Рішення № 138632319, 30.07.2026, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/15974/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

30 липня 2026 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі судді О. Левчука,

за участі секретаря судового засідання А. Бугайчук,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр"

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості

учасники справи в судове засідання не з`явились,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" (далі - позивач, ТОВ "Коллект Центр") звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач).

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 20.02.2014 між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір №630099590, за умовами якого АТ «Альфа-Банк» надало відповідачу у користування кредитні кошти в розмірі 75 000, 00 грн., а відповідач зобов`язався повернути отримані кошти в строк до 20.02.2016 та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в розмірі 21 %.

Відповідно до Протоколу №2/2022 від 18.08.2022 позачергових зборів акціонерів АТ «Альфа-Банк» змінено найменування банку на АТ «Сенс Банк».

17.05.2021 укладено договір №2 відповідно до якого АТ «Альфа-Банк» відступило на користь ТОВ «ФК «Флексіс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №630099590 від 20.02.2014.

18.05.2021 укладено договір № 18-05/2021 відповідно до якого ТОВ «ФК «Флексіс» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором за договором №630099590 від 20.02.2014.

10.01.2023 укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором за договором №630099590 від 20.02.2014.

АТ «Альфа-Банк» правонаступником якого є ТОВ «Коллект Центр» виконав свої зобов`язання за кредитним договором належним чином, в той же час відповідач порушила умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами в повному обсязі та у визначений строк.

Загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором становить 70 663, 96 грн, яка складається із заборгованості за основним зобов`язанням (тілом кредиту) - 58 296, 59 грн, заборгованості за пенею та/або штрафами - 7124, 44 грн, інфляційні збитки - 3 891, 73 грн та 3% річних - 1 351, 20 грн.

Посилаючись на викладене, просить суд стягнути з відповідача на свою користь вказану заборгованість.

Ухвалою судді від 03.07.2026 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін у справі.

У судове засідання представник позивача не з`явився, проте разом з позовом подав заяву про розгляд справи без участі позивача, позов підтримує і наполягає на його задоволенні, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Заяви про відкладення розгляду справи або про розгляд справи у його відсутність суду не надав, відзив на позовну заяву не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

На підставі ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних матеріалів, ухваливши заочне рішення. Позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд здійснив розгляд справи без фіксування судового процесу технічними засобами.

Дослідивши письмові докази, повно та об`єктивно з`ясувавши обставини справи, оцінивши надані сторонами докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

20.02.2014 між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 а було укладено договір №630099590, за умовами якого АТ «Альфа-Банк» надало відповідачу у користування кредитні кошти в розмірі 75 000, 00 грн., а відповідач зобов`язався повернути отримані кошти в строк до 20.02.2016 та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в розмірі 21 %.

Відповідно до Протоколу №2/2022 від 18.08.2022 позачергових зборів акціонерів АТ «Альфа-Банк» змінено найменування банку на АТ «Сенс Банк».

17.05.2021 укладено договір №2 відповідно до якого АТ «Альфа-Банк» відступило на користь ТОВ «ФК «Флексіс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №630099590 від 20.02.201.

18.05.2021 укладено договір № 18-05/2021 відповідно до якого ТОВ «ФК «Флексіс» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором за договором №630099590 від 20.02.201.

10.01.2023 укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором за договором №630099590 від 20.02.201.

АТ «Альфа-Банк» правонаступником якого є ТОВ «Коллект Центр» виконав свої зобов`язання за кредитним договором належним чином, в той же час відповідач порушила умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами в повному обсязі та у визначений строк.

Згідно наданого позивачем розрахунку, загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором становить 70 663, 96 грн, яка складається із заборгованості за основним зобов`язанням (тілом кредиту) - 58 296, 59 грн, заборгованості за пенею та/або штрафами - 7124, 44 грн, інфляційні збитки - 3 891, 73 грн та 3% річних - 1 351, 20 грн.

Відповідно до ст. 1054 ЦК У?раїни за ?редитним договором бан? або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові ?ошти позичальни?ові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальни? зобов`язується повернути ?редит та сплатити проценти.

За змістом ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстрочкою), то в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати повернення частини позики, що залишилася, та сплати належних йому процентів.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1054 ЦК України).

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в строк, встановлений в договорі, одностороння відмова від зобов`язання, якщо інше не встановлено договором, не допускається.

Фа?т у?ладення договору №630099590 від 20.02.2014 та отримання відповідачем ?редитних ?оштів підтверджується відповідними бан?івсь?ими до?ументами.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В матеріалах справи відсутні докази належного виконання відповідачем зобов`язання по погашенню кредитної заборгованості, розрахунок заборгованості відповідачем не спростовано.

З огляду на викладене, враховуючи, що відповідач порушив умови кредитного договору та не в повному обсязі розрахувався за отримані грошові кошти, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 63 539, 52 грн яка складається із заборгованості за основним зобов`язанням (тілом кредиту) - 58 296, 59 грн, інфляційні збитки - 3 891, 73 грн та 3% річних - 1 351, 20 грн, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог про стягнення штрафу/пені в розмірі 7 124, 44 грн, то у їх задоволенні слід відмовити, оскільки відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.

Оскільки згідно наданих розрахунків заборгованості слідує, що пеня була нарахована відповідачу станом на 18.05.2021, а саме під час запровадження та дії на території України карантину, а відтак у стягненні штрафу/пені в розмірі 7 124, 44 грн слід відмовити.

Таким чином, позовні вимоги підлягають до часткового задоволення в розмірі 63 539, 52 грн яка складається із заборгованості за основним зобов`язанням (тілом кредиту) - 58 296, 59 грн, інфляційні збитки - 3 891, 73 грн та 3% річних - 1 351, 20 грн.

Оскільки позов підлягає задоволенню частково, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати на сплату судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у розмірі 2 393, 97 грн (63 539, 52 грн х 2 662, 40 грн/70 663, 96 грн).

Також, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.2 ст.141 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст.134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За змістом ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Частинами 1-6 ст.137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витратна правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послузі виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витратна оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Уразі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Матеріалами справи стверджується факт отримання позивачем послуг адвоката в розмірі 25 000, 00 грн.

Частиною 4 ст. 10 ЦПК України і ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (далі - ЄСПЛ) на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права.

Визначаючи суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року в справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року в справі «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року в справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року в справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, критерію необхідності та значимості таких дій у справі, а також те, що вказана категорія справи відноситься до малозначних справи, слід дійти висновку про не співмірність розміру заявленого до стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 25 000, 00 грн, який є завищеним. Суд вважає, що до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 4 000, 00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу, оскільки така сума, відповідає критерію розумності, співмірності та ґрунтується на вимогах закону.

Керуючись ст.ст.12,13,76-78,81,89,141,259,263-265, 354-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" заборгованість за договором №630099590 від 20.02.2014 в розмірі 63 539, 52 грн яка складається із заборгованості за основним зобов`язанням (тілом кредиту) - 58 296, 59 грн, інфляційні збитки - 3 891, 73 грн та 3% річних - 1 351, 20 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 393, 97 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 4 000, 00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто Рівненським міським судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішенз дня вручення йому повного заочного рішення суду

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляцня або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування учасників справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" (вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, м. Київ, 01303, ІК 44276926);

відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Повне судове рішення складене та підписане 30.07.2026

Суддя О. Левчук