Ухвала суду № 138629799, 30.07.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/17989/25

Провадження № 2-з/357/66/26

У Х В А Л А

про забезпечення позову

30 липня 2026 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Цукуров В. П. розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про стягнення страхового відшкодування

В С Т А Н О В И В:

1. Зміст заяви про забезпечення позову.

У провадженні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області перебуває дана цивільна справа.

29.07.2026 року канцелярією суду зареєстровано та 30.07.2026 року передано судді подану представником позивача за допомогою системи «Електронний суд» заяву про забезпечення позову, у якій заявлено вимоги:

накласти арешт у межах суми позовних вимог у розмірі 730000 (сімсот тридцять тисяч гривень) 00 копійок та з урахування сплаченого судового збору у розмірі 10950 (десять тисяч дев`ятсот п`ятдесят) гривень 00 копійок на рухоме майно та на нерухоме майно, а саме 1/3 частки квартири яке належить ОСОБА_1 ;

накласти арешт у межах суми позовних вимог у розмірі 730000 (сімсот тридцять тисяч гривень) 00 копійок та з урахування сплаченого судового збору у розмірі 10950 (десять тисяч дев`ятсот п`ятдесят) гривень 00 копійок на грошові кошти, що належать ОСОБА_1 та знаходяться на рахунках у банківських та інших фінансових установах.

У заяві про забезпечення позову вказано, що позовні вимоги обґрунтовані тим, що 02.09.2025 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «ВАЗ 21112» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням Відповідача та автомобіля «Daf XF» д.н.з. НОМЕР_2 , що був застрахований позивачем згідно з договором страхування №428/25-Т/ЗП119 від 03.03.2025 року. Постановою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 22.09.2025 року по справі №703/6075/25 встановлено факт порушення відповідачем правил дорожнього руху України та його вину у спричиненні ДТП. Внаслідок протиправних дій відповідача, позивачу завдано збиток у розмірі 730000,00 грн.

Ураховуючи значний розмір заявлених позовних вимог, майновий характер спору, відсутність у позивача об`єктивної можливості контролювати подальше розпорядження відповідачем належним йому майном та коштами, а також існування реального ризику утруднення виконання майбутнього рішення суду, заявлені заходи забезпечення позову відповідають положенням статей 149150 ЦПК України, принципам співмірності та балансу інтересів сторін, а також узгоджуються з усталеною практикою Верховного Суду щодо забезпечення ефективного захисту прав позивача.

На час розгляду справи позивач позбавлений будь-якої інформації щодо фактичного майнового стану відповідача, наявності чи відсутності у нього ліквідних активів, рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, корпоративних прав або інших активів, за рахунок яких може бути виконано майбутнє рішення суду. При цьому сам факт існування у відповідача права вільно розпоряджатися належним йому майном створює реальний ризик його відчуження до моменту ухвалення рішення у справі.

З огляду на те, що розгляд справи призначено на вересень 2026 року, а рішення у справі буде ухвалено ще пізніше, відповідач матиме достатньо часу для відчуження належних йому активів або вчинення інших дій, які істотно ускладнять чи зроблять неможливим виконання рішення суду.

Оцінюючи наявність ризиків утруднення виконання майбутнього судового рішення, суд також вправі врахувати загальновідомі обставини, пов`язані із запровадженням та тривалим продовженням правового режиму воєнного стану в Україні, наслідками збройної агресії рф, нестабільністю економічних процесів та суттєвим збільшенням ризиків втрати, приховування або відчуження активів. У сучасних умовах своєчасне вжиття заходів забезпечення позову набуває особливого значення як гарантія ефективного судового захисту та реального виконання судових рішень. Відсутність забезпечення позову в умовах тривалого розгляду справи може призвести до ситуації, коли навіть у разі повного задоволення позовних вимог виконання рішення суду буде істотно ускладненим або неможливим, що суперечитиме завданням цивільного судочинства, визначеним статтею 2 ЦПК України, та принципу ефективного судового захисту прав особи.

У даному випадку існує зв`язок між заявленими позовними вимогами та обраним заходом забезпечення позову, оскільки предметом спору є саме стягнення грошових коштів. Накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача у межах ціни позову не позбавляє його права володіння та користування належним майном, не є надмірним втручанням у його права, відповідає принципу співмірності та забезпечує баланс інтересів сторін. Водночас невжиття заходів забезпечення позову може призвести до відсутності у відповідача майна або коштів на момент набрання рішенням суду законної сили та фактично унеможливити його виконання, що суперечитиме завданням цивільного судочинства та принципу ефективного судового захисту.

Із моменту дорожньо-транспортної пригоди минув значний проміжок часу, проте відповідач не вжив жодних заходів для добровільного та повного відшкодування завданої позивачу шкоди. Незважаючи на встановлення його вини судовим рішенням, наявність доказів розміру збитків та очевидність обов`язку з відшкодування шкоди, відповідач фактично ухиляється від належного виконання свого цивільно-правового обов`язку.

У судовому засіданні, яке відбулося 22.07.2026 року, відповідач повідомив суд що перебуває за кордоном у Польщі, що є доказом ухилення від виконання зобов`язань.

Представник відповідача весь час намагається затягнути строки розгляду справи, заявляючи клопотання про експертизу, пошук авто, яке було пошкоджено в 2025 році. Такі обставини обґрунтовано свідчать про існування ризику невиконання або істотного ускладнення виконання майбутнього рішення суду, а відтак підтверджують необхідність вжиття заходів забезпечення позову з метою гарантування реального та ефективного захисту порушених прав позивача.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта інформації належного майна вбачається що у відповідача наявне наступне майно, а саме: квартира за адресою АДРЕСА_1 (згідно актуальної інформації про державну реєстрацію іпотеки, номер запису про іпотеку: 56286886); 1/3 частки квартири за адресою, АДРЕСА_2 .

Середня вартість житла згідно відкритих інтернет ресурсів (сайти OLX нерухомість, Lun.ua) за адресою АДРЕСА_3 , становить 48000,00 доларів США (що по курсу НБУ становить приблизно 2150500,00 грн.), тобто 1/3 частки квартири в грошовому еквіваленті складає близько 716800,00 грн.

Позивачем сплачено судовий збір у встановленому законом розмірі, що підтверджується відповідним платіжним документом, доданим до заяви. При цьому обраний спосіб забезпечення позову безпосередньо пов`язаний із предметом спору, оскільки позовні вимоги мають майновий характер та спрямовані на стягнення грошових коштів. Накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача у межах ціни позову є співмірним заявленим вимогам, забезпечує баланс інтересів сторін та не призводить до невиправданого обмеження прав відповідача.

2. Процесуальні та інші питання.

Заперечень чи письмових пояснень від інших учасників справи щодо заяви про забезпечення позову до суду не надходило.

Згідно з приписами ч.1 ст.153 ЦПК України суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

3. Норми права, які застосовує суд.

Згідно з приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який, зокрема, вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Стаття 13 Конвенції гарантує кожному, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, право на ефективний спосіб юридичного захисту в національному органі. А статтею 1 Першого протоколу до Конвенції передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

У той же час, у пункті 36 рішення від 09 грудня 2010 року у справі «Буланов і Купчик проти України», Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов`язків. У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке, відповідно до практики Суду, включає не тільки право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Така сама правова позиція викладена Європейським судом з прав людини й у пункті 50 рішення від 13 січня 2011 року у справі «Чуйкіна проти України» та інших рішення Суду.

Відповідно до ч.1 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України позов може забезпечуватися шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно з ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

4. Висновки суду.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, повно, об`єктивно та всебічно дослідивши доводи позивача, суд доходить висновку про те, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення.

З сукупного аналізу вищевказаних положень законодавства убачається, що застосування заходів забезпечення позову є виправданим, якщо з обставин справи встановлено об`єктивну можливість вчинення відповідачем дій, які можуть утруднити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволенні позову.

При цьому ураховується, що підтвердити за допомогою реально існуючих доказів подію, яка ймовірно настане або може настати в майбутньому, фактично неможливо, а тому наявність чи відсутність підстав для забезпечення позову оцінюються судом в залежності від кожного конкретного випадку, з урахуванням фактичних обставин справи і змісту позовних вимог.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Щодо накладення арешту на нерухоме майно.

Заявник просить суд накласти арешт у межах суми позовних вимог у розмірі 730000 (сімсот тридцять тисяч гривень) 00 копійок та з урахування сплаченого судового збору у розмірі 10950 (десять тисяч дев`ятсот п`ятдесят) гривень 00 копійок «на рухоме майно та на нерухоме майно, а саме 1/3 частки квартири яке належить ОСОБА_1 ».

За правилами п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, шляхом накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Із змісту Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна вбачається, що відповідачу на праві власності належить, зокрема - 1/3 частка квартири за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1371081932103), на яку і просить накласти арешт представник позивача.

Розглянувши заяву про забезпечення позову у вказаній частині та матеріали справи, суд встановив, що між сторонами дійсно існує спір, а тому, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів, врахувавши обставини, які можуть утруднити в майбутньому виконання рішення суду, суд дійшов висновку про необхідність часткового її задоволення, у частині вимог про накладення арешту на належні відповідачу 1/3 частку квартири за адресою, АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1371081932103).

Невжиття заходів забезпечення позову в указаній частині у даній справі може значно утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у випадку його ухвалення на користь позивача. Таке забезпечення позову, виходячи з предмету спору, є належним, адекватним та співмірним з заявленими вимогами та застосування такого виду забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача.

При цьому суд наголошує, що забезпечення позову має тимчасовий характер і його метою є забезпечення можливості виконання рішення суду в випадку задоволення позовних вимог. У випадку відмови у задоволенні позовних вимог таке забезпечення буде скасовано судом у встановленому законом порядку.

Щодо накладення арешту на грошові кошти.

Заявник просить суд накласти арешт у межах суми позовних вимог у розмірі 730000 (сімсот тридцять тисяч гривень) 00 копійок та з урахування сплаченого судового збору у розмірі 10950 (десять тисяч дев`ятсот п`ятдесят) гривень 00 копійок на грошові кошти, що належать ОСОБА_1 та знаходяться на рахунках у банківських та інших фінансових установах.

Виходячи зі змісту заяви, суд позбавлений можливості перевірити інформацію щодо банківських установ та відкритих у них рахунків відповідача. Задоволення заяви представника позивача у цій частині привело би до ситуації, коли відповідне судове рішення не могло би бути виконане внаслідок обраного неефективного способу захисту. Тобто, заявлений вид забезпечення позову не є обґрунтованим.

Позаяк, одночасне задоволення вимог заяви про накладення арешту і на нерухоме майно і на грошові кошти відповідача привело би до порушення принципу співмірності із заявленими позовними вимогами.

За таких обставин у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову у частині вимог про накладення арешту на грошові кошти відповідача слід відмовити. Правових підстав для задоволення цих вимог заяви у суду немає.

Заяву про забезпечення позову в цій частині розглянуто з урахуванням обраного заявником способу захисту права на підставі поданих ним доказів.

5. Щодо зустрічного забезпечення.

Відповідно до ст.154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: 1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або 2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Утім, судом не встановлено вищевказаних обставин. Тому правові підстави для застосування зустрічного забезпечення відсутні.

6. Резолютивна частина.

Керуючись статтями 149-153, 259, 260, 261, 353 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Заяву про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про стягнення страхового відшкодування задовольнити частково.

Накласти арешт на 1/3 частку квартири за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1371081932103, яка належить ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ).

У задоволенні вимог заяви про накладення арешту на грошові кошти відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Київського апеляційного суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повні дані учасників справи:

Позивач Приватне акціонерне товариство «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ», місцезнаходження: вулиця Борщагівська, будинок 154, місто Київ, 03056. Код за ЄДРПОУ: 33908322.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 . РНОКПП: НОМЕР_3 .

Третя особа ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_5 . РНОКПП: НОМЕР_4 .

Повний текст ухвали складено та підписано 30.07.2026 року.

Суддя В. П. Цукуров