Постанова № 138633071, 30.07.2026, Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/2317/26

№ 3/688/507/26

Постанова

Іменем України

30 липня 2026 року м. Шепетівка

Суддя Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області Козачук С.В., з участю секретаря судового засідання Міськової І.Г., особи, відносно якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли від заступника начальника управління з превентивної діяльності Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Драчі Старокостянтинівського району Хмельницької області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, одруженого, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , працюючого монтером колії у ВП «Шепетівська дистанція колії» (ПЧ-18) (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 08 грудня 1998 року Старокостянтинівським РВ УМВС України в Хмельницькій області, РНОКПП НОМЕР_2 ),

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

10 травня 2026 року о 17 год 17 хв ОСОБА_1 по вул. Бугані (Миру), 3, в с. Старі Бейзими Шепетівського району Хмельницької області керував транспортним засобом марки ВАЗ 211540, державний номерний знак НОМЕР_3 , із ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя та поведінка, що не відповідає обстановці, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу на місці зупинки та в закладі охорони здоров`я відмовився. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Розгляд справи призначався о 10 год 00 хв 26.05.2026, який через перебування головуючого судді на навчанні відкладався до 15 год 00 хв 04.06.2026; за клопотанням інспектора Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області О.Маєвського для виклику свідка до 14 год 00 хв 20.07.2026, а через неявку свідка - до 12 год 40 хв 30.07.2026.

22.05.2026 ОСОБА_1 до канцелярії суду подав клопотання про закриття провадження по справі у зв`язку із відсутністю в матеріалах справи доказів його вини та безпідставного складення відносно нього матеріалів адміністративного правопорушення, оскільки автомобілем не керував.

ОСОБА_1 в судовому засіданні зазначив, що вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не визнає, оскільки автомобілем не керував, а автомобілем приїхала його дружина, спиртних напоїв не вживав.

Заслухавши думку особи, відносно якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи, дійшла наступних висновків.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.

Відповідно до вимог ст.ст. 251, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, для чого дослідити і дати оцінку зібраним у справі доказам.

Згідно статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язанні знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

У п.1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Обов`язки та права водіїв механічних транспортних засобів визначені розділом 2 Правил дорожнього руху України.

Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Такий порядок визначений розділом Х «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом МВС 07.11.2015 року №1395, зокрема п. 1 вказаного розділу передбачено, що водії, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно пунктів 2,3 Розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС від 09.11.2015 року та МОЗ України № 1452/735 (далі - Інструкції), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Відповідно до п.п. 6,7 Розділу І Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність) (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно з ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції тягне за собою адміністративну відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Верховний Суд у постанові від 08.07.2020 в справі № 177/525/17(2-а/177/23/17) вказав, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, незважаючи на невизнання ним вини, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

- поясненнями свідка ОСОБА_2 , який ствердив, що 10.05.2026, проходячи службу у ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із поліцейським ОСОБА_3 перебував на чергуванні в складі групи оповіщення військовозобов`язаних. Проїжджаючи по вул. Миру в с. Старі Бейзими Шепетівського району у службовому автомобілі поліції, близько 17 год побачив як автомобіль марки «ВАЗ» після виконання маневру повороту виїхав на смугу зустрічного руху та рухався їм на зустріч. У зв`язку з тим, що даним водієм було допущено порушення ПДР, поліцейський, який керував службовим автомобілем поліції, розвернувся, увімкнувши проблискові маячки, почав наздоганяти його. Виконуючи вимогу поліції, водій зупинився. Після цього побачив як із місця водія вийшов ОСОБА_1 , дані якого він також особисто перевіряв як військовозобов`язаного, проте ним було встановлено, що ОСОБА_1 заброньований, а тому у нього питань до нього не виникало. В той же час, під час спілкування із ОСОБА_1 поліцейським було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння у останнього, а саме запах алкоголю з порожнини рота на вілстані, потемніння обличчя, порушення мови, а тому запропоновано йому пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу або в лікарняному закладі, на що волій ОСОБА_1 відмовився. На запитання працівників поліції чи вживав ОСОБА_1 алкогольні напої, останній повідомив, що пив пиво. У автомобілі, крім водія, на момент його зупинки поруч перебувала його дочка. Згодом під час розмови підійшла також його дружина, яку, як згодом зрозумів з їхніх розмов, він їхав зустрічати автомобілем. Також памятає, що, проїжджаючи перед цим по селу, бачив, як дружина ОСОБА_1 разом із іншими жінками йшла пішки після святкування;

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №662453 від 10.05.2026 та відеозапису, якими зафіксовано факт вчинення правопорушення щодо відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння як на місці зупинки, так і в медичному закладі; крім того, зафіксовано пояснення ОСОБА_1 , у яких він не заперечував факту керування ним транспортним засобом, вказував, що вживав пиво, а тому неодноразово намагався вирішити питання щодо непритягнення його до відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП та непозбавлення права керування, просив скласти протокол за вчинення ним менш тяжкого правопорушення;

- даними акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 10.05.2026, відповідно до яких водій ОСОБА_1 , у якого поліцейським виявлені ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, почервоніння обличчя, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу та в закладі охорони здоров`я, відбувалась відеофіксація події; в акті огляду також ОСОБА_1 власноручно вчинено запис про те, що він від проходження такого огляду відмовляється, що засвідчив також своїм підписом.

Визнаватися допустимими і використовуватися як докази в адміністративній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог КУпАП.

За приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).

Докази долучені до справи є належними та допустимими, сумнівів у їх законності не викликають. Підстав обмовляти свідком ОСОБА_1 судом не встановлено.

Аналізуючи досліджені докази в сукупності, суд звертає увагу на те, що пояснення свідка ОСОБА_4 , надані в судовому засіданні, повністю узгоджуються із обставинами, що зафіксовані на відеозаписі, долученому до протоколу. Вказані пояснення повністю підтверджують факт руху ОСОБА_1 на автомобілі ВАЗ у день, час та місці зазначені в протоколі, незважаючи на те, що відеозапис із фактом руху автомобіля ОСОБА_1 зі службового відеореєстратора не зберігся, хоча на момент його зупинки обговорювався та демонструвався поліцейським, що слідує із наявного та дослідженого судом відеозапису.

Будь-яких доказів на спростування пояснень свідка ОСОБА_4 та встановлених судом обставин ОСОБА_1 суду не надано, при цьому, суд розцінює пояснення останнього, надані в судовому засіданні та викладені у поданій до суду письмовій заяві, як обраний спосіб захисту з метою уникнення ним відповідальності та з огляду на встановлені обставини та досліджені докази не вбачає підстав для закриття провадження в справі.

Європейський суд з прав людини у рішенні, ухваленому 29 червня 2007 року у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства», зазначає, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

З огляду на наведене вище, вважаю, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані як відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного спяніння за ч. 1 ст. 130 КУпАП та доведеною вину останнього у вчиненні даного правопорушення.

Враховуючи наведе вище, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що обтяжують та пом`якшують відповідальність, вважаю, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення необхідне та достатнє для його виправлення та попередження вчинення нових порушень в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк на один рік.

Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, з ОСОБА_1 в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 665 грн 60 коп.

Керуючись ст.ст. 33-35, 40-1, 130 ч. 1, 283, 284, 294 КУпАП, ст. 4 ч. 2 п. 5 Закону України «Про судовий збір», суддя

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Адміністративне стягнення у виді штрафу підлягає сплаті на рахунок: отримувач коштів: ГУК у Хмельницьк.обл/Хмельн.обл./21081300, код отримувача: (ЄРДПОУ) 37971775, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Код банку (МФО ДКСУ): 899998, номер рахунку (IBAN): UA748999980313060149000022001, код класифікації доходів бюджету 21081300.

Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Судовий збір підлягає сплаті на рахунок: отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.

Згідно із ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2, 300-3 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України (ч.2 ст. 308 КУпАП).

Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, її захисником до Хмельницького апеляційного суду через Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: Світлана КОЗАЧУК