Рішення № 138634259, 29.07.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/11930/26

2-а/760/1419/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2026 року Солом`янський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Фіцай О.Л., за участю секретаря судового засідання Скомаровської О.О., позивача адвоката Вихрицького Романа Павловича (в режимі відео конференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, поліцейського 2 взводу 2 роти 4 батальйону полку 2 УПП в м. Києві Черкаса Андрія Олександровича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення №ЕНА 6880540 від 21 березня 2026 року,

ВСТАНОВИВ:

До Соломянського районного суду міста Києва надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, поліцейського 2 взводу 2 роти 4 батальйону полку 2 УПП в м. Києві Черкаса Андрія Олександровича, у якому він просить скасувати постанову поліцейського 2 взводу 2 роти 4 батальйону полку-2 УПП в м. Києві сержанта поліції Черкаса Андрія Володимировича серії ЕНА №6880540 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.126 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що 21.03.2026 поліцейський 2 взводу 2 роти 4 батальйону полку-2 УПП в м. Києві сержант поліції Черкас Андрій Володимирович склав постанову серії ЕНА №6880540 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.126 КУпАП. Відповідно до п.5 вказаної постанови 21.03.2026 о 17:26:17 м. Київ, вул. Сергія Набоки (Бажова) 2 водій керував ТЗ не був пристебнутий ременем безпеки при цьому не пред`явив посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п.2.1.а ПДР - керування ТЗ особою, яка не має права керування таким ТЗ. Також відповідно до п.7 вказаної постанови до неї додається відео з БК 473261. Відповідно до положень п.2.1.а ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Позивач вважає вказану постанову неправомірною та такою, що підлягає скасуванню судом з тих підстав , що позивач дійсно керував вказаним автомобілем, в якому на пасажирському сидінні також перебувала інша особа, та при цьому був зупинений працівником поліції начебто у зв`язку із порушенням п.22.5 ПДР. Так, 21.03.2026 орієнтовно о 17.05 год. позивач перебував в автомобілі на парковці біля торгового центру «DOMA Center» за адресою м. Київ, вул. Будівельників, 40. Позивач помітив, що на пакувальний майданчик заїхав автомобіль патрульної поліції д.н.з. 5039, при цьому заїхав з сторони виїзду, а не заїзду, тобто на знак 3.21 «В`їзд заборонено», таким чином порушивши ПДР. Через деякий час позивач почав рух в сторону виїзду з паркувального майданчика, та цей автомобіль також розпочав рух в сторону заїзду на паркувальний майданчик, тобто фактично знову ж таки на знак 3.21 «В`їзд заборонено», при цьому на надавши позивачу перевагу в русі і створивши аварійну ситуацію. Позивач використав звуковий сигнал «гудок» для попередження водія (патрульного поліцейського) автомобіля д.н.з. НОМЕР_1 про небезпечну ситуацію. Після цього, водій автомобіля д.н.з. 5039 зупинився, та почав кричати в бік позивача щодо начебто порушень з його боку, при цьому показуючи на дах свого автомобіля та повідомляв про начебто перевагу в русі через використання проблискових маяків. При цьому, проблискові маяки на автомобілі увімкнені не були, що було зафіксовано також на відеореєстратор, встановлений у автомобілі позивача.

Після цього, позивач розпочав рух по вулиці Гетьмана Павла Полуботка. Автомобіль патрульної поліції проїхав повз автомобіль позивача та зупинився неподалік. Після цього позивач знову продовжив рух та автомобіль поліції почав рухатись за ним увімкнувши проблискові маяки. Виконавши вимогу ПДР позивач зупинився, після чого до його автомобіля під`їхав автомобіль патрульної поліції д.н.з. НОМЕР_1 , з якого вийшов поліцейський, та підійшовши до позивача висловив вимогу надати йому документи що посвідчують особу та на автомобіль. Після цього позивач попросив поліцейського повідомити про причину зупинки, на що отримав відповідь що він начебто порушив ПДР щодо невикористання паска безпеки під час руху.

Позивач заперечив факт невикористання паску безпеки та попросив патрульного надати йому докази на підтвердження цього твердження, зокрема записи з бодікамери, а також щодо створення автомобілем патрульної поліції аварійної ситуації, на що отримав відмову з поясненням що поліцейські не зобов`язані надавати такі докази. Після цього позивач показав працівнику патрульної поліції відеозапис з відеореєстратора на підтвердження створення ним аварійної ситуації та невикористання під час цього проблискових маяків. При цьому працівники патрульної поліції грубо розмовляли з позивачем, використовували образливі слова, кричали. Після цього, поліцейський 2 взводу 2 роти 4 батальйону полку-2 УПП в м. Києві сержант поліції Черкас Андрій Володимирович склав постанову серії ЕНА №6880540 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, відповідно до якої зазначив недостовірну інформацію, що позивач начебто керуючи автомобілем був непристебнутий ременем безпеки при цьому не пред`явив посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п.2.1. а ПДР - керування ТЗ особою, яка не має права керування таким ТЗ.

Позивач переконаний що вся ситуація з його зупинкою у зв`язку із начебто порушенням ним вимог ПДР була просто вигадана поліцейським після того, як він отримав зауваження позивача щодо невідповідного ПДР руху автомобіля патрульної поліції на парковці, а також подальшої вимоги про повідомлення реальної причини зупинки, так як підстав зупиняти його автомобіль не було жодних, оскільки він під час руху не порушив жодних положень ПДР. При цьому позивачу навіть не надали можливості вписати свої зауваження до постанови.

Вказана постанова на думку позивача є незаконною.

Ухвалою від 06.05.2026 відкрито провадження у зазначеній справі.

Відповідач надав відзив, позов не визнає, зазначив, що викладені твердження Позивача є хибними, а позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню судом.

Як вбачається з відеозапису, підійшовши до автомобіля, поліцейський представився та повідомив, що Позивач порушив вимогу пункту ПДР 2.3.в та відповідно до ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» попросив пред`явити документи, передбачені п. 2.1 ПДР. Однак, Позивач відмовився пред`являти зазначені документи, що є прями порушенням ч. 1 ст. 126 КУпАП. Відповідно до ст. 36 КУпАП та п. 3 розділу V Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі затверджено наказом МВС України 07.11.2015 № 1395, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим самим поліцейським, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Враховуючи вищевикладене, поліцейський, реалізуючи покладені на нього службові обов`язки, зокрема, щодо припинення порушень ПДР, за результатами вчиненого правопорушення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю оцінив докази та факт вчинення Позивачем правопорушення, розглянув справу про адміністративне правопорушення, та виніс згідно норм чинного законодавства Постанову, передбачену ч. 1 ст. 126 КУпАП, яка відповідає вимогам ст. 283 КУпАП.

Просив прийняти відзив на позовну заяву та долучити до матеріалів справи. У задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату та час повідомлений належним чином.

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши та оцінивши письмові докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши учасників справи, встановив таке.

Згідно з вимогами частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Судом встановлено, що постановою поліцейського 2 взводу 2 роти 4 батальйону полку-2 УПП в м. Києві сержанта поліції Черкаса А.В. склав постанову серії ЕНА №6880540 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 гривень.

Відповідно до вказаної постанови ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 21.03.2026 о 17:26:17 м. Київ, вул. Сергія Набоки (Бажова) 2 керував ТЗ обладнаним засобами пасивної безпеки та не був пристебнутий ременем безпеки при цьому не пред`явив посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п.2.1.а ПДР - керування ТЗ особою, яка не має права керування таким ТЗ.

Вказані правовідносини регулюються нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кодексом адміністративного судочинства, Законом України «Про Національну поліцію», Законом України «Про дорожній рух», Правилами дорожнього руху України.

Відповідно до пункту 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Згідно з положеннями ст.1 Закону України «Про дорожній рух» цей закон регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання. Стаття 14 Закону зобов`язує учасників дорожнього руху знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють ПДР, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року.

Згідно з п.1.1 ПДР визначено, що ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

У відповідності до п.1.3 ПДР учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Згідно з п.1.9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно з законодавством.

Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 251 КупАП Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.77 КАС України, у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність

за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.

Водночас, відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами передбачена ч.5 ст. 121 КУпАП.

Як вбачається з оскаржуваної постанови позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КУпАП, водночас в обставинах правопорушення зазначено також про порушення ОСОБА_1 правил користування ременями безпеки, однак в порушення вимог ст. 283 КУпАП вказані дії не кваліфіковані за відповідною статтею КУпАП.

Крім того, будь які докази, вчинення адміністративного правопорушення за ч.5 ст. 121 КУпАП відсутні.

На відеозаписах, наданих позивачем та відповідачем, які досліджені в судовому засіданні, не зафіксовано керування ОСОБА_1 транспортним засобом без пристебнутого ременя безпеки, тобто вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 121 КУпАП.

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. КУпАП визначено форму й передбачено основні вимоги щодо змісту як протоколу про адміністративне правопорушення, так і рішення, що постановляється в конкретній адміністративній справі, а також визначається компетенція осіб, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Правова позиція щодо покладення обов`язку доказування саме на відповідача в подібних правовідносинах, викладена в постановах Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року по справі №743/1128/17, від 15 листопада 2018 року по справі №524/5536/17, від 23 жовтня 2019 року по справі №357/10134/17.

Згідно з Розділом ІІІ п.9 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 №1395, розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Положеннями частин 2, 4 статті 258 КУпАП встановлено, що у разі вчинення адміністративний правопорушень, розгляд, яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, протокол не складається. У випадках, передбачених ч.ч.1,2 цієї статті, уповноваженими органами на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст.283 КУпАП.

Отже, у визначених законодавством випадках допускається скорочене провадження у справах про адміністративні правопорушення, яке передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення. Застосування процедури скороченого провадження у випадках, визначених законом, не призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених в КУпАП.

У відповідності до положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналіз викладеного дає суду підставу зробити висновок, що оскарджувана постанова не відповідає положенням КУпАП, винесена з порушенням законодавства, зазначені в ній відомості про обставини правопорушень, правову кваліфікацію дій позивача не відповідають фактичним встановленим обставинам справи, факт порушення правил користування ременями безпеки, який описаний в постанові в обставинах правопорушення не підтверджений жодними доказами.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Отже, з огляду на встановлені обставини справи та зазначені вище положення законодавства суд вважає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню та закриттю справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

На підставі викладеного, керуючись 2, 8, 9, 72-77, 78, 205, 241-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов - задовольнити.

Скасувати постанову поліцейського 2 взводу 2 роти 4 батальйону полку-2 УПП в м. Києві сержанта поліції Черкаса Андрія Володимировича серії ЕНА №6880540 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.126 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції, витрати по сплаті судового збору у розмірі 532,48.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 10 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 29 липня 2026 року.

Суддя О.Л. ФІЦАЙ