Рішення № 138633464, 30.07.2026, Кропивницький районний суд Кіровоградської області (до 25.04.2025 - Кіровоградський районний суд Кіровоградської області)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" липня 2026 р.Справа № 390/3060/25 Провадження № 2/390/1676/25

Кропивницький районний суд Кіровоградської області у складі головуючої судді Підгірської Г. О., розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовомОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Подільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання батьківства та стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про визнання батьківства та стягнення аліментів.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що в 2013 році будучи випускницею школи познайомилась з відповідачем, з яким згодом зав`язалися близькі відносини. Від спільного проживання без реєстрації шлюбу в них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якого позивач записала відповідно до частини першої статті 135 СК України, тобто батьком було записано « ОСОБА_4 » за вказівкою матері. Після народження дитини відповідач не виявив бажання брати на себе відповідальність батька, проте через рік почав опікуватися сином. Позивачка впевнена, що біологічним батьком ОСОБА_5 є ОСОБА_2 , якому про це також відомо, тому просить визнати відповідача батьком ОСОБА_5 та внести відповідні зміни до актового запису про народження дитини та стягнути аліменти на утримання сина у розмірі частки з усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Ухвалою суду від 01.12.2025 відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

У процесі сповіщення відповідача про дату час та місце проведення підготовчого судового засідання у цій справі з`ясувалося, що ОСОБА_2 перебуває на службі в ЗСУ.

Суд, врахувавши, що не вкладається у передбачені ЦПК України строки проведення підготовчого судового засідання, однак, з метою забезпечення можливості реалізації відповідачем своїх прав, вирішив розглянути справу у строк "розумний", тобто такий, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового розгляду.

Підготовче судове засідання у справі неодноразово відкладалося для визначення місця служби відповідача з метою належного повідомлення і з`ясування його позиції, і відбулося 21.07.2026.

Відповідач ОСОБА_2 у підготовче судове засідання не з`явився, до суду надав заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги про визнання батьківства та стягнення аліментів визнав частково. Зокрема, не заперечує щодо внесення змін до актового запису про народження ОСОБА_5 із зазначенням ОСОБА_2 у графі «батько». Щодо стягнення аліментів, вважає за можливе сплачувати на користь ОСОБА_1 не більше 1/6 частки доходу. Додав документ на підтвердження ним сплати аліментів на користь ще однієї дитини

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, до суду надала заяву про розгляд справи без її участі і погодилася щодо зміни позовних вимог в частині стягнення на її користь аліментів на утримання сина з до 1/6 частини від доходу відповідача.

Представник Подільського відділу ДРАЦС у місті Кропивницькому Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судове засідання не з`явився, до суду надійшла заява про розгляд справи без його участі. Заперечень по суті не має.

Відповідно до частини третьої статті 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно з частиною другою статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За змістом частин четвертої і п`ятої статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_5 , про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 25.05.2016. Батьком дитини записаний ОСОБА_4 , а матір`ю ОСОБА_1 . (а. с. 7).

Згідно з витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження № 00017235451 від 21.10.2016, відомості про батька дитини записані відповідно до частини першої статті 135 СК України (а. с. 8)

У якості доказів на підтвердження факту батьківства ОСОБА_2 позивачкою надано:

- копію медичної документації / історії розвитку дитини , де в розділі 1 «дані про сім`ю» в рядку «батько» зазначений ОСОБА_2 (а. с. 9-10);

- світлини, на яких зображений відповідач разом із сином та позивачкою. Загалом додано 8 світлин, де хлопчик різного віку, в тому числі і новонароджений. (а. с.12-15);

- листування, електронне листування, смс повідомлення у месенджерах, де зазначено, що відповідач визнає батьківство, цікавиться сином, обговорює плани щодо нього (а. с.16-19, 21,28);

-документи про фінансову підтримку (банківські квитанції) (а. с. 20, 22, 25-27);

- портфоліо ОСОБА_3 для школи, де хлопчик відмічає відповідача як батька (а. с. 24).

Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 5 СК України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Зокрема, держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини (частина друга і третя статті 5 СК України). При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Згідно із статтею 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні. Спір про походження дитини від осіб, які не перебувають у шлюбі між собою і не подали в державні органи реєстрації актів цивільного стану (далі - органи РАЦС) спільної заяви про реєстрацію їх як батьків, суд може вирішувати за заявою про визнання батьківства, поданою одним із батьків.

Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі статтею 135 СК України.

Відповідно до статей 213, 215 ЦПК України рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Рішення щодо встановлення факту батьківства має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства в органах реєстрації актів цивільного стану.

Такі висновки сформульовані Верховним Судом у постановах від 31 січня 2024 року в справі № 752/13549/22 (провадження № 61-10510св23), від 13 вересня 2023 року в справі № 552/4291/22 (провадження № 61-6451св23).

Згідно з положеннями статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Принцип диспозитивності у цивільному судочинстві реалізується шляхом вільного використання та розпорядження такими процесуальними правами, які, зокрема впливають на виникнення, рух, розвиток і закінчення судового розгляду (право на звернення з позовом, право на зміну предмета або підстав позову), випливають з участі у розгляді справи, забезпечують сторонам належний судовий захист.

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це, які необхідно оцінювати з урахуванням положень статті 212 ЦПК України, згідно з якою жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Верховний Суд у постановах від 11.07.2023 у справі № 449/433/22, від 17.02.2021 у справі № 373/2257/18, від 21.03.2018 у справі № 543/738/16-ц виснував, що доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства. Батьківство може бути визнано як у період вагітності матері (наприклад, висловлення бажання мати дитину, піклування про матір майбутньої дитини тощо), так і після народження дитини. Спільне проживання та ведення спільного господарства в зазначених випадках може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування тощо). Припинення цих відносин до народження дитини може бути підставою для відмови в позові лише у випадках, коли це сталося до її зачаття.

Визнання ОСОБА_2 батьком малолітнього дитини ОСОБА_5 відповідає інтересам малолітньої дитини, дані про батька якої наразі зазначені зі слів матері. Негативних наслідків для дитини судом не встановлено.

Суд також враховує психологічне значення для дитини факт ухвалення рішення суду про визнання батьківства, оскільки завдяки цьому рішенню дитина одержує можливість реалізувати своє природне право знати свого батька, носити його прізвище.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду: від 25.08.2020 у справі № 478/690/18, від 09.09.2020 у справі № 277/836/16-ц, від 08.03.2023 у справі № 205/5698/21, від 19.02.2025 у справі № 390/1255/25 тощо.

Оскільки ОСОБА_1 і ОСОБА_2 проживали разом як чоловік і дружина у шлюбі без його реєстрації, від якого у них народилася дитина, оцінюючи надані сторонами докази, визнання позову відповідачем, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_2 є батьком малолітньої дитини ОСОБА_5 , а тому позов про визнання батьківства є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Крім того, звертаючись з позовом ОСОБА_1 просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_6 в розмірі 1/4 частки зі всіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позову та до досягнення сином повноліття.

В своїй заяві про визнання позову відповідач ОСОБА_2 просить стягувати з нього аліменти на користь позивачки у розмірі 1/6 частки доходу, на що погодилася позивачка, змінивши таким чином частково позовні вимоги.

Відповідно до частини дев`ятої статті 7 СК України сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до статті 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

За приписами статті 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Судом встановлено, що у сторін під час спільного проживання без реєстрації шлюбу народився син, відповідач проживає окремо та не надає йому матеріальної допомоги, а тому, керуючись наведеними нормами матеріального права, врахувавши факти, що мають бути встановлені судом при розгляді такої категорії справ, суд вважає, що є підстави для задоволення позову, визначивши аліменти, які підлягають стягненню у розмірі 1/6 частки від усіх видів заробітку (доходів) відповідача, але не менше 50 відсотків мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи стягнення з моменту подачі позовної заяви.

Відповідно до частини першої статті 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

За позовні вимоги про визнання батьківства позивачка сплатила судовий збір у сумі 1 211,20 грн.

Зважаючи на те, що відповідач визнав позовні вимоги з державного бюджету на користь позивачки слід повернути 50 % (605,60 грн) наведеної суми, іншу частину потрібно стягнути з відповідача.

Суд також враховує, що позивачка звільнена від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви про стягнення аліментів, відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», а тому з відповідача на користь держави підлягає стягненню 50 % судового збору за задоволення позовних вимог в частині стягнення аліментів у розмірі 605,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 121, 128, 129, 133-135 СК України, статтями 4, 12, 13, 19, 42, 48, 76, 81, 82, 83, 95, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280-284, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Подільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання батьківства та стягнення аліментів.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Внести зміни до актового запису № 764 від 25.05.2016 про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеного Кіровоградським міським відділом держаної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, зазначивши батьком дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частки з усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи стягнення з 20.11.2025 (дня подання позовної заяви до суду) і до повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1 211, 20 грн.

Повернути ОСОБА_1 частину судового збору у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп., який було сплачено на рахунок НОМЕР_3 відповідно до квитанції до платіжної інструкції від 17.11.2025.

Апеляційна скарга подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;

відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП: НОМЕР_2 ,адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 ;

третя особа Подільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) код ЄДРПОУ 24144761, адреса місця знаходження: м. Кропивницький, вул. Ліпатова Андрія,10.

Суддя Г. О. Підгірська