Ухвала суду № 138634742, 30.07.2026, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/45240/25

Провадження № 1-кс/947/11037/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.07.2026 року м. Одеса

Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 підозрюваного ОСОБА_4 захисника ОСОБА_5 розглянувши клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , що погоджене з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в рамках кримінального провадження № 12025160000001247 від 10.12.2025 року відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Донецьк, українець, громадянин України, з середньою освітою, одружений, працюючий водієм ТОВ «Віраж», інвалід 3-ї групи, раніше не судимий, зареєстрований: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_1 виданий 08.08.1995 Дзержинським МВ УМВС України в Донецькій області, РНОКПП: НОМЕР_2 ,

якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

І. Суть клопотання

29 липня 2026 року до Київського районного суду м. Одеса надійшло зазначене клопотання, у якому слідчий просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Клопотання обґрунтоване тим, що відділом розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025160000001247 від 10.12.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

На думку слідчого застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить виконання ОСОБА_4 процесуальних обов`язків.

ІІ. Позиція учасників судового засідання

2.1. Прокурор підтримав клопотання з наведених у ньому мотивів.

2.2. Захисник підозрюваного ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 не заперечував проти задоволення клопотання.

2.3. Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника.

ІІІ. Мотиви слідчого судді

3.1. Дослідивши клопотання, надані сторонами матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшла таких висновків.

3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя

Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

3.3. Оцінка обґрунтованості підозри

Зміст повідомлення про підозру

29.07.2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч.2 ст.286 КК України.

Згідно з повідомленням про підозру кримінальні правопорушення були вчинені за таких обставин.

В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 , будучи особою, яка у встановленому законодавством порядку 25.03.2008 набула права керування транспортними засобами та 29.08.2019 отримав посвідчення водія НОМЕР_3 з категоріями «В1»-«D», працюючи з 01.12.2025 водієм у ТОВ «Віраж» (юридична адреса: 65101, м.Одеса, вул. Комарова, 12 код ЄДРПОУ: 32287992), згідно своїх трудових обов`язків, 09.12.2025 здійснював перевезення пасажирів за міським автобусним маршрутом регулярних перевезень № 121, сполученням «проспект М. Жукова (ТЦ «Метро») - вул. Ак. Сахарова» в місті Одесі, на підставі квитково-облікового листа ВЖПД 17000343 від 09.12.2025, на автобусі «БОГДАН А-09202», реєстраційний номер НОМЕР_4 , що належить ОСОБА_7 та, фактично, використовується у своїй діяльності ТОВ «Віраж».

У той же день, о 19.18 годині, водій ОСОБА_4 , керуючи цим технічно справним автобусом, здійснював рух по установленому маршруту, у темний час доби, умовах без опадів, з увімкненим ближнім світлом фар, по асфальтованому, сухому дорожньому покриттю вулиці Героїв Небесної Сотні в Київському районі міста Одеси, зі сторони вулиці Левітана, у напрямку проспекту Князя Ярослава Мудрого, по прямій, рівній ділянці горизонтального профілю, де організований двосторонній рух і проїзна частина має три попутні смуги у напрямку руху цього автобусу, що у той час не були освітлені вуличним ліхтарним освітленням і дві у зустрічному напрямку, що освітлювались ліхтарями, установленими на опорах ліній електромереж, позначені відповідною горизонтальною дорожньою розміткою 1.5. (переривчаста лінія, що позначає межі смуг руху, за наявності двох і більше смуг, призначених для руху в одному напрямку), а половини проїзної частини протилежних напрямків руху розділені газоном із деревами і кущами.

Рухаючись у першій смузі свого напрямку руху, на цій неосвітленій штучними джерелами освітлення ділянці, зі швидкістю 49 км/год, і проїжджаючи повз комплекс станцій технічного обслуговування транспорту, шиномонтажів, мийок, розташованих праворуч за ходом руху автобусу, по проспекту Героїв Небесної Сотні, 4 «В»/1, водій ОСОБА_4 , керуючи джерелом підвищеної небезпеки, здійснюючи перевезення пасажирів, наблизившись до ділянки дороги з установленими заборонним знаком 3.29 «Обмеження максимальної швидкості до 40 км/год» і попереджувальним дорожнім знаком 1.33 «Діти», вкрай уважним не був і своїми діями створив небезпеку для життя і здоров`я інших учасників дорожнього руху, чим проявив кримінальну протиправну недбалість, тобто не передбачав можливість настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді спричинення тілесних ушкоджень іншій особі, як наслідку своєї дії, що утворювала реальну загрозу для життя і здоров`я цієї особи, хоча повинен був і міг передбачити ці наслідки, якщо б діяв більш обачливо.

У той самий час, з газону, що розділяв зустрічні смуги руху, напроти будинку № 77 «в» по цьому проспекту, на половину проїзної частини, по якій рухався автобус, у місці, де відсутні пішохідні переходи, вступив пішохід ОСОБА_8 , який знаходився у стані важкого алкогольного сп`яніння (3,09 % етилового спирту в крові) і був у одязі без світлоповертальних елементів, котрий почав перетинати проїзну частину у темпі швидкого кроку, рухаючись у напрямку парного боку вулиці, тобто зліва направо за напрямком руху автобусу.

Через неуважність, водій ОСОБА_4 , при відсутності будь-яких перешкод технічного або іншого характеру, маючи об`єктивну спроможність у світлі фар свого автобусу своєчасно виявити місце і момент виходу пішохода на проїзну частину, не вжив заходів, що виключають виникнення і розвиток аварійної ситуації, хоча мав таку технічну можливість, чим грубо порушив вимоги пунктів: 1.5.; 2.3. б); 12.3. «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001.

Як наслідок, ігноруючи вимоги Правил дорожнього руху, водій ОСОБА_4 , рухаючись у населеному пункті на ділянці дороги, яка потребувала особливої уваги, постійно за дорожньою обстановкою та її зміною не стежив, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, з моменту виникнення небезпеки для руху у вигляді пішохода, який перетинав проїзну частину у місці, де відсутні переходи, і допустив наїзд без гальмування передньою лівою кутовою частиною керованого автобусу на ОСОБА_8 , у смузі свого напрямку руху, під час якого відбулось відкидання тіла потерпілого з наступним його падінням на дорожнє покриття, після чого, водій ОСОБА_4 застосував відворіт керма праворуч, виїхав за межі проїзної частини на праве узбіччя, де зупинився.

З місця дорожньо-транспортної пригоди потерпілий ОСОБА_8 працівниками системи екстреної медичної допомоги та медицини катастроф о 19.45 годині був доставлений до КНП «Міська клінічна лікарня № 10» Одеської міської ради, де о 20.20 годині того ж дня загинув. В результаті дорожньо-транспортної пригоди пішоходу ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, а саме:

- закрита черепно-мозкова травма у вигляді крововилива під тверду мозкову оболонку на основі і опуклій поверхні черепа, вогнищевих крововиливів під м?якими мозковими оболонками і основі великих півкуль мозку, в проекції півкуль мозочка і стовбурового відділу мозку, крововиливів у шлуночки мозку;

- закрита травма грудної клітки у вигляді переломів 2-8-го правих ребер по навкологрудинній лінії, за прямим механізмом утворення; переломів 2-8-го правих ребер по середньоключичній лінії, за непрямим механізмом утворення; переломів 1-10-го правих ребер по навколохребтовій лінії, за прямим механізмом утворення; переломів 1-5-го лівих ребер по середньоключичній лінії, за непрямим механізмом утворення, крововилива в м?які тканини спини на висоті 140-160 см від підошовної поверхні стоп, розриву грудної частини аорти з просоченням кров?ю парааортальної клітковини і клітковини середостіння; крововиливів під плеврою і в тканині легенів, розривів в ділянці коренів легенів, крововилива у плевральні порожнини;

- закрита травма органів черевної порожнини у вигляді розривів брижі кишківника з вогнищевими крововиливами в товщі брижі в проекції розривів, розривів на вісцеральній і діафрагмальній поверхнях печінки, крововилива у черевну порожнину, які були небезпечними для життя в момент заподіяння і перебувають у прямому причинному зв`язку зі смертю потерпілого.

Отже, водій ОСОБА_4 , шляхом належного виконання вимог пунктів: 1.5.; 2.3. б); 12.3. «Правил дорожнього руху» України, гарантовано мав технічну можливість запобігти дорожньо-транспортній пригоді і його фактичні дії знаходяться у причинному зв`язку з настанням події цієї пригоди, а також настанням суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення смерті потерпілого.

Щодо обґрунтованості підозри

Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.

Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Обґрунтованість повідомленого ОСОБА_4 підозри підтверджується наданими слідчим матеріалами, зокрема:

- протоколом огляду місця ДТП від 09.12.2025, схемою до нього;

- протоколом огляду трупу ОСОБА_8 від 09.12.2025;

- висновком щодо результатів медичного огляду водія ОСОБА_4 з метою виявлення стану сп`яніння № 002755 від 09.12.2025;

- показаннями потерпілої ОСОБА_9 від 19.05.2026;

- показаннями підозрюваного ОСОБА_4 від 29.07.2026;

- проведеним слідчим експериментом зі свідком ОСОБА_4 від 17.06.2026

- висновком експерта № 6485 від 20.03.2026 зі встановлення причини смерті ОСОБА_8 ;

- висновком експерта № 5624-34-26 від 27.01.2026 з дослідження технічного стану автобусу «БОГДАН А-09202», реєстраційний номер НОМЕР_4 ;

- висновком експерта № 5625-34-25 від 27.01.2026 транспортно-трасологічного дослідження автобусу «БОГДАН А-09202», реєстраційний номер НОМЕР_4 ;

- висновком експерта № 1351-34-26 від 11.05.2026 з дослідження обставин і механізму ДТП;

- висновком експертав № 2814-34-26 від 29.06.2026 з дослідження обставин і механізму ДТП;

- протоколами огляду предмету (компакт-дисків з відеозаписами обставин ДТП);

- залученими до провадження речовими доказами (транспортним засобом-учасником ДТП, цифровими носіями з відеозаписами, шапкою та окулярами ОСОБА_8 );

Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286 КК України.

Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. В межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не констатує та не має права констатувати винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення.

3.4. Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий послався на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, отже слідчий суддя має оцінити їх наявність, зокрема ризиків:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних по вказаному кримінальному провадженню;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

3.5. Щодо ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду

Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, які згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належать до тяжких ч. 2 ст. 286 КК України.

На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).

Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.

Викладене переконує слідчого суддю в обґрунтованості доводів слідчого щодо наявності цього ризику невеликого ступеню.

3.6. Щодо ризику незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у кримінальному провадженні

Під час оцінки цього ризику слідчий суддя виходить з того, що:

- по-перше, показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні;

- по-друге, встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Наведені обставини свідчать про обґрунтованість доводів прокурора в частині наявності ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою підбурення їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання неправдивих показань чи відмови від дачі показань на користь підозрюваної.

3.7. Щодо наявності підстав для застосування запобіжного заходу

З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, на цьому етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної.

Окрім обґрунтованості підозри та встановлених ризиків, слідчий суддя враховує також інші обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватою у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров`я підозрюваного, майновий стан, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються ці обставини.

Оцінивши наведені обставини у сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту є пропорційним для запобігання ризикам, наведеним у клопотанні слідчого, а застосування підозрюваній іншого більш м`якого запобіжного заходу, ніж домашній арешт, не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу та належне виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.

Слідчий суддя враховує, що підозрюваний має родину, певні хвороби та позитивно характеризується, водночас зазначені обставини суттєво не знижують встановлених ризиків з врахуванням специфіки інкримінованого злочину.

Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи слідчого щодо необхідності застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, який відповідає верхній межі, визначеній ч. 1 ст. 197 КПК України для цього запобіжного заходу. Необхідність визначення саме такого строку обумовлена тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні не завершене, а підстави вважати, що наведені ризики можуть зникнути чи зменшитися раніше цього строку, відсутні. Водночас, строк дії запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.

3.8. Щодо покладення на підозрюваного обов`язків

З метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, наявні підстави для покладення на ОСОБА_4 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та необхідність покладення яких була доведена стороною обвинувачення, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;

- не відлучатися із Одеського р-ну Одеської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- утримуватися від спілкування із потерпілою у цьому кримінальному провадженні, поза межами проведення досудового розслідування, або не під час судового засідання, тобто за відсутності слідчого, прокурора, слідчого судді;

- здати на зберігання до ГУ ДМС в Одеській області свій паспорт для виїзду за кордон, якщо такий є, а також інші документи, що дають право на виїзд з України.

Зазначені обов`язки релевантні встановленим ризикам та здатні їм запобігти. При визначенні першого з наведених обов`язків слідчий суддя враховує місце проживання та місце роботи підозрюваного. Строк дії обов`язків слідчий суддя визначає у межах, передбачених ч. 7 ст. 194 КПК України, - два місяці.

За таких обставин клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підлягає задоволенню.

На підставі встановленого, керуючись ст.ст.176-178, 182-184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , що погоджене з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в рамках кримінального провадження № 12025160000001247 від 10.12.2025 року відносно ОСОБА_4 - задовольнити.

Обрати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді не цілодобового домашнього арешту строком до 28 вересня 2026 року включно.

У зв`язку із застосуванням зазначеного вище запобіжного заходу заборонити підозрюваному ОСОБА_4 не цілодобово залишати місце свого проживання: АДРЕСА_2 , протягом періоду із 23 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступного дня, за виключенням необхідності залишити житло під час оголошення повітряної тривоги.

У зв`язку із застосуванням зазначеного вище запобіжного заходу відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти строком до 28 вересня 2026 року включно на підозрюваного ОСОБА_4 - наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;

- не відлучатися із Одеського р-ну Одеської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- утримуватися від спілкування із потерпілою у цьому кримінальному провадженні, поза межами проведення досудового розслідування, або не під час судового засідання, тобто за відсутності слідчого, прокурора, слідчого судді;

- здати на зберігання до ГУ ДМС в Одеській області свій паспорт для виїзду за кордон, якщо такий є, а також інші документи, що дають право на виїзд з України.

У разі порушення підозрюваним ОСОБА_4 вказаних обов`язків, а також його процесуальних обов`язків підозрюваного за клопотанням сторони обвинувачення слідчим суддею (судом) може бути вирішено питання про зміну запобіжного заходу на більш суворий.

На ухвалу протягом п`яти днів з моменту її оголошення до Одеського апеляційного суду може бути подано апеляцію, подача якої не зупиняє дії ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1