Рішення № 138633324, 29.07.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/22871/26

Провадження № 2/127/6268/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі судді Воробйова В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України у Вінницькій області про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом до Головного управління пенсійного фонду України у Вінницькій області про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування, мотивуючи позовну заяву тим, що з 24.05.1987 року позивач перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . За його життя, рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 28.05.2021 року у справі №120/3673/21-а позов ОСОБА_2 до ГУ ПФУ у Вінницькій області було задоволено та визнано протиправними дії відповідача щодо відмови йому у перерахунку пенсії з 01.04.2019 року, відповідно до довідки №ХЛ59341 від 18.01.2021 року, а також зобов`язано ГУ ПФУ у Вінницькій області здійснити з 01.04.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 за довідкою №ХЛ59341 від 18.01.2021 року, з урахуванням раніше виплачених сум. Проте, ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловік позивача помер, не дочекавшись виконання рішення суду.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 28.11.2024 року, зареєстрованого в реєстрі за №6541 ОСОБА_1 є спадкоємцем на 1/3 частку спадщини, зокрема заборгованості в розмірі 240856,47 грн. згідно з рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 28.05.2021 року в справі №120/3673/21-а.

В травні 2025 року позивач направила відповідачу заяву про виплату грошових коштів на підставі вказаного вище рішення суду, проте їй було відмовлено, оскільки суми пенсії не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам сім`ї, які належать до особі, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. З огляду на викладене, ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 06.07.2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) осіб з роз`ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такий відзив.

На виконання вимог ухвали суду, представником відповідача було надіслано суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого Головне управління вважає позовну заяву позивача про стягнення недоотриманої суми пенсії, яка набута в порядку спадкування за законом необгрунтованою та такою, що не підлягає задоволення з огляду на наступне. На виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду у справі №№120/3673/21-а Головним управлінням донараховано кошти в сумі 240856,47 грн. Відповідно до статті 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262- XII виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України. Відповідно до частин 1 та 2 статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Головним управлінням сформовано потребу у бюджетних коштах, оскільки бюджетні зобов`язання та платежі здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Заміна сторони у відносинах, щодо яких виник спір, (процесуальне правонаступництво) можлива на будь-якій стадії адміністративного процесу, а незгода позивача з тим, як держава врегулювала ці правовідносини, не може слугувати переконливим аргументом щодо дій суб`єкта владних повноважень, як і не може бути підставою для того, щоб не виконувати, не дотримуватися приписів законодавства. Неотримання донарахованих коштів позивачу відбувалось не з вини Головного управління, а через брак коштів на виконання рішень суду що проводиться в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат, що обліковуються в реєстрі судових рішень виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. Таким чином, зміна виконання судового рішенням не призведе до його фактичного виконання, оскільки така процесуальна дія не може вплинути на фінансування Державою витрат з виплати заборгованості з пенсійних виплат позивачу. Щодо стягнення судового збору, то Пенсійний фонд функціонує як самостійна фінансова структура, його кошти не входять до державного бюджету і не можуть бути використані на інші цілі, крім виплати пенсій і допомоги. Враховуючи наведене вище, представник відповідача просив відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Представник позивача надіслав суду відповідь на відзив, згідно з якою позивач має право, як спадкоємець, на отримання нарахованих, але не виплачених спадкодавцю сум пенсії, які входять до складу спадщини і не були отримані спадкодавцем за життя. Доводи відповідача, що позовні вимоги у справі є тотожними позовним вимогам у справі №120/3673/21-а від 28.05.2021, який вже вирішений судом, не заслуговують на увагу. Виплата коштів на виконання рішення суду проводиться у межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат і невиплата позивачу коштів відбулася через брак коштів. Вказана позиція заявника є хибною, оскільки позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. Враховуючи викладене вище, представник вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідач своїм правом на надання суду заперечення не скористався.

Враховуючи викладене вище та положення ст. 178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Судом встановлено наступні фактичні обставини справи, яким відповідають правовідносини, врегульовані нормами ЦК України .

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 28.05.2021 року у справі №120/3673/21-а, яке набрало законної сили 30.06.2021 року, адміністративний позов ОСОБА_2 до ГУ ПФУ у Вінницькій області було задоволено та:

- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_2 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 № ХЛ59341 від 18.01.2021 року з 01.04.2019;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області перерахувати та виплачувати ОСОБА_2 пенсію на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 № ХЛ59 341 від 18.01.2021 року з урахуванням зазначених у довідці основних та додаткових видів грошового забезпечення з 01.04.2019 року та здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням виплачених сум;

- стягнуто з Головного управління пенсійного фонду України у Вінницькій області на користь ОСОБА_2 , сплачений останнім судовий збір у розмірі 908,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань.

Головне управління Пенсійоного фонду України у Вінницькій області своїм листом від 13.05.2025 року, повідомило представника позивача, що суми пенсії які залишилися недоотриманими у звязку зі смертю особи, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам сімї, які належать до осіб що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Також зазначено, що вказані суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера, тому для виплати недоотриманої пенсії на користь ОСОБА_3 відсутні підстави (а.с. 15).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 17).

Матеріалами справи встановлено, що 24.05.1987 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було зареєстровано шлюб, про що зроблено відповідний актовий запис №6 (а.с. 16). Після укладення шлюбу позивач змінила своє дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 ».

28.11.2024 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Плахотнюк О.В. видано свідоцтво про право на спадщину за законом, яке зареєстровано в реєстрі за №6541, яким визначено, що спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його дружина ОСОБА_1 в 1/3 частці. Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається, зокрема, із заборгованості в розмірі 240856,47 грн. згідно з рішенням Вінницького окружного адміністративного суду у справі №120/3673/21-а від 28.05.2021 року, що підтверджується довідкою №0200-0505-8/20909 від 28.02.2024 року, виданої Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області (а.с. 14).

Отже, судом встановлено, що за життя ОСОБА_2 оскаржував дії ГУ ПФУ у Вінницькій області і судом було ухвалено рішення, що набрало законної сили, за яким останній набув право на отримання ним 240856,47 грн. пенсійних виплат, при цьому ним присуджені кошти залишилися не отриманими. Тому, його дружина, як спадкоємиця, має право на належні спадкодавцю суми пенсії згідно зі ст. 1227 ЦК України.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Спір між сторонами у цій справі виник з приводу захисту позивачем свого права на спадкування за законом, а саме права власності на спадкове майно у вигляді невиплаченої пенсії спадкодавця.

Підставою своїх позовних вимог позивач зазначає наявність у неї, як спадкоємця першої черги, права на спадкування недоотриманої спадкодавцем суми пенсії.

Конституцією України (стаття 41) та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За змістом ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Отже, право на отримання належних ОСОБА_2 але не отриманих ним 240856,47 грн. пенсійних виплат, передається позивачу, як дружині та спадкоємиці першої черги, в 1/3 частці.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Частиною першою статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Положенням статті 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За змістом статтей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтями 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом першої - п`ятої черг). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно зі ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Статтею 1219 ЦК України передбачені права та обов`язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Відповідно до статті 52 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема на військовій службі, є Закон України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» .

Відповідно до ч. 1 ст. 61 Закону № 2262-ХІІ, яка врегульовує питання виплати пенсії та допомоги в разі смерті пенсіонера, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

Частинами 2, 3 ст. 61 Закону №2262-ХІІ визначено, що при зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Положення ч. 3 ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст. 61 Закону №2262-ХІІ також узгоджується зі змістом ст. 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві,але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Крім того, зміст вказаних норм узгоджується із положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в частині першій ст. 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Отже, ч. 3 ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст. 61 Закону № 2262-ХІІ, визначено спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Наприклад, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім`ї за умови, якщо саме ці суб`єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім`ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину.

Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 23 вересня 2020 року у справі № 428/6685/19, від 30 січня 2024 року усправі № 420/8604/21.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування (ч.ч. 2, 4, 7 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»). Аналогічні положення також закріплені в ч. 1 ст. 18 ЦПК України.

Тлумачення ст. 1227 ЦК України, з урахуванням принципу розумності, свідчить, що невиконання рішення суду, яке ухвалено за життя спадкодавця та набрало законної сили, про зобов`язання пенсійного фонду здійснити перерахунок та виплату спадкодавцю пенсії, не позбавляє його спадкоємця (спадкоємців) можливості спадкувати право на отримання грошових сум пенсії. У розумінні положень ст. 1227 ЦК України ці суми вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю. Правопорядок не може допускати ситуації коли нівелюється законна сила судового рішення. Очевидно, що такий підхід дозволяє отримати результати, яких розум і справедливість могли б очікувати.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Судом встановлено, що на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28.05.2021 року у справі № 120/3673/21-а, ГУ ПФУ у Вінницькій області провело ОСОБА_2 перерахунок пенсії, однак належні йому суми пенсії залишилися неодержаними у зв`язку з його смертю, тому суд вважає, що його дружина ОСОБА_1 згідно зі ст. 1227 ЦК України має право на належні спадкодавцю суми пенсії, а тому заявлена нею вимога про стягнення грошових коштів з органів пенсійного фонду підлягає задоволенню і є ефективним засобом поновлення її порушених прав.

Доводи відповідача про те, що сума неотриманої пенсії мала бути виконана в порядку черговості надходження коштів до Пенсійного фонду, не заслуговують на увагу, оскільки невиконання рішення суду, що ухвалено за життя спадкодавця, про зобов`язання Пенсійного фонду здійснити перерахунок та виплату спадкодавцю пенсії, не позбавляє її можливості спадкувати право на отримання грошових сум пенсії. У розумінні положень ст. 1227 ЦК України ці суми вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, враховуючи задоволення позову слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на користь позивача витрати на оплату судового збору у розмірі 1064,96 грн., що підтверджено документально (а.с. 23).

На підставі викладеного та керуючись ч.3 ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», стаття 61 Закону України № 2262-ХІІ, ст.ст. 15, 16, 316, 328, 1216-1219, 1223, 1227, 1261 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 13, 18, 19, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 279, 352, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України у Вінницькій області про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування - задовольнити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області на користь ОСОБА_1 недоотриману за життя померлим ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , суму пенсії у розмірі 80285,49 грн (вісімдесят тисяч двісті вісімдесят п`ять гривень 49 коп.).

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області суму сплаченого судового збору в розмірі 1064,96 грн. (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 коп.).

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, код ЄРДПОУ 13322403, адреса місцезнаходження: м. Вінниця, вул. Зодчих, буд. 22.

Повний текст рішення суду складений 29.07.2026 року.

Суддя: