Рішення № 138633275, 29.07.2026, Тростянецький районний суд Вінницької області

Справа № 147/587/26

Провадження № 2/147/466/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

29 липня 2026 року с-ще Тростянець

Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Мудрак А.М.,

з участю секретаря Задверняк Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Мукачеві Мукачевського району Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління міністерства юстиції України, про оспорювання батьківства та виключення відомостей про батька з актового запису про народження,

в с т а н о в и в:

12 березня 2026 року представник позивача Ширяєв Д.О. звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_2 , третя особа Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Мукачеві Мукачевського району Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління міністерства юстиції України, про оспорювання батьківства та виключення відомостей про батька з актового запису про народження. В обґрунтування позову покликається на те, що 12.01.2022 між позивачем і відповідачем було зареєстровано шлюб, що підтверджено свідоцтвом про шлюб виданим Металургійним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро). 25.02.2022 позивач народила доньку ОСОБА_3 . Згідно з даними свідоцтва про народження від 23.03.2022, виданого Відділом ДРАЦС у місті Мукачеві Мукачівського району Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) батьками дитини записані позивач (мати) та ОСОБА_2 (батько). У подальшому рішенням Тростянецького районного суду Вінницької області від 11.09.2024 у справі № 147/1109/24 шлюб між позивачем і відповідачем розірвано. Дитина була народжена у шлюбі між позивачем та відповідачем. Однак біологічним батьком дитини ОСОБА_2 не являється, оскільки щонайменше з 01.02.2021 до 01.11.2021 (орієнтовно) відповідач не перебував на території України, а перебував на території Угорщини, а позивач перебувала у цей час в Україні і позивач з відповідачем фізично не зустрічались, що свідчить про неможливість відповідача бути батьком дитини. Для підтвердження факту проживання в різних країнах на період зачаття дитини, позивач зверталась до ДПСУ та лікарні (КП «Міжобласний центр медичної генетики і пренатальної діагностики імені П.М.Веропотвеляна» Дніпропетровської обласної ради»), де приймались пологи (для підтвердження відсутності будь-яких відомостей про відповідача як батька дитини).

Зазначив, що дитина народилась у перші дні збройної агресії російської федерації і ймовірно через надзвичайну таку ситуацію належним чином оформити документи про пологи позивача медичному закладу не вдалось.

Фактично позивач народила доньку перебуваючи у шлюбі з відповідачем, який не є батьком дитини, тому у свідоцтві батьком записали чоловіка, оскільки позивач і відповідач були у зареєстрованому шлюбі.

Згідно зі статтею 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу. Дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, відповідно до частини першої статті 122 СК України, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини.

30.07.2025 до Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України було направлено запит про перетинання відповідачем державного кордону України у період з 01.02.2021 по 01.03.2022, на який 31.07.2025 було отримано відповідь, що надання запитуваної інформації можливе виключно за рішенням суду. 15.08.2025 до КП «Міжобласний центр медичної генетики і пренатальної діагностики імені П.М.Веропотвеляна» Дніпропетровської обласної ради» було направлено запит про надання інформації та копії документів: з наступних питань: копію медичної документації ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , як пацієнта (у зв`язку з вагітністю); медичне свідоцтво про народження (форма № 103); документи за наявності, які можуть свідчити про факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час вагітності, пологів та у післяпологовий період протягом квітня 2021 року березня 2022 року. 29.08.2025 було отримано відповідь КП «Міжобласний центр медичної генетики і пренатальної діагностики імені П.М.Веропотвеляна» Дніпропетровської обласної ради» про те, що у закладі немає генетичної картки на ім`я ОСОБА_1 , але є інформація про аналізи крові її дитини на захворювання. 11.09.2025 до Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» № 6 було направлено запит про надання інформації та копії документів з наступних питань: копію медичної документації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як пацієнта (у зв`язку з вагітністю); медичне свідоцтво про народження (форма № 103); документи за наявності, які можуть свідчити про факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час вагітності, пологів та у післяпологовий період протягом квітня 2021 року - березня 2022 року. 28.11.2025 від Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» № 6 надійшла відповідь про відсутність запитуваної інформації та що медична декларація позивача була укладена з Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» № 4. 19.12.2025 від Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» № 4 було отримано відповідь про відсутність інформації стосовного позивача та її перебування під час вагітності та пологів.

Доказами, що відповідач не є біологічним батьком дитини є факт проживання у різних країнах.

Тому просить суд виключити з актового запису від 23 березня 2022 року № 273 про народження ОСОБА_3 , складеного Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Мукачеві Мукачівського району Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано Франківськ) відомості про батька ОСОБА_2 , громадянина України.

Ухвалою судді від 31 березня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 20.05.2026 витребувано від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України інформацію.

На виконання вимог ухвали суду 01.06.2026 за вх.№ЕП-1182/26 надійшов лист від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України.

Ухвалою суду від 12 червня 2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначено до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, конверти з повістками повернути на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Представник позивача адвокат Ширяєв Д.О. подав заяву про проведення судового засідання за його відсутності, позовну заяву підтримують в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце слухання справи, відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України, не з`явився у судове засідання, причин неявки суду не повідомив, відзив не подав.

Третя особа Відділ ДРАЦС у місті Мукачеві Мукачевського району Закарпатської області в судове засідання не з`явився, причина неявки суду невідома. Заяв до суду не подавали.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача.

З врахуванням вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

За таких обставин, суд вважає можливим відповідно до ст. ст. 223, 280 ЦПК України, розглянути справу та ухвалити заочне рішення у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Згідно з ч.8 ст. 178 ЦПК України у разі не подання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Судом встановлено, що 12 січня 2022 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрували шлюб в Металургійному відділ ДРАЦС у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), про що 12.01.2022 складено відповідний актовий запис №08. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 12.01.2022 (а.с. 13).

ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась ОСОБА_3 , батьками якої записані ОСОБА_2 , громадянин України, ОСОБА_1 , громадянка України, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 виданим 23.03.2022 відділом ДРАЦС у місті Мукачеві Мукачевського району Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (а.с.12).

В якості доказів позивачем надано суду наступні документи.

З відповіді на адвокатський запит №1АЗ/КО від 15.08.2025, КП «МЦМГ І ПД ІМ. П. М. ВЕРОПОТВЕЛЯНА «ДОР» від 29.08.2025 №01.1/319 вбачається, що в архіві закладу немає генетичної картки на ім`я ОСОБА_1 , у базі даних відділу неонатального скринінгу нашого закладу наявна інформація стосовно проведення аналізу крові її дитини ІНФОРМАЦІЯ_4 на тяжкі спадкові захворювання, (результати аналізу додаються). Забір крові здійснювався у пологовому будинку, після чого висушені краплі крові на спеціальному бланку були переслані до нашого закладу. Спадкової патології у межах скринінгу у дитини не виявлено (а.с. 6, 10).

З відповіді КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №3» Криворізької міської ради від 19.12.2025 №1685 на запит адвоката Старика Я.І. вбачається, що КНП «ЦПМСД №4» КМР не володіє запитуваною інформацією та документами. На час вагітності та пологів (25.02.2022) і по теперішній час ОСОБА_1 не має діючої декларації з лікарем КНП «ЦПМСД №4» КМР. Внаслідок чого пропонуємо вам звернутися до медичного закладу, в якому на час зазначених подій ОСОБА_1 мала діючу декларацію з лікарем (а.с.9).

Роздруківку з мережі інтернет про відстань та час руху між кордоном України та місцем проживання позивача (а.с.61,62).

З відповіді №ЕП-1182/26 від 01.06.2026 наданої на виконання ухвали суду від 20.05.2026 Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби вбачається, що ОСОБА_6 в період з 01.02.2021 по 01.03.2022 здійснював наступні дії щодо перетину кордону України: 02.03.2021 о 10:34:09 год. виїзд (пішохід), 02.03.2021 о 15:35:24 в`їзд (пішохід), 04.03.2021 о 06:43:21 виїзд (пішохід), 04.03.2021 о 11:51:03 в`їзд (пішохід), 04.03.2021 о 13:20:54 виїзд (пішохід), 04.03.2021 о 16:55:18 в`їзд (пішохід), 05.03.2021 о 11:45:14 виїзд (пішохід), 05.03.2021 о 12:48:34 в`їзд (пішохід), 05.03.2021 о 15:35:30 виїзд (пішохід), 05.03.2021 о 17:53:12 в`їзд (пішохід), 06.03.2021 о 10:13:50 виїзд (пішохід), 18.09.2021 о 18:43:07 в`їзд, 28.09.2021 о 02:16:35 виїзд, 29.12.2021 в`їзд, 13.01.2022 виїзд. (а.с.51).

Письмові пояснення свідка ОСОБА_7 , в яких зазначено, зокрема, що вона проживала разом з дочкою ОСОБА_8 в період з 01.01.2021 по 31.01.2021, та в цей період у дочки ОСОБА_1 з ОСОБА_9 не було ніяких стосунків (а.с.63).

Письмові пояснення свідка ОСОБА_10 , в яких зазначено, зокрема, що їй відомо, що в період з 01.01.2021 по 31.01.2021 ОСОБА_6 не проживав разом з ОСОБА_8 за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 68).

Суд не приймає до уваги надані позивачем в якості доказів письмові пояснення свідків, оскільки такі не відповідають процедурі допиту свідків визначеної чинним ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 32 Конституції України, ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Положеннями частин першої, восьмої та дев`ятої статті 7 СК України передбачено, що сімейні відносини регулюються цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Згідно зі ст. 121 СК України права й обов`язки матері, батька й дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, установленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

За змістом положень ст. 122 СК України дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини.

Згідно із ст. 133 СК України якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір`ю, а чоловік - батьком дитини.

Враховуючи те, що дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , народжена у шлюбі між сторонами, то її батьком у свідоцтві про народження зазначений ОСОБА_2 , відповідно до положень ст. 133 СК України.

Разом з тим, відповідно до положень ст. 138 СК України жінка, яка народила дитину у шлюбі, має право оспорити батьківство свого чоловіка, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька дитини з актового запису про народження дитини.

Вимога матері про виключення запису про її чоловіка як батька дитини з актового запису про народження дитини може бути задоволена лише у разі подання іншою особою заяви про своє батьківство. До вимоги матері про внесення змін до актового запису про народження дитини встановлюється позовна давність в один рік, яка починається від дня реєстрації народження дитини.

Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" від 15.05.2006 року №3 вказує, що оспорити батьківство мають право особа, яка записана батьком дитини в Книзі реєстрації народжень (ст. 136 СК України - шляхом пред`явлення позову про виключення відомостей про неї як батька з актового запису про народження дитини, а також жінка, котра народила дитину в шлюбі (ст. 138 СК України), - звернувшись із позовом про виключення із цього запису відомостей про її чоловіка як батька дитини. Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини. При цьому відповідні вимоги жінки суд може задовольнити лише за умови подання іншою особою заяви про своє батьківство.

Згідно із ст. 134 СК України на підставі рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове свідоцтво про народження.

Згідноіз ч.7 ст. 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Конвенцією про права дитини передбачено, що дитина має право на ім`я і набуття громадянства, а також право знати своїх батьків і право на їх піклування.

Ухвалюючи рішення в справі "М. С. проти України" від 11 липня 2017 року (заява №2091/13), Європейський суд з прав людини наголосив, що в таких справах основне значення має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини. На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосуються дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення.

Відповідно до правової позиції, яка викладена Верховним Судом у постанові від 06.10.2021 у справі №755/14176/18, вимога матері про виключення даних про її чоловіка як про батька дитини задовольняється лише у разі подання іншою особою заяви про своє батьківство (ч.2 ст. 138 СК України). Зазначена норма спрямована саме на захист інтересів дитини, щоб забезпечити стабільність умов життя дитини, уберегти її від душевних потрясінь та унеможливити ситуацію, за якої жоден чоловік не визнає своє батьківство щодо дитини.

У випадку, коли інша особа не подала заяви про своє батьківство, відмова задовольнити вимогу матері про виключення її чоловіка із актового запису про народження відповідає інтересам дитини, оскільки не допускає перетворення соціального статусу дитини, народженої батьками, які перебували у шлюбі, у соціальний статус дитини, народженої батьками, які не перебувають у шлюбі, із записом прізвища батька за вказівкою матері.

Відповідно до п.п.20 п.1 Розділу III Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Згідно з п.2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011р. за №55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.

Зазначені вище правила є нормативними документами, які встановлюють порядок реєстрації, зміни актів цивільного стану, однак вони не є підставою для зміни, припинення сімейних правовідносин, зокрема припинення батьківства, що врегульовано нормами Сімейного Кодексу України.

Оскільки відомості про батька внесені у відповідності ст. 133 СК України, право на оспорювання батьківства має особа, яка записана батьком дитини відповідно до ст. ст. 122, 124 і 126 цього Сімейного кодексу України, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини (ч.1 ст. 136 Сімейного кодексу України).

Крім того, згідно з ч.2 ст. 138 СК України, вимога матері про виключення запису про її чоловіка як батька дитини з актового запису про народження дитини може бути задоволена лише у разі подання іншою особою заяви про своє батьківство.

Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. (ст.4 ЦПК України).

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до положень ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як визначено в ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно з ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, перевіривши доводи позивача та встановлені під час розгляду справи обставини, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Суд установив, що донька позивача ОСОБА_3 , народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 , тобто у період перебування сторін у шлюбі.

За таких обставин внесення відомостей про відповідача як батька дитини до актового запису про народження відповідає правовому регулюванню визначення походження дитини від подружжя, передбаченому статтями 122, 133 СК України.

Обґрунтовуючи позов, позивач зазначила, що відповідач не є біологічним батьком дитини, оскільки сторони спільно не проживали та між ними були відсутні інтимні стосунки у період зачаття дитини. На підставі зазначених обставин позивач пояснила відсутність кровного споріднення між відповідачем та дитиною.

Разом з тим наведені позивачем обставини є лише її поясненнями та не підтверджені належними і допустимими доказами. Самі по собі твердження позивача про окреме проживання сторін, відсутність між ними інтимних стосунків, велика відстань між місцем перебування відповідача і позивача на час зачаття дитини не можуть беззаперечно свідчити про відсутність кровного споріднення між відповідачем та дитиною, оскільки такі обставини самі по собі не виключають можливості біологічного походження дитини від особи, записаної її батьком.

Суд також враховує, що законодавством встановлена презумпція походження дитини від подружжя, яка спрямована на забезпечення правової визначеності у сімейних правовідносинах та стабільності правового статусу дитини. Спростування такої презумпції можливе лише за наявності належних та переконливих доказів, які об`єктивно підтверджують відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, та дитиною.

Водночас, відповідно до положень ст. 81 ЦПК України саме на позивача покладається обов`язок доведення тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог. Проте матеріали справи не містять доказів, які б об`єктивно підтверджували відсутність біологічного походження дитини від відповідача, зокрема, висновку молекулярно-генетичної експертизи або інших доказів, які б спростовували наявність кровного споріднення між відповідачем та дитиною.

Суд також враховує, що позивач під час розгляду справи не заявляла клопотання про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи, яка є одним із найбільш достовірних способів встановлення або спростування біологічного походження дитини. Відсутність відповідних клопотань свідчить про те, що позивач фактично не надала суду жодних об`єктивних засобів перевірки заявлених нею доводів.

Отже, доводи позову фактично ґрунтуються виключно на припущеннях позивача, що не відповідає вимогам процесуального закону, відповідно до яких доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Крім цього, звертаючись до суду з цим позовом, позивач стверджує, що відповідач не має жодного відношення до дитини, однак при цьому не зазначає походження дитини та не вказує, хто є її біологічним батьком.

Водночас, можливість задоволення вимоги матері про виключення запису про її чоловіка як батька дитини законодавець пов`язує з поданням іншою особою заяви про своє батьківство щодо цієї дитини.

Матеріали справи не містять доказів того, що будь-яка інша особа подала або має намір подати заяву про своє батьківство щодо дитини ОСОБА_11 . За таких обставин у разі задоволення позову дитина фактично залишилася б без юридично визначеного батька, що суперечило б правовій конструкції, закріпленій у ч.2 ст. 138 СК України.

Також при вирішенні цього спору суд враховує положення статті 3 Конвенції про права дитини щодо необхідності забезпечення найкращих інтересів дитини.

З урахуванням наведеного, враховуючи відсутність належних доказів відсутності кровного споріднення між відповідачем та дитиною, недоведеність обставин, на які посилається позивач, а також відсутність передбачених законом умов для виключення відомостей про батька дитини з актового запису про народження, суд доходить висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог та відсутність правових підстав для їх задоволення.

Керуючись ст. ст. 259, 263-265, 268, 280 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Мукачеві Мукачевського району Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління міністерства юстиції України, про оспорювання батьківства та виключення відомостей про батька з актового запису про народження, відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Роз`яснити сторонам у справі, що згідно з вимогами ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Тобто суб`єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі. Повторне заочне рішення сторони можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивачем апеляційна скарга на рішення суду подається до відповідного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне ім`я сторін:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ;

відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 :

третя особа - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Мукачеві Мукачевського району Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління міністерства юстиції України, код ЄДРПОУ 20455671, адреса м. Мукачево, площа Духновича Олександра, буд. 2, Мукачівський район, Закарпатська область.

Повний текст рішення складено 29 липня 2026 року.

Суддя А.М. Мудрак