Рішення № 138634795, 30.06.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/6921/26-Е

Провадження № 2/522/7564/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси

у складі: судді - Бондар В.Я.,

за участю секретаря судового засідання Костинюк В.В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 24.04.2026 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 16.11.2020 між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено договір №4183223 відповідно до якого відповідачу надано кредит в розмірі 5 000,00 грн на умовах строковості, платності, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов договору. Відповідач належним чином не виконує свої зобов`язання, тому у нього виникла заборгованість у розмірі 33 480 грн. Позивач набув право вимоги на підставі договору факторингу від 31.10.2025.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 28.04.2026 провадження у справі відкрите, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з призначенням судового засідання на 04.06.2026.

З метою належного сповіщення відповідача, розгляд справи у судовому засіданні 04.06.2026 відкладено на 29.07.2026.

29.07.2026 учасники справи не з`явилися, сповіщалися про час, дату та місце судового розгляду належним чином. Представник позивача Лановий Є.М. у позиві просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимог підтримав.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Суд, у зв`язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважність причин такої неявки в судове засідання, ненаданням відповідачем відзиву на позов, за відсутності заперечень представника позивача, ухвалив слухати справу у відсутності відповідача, згідно ст.ст. 280-281 ЦПК України, в заочному порядку на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення виготовлене 30 липня 2026 року.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 16 листопада 2020 року між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №4183223, за яким ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» зобов`язалося надати ОСОБА_1 грошові кошти в кредит у розмірі 5 000,00 гривень, строком з 16.11.2020 по 30.05.2021, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,70% в день протягом базового періоду та 3% в день протягом спеціального періоду. Договір підписано за допомогою цифрового електронного підпису у формі одноразового ідентифікатора «PS4183223».

У постанові КЦС ВС від 30.08.2023 у справі № 753/20537/18 зазначено, що виходячи із принципу змагальності сторін, у спорі про стягнення кредитної заборгованості на позивача покладається тягар доведення надання позичальнику кредитних коштів та порушення боржником своїх зобов`язань щодо повернення кредиту, а на відповідачі відповідно лежить тягар доведення відсутності у нього заборгованості.

Відповідно до пункту 1.4. кредитного договору від 16.11.2020 №4183223 кредит надається позичальнику в сумі, що зазначена в п. 1.3. цього Договору, в безготівковій формі шляхом перерахування на картковий рахунок позичальника.

Факт виконання ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» зобов`язань за кредитним договором від 16.11.2020 №4183223 перед відповідачем в частині надання грошових коштів підтверджується довідкою від 02.11.2024 виданою ТОВ «ФК «ЕЛЕЄНС», відповідно до змісту якої 16.11.2020 на картку № НОМЕР_1 було успішно здійснено переказ грошових коштів у розмірі 5 000,00 гривень.

29 жовтня 2025 року між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» було укладено договір факторингу № 29/10-2025, за яким клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та сплатити клієнту ціну придбання за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб та за яким було відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором від 16.11.2020 №4183223.

Відповідно до пункту 2.1.3. договору факторингу від 29.10.2025 №29/10-2025 перехід від клієнта до фактора прав вимоги відбувається шляхом підписання сторонами договору, відповідного реєстру прав вимог та повідомлення боржників про факт відступлення права вимоги в порядку, передбаченому цим договором, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу, відповідно до вимог чинного законодавства.

29 жовтня 2025 року між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» було підписано реєстр боржників до договору факторингу №АК-29/10-2025.

29 жовтня 2025 року між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» було підписано акт прийому передачі документів за договором факторингу від 29.10.2025 №ДФ-29/10/2025.

31 жовтня 2025 року між ТОВ «СЕКВОЮ КАПІТАЛ» та ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» було укладено договір факторингу №ДФ-31102025, за яким клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та сплатити клієнту ціну придбання за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб та за яким було відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором від 16.11.2020 №4183223.

Відповідно до пункту 2.1.3. договору факторингу від 31.10.2025 №ДФ-31102025 перехід від клієнта до фактора прав вимоги відбувається шляхом підписання сторонами договору, відповідного реєстру прав вимог та повідомлення боржників про факт відступлення права вимоги в порядку, передбаченому цим договором, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу, відповідно до вимог чинного законодавства.

31 жовтня 2025 року між ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» та ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» було підписано реєстр боржників до договору факторингу №ДФ-31102025.

31 жовтня 2025 року між ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» та ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» було підписано акт прийому передачі документів за договором факторингу від 31.10.2025 №ДФ-31102025.

Відповідно до положень ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Ч. 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Судом встановлено, що відповідач своєчасно не повернув грошові кошти для погашення заборгованості за кредитним договором, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договорами. Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також статей 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним договором - не виконав.

Доказів зворотного відповідачем надано не було.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором, розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором від 16.11.2020 №4183223 становить 33 480,00 гривень та складається з:

- заборгованості за тілом кредиту 5 000,00 гривень;

- заборгованості по відсоткам за користування кредитом 28 480,00 гривень.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» до відповідача стягнення заборгованості за кредитним договором є обґрунтованим, та таким що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Суд розподіляє судові витрати відповідно до ст. 141 ЦПК України пропорційно задоволеним вимогам, тобто сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідача у розмірі 2 662,40 грн.

Судом встановлено, що 02 січня 2026 року між ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» та АБ «Сергія Пошелюзного» було укладено договір про надання правової допомоги №43657029/03. Відповідно до якого клієнт доручає, в свою чергу, виконавець приймає на себе зобов`язання надавали юридичні послуги (правову допомогу) в обсязі та на умовах, передбачених даним договором. Деталі предмету договору встановлюються додатковими угодами.

Відповідно до змісту додаткової угоди від 27.03.2026 №4183223 сторони розширили розділ «1. Предмет договору» та доповнити новим пунктом такого змісту: «1.2. Виконавець зобов`язується здійснити представництво та захист інтересів клієнта у справі щодо стягнення кредитної заборгованості із гр. ОСОБА_1 ».

Відповідно до акту наданих послуг від 27.03.2026 та детального опису робіт (наданих послуг) виконавцем надано, а клієнтом прийнято правову допомогу загальною вартістю 6 000,00 гривень, зокрема: усна консультація клієнта щодо обставин спірних правовідносин 250,00 гривень (0,5 год по 500,00 гривень за год.); письмова консультація клієнта щодо спірних правовідносин 500,00 гривень (0,5 год по 1 000,00 гривень за год.); правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» 1 500,00 гривень (1 год по 1 500,00 гривень за год.); складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, в тому числі попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом прави, позивач 3 000,00 гривень (2 год по 1 500,00 гривень за год.); формування додатків до позовної заяви (письмові докази) 750,00 гривень (0,5 год по 1 500,00 гривень за год.).

На переконання суду заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу не відповідає принципам співмірності, розумності та справедливості позов, адже позов є типовим.

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

При цьому слід відзначити, що чинний ЦПК встановлює такі критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, необхідність, розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява №19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Зважаючи на обсяг наданих правничих послуг та виконаних робіт, враховуючи принцип співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності правничих послуг, а також розумності їхнього розміру, суд вважає за можливе стягнути розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 1 500 грн. Такий розмір витрат на професійну правничу допомогу, на переконання суду є справедливим та обґрунтованим, співмірним зі складністю цієї справи та наданим адвокатом обсягом послуг, а також не суперечитиме принципу розумності судових витрат.

Таким чином судові витрати становлять в загальному 4 162,40 грн.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 5, 12, 30, 43, 76, 81, 84, 89, 95, 223, 235, 241, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» (код ЄДРПОУ 43657029, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд.21/1) заборгованість за кредитним договором №4173223 від 16.11.2020 у розмірі 33 480 (тридцять три тисячі чотириста вісімдесят) гривень 00 копійок, яка складається із:

-5 000,00 гривень тіло кредиту,

-28 480,00 гривень 00 копійок відсотки за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» (код ЄДРПОУ 43657029, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд.21/1) суму сплаченого судового збору у розмірі 4 162 (чотири тисячі сто шістдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок.

В іншій частині вимог про стягнення витрат на правову допомогу - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення суду складено 30 липня 2026 року.

Суддя В.Я.Бондар