Рішення № 138632471, 30.07.2026, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/1573/26

номер провадження 2/695/1992/26

30 липня 2026 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Ватажок-Сташинської А.В.,

за участі: секретаря судового засідання Біліченко С.В.,

представника відповідача Сизька Д.Б.,

розглянувши у судовому засіданні у залі суду у м. Золотоноша за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

До Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області звернулось ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» (далі позивач) з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 17.02.2020 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачем було укладено кредитний договір № 761020792 на суму 4 100 грн 00 коп. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Згідно з умовами Кредитного договору, Первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання та надав Відповідачу грошові кошти у сумі 4 100 грн 00 коп. шляхом перерахування через банк-провайдер. Проте, в подальшому Відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 20 000 грн 00 коп. ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» свої зобов`язання за договором виконало та перерахувало грошові кошти. 28 листопада 2018 року первісний кредитор та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» уклали договір факторингу № 28/1118-01 предметом якого є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги. Таким чином, ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» отримало право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором. 05 серпня 2020 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено договір факторингу №05/0820-01. Відповідно до договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №761020792 від 17.02.2020. 11 липня 2025 року ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивач уклали договір факторингу №11/07/25-Е. Відповідно до акта прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до позивача перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №761020792 від 17.02.2020. Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №761020792 від 17.02.2020 у сумі 19 570 грн 58 коп., з яких: 7 179 грн 32 коп. заборгованість по тілу кредиту та 12 391 грн 26 коп. заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Одночасно з позовом представник позивача подав до суду клопотання про витребування доказів в АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 29.04.2026 відкрито провадження у справі за даним позовом, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів від АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

У судове засідання представник позивача не прибув, згідно з прохальною частиною позову просить розглядати справу за відсутності сторони позивача.

Представник відповідача у судовому засіданні визнав факт укладання договору між відповідачем та ТОВ «МАНІВЕО ШВИКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», однак вказує, що відповідач не отримував кошти на виконання вказаного договору від ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА». Також вказав, що позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду з вказаним позовом. Крім того, представник відповідача у судовому засіданні вказав, що платіжні доручення про перерахунок коштів на виконання умов кредитного договору не містять відмітки ні банка платника, ні банка отримувача, а також номера рахунку. Представник відповідача вказав, що платіжні інструкції датовані 17.02.2020, однак додаткові угоди, як стверджує позивач, були укладені іншими днями.

Заслухавши заперечення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, суд зазначає про таке.

З матеріалів справи суд встановив, що 17.02.2020 відповідач звернувся до ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» з заявкою на отримання грошових коштів у кредит у сумі 4 100 грн 00 коп. на 30 днів та вказав номер платіжної картки, на яку необхідно перевести грошові кошти № 4731-21XX-XXXX-3032.

17 лютого 2020 року між ОСОБА_1 та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» в електронній формі з використанням електронного підпису укладено договір № 761020792 (далі договір), відповідно до умов якого ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» зобов`язується надати Позичальникові Кредит без конкретної споживчої мети, на суму 4 100 грн 00 коп. (чотири тисячі сто грн. нуль коп.) на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, нараховані згідно п. 1.3., п. 1.4. або п. 1.5. цього Договору.

Відповідно до пункту 1.2. договору, кредит надається (Договір укладається) строком на 30 (тридцять) днів від дати отримання Кредиту Позичальником.

На період строку, визначеного п. 1.2 Договору, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 0,49% від суми Кредиту за кожний день користування Кредитом (пункт 1.3 договору).

У пункті 1.4 договору сторони договору погодили, що у випадку користування Кредитом понад строк, встановлений п. 1.2 Договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою скасовуються і до взаємовідносин між Сторонами застосовується Базова процентна ставка в розмірі 1,70 (одна ціла сім десятих) відсотків від суми Кредиту за кожний день користування Кредитом, відповідно до чого Позичальник зобов`язується сплатити Товариству різницю між фактично сплаченими процентами за Дисконтною та нарахованою Базовою процентними ставками за весь строк користування Кредитом (від дати отримання Кредиту до фактичної дати його повернення).

Відповідно до пункту 1.5 договору, базова процентна ставка за користування Кредитом не застосовується протягом строку користування Кредитом вказаного в п. 1.2. Договору, виключно за умови якщо розмір Базової процентної ставки більший ніж 1,70 відсотків від суми Кредиту за кожен день користування Кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за Базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до п. 1.4. цього Договору.

Згідно з пунктом 4.1 договору, невід`ємною частиною цього Договору є «Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (далі «Правила»). Уклавши цей Договір, Позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на Сайті Товариства: www.moneyveo.ua.

Строк дії цього Договору, вказаний в п. 1.2. Договору, продовжується на весь період, протягом якого Сторони здійснюють свої права і виконують свої обов`язки за цим Договором, та визначається як період від дати отримання Позичальником Кредиту до фактичної дати повернення Кредиту, процентів за Дисконтною та/або Базовою процентними ставками, компенсації, яка має бути сплачена у разі невиконання умов Договору (пені) та інших нарахувань передбачених Договором (п. 4.2 договору).

Відповідно до пункту 4.7 договору, сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між Позичальником та Товариством в якості підпису Позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.

ОСОБА_1 підписав кредитний договір та Додаток № 1 до нього, що є графіком розрахунків електронним підписом, створеним за допомогою одноразового ідентифікатора 789D4KDS. 17 лютого 2020 року о 16:37:36 відповідач ввів у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи одноразовий ідентифікатор, що підтверджується довідкою щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА».

Договір №761020792 від 17.02.2020 містить інформацію про контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування, спосіб та строк надання кредиту.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач стверджує, що ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» свої зобов`язання за договором виконало у повному обсязі, а саме перерахувало ОСОБА_1 4 100 грн 00 коп. Зарахування коштів на картковий рахунок позивача підтверджується платіжним дорученням № dd8e2272-91bd-4cfe-b89d-2f2589eff4fa від 17.02.2020.

17 лютого 2020 року між відповідачем та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» було укладено додаткову угоду до Договору № 761020792 від 17.02.2020, відповідно до якої сторони домовилися збільшити суму Кредиту на суму 6 100 грн 00 коп. з 17.02.2020 на строк дії Договору № 761020792 від 17.02.2020 (надалі «Договір») на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування Кредитом на умовах Договору.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач стверджує, що на виконання вказаної додаткової угоди, ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» перерахувало ОСОБА_2 4 100 грн 00 коп., підтверджується платіжним дорученням № dd80a680-36d6-4f3b-b52d-c1f1b66275ea від 17.02.2020.

17 лютого 2020 року між відповідачем та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» було укладено додаткову угоду до Договору № 761020792 від 17.02.2020, відповідно до якої сторони домовилися збільшити суму Кредиту на суму 5 150 грн 00 коп. з 17.02.2020 на строк дії Договору № 761020792 від 17.02.2020 (надалі «Договір») на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування Кредитом на умовах Договору.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач стверджує, що на виконання вказаної додаткової угоди, ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» перерахувало ОСОБА_2 5 150 грн 00 коп., підтверджується платіжним дорученням № 04730742-c813-42c9-839d-587e01651ff3 від 17.02.2020.

17 лютого 2020 року між відповідачем та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» було укладено додаткову угоду до Договору № 761020792 від 17.02.2020, відповідно до якої сторони домовилися збільшити суму Кредиту на суму 4 650 грн 00 коп. з 17.02.2020 на строк дії Договору № 761020792 від 17.02.2020 (надалі «Договір») на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування Кредитом на умовах Договору.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач стверджує, що на виконання вказаної додаткової угоди, ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» перерахувало ОСОБА_2 4 650 грн 00 коп., підтверджується платіжним дорученням № 02640664-61c1-45e5-aea6-81b92c1da2d8 від 17.02.2020.

19 березня 2020 року між відповідачем та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» було укладено додаткову угоду до Договору № 761020792 від 17.02.2020, якою продовжили строк, на який був наданий Кредит за Договором № 761020792 від 17.02.2020 на 30 днів, починаючи з 18.03.2020, Позичальник сплачує за користування Кредитом 1,08 відсотків в день від суми Кредиту за Дисконтною процентною ставкою згідно даної Додаткової угоди.

07 травня 2020 року між відповідачем та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» було укладено додаткову угоду до Договору № 761020792 від 17.02.2020, відповідно до якої Товариство надає Позичальнику розстрочку у погашенні Заборгованості в сумі 17 955 грн 32 коп. (сімнадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят п`ять грн. тридцять дві коп.) на 70 (сімдесят) днів.

Таким чином, як стверджує сторона позивача, ОСОБА_2 отримав від ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» кредитні кошти на виконання умов договору №761020792 від 17.02.2020 та додаткових угод до нього, на загальну суму 20 000 грн 00 коп.

На виконання ухвали суду від 29.04.2026 суду надано лист за вих.№20.1.0.0.0/7-260504/122701-БТ від 12.05.2026 АТ КБ «ПРИВАТБАНК», відповідно до якого картка № НОМЕР_1 належить ОСОБА_1 .

Згідно з вказаним листом на картку № НОМЕР_1 зарахування коштів на суму 4 650 грн 00 коп., 5 150 грн 00 коп., 6 100 грн 00 коп. та 4 100 грн 00 коп. за період з 17.02.2020 до 22.02.2020 відсутнє.

Відповідно до складеного ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» розрахунку заборгованості за період з 17.02.2020 по 08.07.2020, за договором №761020792 від 17.02.2020 у ОСОБА_1 наявна заборгованість у сумі 19 570 грн 58 коп., з яких: 7 179 грн 32 коп. тіло кредиту та 12 391 грн 26 коп. відсотки.

28 листопада 2018 року ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (клієнт) та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» (фактор) уклали Договір факторингу № 28/1118-01.

Пунктом 2.1 договору факторингу передбачено, що згідно з умовами цього договору клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

У п.п.1.3 Договору визначено, що «право вимоги» - означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржника по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строку платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть у майбутньому.

Пунктом 1.2 Договору визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, в саме Реєстрах прав вимоги.

Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог по формі, встановленій у відповідному додатку (п. 4.1 Договору).

Цей договір набуває чинності та всі права та обов`язки сторін за цим договором набувають повної юридичної сили з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками (за наявності її у сторони) (п. 8.1 Договору).

Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 8.1 договору та закінчується 28 листопада 2019 року, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором (п. 8.2 договору).

28 листопада 2019 року ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 продовжено до 31.12.2020.

31 грудня 2020 року ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» уклали додаткову угоду №26, згідно з якою сторони визначили, що «право вимоги» - права грошових вимог клієнта до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому; строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 продовжено до 31.12.2021.

Також додатковою угодою №26 від 31.12.2020 п.1.4 договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 викладено в наступній редакції:

«Борг» - означає суми грошових коштів, які підлягають оплаті клієнту боржниками за умовами кредитних договорів, строк оплати яких настав на момент переходу прав вимоги до фактора (наявна вимога), а також строк оплати яких настане в майбутньому (майбутня вимога), включаючи зобов`язання боржників повернути суму наданого кредиту, сплатити проценти за користування кредитом, сплатити неустойку (у разі прострочення умов кредитних договорів), а також будь-які інші зобов`язання по оплаті клієнту грошових коштів за кредитними договорами».

Пункт 4.1 договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 додатковою угодою №26 від 31.12.2020 викладено у наступній редакції:

«Наявне право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимоги, по формі, встановленій у відповідному Додатку. Право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до божника та додаткового оформлення не потребує. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників у повному обсязі, за відповідним реєстром права вимоги».

Крім того пп. 5.3.4 п.5.3 договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 в редакції додаткової угоди №26 від 31.12.2020 визначено, що фактор має право нараховувати боржникам після відступлення права вимоги проценти та інші обов`язкові платежі за кредитними договорами.

31 грудня 2021 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №27, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31.12.2022.

31 грудня 2022 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №31, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31.12.2023.

31 грудня 2023 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №32, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31.12.2024.

08 липня 2020 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» було складено та підписано реєстр права вимоги №88, за яким передані (відступлені) права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №761020792 від 17.02.2020 на загальну суму 19 570 грн 58 коп.

Відповідно до наданого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» розрахунку заборгованості за кредитним договором №761020792 від 17.02.2020 у ОСОБА_1 наявна заборгованість у сумі 19 570 грн 58 коп., з яких: 7 179 грн 32 коп. тіло кредиту та 12 391 грн 26 коп. відсотки.

05 серпня 2020 року ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» уклали Договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до п.8.2 якого строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.8.1 цього договору, та закінчується 04.08.2021, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором.

Право вимоги від Клієнта до Фактора переходить в момент підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимог, встановленому у відповідному Додатку (п.4.1. договору факторингу).

Згідно з Витягом з реєстру прав вимоги №11 від 31.08.2023 до договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020, від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №761020792 від 17.02.2020 на загальну суму 19 570 грн 58 коп.

11 липня 2025 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» (Фактор) та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» (Клієнт) уклали Договір факторингу №11/07/25-Е.

Перехід від ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» прав вимог за кредитними договорами відповідно до договору факторингу №11/07/25-Е від 11.07.2025 підтверджується актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №11/07/25-Е від 11.07.2025, а також платіжними інструкціями в національній валюті №360 від 24.09.2025, №357 від 19.09.2025, №358 від 19.09.2025, №355 від 18.09.2025, №356 від 19.09.2025, №317 від 12.08.2025, №344 від 04.09.2025.

Згідно з реєстром боржників від 14.07.2025 до договору факторингу №11/07/25-Е від 11.07.2025, від ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №761020792 від 17.02.2020 на загальну суму 19 570 грн 58 коп.

Згідно з випискою з особового рахунка за кредитним договором №761020792 від 17.02.2020 у ОСОБА_1 загальна сума заборгованості за кредитним договором станом на 26.12.2025 становить 19 570 грн 58 коп., з яких: 7 179 грн 32 коп. тіло кредиту та 12 391 грн 26 коп. відсотки.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.

У силу вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст. 626 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частинами 1, 2 ст. 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно- комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно зі ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За приписом ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Так, пунктами 5, 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» встановлено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додається до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним із моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Правилами ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентовано, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Водночас, не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (вебсайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.

Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судому постановах від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20), від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20 (провадження № 61-18967св20), які, відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.

Отже, суд встановив, що договір №761020792, укладений у формі електронного документа з електронними підписами сторін 17.02.2020 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та позичальником ОСОБА_1 , є результатом домовленості сторін і відповідає загальним засадам цивільного законодавства, встановленим ст.3 ЦК України, а також ст. 1054 ЦК України, ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Разом з тим, відповідно до умов договору №761020792 від 17.02.2020, ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» зобов`язується надати Позичальникові Кредит без конкретної споживчої мети, на суму 4 100 грн 00 коп. (чотири тисячі сто грн. нуль коп.) на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, нараховані згідно п. 1.3., п. 1.4. або п. 1.5. цього Договору.

Обов`язок надати кошти відповідачу за кредитом передбачений і ст. 1054 ЦК України, за змістом якої, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У матеріалах справи міститься копія договору №761020792 від 17.02.2020, в якому відсутні відомості про номер картки, на який кредитодавцем перераховуються кошти на виконання умов цього кредитного договору.

Одночасно з позовом представник позивача подав до суду клопотання про витребування доказів в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» у даній справі, яке задоволено ухвалою суду від 29.04.2026.

На виконання ухвали суду від 29.04.2026 суду надано лист за вих.№20.1.0.0.0/7-260504/122701-БТ від 12.05.2026 АТ КБ «ПРИВАТБАНК», відповідно до якого картка № НОМЕР_1 належить ОСОБА_1 .

Згідно з вказаним листом на картку № НОМЕР_1 зарахування коштів на суму 4 650 грн 00 коп., 5 150 грн 00 коп., 6 100 грн 00 коп. та 4 100 грн 00 коп. за період з 17.02.2020 до 22.02.2020 відсутнє.

Водночас відповідно до положень частини першої статті 1054 ЦК України, обов`язок позичальника повернути кредитні кошти виникає виключно у разі отриманні ним таких коштів.

Відповідно до ч.1 ст. 13, ч.1 ст. 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Проте, позивачем не надано допустимих та належних доказів перерахування саме ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» на картковий рахунок відповідача кредитних коштів.

Як вбачається із змісту виписки про рух коштів по картці, яка видана на ім`я відповідача, відсутні перекази, здійснені ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА».

Платіжні доручення від 17.02.2020, надані позивачем як доказ перерахунку кредитних коштів на картку відповідача не містять підтвердження виконання ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» власного обов`язку із переказу відповідачеві коштів за Договором №761020792 від 17.02.2020.

Відповідно до постанови НБУ № 22 від 21.01.2004 «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», яка була чинною на час спірних правовідносин, затверджено форму платіжного доручення, яка крім інших реквізитів, повинна містити відомості про одержання його банком, виконання та підпис банку.

Судом критично оцінюється платіжні доручення від 17.02.2020, яким ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» ініціювало переказ коштів на виконання умов кредитного договору, оскільки таке не містить відомостей про дату його отримання банком, а також про виконання переказу коштів банком, та підпису банківської установи.

Інших доказів, які підтверджують фінансову операцію з переказу коштів відповідачу за Договором №761020792 від 17.02.2020 матеріали справи не містять.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою ст. 517 ЦК України передбачено, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Отже, в силу зазначених норм, саме позивач, як новий кредитор, має право вимагати від первісного кредитора, у даному випадку від ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» надання позивачеві документів, які підтверджують право вимагати від відповідача повернення кредиту та сплати відсотків, до яких серед іншого, відноситься докази перерахування кредитних коштів первісним кредитором на картковий рахунок відповідача та детальний розрахунок відсотків за користування кредитом (із зазначенням суми на яку нараховуються відсотки; застосованої відсоткової ставки; періоду за який нарахуванні відсотки).

Саме по собі невиконання первісним кредитором свого обов`язку передати позивачеві, як новому кредитору документів, які засвідчують права вимоги, не звільняють позивача від обов`язку доведення обставин, на яких ґрунтується його позовні вимоги.

Таким чином, на підставі викладеного вище, суд приходить до висновку про необґрунтованість та недоведеність позовних вимог, тому у задоволенні позову належить відмовити.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

За ч. 1 та ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема: на професійну правничу допомогу, та пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно із частиною 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 141 ЦПК України, у разі відмови в позові інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

Враховуючи, що в задоволенні позову відмовлено у повному обсязі, то судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду з позовом, відшкодуванню не підлягає та залишається за рахунок позивача.

Керуючись ст. 13, ст. 19, ст. 23, 89, 137, ст. 141, ст. 258, ст. 264 - 265, 273 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів в порядку визначеному ст. ст. 354-356 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя А.В. Ватажок-Сташинська