Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 367/4642/26
Провадження №2/367/5708/2026
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем України
30 липня 2026 року м. Ірпінь
Ірпінський міський суд Київської області в складі головуючої судді Орлової М.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Державного податкового університету до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та відшкодування витрат за житлово-комунальні послуги,
В С Т А Н О В И В:
У квітні 2026 року до Ірпінського міського суду Київської області надійшла позовна заява Державного податкового університету до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та відшкодування витрат за житлово-комунальні послуги.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що згідно свідоцтва про право власності, виданим на підставі рішення виконкому Ірпінської міської ради № 135/5 від 15.05.2001 за Академією державної податкової служби України зареєстроване право державної власності на 54 квартирний житловий будинок АДРЕСА_1 , записаний у реєстрову книгу № 39-14 за реєстровим № 14 від 31.08.2001.
Згідно інформації з витягу «Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна» власником кв. АДРЕСА_2 є ОСОБА_1 .
Договорів щодо відшкодування витрат з надання послуги з електропостачання між відповідачем та позивачем не укладалось, фактично послугу отримував в повному обсязі та належної якості.
Між позивачем та Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Київські регіональні електромережі" і Товариством з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія», щорічно укладаються договори про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії та закупівлю електричної енергії у необхідній для функціювання Університету кількості кВТ/год.
Оскільки будинок АДРЕСА_1 перебуває на балансі позивача, а позивач фактично забезпечував надання житлово-комунальних послуг, власники квартир зобов`язані відшкодовувати витрати позивача, понесені на оплату таких послуг.
У зв`язку з вищевикладеним просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного податкового університету борг за відшкодування послуги з електропостачання в сумі 35007,94 грн.
Ухвалою суду від 14.04.2026 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачеві строк для подання відзиву на позовну заяву - 15 днів з дня отримання копії даної ухвали.
Відповідач повідомлявся про розгляд справи судом належним чином, шляхом надсилання копії ухвали про відкриття провадження у справі та копії позовної заяви з додатками за зареєстрованим місцем проживання останнього.
Однак поштове відправлення, надіслане судом за зареєстрованим місцем проживання відповідача повернуто на адресу суду у зв`язку із закінченням терміну зберігання.
Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19 дійшов висновку про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду. Близькі за змістом висновку містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б.
У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не подав, у зв`язку з чим згідно із ч. 5 ст. 279 ЦПК України, справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Оскільки відповідач належним чином повідомлений про порядок розгляду справи, заперечення щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов не подав, позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ч. 1 ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Судом встановлено, що згідно згідно свідоцтва про право власності, виданим на підставі рішення виконкому Ірпінської міської ради № 135/5 від 15.05.2001 за Академією державної податкової служби України зареєстроване право державної власності на 54 квартирний житловий будинок АДРЕСА_1 , записаний у реєстрову книгу № 39-14 за реєстровим № 14 від 31.08.2001.
На даний час правонаступником Академії державної податкової служби України є Державний податковий університет, що підтверджується Указом Президента України «Про надання Академії державної податкової служби України статусу національної» від 21.08.2003 №870; розпорядженням Кабінету Міністрів України Про перетворення Національної академії державної податкової служби в Національний університет державної податкової служби» №472-р від 23.08.2006; розпорядженням Кабінету Міністрів України №1184-р від 11.11.2015 «Про утворення Університету державної фіскальної служби України»; розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.10.2021 № 1202-р «Про утворення Державного податкового університету» та наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2021 № 574 «Деякі питання утворення Державного податкового університету».
Згідно інформації з витягу «Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна» №232896438 від 17.11.2020 власником квартири АДРЕСА_2 з 24.07.2007 є ОСОБА_1 .
Згідно пп. 1.1. п. І Загальних положень Статуту Державного податкового університету від 07.03.2023 №118 - Державний податковий університет - автономний та самоврядний заклад вищої освіти, який є державною установою, фінансується за кошти державного бюджету і належить до сфери управління Міністерства фінансів України.
Відповідно до пп.61 п. 7 Постанови Кабінету міністрів України від 27.08.2010 №796 «Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися закладами освіти, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної та комунальної форми власності», у сфері житлово-комунальних послуг передбачено надання закладами освіти комунальних послуг користувачам, які приватизували приміщення та будівлі, що перебувають на балансі цих закладів освіти.
Між позивачем та Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Київські регіональні електромережі" і Товариством з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія», щорічно укладаються договори про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії та закупівлю електричної енергії у необхідній для функціювання Університету кількості кВТ/год.
Відповідачка не здійснювала укладання договорів з ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" і ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія». А відтак, зобов`язана відшкодовувати надані послуги з енергопостачання позивачу.
Згідно таблиці пломбування приладів обліку від 21.02.2024 року, у будинку АДРЕСА_1 , працівником компанії ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" на момент пломбування було зафіксовано показники лічильників електроенергії кожної квартири будинку, в тому числі і відповідача.
Для визначення обсягу спожитої електроенергії університетом надається щомісячний звіт показників електроенергії до ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" по 25-приладам обліку.
Обсяг споживання розраховується ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" окремо для побутових і непобутових споживачів.
Обсяг, розрахований для побутових споживачів передається постачальнику ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» і університет отримає для сплати акти і рахунки-фактури в яких вказується спожитий обсяг по кожному приладу обліку і тариф за 1 кВт/год.
Згідно даного додатку тариф зазначається без урахування ПДВ, який становить 20% від суми тарифу.
Розрахунки за спожиту електричну енергію відомчих будинків здійснюється власниками відомчих будинків згідно з договорами на постачання електричної енергії, укладеними між університетом та ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі"і ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія».
Мешканці відомчих будинків у свою чергу відшкодовують за спожиту електроенергію із власником відомчого будинку.
Оскільки позивач є власником будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , тому він не отримує прибутку з надання послуг електропостачання, а лише відшкодовує кошти за надану електроенергію.
Таким чином, несплата відповідачем коштів завдає матеріальної шкоди у вигляді втрати бюджетних коштів.
Тарифи встановлювались відповідно до постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики «Про встановлення тарифів електроенергію, що відпускається населенню» № 23.04.2012 № 497 та № 220 від 26.02.2015.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про ринок електричної енергії» № 2019-VIII державне регулювання діяльності на ринку електричної енергії здійснює Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
На підставі пункту 4 частини першої статті 17 Закону України «Про Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», комісія встановлює тарифи на послуги з передачі, розподілу електричної енергії, а також затверджує методики формування тарифів.
Відповідач продовжував фактично користуватися електричною енергією, що постачалася Університетом до житлового приміщення, без укладення письмового договору.
При цьому будь-яких дій, спрямованих на припинення користування або відключення житлового приміщення від електропостачання, з боку Відповідача не вчинялося.
Таким чином, незалежно від відсутності письмового договору, сам факт споживання електроенергії підтверджує наявність фактичних зобов`язальних правовідносин у сфері надання комунальних послуг та створює для Відповідача обов`язок здійснювати оплату за фактично отриману послугу.
Згідно із розрахунку комунальних послуг з електропостачання, наданих ДПУ, відповідач має заборгованість, яка утворилась з грудня 2020 року по січень 2024 року - в сумі 35007,94.
Відповідно пп.7 п.7 постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 №796 «Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами системи освіти, що належать до державної та комунальної форм власності» надання на вимогу осіб, які проживають у спеціально облаштованих будинках і приміщеннях, що перебувають на балансі закладів освіти, послуг з облаштування та утримання будинків і приміщень, крім тих, що визначені підпунктом 5 цього пункту. Тобто Університет згідно кошторису надає послугу з утримання будинку.
Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги" від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII.
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 15.04.2026 року № 2189-VIII до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.
Хоч і ч. 1 ст. 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 15.04.2026 року № 2189-VIII передбачено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах, проте відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 цього Закону споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів. При цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 15.04.2026 № 2189-VIII обов`язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Отже, згідно із наведеними законодавчими нормами споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг саме по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, сформульованій у постановах від 14 листопада 2018 року у справі № 461/12597/15-ц, від 09 серпня 2019 року № 459/3958/15-ц).
Згідно із ч. 1 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Верховний Суд України у своїй постанові від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15 зазначив про те, що не дивлячись на те, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Разом з цим, такому праву споживача прямо відповідає його обов`язок щодо оплати житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц та від 06 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 ст. 610 ЦК України встановлює, що порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Згідно із положень ст.ст.12, 13 ЦПК України, учасники справи, мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно із ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Згідно із ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У ч.ч.1-4, 8 ст.83 ЦПК України визначено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинний подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Згідно ізст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
На час розгляду справи судом, відповідачем не надано заперечень проти позову, контррозрахунку, доказів, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості у добровільному порядку, тощо.
Враховуючи той факт, що відповідачка отримувала житлово-комунальні послуги, не відмовлялась від їх одержання, вимоги позивача є обґрунтованими у розмірі заборгованості відповідача, суд вважає, що з відповідачки на користь позивача слід стягнути заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 35007,94 грн.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 3328,00 грн.
Керуючись ст. 141, 258-259, 263-265,273-279, 280-282, 354 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Позовну заяву Державного податкового університету до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та відшкодування витрат за житлово-комунальні послуги - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Державного податкового університету заборгованість житлово-комунальні послуги у розмірі 35007,94 грн (тридцять п`ять тисяч сім гривень 94 копійки).
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Державного податкового університету судовий збір в розмірі 3328,00 грн (три тисячі триста двадцять вісім гривень 00 коп).
Заочне рішення суду може бути переглянуте Ірпінським міським судом Київської області за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивачем рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.
Повне ім`я (найменування) учасників справи:
Позивач: Державний податковий університет, код ЄДРПОУ 44550814, місцезнаходження за адресою: Київська область, Бучанський район, місто Ірпінь, вулиця Університетська, будинок 31.
Відповідач: ОСОБА_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 .
Суддя М.О. Орлова
Судове рішення № 138630094, Ірпінський міський суд Київської області було прийнято 30.07.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 367/4642/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: