Рішення № 138632754, 28.07.2026, Черкаський районний суд Черкаської області

707/1394/25

2/707/532/26

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

28 липня 2026 року м. Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Тептюка Є.П.

за участю секретаря Заруби Н.М.

представника позивача Головчак О.В.

представника позивача Вібе І.С.

представника відповідача Хороший І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Черкаси в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії,-

в с т а н о в и в:

22.04.2025 року ПАТ «Черкасиобленерго» звернулося до Черкаського районного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікової електричної енергії.

Позов обгрунтований наступним.

Працівниками ПАТ «Черкасиобленерго» 27 вересня 2024 року виявлено порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії на об`єкті за адресою: АДРЕСА_1 .За результатами такої перевірки було складено Акт про порушення №007884, яким зафіксовано порушення вчинене ОСОБА_1 а саме: самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю оператора системи. КПТ-6/0,4 кВ ФО ОСОБА_1 самовільно підключено до КЛ-6 кВ, що є власністю ОСОБА_1 .. Виявлене порушення обумовлене підпунктом 7 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ. Враховуючи положення абзацу 5 пункту 8.2.5. ПРРЕЕ, при виявленні порушення проводилися фото та відеофіксація. У відповідності до підпункту 7 пункту 8.4.2. ПРРЕЕ визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку. Положеннями пункту 1.1.2. ПРРЕЕ визначено, що самовільне підключення з порушенням схеми обліку- несанкціоноване (непогоджене) оператором системи підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі за схемою, не передбаченою проєктними рішеннями та/або договором з оператором системи, та/або без укладення договору з оператором системи.

Вказаний акт про порушення складено за участю та за підписом особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт, ОСОБА_2 . Другий примірник акту про порушення разом з повідомленням про дату та час проведення засідання комісії з розгляду акту про порушення направлено ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку. Відповідачу повідомлено, що засідання з розгляду акту про порушення №007884 від 27.09.2024 проводитиметься 28 листопада 2024 о 10:00 год. (відповідно до трекінгу відправлення із офіційного сайту АТ «Укрпошта» адресатом отримано лист 01.11.2024 року).

28.11.2024 прийнято рішення перенести засідання комісії з розгляду акту про порушення №007884 на 12.12.2024 року о 09:30 год., що підтверджується Протоколом №69 засідання комісії з розгляду актів про порушення, у зв`язку з неявкою ОСОБА_1 на засідання комісії та необхідністю більшого часу для з`ясування обставин.

Вказаний Протокол №69 від 28.11.2024 направлено ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку (відповідно до трекінгу відправлення із офіційного сайту АТ «Укрпошта» адресатом отримано 06.12.2024 року). У відповідності до положень пункту 8.2.6. ПРРЕЕ 12 грудня 2024 року проводилося засідання комісії з розгляду акту про порушення №007884 від 27.09.2024. На вказане засідання комісії ОСОБА_1 , який був належним чином повідомлений, не з`явився, про причини неможливості прибути на визначену дату відокремлений структурний підрозділ «Черкаські енергетичні мережі» ПАТ «Черкасиобленерго» не повідомив, отже, не скористався своїм правом бути присутнім при розгляді акта про порушенні та надати свої зауваження чи заперечення. За результатами розгляду акта про порушення №007884 від 27.09.2024 та керуючись положеннями ПРРЕЕ, комісія прийняла рішення, оформлене Протоколом №69/1 засідання комісії з розгляду актів про порушення від 12.12.2024, а саме: акт про порушення складено правомірно, а споживача визнано причетним до порушення. Вирішено провести розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії у відповідності до пп.6 п. 8.4.2., пп.4 п.8.4.8., п.8.4.12. ПРРЕЕ за період з 27.09.2023 по 27.09.2024.

Розрахунок обсягу і вартості необлікованої електричної енергії та розрахункові документи є додатками до Протоколу №69/1. Обсяг та вартість необлікованої електричної енергії складає 148920 кВт*год на суму 1203572,67 грн.

У зв`язку з відсутністю ОСОБА_1 на засіданні комісії з розгляду акта про порушення №007884 від 27.09.2024 відокремленим структурним підрозділом Черкаські енергетичні мережі» ПАТ «Черкасиобленерго» на поштову адресу ОСОБА_1 надіслано лист №1240/29/2024 від 17.12.2024 з додатками, а саме з протоколом комісії №69/1 від 12.12.2024, рахункомфактурою №1371 від 12.12.2024 та розрахунком. Вказаний лист ОСОБА_1 отримав особисто 21.12.2024. 25.02.2025 ВСП «Черкаські енергетичні мережі» ПАТ «Черкасиобленерго» направило ОСОБА_1 претензію про сплату боргу за безоблікове користування електричною енергією на суму 1203572,68 грн.

Вказану претензію ОСОБА_1 отримав особисто 27.02.2025. Станом на день звернення до суду з позовною заявою ОСОБА_1 не оплатив оператору системи розподілу вартість не облікованої електричної енергії в сумі 1203572 грн. 67 коп.

Заперечення відповідача (відзив на позовну заяву):

Відповідач ОСОБА_1 через свого представника адвоката Хорошого І.В. подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив поновити строк на його подання (у зв`язку із пізнім доступом до матеріалів справи після поновлення провадження) та повністю відмовити в задоволенні позову АТ «Черкасиобленерго».

У відзиві відповідач наголошував на наступних істотних доводах і доказах:

Дефекти та неоднозначність Акта про порушення № 007884 від 27.09.2024: В акті не зазначено чітко й однозначно, в який саме спосіб здійснено підключення (з порушенням чи без порушення схеми обліку), що створює підстави для подвійного тлумачення та гіпотетичної кваліфікації за різними підпунктами п. 8.4.2 ПРРЕЕ (пп. 5, 6 або 7). Крім того, в акті не конкретизовано, що саме було підключено (електроустановку, струмоприймач чи електропроводку), а також не проводилися вимірювання максимального навантаження струмоприймачів.

Протиріччя між Актом про порушення та Протоколом комісії № 69/1: В акті порушення кваліфіковано за пп. 7 п. 8.4.2 ПРРЕЕ (мережі іншого власника), натомість у Протоколі комісії від 12.12.2024 зазначено зовсім інший підпункт -пп. 6 п. 8.4.2 ПРРЕЕ, причому без будь-якого обґрунтування зміни кваліфікації. Більше того, у протоколі комісії міститься адреса об`єкта, яка не стосується спірних правовідносин (с. Хацьки), та помилково згадується договір № 1372, який був укладений лише 09.10.2024 (тобто після складання акта перевірки), а отже, не міг застосовуватися до спірних періодів.

Неправомірність залучення сторонньої особи під час перевірки: Акт складено за відсутності самого споживача ОСОБА_1 , за участю громадяника ОСОБА_3 , який не перебуває у трудових чи будь-яких договірних відносинах із відповідачем, не є уповноваженою особою та не мав права представляти інтереси відповідача чи допускати перевіряючих на територію.

Необґрунтованість розрахунку: Долучений до позову розрахунок не містить посилань на конкретні норми глави 8.4 ПРРЕЕ та формули, а використаний показник потужності (56,7 кВт) взятий із невідомих джерел, оскільки в акті перевірки такі вимірювання не зафіксовані. Позивачем не обґрунтовано підстави віднесення відповідача до категорії непобутових споживачів. На підтвердження своєї позиції захист посилався на судову практику господарських судів (справа № 911/1916/22) щодо наслідків некоректних вихідних даних і дефектів актів про порушення.

Відповідь позивача на відзив:

У відповіді на відзив представник АТ «Черкасиобленерго» заперечив доводи відповідача, стверджуючи про їхню безпідставність. Зокрема, позивач зазначив ,що особа, яка допустила представників оператора системи до перевірки ( ОСОБА_2 ), пред`явила документи, що посвідчують особу, підписала акт без зауважень, а її допуск до об`єкта повністю відповідає положенням п. 8.2.5 ПРРЕЕ та практиці Верховного Суду (зокрема, постановам у справах № 912/1133/21, № 908/1865/17).

Помилкове зазначення у протоколі комісії та розрахунку підпункту 6 замість підпункту 7 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ має виключно технічний характер, оскільки обидві норми стосуються самовільного підключення з порушенням схеми обліку, а суть виявленого порушення в акті описана чітко.

Щодо потужності (56,7 кВт): позивач пояснив, що вона розрахована на основі повної потужності силового трансформатора (63 кВА), зазначеної в схемі електроживлення в акті про порушення, помноженої на коефіцієнт $\cos(\varphi) = 0,9$ відповідно до вимог методики.

Об`єкт споживача за витягом з Державного реєстру речових прав є базою відпочинку, а не житловою нерухомістю, що виключає його віднесення до побутових споживачів згідно з визначенням ПРРЕЕ.

У подальших судових засіданнях сторони повністю підтримали свої правові позиції, викладені у заявах по суті справи.

Заяви та клопотання, інші процесуальні дії у справі.

19.05.2025 року ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області прийнято позовну заяву до розгляду з відкриттям провадження. Призначено підготовче судове засідання.

15.08.2025 року ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області підготовче провадження закрито та призначено справу до розгляду по суті на 17.09.2025 року.

16.10.2025 року заочним рішенням Черкаського районного суду Черкаської областіпозовні вимоги Акціонерного товариства «Черкасиобленерго» ОСОБА_4 про стягнення вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії задоволені повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 на позивача вартість необлікованої електричної енергії, в сумі 1203572,67 грн та понесені витрати на оплату судового збору у розмірі 18053,59 грн.

15.01.2026 року ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області на підставі заяви ОСОБА_1 заочне рішення було скасоване, а справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження за участю сторін.

Фактичні обставини справи встановлені судом.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно по реєстрацію права власності № 282806097 об`єкт нерухомості база відпочинку, яка розташована: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1

27 вересня 2024 року працівниками ПАТ «Черкасиобленерго» проведено перевірку на об`єкті за адресою: АДРЕСА_1 .

За результатами перевірки було складено Акт про порушення №007884, в якому зазначено, про самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю оператора системи. КПТ-6/0,4 кВ ФО ОСОБА_5 самовільно підключено до КЛ-6 кВ, що є власністю ОСОБА_1 . Виявлене порушення обумовлене підпунктом 7 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ.

Вказаний акт про порушення складено за участю та за підписом ОСОБА_2 , який допустила представників оператора системи на об`єкт.

Другий примірник акту про порушення разом з повідомленням про дату та час проведення засідання комісії з розгляду акту про порушення направлено ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку. Відповідачу повідомлено, що засідання з розгляду акту про порушення №007884 від 27.09.2024 проводитиметься 28 листопада 2024 о 10:00 год. (відповідно до трекінгу відправлення із офіційного сайту АТ «Укрпошта» адресатом отримано лист 01.11.2024 року).

28.11.2024 прийнято рішення перенести засідання комісії з розгляду акту про порушення №007884 на 12.12.2024 року о 09:30 год., що підтверджується Протоколом №69 засідання комісії з розгляду актів про порушення, у зв`язку з неявкою ОСОБА_1 на засідання комісії та необхідністю більшого часу для з`ясування обставин.

Вказаний Протокол №69 від 28.11.2024 направлено ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку (відповідно до трекінгу відправлення із офіційного сайту АТ «Укрпошта» адресатом отримано 06.12.2024 року). На вказане засідання комісії ОСОБА_1 , який був належним чином повідомлений, не з`явився, про причини неможливості прибути на визначену дату відокремлений структурний підрозділ «Черкаські енергетичні мережі» ПАТ «Черкасиобленерго» не повідомив

За результатами розгляду акта про порушення №007884 від 27.09.2024, комісія прийняла рішення, оформлене Протоколом №69/1 засідання комісії з розгляду актів про порушення від 12.12.2024, а саме: акт про порушення складено правомірно, а споживача визнано причетним до порушення. Вирішено провести розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії у відповідності до пп.6 п. 8.4.2., пп.4 п.8.4.8., п.8.4.12. ПРРЕЕ за період з 27.09.2023 по 27.09.2024.

Розрахунок обсягу і вартості необлікованої електричної енергії та розрахункові документи є додатками до Протоколу №69/1. Обсяг та вартість необлікованої електричної енергії складає 148920 кВт*год на суму 1203572,67 грн.

У зв`язку з відсутністю ОСОБА_1 на засіданні комісії з розгляду акта про порушення №007884 від 27.09.2024 відокремленим структурним підрозділом Черкаські енергетичні мережі» ПАТ «Черкасиобленерго» на поштову адресу ОСОБА_1 надіслано лист №1240/29/2024 від 17.12.2024 з додатками, а саме з протоколом комісії №69/1 від 12.12.2024, рахунком фактурою №1371 від 12.12.2024 та розрахунком. Вказаний лист ОСОБА_1 отримав особисто 21.12.2024. 25.02.2025 ВСП «Черкаські енергетичні мережі» ПАТ «Черкасиобленерго» направило ОСОБА_1 претензію про сплату боргу за безоблікове користування електричною енергією на суму 1203572,68 грн.

Вказану претензію ОСОБА_1 отримав особисто 27.02.2025. Станом на день звернення до суду з позовною заявою ОСОБА_1 не оплатив оператору системи розподілу вартість не облікованої електричної енергії в сумі 1203572 грн 67 коп.

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з частиною першої статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Розглядаючи дану справу, суд виходить із того, що за своєю правовою природою спори про стягнення вартості необлікованої електричної енергії є спорами про відшкодування збитків (або застосування оператором системи розподілу оперативно-господарських санкцій за порушення умов договору та правил користування енергією).

Судова практика цієї категорії справ є усталеною та формалізованою. Водночас, суд переконаний, що формально застосування закону без урахування конкретних обставин справи може призводити до рішень, які є формально «законними», але глибоко несправедливими по суті.

Верховенство права (ст. 8 Конституції України) вимагає від суду оцінювати правові норми через призму справедливості, добросовісності та пропорційності. Принципу законності не можна надавати перевагу над принципом справедливості у випадках, коли застосування формальної процедури перетворюється на інструмент непропорційного покарання особи чи безпідставного збагачення монополіста. Суд не може бути «черствим механізмом» застосування формул та алгоритмів: якщо виникає непримиренний конфлікт між формальною законністю та вищою справедливістю, правова держава вимагає від судді пріоритету верховенства права та справедливості.

При розгляді цієї категорії справ, керуючись положеннями Закону України «Про ринок електричної енергії», Правил роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ), Кодексу систем розподілу (КСР) та Кодексу комерційного обліку електричної енергії (ККОЕЕ), суд повинен встановити та оцінити наступний комплекс обставин:

1.Наявність та дійсність правових підстав (наявність договору та статусу споживача).

2.Належність, допустимість та процедурна бездоганність Акта про порушення.

3.Правильність та обґрунтованість правової кваліфікації порушення.

4.Доведеність факту та обсягу реального споживання (або наявності збитків)

5.Відповідність розрахунку вимогам ПРРЕЕ та вихідним даним

6.Співвідношення Принципу Законності та Принципу Справедливості (Співмірність та Добросовісність)

7.

Щодо наявності та дійсність правових підстав (наявність договору та статусу споживача).

Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії регулюються Законом України «Про ринок електричних послуг», Правилами роздрібного ринку електричної енергії (далі ПРРЕЕ), які затверджені постановоюНаціональної комісії, що здійснюєдержавне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) від 14.03.2018 № 312, Кодексом системи розподілу, який затверджений Постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року №310 (далі -КРС), Кодексом комерційного обліку електричної енергії, який затверджений Постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року №311 (далі- ККОЕЕ).

Згідно пункту 1.2.1. ПРРЕЕ, на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку електричної енергії.

Відповідно до пункту 2.1.2. ПРРЕЕ не допускається розподіл (передача) електричної енергії до точки розподілу електроустановки споживача за відсутності діючого договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з таким споживачем, крім випадку здійснення розподілу (передачі) електричної енергії оператором системи до власних електроустановок.

Споживач електричної енергії зобов`язаний, користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору; не допускати безоблікового використання електричної енергії або використання електричної енергії для професійної та/або господарської діяльності на об`єктах, які розраховуються за електричну енергії за тарифом побутових споживачів, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового використання електричної енергії (пп.1, 4, 20 п. 5.5.5 ПРРЕЕ).

Споживання електричної енергії без укладення відповідних договорів на роздрібному ринку не допускається (пункт 3.1.9. ПРРЕЕ).

Пунктом 11.3.2. КСР передбачено, що для укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії Користувач повинен подати ОСР письмову заяву (засобами поштового або електронного зв`язку) та документи, визначені цим Кодексом, за 20 робочих днів до бажаної дати початку отримання послуг з розподілу електричної енергії.

За змістом п. 8.2.4. ПРРЕЕ у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до порядку, визначеного главою 8.4 цього розділу.

Пунктом 8.2.5. ПРРЕЕ визначено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки, оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до цих Правил.

Акт про порушення розглядається комісією з розгляду актів про порушення, що створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників оператора системи. Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу. У разі причетності споживача до порушень, зазначених у пункті 8.4.2 глави 8.4 цього розділу, у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. У такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/ або збитків (пункт 8.2.6. ПРРЕЕ).

На підставі пункту 8.2.7. ПРРЕЕ кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи. Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день). У разі незгоди споживача з фактом безоблікового споживання електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту безоблікового споживання електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії.

Відповідно до положень пункту 2.3.1. ПРРЕЕ на роздрібному ринку виробництво, передача, розподіл, постачання та споживання електричної енергії без розрахункових засобів комерційного обліку не допускається, крім випадків, передбачених цими Правилами та Кодексом комерційного обліку.

Відповіднодо пункту 5.2.15. ККОЕЕ послуги комерційного обліку щодо улаштування ВОЕ (зокрема встановлення, налаштування, параметризація, заміна, модернізація, реконструкція, технічне переоснащення, а також введення в експлуатацію/облік, виведення з експлуатації/обліку вузла обліку та його складових) надаються на підставі заяви замовника .

У підпункті 79 пункту 1.2.1 ККОЕЕ визначено, що улаштування засобів комерційного обліку виконання комплексу організаційно-технічних заходів для забезпечення технічної можливості здійснення вимірювання та комерційного обліку виробленої, відпущеної, відібраної, збереженої, переданої, розподіленої, імпортованої та експортованої або спожитої електричної енергії/потужності через ТКО в певний момент та/або період часу.

Відповідно до пункту 5.1.1 глави 5.1 розділу V ККОЕЕ усі ТКО мають бути оснащені вузлами обліку, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Улаштування вузлів обліку та інших ЗКО необхідно здійснювати відповідно до вимог цього Кодексу, Правил роздрібного ринку, Правил улаштування електроустановок, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 21 липня 2017 року № 476 (далі - ПУЕ), та проєктних рішень.

Згідно підпункту 14 пункту 1.2.1 глави 1.2 розділу I ККОЕЕ вузол обліку електричної енергії (вузол обліку) це сукупність обладнання та засобів вимірювальної техніки, змонтованих та з`єднаних між собою за встановленою схемою для забезпечення вимірювання та обліку електричної енергії в заданій точці вимірювання. До складу вузла обліку можуть входити лічильники електричної енергії, трансформатори струму, трансформатори напруги, устаткування автоматичного відключення чи обмеження потужності, засоби захисту (автоматичні вимикачі або запобіжники), вторинні кола струму і напруги та інші допоміжні засоби (тестові блоки, перетворювачі імпульсів, блоки живлення, обладнання дистанційної передачі даних тощо). Характеристики складових вузла обліку мають бути достатніми для вимірювання електричної енергії із заданою періодичністю та похибкою;

Точка комерційного обліку (ТКО)- фізична або умовна (віртуальна) точка (як елемент інформаційної моделі ринку), ідентифікована відповідним EIC-кодом, якої стосуються дані комерційного обліку електричної енергії, які використовуються для розрахунків між учасниками ринку електричної енергії та/або для формування звітності (підпункт 88 пункту 1.2.1 глави 1.2 розділу I ККОЕЕ).

Електроустановки споживачів та інших учасників ринку мають бути забезпечені повіреними, введеними в експлуатацію та прийнятими до розрахунків (введеними в облік) вузлами обліку, а також (за потреби) засобами для контролю та реєстрації параметрів якості електричної енергії, частоти та тривалості перерв в електропостачанні. Установлені у споживачів вузли обліку мають вимірювати та відображати інформацію про їхнє фактичне споживання (пункт 5.2.1. ККОЕЕ).

Пунктом 5.2.22. глави 5.2 розділу V ККОЕЕ передбачено, що вузол обліку вважається введеним в облік з дати підписання сторонами акта пломбування.

У пункті 5.2.24. глави 5.2 розділу V ККОЕЕ визначено, що послуга з введення в облік вузла обліку передбачає проведення технічної перевірки ЗВТ та інших складових вузла обліку, схеми їх підключення, а також пломбування ЗВТ, пристроїв та місць, що унеможливлюють доступ до струмоведучих частин кіл комерційного обліку.

Пунктом 2.1. КСР передбачено, що підключення - виконання комплексу організаційно-технічних заходів з первинної подачі напруги в точці приєднання на контактні з`єднання електричних мереж замовника та ОСР згідно з проєктною схемою. Підключення з боку ОСР електроустановок замовника до електричної мережі здійснюється протягом 5 робочих днів після отримання заяви замовника або 10 робочих днів, якщо підключення потребує припинення електропостачання інших Користувачів (пункт 4.8.4. КСР).

У пункті 4 частини 2 статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» зазначено, що правопорушеннями на ринку електричної енергії є крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.

Судом встановлено, щона момент проведення 27.09.2024 працівниками оператора системи розподілу виявлено факт самовільного підключення об`єкта «база відпочинку» за адресою: АДРЕСА_1 до електричної мережі без укладення договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, що зафіксовано актом про порушення №007884 від 27.09.2024.

Щодо належності, допустимості та процедурної бездоганності Акта про порушення.

Відповідно до п. 8.2.5 ПРРЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 8 до цих Правил.

Акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред`явлення ними службових посвідчень.

В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил та всі необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення; фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення.

Споживачі, представники оператора системи, інші особи, присутні при перевірці, під час здійснення перевірки електроустановок мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявлених порушень та/або відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення, про що зазначається в акті про порушення.

В акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення чи підчищення не допускаються. Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення.

В акті зазначаються заходи, яких було вжито або яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи).

У разі відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення цієї особи або більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення підтверджується відеозйомкою.

До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в цьому акті.

Представники оператора системи перед складанням акта про порушення зобов`язані повідомити споживача про його право внести пояснення та зауваження до акта, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень.

Облік бланків актів про порушення ведеться оператором системи у пронумерованому, прошнурованому та скріпленому печаткою журналі.

Акти про порушення та документи, що підтверджують факт їх отримання споживачем, повинні зберігатися оператором системи протягом трьох років з дня оформлення акта про порушення.

Зазначений пункт 8.2.5 ПРРЕЕ визначає як випадки, за наявності яких оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 8 до ПРРЕЕ, а саме, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень ПРРЕЕ, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, так і місце оформлення відповідно акта про порушення, а саме, на місці виявлення порушення.

Також зазначеним пунктом 8.2.5 ПРРЕЕ визначено коло осіб, у присутності яких оформлюється відповідний акт про порушення та коло осіб, якими такий акт про порушення підписується.

Зокрема, такими особами, згідно з підпунктами 1, 8 пункту 8.2.5 ПРРЕЕ, є представник (представники) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживач (представник споживача) або інша особа, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи).

Аналогічні вимоги містить і пункт 6.5.13 ККОЕЕ, яким передбачено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки порушень цього Кодексу або ПРРЕЕ, зокрема фактів безоблікового споживання електричної енергії, пошкодження чи зриву пломб тощо, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення відповідно до ПРРЕЕ.

В абзаці 2 пункту 8.2.5 ПРРЕЕ передбачено, що акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред`явлення ними службових посвідчень.

Тобто в зазначеній нормі визначено вимоги, за наявності яких особа вважається представником оператора системи у розумінні ПРРЕЕ, із повноваженнями щодо складення акта про порушення

У підпункті 66 пункту 1.1.2 ПРРЕЕ міститься визначення споживача, зокрема, споживач електричної енергії - це фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.

Поряд з тим ні ПРРЕЕ ні ККОЕЕ не надають визначення (вимог) щодо представника споживача та іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи).

У той же час в абзаці 11 пункту 8.2.5 ПРРЕЕ передбачено, що представники оператора системи перед складанням акта про порушення зобов`язані повідомити споживача про його право внести пояснення та зауваження до акта, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень.

Аналіз наведених вище положень ПРРЕЕ та ККОЕЕ дає підстави дійти висновку, що представник споживача повинен бути наділений такими ж правами як і споживач. Тобто представником споживача слід вважати особу, яку споживачем, у передбаченому чинним законодавством порядку, уповноважено, крім участі в процесі контрольного огляду або технічної перевірки, вносити пояснення та зауваження до акта про порушення, викладати мотиви своєї відмови від підписання акта про порушення, підписувати акт про порушення без зауважень.

У пункті 1.1.2 ПРРЕЕ визначено, що об`єкт - це електрифікована споруда (сукупність електрифікованих споруд на одній території) або частина електрифікованої споруди, що належить суб`єкту господарювання або фізичній особі на праві власності або користування.

Отже, за відсутності визначення, зокрема, ПРРЕЕ, поняття «інша особа, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи)», наведеного в абзацах 1 і 8 пункту 8.2.5 ПРРЕЕ, такою особою слід вважати особу, яка: має доступ до електрифікованої споруди, частини електрифікованої споруди, сукупності електрифікованих споруд на одній території (далі - об`єкт), що належить на праві власності або користування споживачу, або має доступ до території, на якій розміщено об`єкт; має можливість допуску представників оператора системи до об`єкта, що належить на праві власності або користування споживачу, або до території, на якій розміщено об`єкт, що належить на праві власності або користування споживачу, для проведення перевірки; таку особу встановлено за документами, які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо цієї особи.

За клопотанням представника відповідача в судовому засіданні в якості свідка було допитано громадянина ОСОБА_2 (попередженого про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання та відмову від давання показань за ст. ст. 384, 385 КК України), який надав суду наступні пояснення:

Щодо статусу свідка та правового режиму об`єкта перевірки: свідок пояснив, що він працює на будівництві бази відпочинку, яка розташована суміжно (поряд) із базою відпочинку, належною відповідачу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ). У трудових або цивільно-правових відносинах із відповідачем ОСОБА_1 він ніколи не перебував, будь-якими повноваженнями представляти його інтереси чи діяти від його імені наділений не був.

Свідок зазначив, що з початку зими 2023 року на території бази відпочинку відповідача розмістилися військовослужбовці. До якої саме військової частини вони належать та кому підпорядковуються, йому відомо не було.

З моменту розташування військовослужбовців на базі відповідача було встановлено суворий режим охорони. Вільний прохід сторонніх осіб на територію об`єкта був повністю унеможливлений; охорону здійснювали безпосередньо самі військовослужбовці. Крім військовослужбовців, з моменту побудови та облаштування бази, ніхто сторонній цією базою відпочинку не користувався.

ОСОБА_2 особисто з військовослужбовцями на території бази не спілкувався, зрідка зустрічався з ними на березі річки, де й познайомився.

Щодо джерел електропостачання та розташування обладнання свідок пояснив, що на початку зими він чув. що на території бази відпочинку відповідача працювали автономні генератори. Чи використовували військовослужбовці надалі електричну енергію з централізованої мережі та в який спосіб вони здійснювали електроживлення об`єкта, йому не відомо. Свідок підтвердив, що йому нічого не відомо стосовно того, хто саме, коли та в який спосіб вмикав, перемикав чи здійснював підключення струмоприймачів та електроустановок бази відпочинку до мережі електропостачання. Водночас свідок вказав, що комутаційні апарати та важелі відключення/включення електроенергії знаходяться поза межами бази відпочинку відповідача (за огорожею/парканом).

Щодо обставин проведення перевірки 27 вересня 2024 року та підписання Акта про порушення ОСОБА_2 пояснив, шо восени 2024 року (27.09.2024) до воріт бази відпочинку відповідача під`їхав службовий автомобіль із представниками ПАТ «Черкасиобленерго». Працівники оператора системи звернулися до свідка з запитанням, як можна оглянути підстанцію, і він діючи на власний розсуд пройшов з ним на територію та на їх прохання відкрив щиток з лічильником.

Після проведення перевірки представники ПАТ «Черкасиобленерго» попросили його підписати складений ними Акт про порушення. Свідок ОСОБА_2 поставив свій підпис у документі на вимогу працівників енергопостачальної організації, незважаючи на те, що не мав жодного відношення до відповідача ОСОБА_1 , не був уповноважений на представництво його інтересів та не володів інформацією про технічний стан та схеми електропостачання даного об`єкта.

Зокрема, допитом свідка ОСОБА_2 встановлено, що відповідач ОСОБА_1 з початку зими 2023 року фактично був позбавлений можливості володіти та користуватися належним йому майном (базою відпочинку) у зв`язку з розташуванням на її території військовослужбовців в умовах воєнного стану. Будь-які дії щодо самовільного підключення електроустановок чи споживання необлікованої електроенергії відповідачем особисто не здійснювалися та ним не ініціювалися.

Крім того, показання свідка підтверджують, що ОСОБА_2 , який підписав Акт про порушення № 007884 від 27.09.2024, діяв як стороння особа (охоронник суміжної території), яка не перебувала у трудових чи представницьких відносинах із відповідачем, а отже, не мала належних обсягів цивільної дієздатності та процесуальних повноважень для представництва інтересів споживача під час технічної перевірки.

Аналізуючи правову природу поняття «інша особа» за пунктом 8.2.5. ПРРЕЕ суд доходить висновку про необхідність відокремлення трьох обов`язкових сукупних критеріїв: 1) правовий/фактичний доступ до об`єкта або території; 2)наявність повноважень або фактичної можливості здійснювати допуск перевіряючих осіб; та 3) персоніфікація (ідентифікація) на підставі документів, що унеможливлюють сумніви щодо її особи.

Суд критично ставиться до позиції позивача про те, що будь-яка особа, яка фізично надала доступ до об`єкта (повернула ключ у замку чи відчинила ворота), автоматично стає уповноваженим представником споживача з правом підписання акту.

Суд вважає показання свідка ОСОБА_2 послідовними, логічними та такими, що узгоджуються з іншими матеріалами справи щодо фактичних обставин на об`єкті відповідача восени 2024 року.

Допитом свідка, який був попереджений про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК України спростовано твердження представника позивача про те, що ОСОБА_2 діяв як уповноважений представник відповідача або особа, яка володіє об`єктом:

По відсутність правового зв`язку свідчить те, щосвідок ОСОБА_2 є будівельником, який колись працював на даній базі, а на даний час будує паркан суміжної бази відпочинку, але ніякого відношення до охорони, чи збереження майна відповідача не має. Станом на день перевірки, свідок не перебував у трудових чи цивільно-правових відносинах із ОСОБА_1 . Характер його дій оцінюються судом як одноразова послуга: свідок відчинив ворота не тому, що був володільцем чи охоронцем цього майна, а виключно на вимогу працівників позивача, які ходили і запитували, як їм дістатися до підстанції. ОСОБА_2 не мав жодного уявлення про схеми електропостачання, розміщення комутаційних апаратів, наявність договорів чи технічний стан обладнання, він знав де розміщена підстанція, коли йому повідомили, що буде огляд, він не розумів в чому вона полягає і, що діє як представник власника. Його підпис в Акті № 007884 від 27.09.2024 був поставлений на суто формальну вимогу працівників Обленерго, які скористалися необізнаністю сторонньої особи.

Таким чином ОСОБА_2 є класичною «сторонньою особою», залучення якої до складання Акта про порушення без участі самого споживача чи його офіційного представника є порушенням процедури, встановленої п. 8.2.5 ПРРЕЕ. Складання акта за участю особи, яка не мала належного обсягу повноважень та усвідомлення технічної суті перевірки, позбавляє такий Акт статусу беззаперечного та допустимого доказу.

Щодо правильності та обґрунтованості правової кваліфікації порушення.

Відповідно до пункт 8.2.5 ПРРЕЕ Акт про порушення є єдиним первинним документом установленої форми, що фіксує факт порушення та є підставою для подальшого розрахунку. Текст акта повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення.

Суд встановив суттєві суперечності, які на думку позивач є помилковими формальними описками.Так в Акті про порушення № 007884 (т.1 с.19), що перевіркою встановлене порушення споживачем підпункту 7 п. 8.4.2 ПРРЕЕ (підключення до мереж, що не належать оператору). Натомість у Протоколі комісії № 69/1 та в самого розрахунку правопорушення кваліфіковано за пп. 6 п. 8.4.2 ПРРЕЕ (самовільне підключення до мереж оператора). Кваліфікація за пп. 6 та пп. 7 визначає різні правові підстави, принципи вимірювання та застосування формул для розрахунку. ОРС не має права довільно змінювати в протоколі кваліфікацію порушення порівняно з первинним Актом без належного правового обґрунтування та проведення повторних обстежень.

Крім того у Протоколі засідання комісії № 69/1 зазначена адреса об`єкта, де нібито вчинено порушення, вказано « АДРЕСА_2 ». Заперечення позивача про те, що це адреса реєстрації відповідача, не відповідають вимогам ПРРЕЕ, оскільки рішення комісії має чітко встановити факт вчинення порушення на конкретному об`єкті.

Щодо доведеності факту та обсягу реального споживання (або наявності збитків) та відповідність розрахунку вимогам ПРРЕЕ та вихідним даним.

Суд повністю погоджується з аргументами представника відповідача: комісія безпідставно провела розрахунок обсягу та вартості необлікованої електроенергії. Під час складання акта про порушення № 007884 від 27 вересня 2024 року фактично не було належним чином доведено факту необлікованого використання. В акті та подальшому протоколі комісії не визначено конкретного порушення, а натомість суперечливо перелічено та змішано різні норми та підпункти п. 8.4.2 ПРРЕЕ, що унеможливлює точний і справедливий розрахунок.

Крім того розрахунок обсягу та вартості не облікованої електроенергії здійснено на підставі показника потужності 56,7 кВт. Водночас в Акті про порушення зазначено, що потужність струмоприймачів на місці перевірки не вимірювалася. Суд зазначає, що розрахунок вартості необлікованої електроенергії на підставі вихідних даних, які не зафіксовані в первинному документі (Акті) або отримані з договорів, укладених вже після виявлення порушення (Договір № 1372 від 09.10.2024), є порушенням принципу доказування.

Керуючись принципом законності суд вважає, що позивач намагається підвести факт відсутності укладеного договору станом на 27.09.2024 під формальну підставу для стягнення збитків за максимально допустимою формулою. Проте за принципом Верховенства права та Справедливості, суд не може покласти в основу судового рішення про стягнення в розмірі 1 203 572,67 грн процесуально дефектні документи, які містять взаємовиключні дані щодо кваліфікації порушення, місця його вчинення та зафіксованої потужності.

Досліджуючи письмові докази з урахуванням пояснень представника відповідача суд дійшов висновку про те, що до Акта технічної перевірки та пломбування №010706 засобів комерційного обліку електричної енергії до 1000 В від 03.10.2024 рокупід час улаштування та введення вузла обліку в експлуатацію, представниками АТ «Черкасиобленерго» (с. 50 т. 1 матеріалів справи), були внесені викривлені нульові показники лічильника.

В ході розгляду справи судом встановлено, що під час проведення контрольного огляду/перевірки та складання Акта про порушення №007884 від 27.09.2024 року працівниками позивача не було зафіксовано фактичні показання приладу обліку електричної енергії в обсязі понад 1500 кВт·год. Факт наявності показань приладу обліку електричної енергії підтверджується відеозаписом наданим позивачем, який був оглянутий та досліджений в судовому засіданні.

Таким чином, на момент проведення технічної перевірки прилад обліку вже містив зафіксоване об`єктивне значення споживання (понад 1500 кВт·год). Ігнорування цих даних та внесення до офіційного документа нульових показників є прямим внесенням недостовірних відомостей до розрахункових та технічних документів оператора системи.

Позивач, діючи як суб`єкт природної монополії, зобов`язаний дотримуватися принципів добросовісності та достатності доказової бази. Внесення «нульових» показників замість реальних 1500 кВт·год свідчить про спробу приховати фактичні дані обліку з метою безпідставного застосування максимальних розрахункових формул та нарахування відповідачу видуманого боргу в розмірі 1 203 572,67 грн. Також, вказана обставина, на думку суду, свідчить, що відповідачу ОСОБА_1 на момент укладення договору 09.10.2024 року в зв`язку з зазначенням нульових показників лічильника, було враховано вказане споживання, за яке останній розрахувався із позивачем, що свідчить про відсутність реальних втрат позивача та завданої йому майнової шкоди.

Невідображення в акті фактично спожитої та зареєстрованої лічильником електроенергії (1500 кВт·год) позбавляє документ ознак повноти, об`єктивності та однозначності. Це унеможливлює встановлення реального обсягу споживання та призводить до штучного перекручування вихідних даних для подальшого розрахунку.

За сталою практикою Верховного Суду (постанови від 10.04.2018 у справі № 906/585/17 та від 01.11.2019 у справі № 922/2992/18), здійснення розрахунку на підставі некоректних або неузгоджених вихідних даних є безумовною підставою для визнання процедури нарахування неправомірною.

Обов`язок доказування вини споживача та правомірності нарахованої суми покладено на позивача (ст. 81 ЦПК України). Позивач наданим обов`язком не скористався, подавши в обґрунтування позову Акт та Протокол, які суперечать один одному.

Щодо співвідношення Принципу Законності та Принципу Справедливості.

З точки зору вузького формального права (законності), об`єкт належить відповідачу, договір на момент перевірки укладений не був, відтак енергокомпанія нарахувала 1 203 572,67 грн збитків формальному власникові майна.

Проте, правоспроможність та Верховенство Права (ст. 8 Конституції України, ст. 10 ЦПК України) не зводяться лише до сліпого застосування підзаконних актів (ПРРЕЕ). Вони вимагають оцінки суб`єктивної сторони, наявності вини та реальної правової підстави покладення цивільно-правової відповідальності.

У судовому засіданні за клопотанням відповідача було допитано свідка ОСОБА_6 . Згідно з наданими у судовому засіданні поясненнями, свідок ОСОБА_6 зазначив, що він є військовослужбовцем Збройних Сил України та проходить службу у складі 3-ї окремої штурмової бригади. Наприкінці листопада початку грудня 2023 року його підрозділ був розташований на доукомплектуванні та був тимчасово розквартирований на околицях м. Черкаси поблизу с. Свидівок, поруч із базою відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та об`єктами ЧНУ. Точна адреса йому не відома. Його рота перебувала на вказаній території протягом двох місяців (до кінця зими 2024 року), після чого була передислокована для виконання бойових завдань до м. Авдіївка, тоді як окремі елементи підрозділу залишалися на базі до вересня 2024 року.

Свідок ОСОБА_6 пояснив, що у зв`язку з відсутністю централізованого електропостачання та виходом з ладу через тиждень резервних генераторів, у зимовий період виникла гостра потреба в електричній енергії для забезпечення життєдіяльності підрозділу, обігріву та освітлення. За таких обставин, військовослужбовці самостійно, за власною ініціативою та без відома чи дозволу власника бази відпочинку, вирішили здійснити підключення до електромережі. Підключення було виконано побратимом свідка на ім`я ОСОБА_7 (який за фахом був електриком, на даний час загинув) шляхом демонтажу (збиття) замка на силовому важілі на трансформаторній підстанції (стовпі), розташованій поза територією бази відпочинку, та переведення важеля в робоче положення. Свідок наголосив, що власника бази відпочинку він особисто не знає і протягом усього часу перебування підрозділу на території об`єкта з ним не контактував та його не бачив, цивільні особи на територію не допускалися.

Даючи юридичну оцінку в показанням свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_6 у сукупності з іншими матеріалами справи, суд виходить з наступного.

Показання свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_6 є належними, допустимими та достовірними доказами в розумінні ст.ст. 7779 ЦПК України, оскільки вони послідовні, узгоджуються з хронологією подій та перебуванням військових підрозділів у регіоні.

Суд зазначає, що вказані показання беззаперечно доводять факт відсутності суб`єктивної сторони цивільного правопорушення (вини) в діях відповідача ОСОБА_1 . Матеріалами справи підтверджено, що самовільне втручання в електромережу та фактичне споживання електричної енергії без обліку здійснювалося безпосередньо військовослужбовцями Збройних Сил України в умовах крайньої потреби для забезпечення боєздатності підрозділу та збереження життя і здоров`я особового складу. Відповідач ОСОБА_1 не вчиняв дій, спрямованих на самовільне підключення, не надавав вказівок чи згоди на такі дії та фізично не контролював майно в період розташування там військового підрозділу

Зокрема, допитом свідків встановлено, що відповідач ОСОБА_1 з початку зими 2023 року фактично був позбавлений можливості володіти та користуватися належним йому майном (базою відпочинку) у зв`язку з розташуванням на її території військовослужбовців в умовах воєнного стану. Будь-які дії щодо самовільного підключення електроустановок чи споживання необлікованої електроенергії відповідачем особисто не здійснювалися та ним не ініціювалися.

На підставі викладеного суд доходить висновку , що відповідач ОСОБА_1 не здійснював самовільного підключення, не користувався цією електроенергією для власних чи підприємницьких потреб і навіть не знав про дії військових, які перебували в умовах крайньої необхідності.

Покладення на цивільну особу фінансового тягаря в розмірі понад 1,2 млн грн за електроенергію, яку самовільно спожили захисники України в умовах війни для забезпечення життєдіяльності підрозділу, є грубим порушенням принципу справедливості, розумності та добросовісності (ст. 3 Цивільного кодексу України).

Суд також враховує положення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Практикою Європейського суду з прав людини сформовано усталений підхід, відповідно до якого стаття 1 Першого протоколу містить три взаємопов`язані правила: принцип мирного володіння майном; правила щодо позбавлення майна; правила щодо контролю за користуванням майном. Незалежно від форми втручання держава зобов`язана забезпечити дотримання справедливого балансу між загальним інтересом суспільства та необхідністю захисту основоположних прав особи.

Європейський суд неодноразово зазначав, що втручання у право власності є сумісним із вимогами статті 1 Першого протоколу лише за умови, якщо між застосованими засобами та переслідуваною легітимною метою існує розумне співвідношення пропорційності, а на відповідну особу не покладається індивідуальний та надмірний тягар.

У цій справі позивач просить покласти на відповідача обов`язок сплатити понад 1 200 000 грн вартості необлікованої електричної енергії.

Разом із тим судом встановлено, що: відповідач не здійснював самовільного підключення до електричних мереж; не використовував необліковану електричну енергію; не отримав будь-якої майнової вигоди від її споживання; не мав фактичного контролю над об`єктом у період перебування на його території військового підрозділу; не мав реальної можливості припинити самовільне підключення або запобігти йому та не завдав фактичної матеріальної шкоди позивачу.

За таких обставин покладення на відповідача обов`язку компенсувати повну вартість необлікованої електричної енергії лише з підстав належності йому права власності на об`єкт до якого було підключене електропостачання, яке було здійснене за межами вказаного об`єкту без виконання будь-яких прихованих дій, які могли б свідчити про певний незаконний намір, фактично означало б перекладення на нього всього фінансового тягаря наслідків дій третіх осіб.

На переконання суду, такий підхід не забезпечував би справедливого балансу між суспільним інтересом у забезпеченні належного функціонування ринку електричної енергії та правом відповідача на мирне володіння своїм майном.

Суд враховує, що оператор системи розподілу має законний інтерес у відшкодуванні вартості необлікованої електричної енергії. Проте реалізація цього інтересу не може здійснюватися шляхом покладення відповідальності на особу, стосовно якої не доведено, що саме її дії чи бездіяльність спричинили порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, а також не доведено, що вона мала реальну можливість запобігти такому порушенню та отримала будь-яку матеріальну вигоду.

Інше тлумачення призвело б до покладення на відповідача надмірного та індивідуального тягаря (individual and excessive burden), що суперечило б критеріям пропорційності втручання у право власності, виробленим практикою Європейського суду з прав людини при застосуванні статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Під час воєнного стану, власник який виконуючи свій громадянський обов`язок, щодо сприяння в обороноздатності країни, шляхом надання свого майна в користування військовим, був фактично позбавлений можливості здійснювати правомочність володіння майном через перебування на об`єкті військового підрозділу, що свідчить про відсутність реальної можливості виконати обов`язок зі забезпечення недопущення самовільного підключення.

Висновки суду за результатами розгляду справи.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, суд доходить висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що факт самовільного підключення до електричної мережі дійсно мав місце. Разом із тим позивачем не доведено, що відповідач є належним суб`єктом відповідальності за виявлене порушення. Зазначене порушення було вчинене саме не відповідачем, не за його дорученням та не з його відома чи внаслідок його бездіяльності та поза межами належної йому території.

З досліджених судом доказів убачається, що у відповідний період територія бази відпочинку фактично перебувала у користуванні військового підрозділу, який без дозволу власника зайняв об`єкт, самостійно здійснив підключення до електромережі за межами території бази та використовував електричну енергію для власних потреб. При цьому належних та допустимих доказів того, що відповідач мав фактичний доступ до об`єкта, здійснював контроль за його використанням, мав можливість запобігти самовільному підключенню або отримував будь-яку вигоду від споживання електричної енергії, матеріали справи не містять.

Також, позивач не доводить жодним доказом, те, що підключення відбулося в межах балансової належності та експлуатаційної відповідальності ОСОБА_1 . Як вбачається з відеозапису перевірки, стовп з важелем підключення знаходиться за межами території ОСОБА_1 за парканом, поблизу дороги і на думку суду, може знаходиться в зоні відповідальності позивача.

Сам по собі факт належності відповідачу права власності на об`єкт нерухомого майна за встановлених судом обставин не є достатньою правовою підставою для покладення на нього цивільно-правової відповідальності за дії третіх осіб, якщо позивачем не доведено існування причинного зв`язку між поведінкою відповідача та порушенням Правил роздрібного ринку електричної енергії. Крім того, суд звертає увагу на недоведеність позивачем реальної завданої йому шкоди та враховує те, що ОСОБА_1 надавши військовим підрозділам для розміщення особового складу своє майно, діяв з громадянської позиції та не мав умислу на збагачення за рахунок позивача.

Покладення на відповідача обов`язку відшкодувати вартість необлікованої електричної енергії у сумі 1 203 572,67 гривень за відсутності доказів його участі у самовільному підключенні, отримання ним будь-якої вигоди від споживання електричної енергії або реальної можливості запобігти такому порушенню, доказів реальної майнової шкоди позивача, означало б покладення на відповідача надмірного та індивідуального тягаря, що не відповідало б вимогам статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо забезпечення справедливого балансу між суспільним інтересом та правом особи на мирне володіння своїм майном.

За таких обставин суд доходить висновку, що позивач не довів наявності передбачених законом підстав для покладення на відповідача відповідальності за необліковане споживання електричної енергії, а тому позов задоволенню не підлягає.

Враховуючи, що в позові відмовлено, судові витрати суд залишає за позивачем.

Керуючись ст.ст.10, 12, 13, 76, 81, 141,142, 206,258, 259, 263-265, 268, 273,354 ЦПК України, суд ,-

ухвалив:

Цивільний позов Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії - залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 30.07.2026 року.

Суддя: Є. П. Тептюк