 18.03.2026 ОСОБА_5 було зараховано у строк відбування покарання строк перебування під вартою з 27.03.2024 по 02.05.2024.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.

Станом на 30.07.2026 ОСОБА_5 не відбуває покарання призначене вироком Київського апеляційного суду від 18.03.2026, тому в строк остаточно призначеного для відбування покарання ОСОБА_5 , необхідно зарахувати строк відбутої частини покарання за попереднім вироком, а саме період з 27.03.2024 по 02.05.2024 за правилами ч. 5 ст. 72 КК України.

Процесуальні витрати по даному кримінальному провадженню відсутні.

Цивільний позов в даному кримінальному провадженні не заявлявся.

Речовими доказами суд розпоряджається відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 100, 369-374, 394 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком 5 (п`ять) років.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів до покарання призначеного даним вироком суду у виді 5 років позбавлення волі частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Київського апеляційного суду від 18.03.2026 у виді 5 років позбавлення волі, та призначити остаточно до відбуття ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років 2 (два) місяці.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 слід рахувати з моменту її затримання в порядку виконання вироку.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, ОСОБА_5 у строк призначеного остаточного покарання зарахувати строк відбутої частини покарання за попереднім вироком з 27.03.2024 по 02.05.2024.

Речові докази по даному кримінальному провадженню рюкзак червоного кольору, в середині якого наявні документи на ім`я ОСОБА_5 , які передані на зберігання до камери речових доказів Бучанського РУПГУНП в Київській області повернути власнику.

Вирок суду першої інстанції може бути оскаржено учасниками процесу, протягом 30-ти діб з моменту його проголошення, до Київського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги до Ірпінського міського суду Київської області.

Вирок суду набирає законної чинності після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не будо подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1