Ухвала суду № 138633802, 24.07.2026, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа№751/7611/26

Провадження №1-кс/751/2740/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2026 року місто Чернігів

Слідчий суддя Новозаводського районного суду міста Чернігова ОСОБА_1

з участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчої ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника - адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання т.в.о. старшої слідчої відділу СУ ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу Чернігівської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні за №12026270000000035 від 10.02.2026, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідча у кримінальному провадженні звернулась до слідчого судді з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб із визначенням застави в розмірі 300 (трьохсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з покладенням певних обов`язків, наведених у клопотанні.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року (далі - Указ), з 05 год 30 хв 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово продовжено та триває дотепер.

Статтею 33 Конституції України встановлено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Пунктом 3 вказаного вище Указу Президента визначено, що у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про державний кордон України» перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку.

Згідно з повідомленням Державної прикордонної служби України

від 24.02.2022, розміщеної на сайті Урядового порталу, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, тимчасово, обмежено виїзд з України окремою категорією громадян. Зокрема, заборонено виїзд за межі України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років. Така норма діятиме на період правового режиму воєнного стану.

Правилами перетинання державного кордону громадянами України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 57 від 27.01.1995, встановлено вичерпний перелік осіб, які мають право у період дії воєнного стану перетинати державний кордон України.

ОСОБА_5 , достовірно знаючи, що на території України діє воєнний стан, у зв`язку з чим введено обмеження на виїзд за кордон,

діючи з метою особистого збагачення та мотиву порушення суспільних відносин з охорони суверенітету України, цілісності і недоторканності її кордонів, будучи обізнаними про наміри чоловіків віком від 18 до 60 років у період дії воєнного стану в Україні незаконно, тобто без наявності підстав, передбачених Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та «Правилами перетинання державного кордону громадянами України» (далі «Правила»), перетнути державний кордон України, розробив план незаконного переправлення таких осіб через державний кордон України до Республіки Білорусь на території Ріпкинської територіальної громади Чернігівського району Чернігівської області.

Так, ОСОБА_5 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 06.02.2026, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, дізнався про намір ОСОБА_7 та двох невстановлених досудовим розслідуванням осіб, у період дії воєнного стану в Україні незаконно, тобто без наявності підстав, передбачених Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та «Правилами перетинання державного кордону громадянами України», виїхати за межі України та шляхом листування у месенджері «Telegram» запропонував ОСОБА_7 за грошову винагороду у сумі 46000 грн організувати його незаконне переправлення через державний кордон поза пунктами пропуску до Республіки Білорусь на території Ріпкинської територіальної громади Чернігівського району Чернігівської області.

На вказану пропозицію ОСОБА_5 ОСОБА_7 погодився та 06.02.2026 зі свого банківського рахунку № НОМЕР_1 , відкритого в АТ «УКРСІМБАНК» перерахував грошові кошти в загальній сумі 46000 грн на банківські рахунки № НОМЕР_2 в сумі 13000 грн, № НОМЕР_3 в сумі 13000 грн та № НОМЕР_4 в сумі 20000 грн, реквізити яких ОСОБА_5 надав у ході листування в месенджері «Telegram».

Після цього, ОСОБА_5 , діючи з метою організації незаконного переправлення ОСОБА_7 через державний кордон України до Республіки Білорусь, 08.02.2026 близько 11 год 00 хв прибув на автомобілі «VOLKSWAGEN PASSAT» д.н.з. НОМЕР_5 до місця проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 , звідки того ж дня вивіз його безпечними об`їзними шляхами, в об`їзд блокпостів та мобільних патрулів Національної поліції України, груп оповіщення ТЦК та СП, які можуть їх затримати до м. Києва, а саме до готелю «Братислава», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Андрія Малишка, буд. 1, та надав вказівку ОСОБА_7 орендувати номер на одну ніч для відпочинку.

Продовжуючи реалізацію злочинного умислу, направленого на організацію незаконного переправлення через державний кордон України кількох осіб, ОСОБА_8 наступного дня (09.02.2026) близько 13.00 год на автомобілі «VOLKSWAGEN PASSAT» д.н.з. НОМЕР_5 прибув до вищезазначеного готелю, звідки забрав ОСОБА_7 та інших двох невстановлених органом досудового розслідування осіб, які також мали намір незаконно перетнути державний кордон поза пунктами пропуску до Республіки Білорусь, та перевіз їх до автомобільної заправної станції «WOG», розташованої за адресою: м. Київ, вул. Романа Шухевича, буд. 3, де, діючи з метою приховування своєї злочинної діяльності, пересів на автомобіль «TOYOTA CAMRY» д.н.з. НОМЕР_6 та наказав ОСОБА_7 і двом невстановленим органом досудового розслідування особам також пересісти разом з їх особистими речами до вказаного автомобіля.

В подальшому, ОСОБА_5 , реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на організацію незаконного переправлення кількох осіб через державний кордон поза пунктами пропуску до Республіки Білорусь, використовуючи автомобіль «TOYOTA CAMRY» д.н.з. НОМЕР_6 , у період часу приблизно з 13 год 00 хв по 17 год 00 хв 09.02.2026 перевіз ОСОБА_7 та двох інших невстановлених органом досудового розслідування осіб безпечним маршрутом через об`їзні шляхи, уникаючи блокпости та мобільні патрулі Національної поліції України, Державної прикордонної служби України, груп оповіщення ТЦК та СП, які можуть їх затримати та не допустити незаконний перетин кордону до ділянки місцевості перед в`їздом до селища Ріпки, Чернігівського району Чернігівської області з боку м. Чернігова на автомобільній дорозі «с. Нові Яриловичі м. Київ», де зустрів ОСОБА_9 , який неофіційно здійснює пасажирські перевезення на автомобілі «Mercedes-BenzV220» д.н.з. НОМЕР_7 .

З метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_5 09.02.20226 близько 17 год 00 хв, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи на ділянці місцевості перед в`їздом до селища Ріпки Чернігівського району Чернігівської області на автомобільній дорозі «с. Нові Яриловичі м. Київ», діючи з метою приховування своєї злочинної діяльності та створення умов для безпечного доставлення осіб до прикордонної території для подальшого незаконного перетину державного кордону України, запропонував ОСОБА_9 за грошову винагороду у розмірі 1 000 грн перевезти на належному йому автомобілі «Mercedes-Benz V220» д.н.з. НОМЕР_7 ОСОБА_7 та двох невстановлених органом досудового розслідування осіб через блокпост у селищі Ріпки, не повідомляючи ОСОБА_9 про свої дійсні наміри та мету поїздки пасажирів.

ОСОБА_9 , не будучи обізнаним про злочинний умисел ОСОБА_5 та дійсну мету поїздки ОСОБА_7 та двох невстановлених органом досудового розслідування осіб, на таку пропозицію погодився та, використовуючи автомобіль «Mercedes-Benz V220» д.н.з. НОМЕР_7 , перевіз пасажирів через блокпост до селища Ріпки.

У свою чергу ОСОБА_5 рухався за ними на автомобілі «TOYOTA CAMRY» д.н.з. НОМЕР_6 .

Перетнувши вищевказаний блокпост, ОСОБА_9 зупинив автомобіль Mercedes-Benz V220» д.н.з. НОМЕР_7 на узбіччі по вул. Шевченка поблизу буд. № 46 у селищі Ріпки, після чого ОСОБА_7 та інші дві невстановлені органом досудового розслідування, виконуючи вказівки ОСОБА_5 , пересіли до автомобіля «TOYOTA CAMRY» д.н.з. НОМЕР_6 під керуванням ОСОБА_5 , а ОСОБА_9 залишив місце події.

У подальшому 09.02.2026 близько 18 год 00 хв ОСОБА_5 , доводячи до кінця свій злочинний умисел, керуючи автомобілем «TOYOTA CAMRY» д.н.з. НОМЕР_6 , довіз ОСОБА_7 та інших двох невстановлених органом досудового розслідування осіб до ділянки місцевості поблизу с. Лизунова Рудня Ріпкинської територіальної громади Чернігівського району Чернігівської області з координатами 51.9109175 та 30.9258978, яка знаходиться на відстані близько 7 км від державного кордону України з Республікою Білорусь, де вказав їм напрямок руху в бік державного кордону з Республікою Білорусь, з метою незаконного його перетину.

Після цього, ОСОБА_5 повністю виконавши усі дії, направлені на організацію незаконного переправлення кількох осіб через державний кордон України, поїхав до міста Києва.

Однак, під час руху до лінії державного кордону України з Республікою Білорусь для незаконного перетину поза пунктами пропуску ОСОБА_7 у зв`язку з фізичною неспроможністю та несприятливими погодними умовами, відмовився від наміру незаконно перетнути державний кордон України та повідомив правоохоронні органи, після чого був затриманий працівниками поліції 09.02.2026 на околиці с. Пізнопали Ріпкинської територіальної громади Чернігівського району Чернігівської області.

Водночас, двоє невстановлених органом досудового розслідування осіб, яких ОСОБА_8 разом з ОСОБА_7 перевіз з м. Києва до ділянки місцевості поблизу с. Лизунова Рудня Ріпкинської територіальної громади Чернігівського району Чернігівської області з координатами 51.9109175 та 30.9258978, продовжили рух у напрямку кордону України з Республікою Білорусь відповідно до раніше наданих вказівок ОСОБА_8 з метою його незаконного перетину.

Крім того, ОСОБА_5 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше кінця березня 2026 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, дізнався про намір ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у період дії воєнного стану в Україні незаконно, тобто без наявності підстав, передбачених Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та «Правилами перетинання державного кордону громадянами України», виїхати за межі України та запропонував вказаним особам за грошову винагороду у сумі 150000 грн організувати їх незаконне переправлення через державний кордон поза пунктами пропуску до Республіки Білорусь на території Ріпкинської територіальної громади Чернігівського району Чернігівської області.

На вказану пропозицію ОСОБА_5 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 погодилися та 01.04.2026, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, здійснили оплату частини грошових коштів у розмірі 75000 грн на банківські рахунки № НОМЕР_8 та № НОМЕР_9 , реквізити яких надав ОСОБА_5 у ході листування в месенджері «Телеграм».

Крім того, згідно з вказівкою ОСОБА_5 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 решту обумовленої суми 75000 грн повинні передати безпосередньо перед відправленням до місця незаконного перетину державного кордону України.

Так, ОСОБА_5 , діючи повторно з корисливих мотивів та мотивів порушення суспільних відносин з охорони суверенітету України, цілісності і недоторканності її кордонів, з метою організації незаконного переправлення ОСОБА_10 та ОСОБА_11 через державний кордон України поза пунктами пропуску до Республіки Білорусь, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 02.04.2026, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці вирішив залучити до своєї злочинної діяльності ОСОБА_9 , з яким вступив у злочинну змову.

З метою реалізації спільного злочинного умислу ОСОБА_5 розробив план та маршрут руху, який довів до відома ОСОБА_9 та отримав згоду останнього на участь у кримінальному правопорушенні.

Так, відповідно до розробленого ОСОБА_5 плану ОСОБА_9 за грошову винагороду у розмірі 75000 грн 08.04.2026 мав сприяти організованому ними незаконному переправленню ОСОБА_10 та ОСОБА_11 через державний кордон України поза пунктами пропуску до Республіки Білорусь шляхом надання транспортного засобу та здійснити безпечне перевезення ОСОБА_10 та ОСОБА_11 згідно з маршрутом в об`їзд блок-постів Національної поліції України, Державної прикордонної служби України та груп оповіщення ТЦК та СП автомобілем до прикордонного з Республікою Білорусь с.Лизунова Рудня Ріпкинської територіальної громади Чернігівського району Чернігівської області.

В подальшому, ОСОБА_5 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці та у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 08.04.2026, шляхом листування у месенджері «Telegram», керуючи діями ОСОБА_9 , надав йому контактний номер телефону ОСОБА_10 та наказав прибути за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 , та відвести ОСОБА_10 та ОСОБА_11 до наближеної до державного кордону України з Республікою Білорусь ділянки місцевості на території Ріпкинської територіальної громади Чернігівського району Чернігівської області з метою їх незаконного переправлення через державний кордон України.

У подальшому, того ж дня (08.04.2026) близько о 11 год 00 хв ОСОБА_9 , виконуючи вказівки ОСОБА_5 , діючи з метою сприяння організованому ним незаконному переправленню ОСОБА_10 та ОСОБА_11 до Республіки Білорусь прибув до будинку за адресою: АДРЕСА_2 на належному йому автомобілі марки «Mercedes-Benz V220 CDI», р.н. НОМЕР_7 , де зустрівся з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 і отримав від них решту грошових коштів за організацію незаконного переправлення через державний корон України у сумі 75000 грн.

Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу ОСОБА_9 у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 08.04.2026, запропонував ОСОБА_12 , який неофіційно здійснює пасажирські перевезення, відвести ОСОБА_10 та ОСОБА_11 до с. Лизунова Рудня, Ріпкинської територіальної громади Чернігівського району Чернігівської області за грошову винагороду у розмірі 200 доларів США, на що ОСОБА_12 , будучи не обізнаним про їх намір незаконно перетнути державний кордон України, погодився.

В подальшому, того ж дня (08.04.2026) ОСОБА_9 , діючи з метою сприяння незаконного переправлення через державний кордон України до Республіки Білорусь ОСОБА_10 та ОСОБА_11 шляхом створення умов для незаконного переправлення та усунення перешкод, використовуючи своє службове посвідчення співробітника ГУ ДСНС України в Чернігівській області для спрощення процедури проходження блокпостів та відвернення уваги військовослужбовців та працівників поліції від пасажирів, близько 18 год 30 хв перевіз їх автомобілем«Mercedes-Benz V220 CDI», НОМЕР_7 до ділянки місцевості поблизу залізничної станції «Голубичі», розташованої на околиці селища Ріпки, Чернігівського району, Чернігівської області, де за його вказівкою їх чекав ОСОБА_12 , який не був обізнаний про злочинні наміри ОСОБА_9 та ОСОБА_5 .

Після цього, ОСОБА_9 , доводячи до кінця спільний з ОСОБА_8 злочинний умисел, надав вказівку ОСОБА_10 та ОСОБА_11 пересісти до автомобіля «Seat Lеon», д.н.з. НОМЕР_10 під керуванням ОСОБА_12 , який не був обізнаний про злочинні наміри ОСОБА_9 , та ОСОБА_5 , який мав їх відвести до с. Лизунова Рудня Ріпкинської територіальної громади Чернігівського району Чернігівської області.

Після цього, ОСОБА_9 , повністю виконавши усі передбачені планом ОСОБА_5 дії, направлені на сприяння організації незаконного переправлення кількох осіб через державний кордон України, поїхав до м. Чернігова.

У подальшому, ОСОБА_12 , виконуючи вказівки ОСОБА_9 , 08.04.2026 близько 19 год 30 хв, керуючи автомобілем «Seat Lеon», д.н.з. НОМЕР_10 відвіз ОСОБА_10 та ОСОБА_11 до ділянки місцевості поблизу с. Лизунова Рудня, Ріпкинської територіальної громади, Чернігівського району Чернігівської області за координатами 51.9085096 та 30.9350227, яка знаходиться на відстані близько 9 км від державного кордону України з Республікою Білорусь, однак їх було затримано працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 .

23.07.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України.

Підозра ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України, обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Враховуючи обставини вчинення кримінальних правопорушень, слідчим визначені ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосування іншого, більш м`якого, запобіжного заходу орган досудового розслідування вважає неможливим.

Прокурор та слідчий у судовому засіданні клопотання підтримали, просили задовольнити з підстав, викладених у ньому.

Захисник у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання, посилаючись на надані письмові заперечення. Вважає, що обґрунтованість підозри не є беззаперечною, як це подано у клопотанні, жоден із ризиків не підтверджений, слідчий не довів, чому домашній арешт, здача паспортів і заборона контактів є недостатніми, визначена застава у розмірі 998 400 грн не відповідає реальному майновому стану та не мотивована. Просив застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, або ж застосувати нічний домашній арешт, враховуючи, що ОСОБА_5 не затримувався, не переховувався, має постійне житло, міцні соціальні зв`язки, сім`ю, навчання та роботу. Але, якщо суд застосує тримання під вартою, визначити заставу не більше 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з урахуванням офіційного доходу підозрюваного.

Підозрюваний у судовому засіданні підтримав думку свого захисника. Просив відмовити у задоволенні клопотання та застосувати більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою. Зазначив, що має сім`ю, перебуває у цивільному шлюбі, має офіційне працевлаштування та щомісячний дохід орієнтовно 11689 грн.

Вислухавши сторони кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, вивчивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя доходить наступного висновку.

Слідчим управлінням ГУНП в Чернігівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026270000000035 від 10.02.2026, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України.

23.07.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України, а саме: в організації незаконного переправлення кількох осіб через державний кордон України, вчиненому з корисливих мотивів та в організації та керівництві незаконним переправленням кількох осіб через державний кордон України, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб з корисливих мотивів.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим цією нормою.

Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Виходячи з наявних в матеріалах кримінального провадження даних, а саме: повідомлень прикордонної служби, протоколів допиту свідків, протоколів пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, протоколів проведення слідчого експерименту, протоколів огляду речей та документів, протоколу дослідження інформації, протоколу огляду місця події, протоколів допиту підозрюваного, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість підозри (для даної стадії досудового розслідування) ОСОБА_5 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України і достатності підстав для застосування щодо нього обмежувального заходу.

Однак, необхідно зазначити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом «обґрунтованої підозри») для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , слідчий суддя враховує обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів, які можуть переконувати, що підозрюваний міг вчинити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється; тяжкість кримінального правопорушення, санкція якого передбачає покарання лише у виді позбавлення волі до 9 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років; вік та стан його здоров`я, що не перешкоджає перебуванню в умовах позбавлення волі, перебуває в цивільному шлюбі, малолітніх та/або неповнолітніх дітей на утриманні не має, студент 2 курсу денної форми навчання, працює, раніше не судимий, доходить висновку, що в судовому засіданні доведено наявність ризиків, визначених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ОСОБА_5 , будучи повідомленим про підозру у вчиненні тяжких злочинів, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити предмети та документи, які були предметами злочинів та місце знаходження яких на даний час не встановлено; незаконно впливати на свідків та іншого підозрюваного у даному кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню шляхом створення штучних доказів та підбурення осіб, які не були свідками кримінального правопорушення, до дачі завідомо неправдивих показань на підтвердження висунутих ним у подальшому захисних версій; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити вчиняти аналогічні кримінальні правопорушення, у яких підозрюється.

На підставі викладеного, з урахуванням всіх з`ясованих обставин по заявленому клопотанню, слідчий суддя вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не достатній для запобігання зазначеним в ст. 177 КПК України ризикам, тому дійшов висновку про необхідність застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки саме такий запобіжний захід забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного у цьому кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Щодо розміру застави слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).

За змістом п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини в професійному середовищі, яке сформувало обставини для такої діяльності, з метою забезпечення ефективності даного заходу, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

У той же час слід не допускати встановлення такого розміру застави, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

Виходячи з наведених норм, враховуючи обставини та мотиви кримінальних правопорушень, тяжкість злочинів, у яких підозрюється ОСОБА_5 , суспільну небезпеку інкримінованих злочинів, враховуючи дані про особу підозрюваного, розмір грошових коштів від злочинної діяльності, в отриманні яких підозрюється ОСОБА_5 , слідчий суддя вважає за можливе визначити заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 грн. Саме такий розмір застави, з урахуванням особи підозрюваного, на думку слідчого судді, розумно і пропорційно співвідноситься з обставинами вчинення кримінальних правопорушень, зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного, запобігти ризикам кримінального провадження та не є завідомо непомірним для нього.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути внесений у будь-який момент, вважаю за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України.

Згідно ч. 7 ст. 194 КПК України, обов`язки покладаються на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя вважає, що стороною захисту не наведено достатніх даних про наявність обставин, визначених ч. 1 ст. 178 КПК України, які могли б вплинути на обрання більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 194, 196, 197, 309, 395 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Маріуполь Донецької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, але не довше строку досудового розслідування, з утриманням в Державній установі «Чернігівський слідчий ізолятор».

Встановити строк дії ухвали до 20 вересня 2026 року.

Визначити підозрюваному ОСОБА_5 заставу у розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 266 240 (двістя шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень (у національній грошовій одиниці України), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), на депозитний рахунок (Одержувач: ТУ ДСАУ у Чернігівській області; Код ЄДРПОУ 26295412; Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ; Розрахунковий рахунок UA128201720355289002000005960).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув`язнення, негайно звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави, наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження, прокурора та суду за викликом;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому ОСОБА_5 зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 та ОСОБА_12 , а також з іншим підозрюваним - ОСОБА_9 .

- здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області паспорт громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Визначити термін дії зазначених обов`язків до 20.09.2026.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`являвся за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду.

Повний текст ухвали оголошено 27 липня 2026 року.

Слідчий cуддя ОСОБА_1