Рішення № 138629756, 30.07.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/19895/25

Провадження № 2/357/1240/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючий суддя Цукуров В.П.,

секретар судового засідання Чайка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Біла Церква Київської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И В :

1. Описова частина.

Короткий зміст позовних вимог.

У грудні 2025 року позивач ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором, посилаючись на наступні обставини.

ОСОБА_1 уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» кредитний договір № 2653097 від 15.07.2020 року, підписанням якого підтвердив, що він ознайомлений з умовами Правил надання коштів у позику в тому числі й на умовах фінансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», які розміщені на сайті: creditplus.ua. Ці Правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.ст. 641, 644 Цивільного кодексу України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію.

Відповідно до умов кредитного договору ОСОБА_1 наданий кредит у сумі 12000,00 грн., строком на 30 днів. У договорі зазначено платіжну картку з маскою НОМЕР_1 , на яку перераховані кошти.

Позивач посилається на те, що договір підписано одноразовим ідентифікатором, направленим на номер мобільного телефону, зазначений у договорі, а підписанням договору відповідач підтвердив ознайомлення з його умовами та отримання кредиту.

26.03.2021 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 26032021, за яким до позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1 .

Відповідно до витягу з реєстру боржників позивач визначив заборгованість ОСОБА_1 у загальному розмірі 39360,00 грн, з яких 12000,00 грн основна сума боргу та 27360,00 грн проценти.

У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань позивач просить стягнути 39360,00 гривень заборгованості та 3028,00 грн судового збору.

Рух справи та позиції учасників.

28.01.2026 року ухвалою суду відкрито провадження у справі та визначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с. 58).

13.04.2026 року до канцелярії суду представником відповідача подано пояснення по суті спору, у яких останній заперечував проти задоволення позовних вимог, просив суд відмовити у їх задоволенні у повному обсязі. Зазначив, що відповідач заперечив факт укладення ним кредитного договору та отримання 12000,00 грн. Позивач не надав відомостей про дату і час надсилання одноразового ідентифікатора, підтвердження його доставки на конкретний номер телефону, доказів входу до особистого кабінету, реєстрації та вчинення відповідачем дій, які становлять акцепт електронної оферти. Також наголосив на відсутності первинного документа, який би підтверджував зарахування 12000,00 грн. на банківський рахунок, що належить саме ОСОБА_1 , та на тому, що внутрішній розрахунок позивача, картка обліку договору і витяг з реєстру боржників не підтверджують ані факту видачі кредиту, ані руху коштів, ані правильності нарахованих процентів. Окремо представник відповідача вказав, що відповідно до пунктів 1.5.2 та 3.1 договору проценти у період прострочення могли нараховуватися не більше ніж за 90 календарних днів. За позицією відповідача, прострочення почалося 14.08.2020 року, тому граничний період закінчився 11.11.2020 року, тоді як позивач здійснив нарахування за 120 днів, що збільшило заявлену суму на 6840,00 грн. (а.с. 63-65).

20.04.2026 року до канцелярії суду за допомогою системи «Електронний суд» представник позивача подав додаткові пояснення, у яких просив поновити строк на подання додаткового доказу. Позивач вказав, що не має доступу до інформації первісного кредитора про реєстрацію відповідача, надсилання та отримання одноразового ідентифікатора, а також не володіє банківськими документами щодо належності картки відповідачу. На підтвердження переказу коштів позивач надав лист ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» вих. № 6142-ВП від 21.10.2025 року, адресований ТОВ «Авентус Україна». У листі зазначено, що 15 липня 2020 року за дорученням ТОВ «Авентус Україна» здійснено успішний переказ 12000,00 грн. на картку з маскою НОМЕР_2 , код авторизації 874445, номер транзакції в системі WayForPay creditplus 9032599. Позивач вважає цей лист належним доказом здійснення платіжної операції та посилався на те, що відповідач як власник рахунку міг надати власну банківську виписку для спростування зарахування коштів (а.с. 70-86).

30.07.2026 року сторони/їхні представники у судове засідання не з`явилися. У позовній заяві та додаткових поясненнях ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» міститься прохання провести розгляд справи за відсутністю його представника (а.с. 4, зворот). Від представника ОСОБА_1 надійшла письмова заява з проханням провести розгляд справи за відсутності сторони відповідача (а.с. 96).

У зв`язку з тим, що сторони не з`явилися в судове засідання, згідно із ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

2. Мотивувальна частина.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Позивач стверджує, що 15.07.2020 року ОСОБА_1 уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» кредитний договір №2653097, до якого було додано для ознайомлення Паспорт споживчого кредиту та Графік платежів.

До матеріалів справи долучено паперову копію договору № 2653097 від 15 липня 2020 року, у якому зазначено анкетні дані ОСОБА_1 , суму кредиту 12000,00 грн, строк кредиту 30 днів, платіжну картку з маскою НОМЕР_1 та відтворено буквено-цифрову послідовність одноразовий ідентифікатор. Також, долучено Картку обліку договору (розрахунок суми заборгованості) ОСОБА_1 з сумами розрахунку з 15.07.2020 року по 25.03.2021 року. Згідно вказаного розрахунку за ОСОБА_1 рахується заборгованість в сумі 39360,00 грн., яка складається з тіла кредиту 12000,00 грн. та процентів 27360,00 грн.

Водночас матеріали справи не містять електронного оригіналу договору та технічних даних інформаційно-телекомунікаційної системи первісного кредитора, які б давали змогу перевірити створення документа, незмінність його змісту, дату й час акцепту, IP-адресу, ідентифікатор сесії, факт направлення та доставки одноразового коду, номер телефону одержувача і введення цього коду конкретною особою.

Позивач у додаткових поясненнях зазначив, що не володіє та не може надати доказів отримання саме відповідачем одноразового ідентифікатора, а передача такої інформації договором факторингу не передбачена.

Матеріали справи також не містять банківської виписки з рахунку відповідача, платіжної інструкції, квитанції надавача платіжних послуг, меморіального ордера, реєстру транзакцій з ідентифікацією отримувача або іншого первинного документа, з якого можна встановити, що 12000,00 грн. були зараховані на рахунок чи платіжну картку, власником якої є ОСОБА_1 .

Наданий лист ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» містить лише дату, суму, маску картки, код авторизації та внутрішній номер транзакції. Прізвище, ім`я та по батькові отримувача, його РНОКПП, повний номер рахунку або платіжної картки, банк-емітент, номер кредитного договору, призначення платежу та інші відомості, які дозволили б пов`язати операцію саме з ОСОБА_1 і договором № 2653097, у листі відсутні. Позивач не заявляв клопотань про витребування судом у відповідній банківській установі відомостей належності банківського рахунку чи картки ОСОБА_1 , зарахування кредитних коштів на такий рахунок. Суд зазначає, що обов`язок по доведенню обставин, які позивач зазначає як підставу своїх вимог покладається виключно на позивача.

Позивачем надано договір факторингу, акт приймання-передачі та витяг з реєстру боржників. Такі документи можуть підтверджувати волевиявлення сторін договору факторингу щодо відступлення зазначеної у реєстрі вимоги, однак не створюють вимоги, якої не існувало у первісного кредитора, та самі по собі не підтверджують фактичного надання відповідачу кредитних коштів.

Розрахунок заборгованості складений односторонньо позивачем на підставі власних даних і не містить відображення руху коштів, платежів, дат виникнення заборгованості та первинних документів, на підставі яких проведено кожне нарахування.

Норми матеріального та процесуального права України, якими керується суд.

Відповідно до статей 12, 13 та 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За статтями 76-80 ЦПК України доказами є дані, на підставі яких суд встановлює обставини справи; належними є докази, що містять інформацію щодо предмета доказування; достовірними ті, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи; достатніми докази, які у сукупності дають змогу зробити висновок про наявність або відсутність відповідної обставини.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

За статтями 1046, 1048, 1049 та 1054 ЦК України обов`язок позичальника повернути кредит і сплатити проценти виникає за умови фактичного передання йому коштів у погодженому розмірі. Кредитний договір є реальним у частині виникнення обов`язку повернути надану суму: сам текст договору не замінює доказу виконання кредитодавцем обов`язку з видачі кредиту.

Відповідно до статей 512, 514 та 1077 ЦК України до нового кредитора переходять лише ті права, які належали первісному кредиторові, в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу. Тому факт укладення договору факторингу не звільняє позивача від доказування виникнення і розміру первісного зобов`язання.

Статтями 5, 11 і 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено можливість укладення договору в електронній формі, його умови та підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Однак сторона, яка посилається на електронний договір, повинна надати докази, що дозволяють перевірити направлення оферти, її акцепт, зв`язок одноразового ідентифікатора з конкретною особою та цілісність електронних даних.

Згідно зі статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які повинні містити обов`язкові реквізити, зокрема назву документа, дату, назву суб`єкта, від імені якого його складено, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру, посади і дані осіб, відповідальних за здійснення та оформлення операції.

Пунктом 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 75 від 04.07.2018 (далі - Положення) передбачено, що виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Згідно з пунктом 63 Положення виписка з клієнтського рахунку може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта, якщо вона містить такі реквізити: 1) назву документа (форми); 2) дату складання; 3) найменування клієнта/банку, прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) фізичної особи; 4) зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру за кожною операцією, відображеній у виписці з рахунку клієнта; 5) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у складанні виписки з рахунку клієнта/печатку банку.

Відповідно до п. 46 Положення відображення в обліку операцій банку і його клієнтів за безготівковими розрахунками здійснюється на підставі платіжних інструкцій, наданих/складених відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України з питань безготівкових розрахунків та виконання міжбанківських платіжних операцій в Україні в національній валюті.

Висновки суду.

Предметом доказування у цій справі є: укладення кредитного договору саме відповідачем; фактичне надання йому 12000,00 грн; умови та період нарахування процентів; розмір непогашеної заборгованості; перехід до позивача права вимоги.

Щодо укладення електронного договору суд зазначає, що наявність у паперовій копії договору анкетних даних відповідача й буквено-цифрового коду сама по собі не доводить, що саме ОСОБА_1 отримав цей код, ввів його в інформаційній системі та акцептував запропоновані умови. Позивач не надав журналу подій інформаційної системи, звіту про направлення SMS, даних про доставку повідомлення, належність номера телефону, авторизацію в особистому кабінеті або інших технічних даних.

Твердження позивача про те, що він не отримав відповідні дані від первісного кредитора, не змінює розподілу тягаря доказування. Негативні наслідки непередання фактору документів, необхідних для підтвердження придбаної вимоги, не можуть бути покладені на боржника.

Щодо листа ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» суд виходить з такого.

Наданий лист не ідентифікує отримувача переказу, маска картки НОМЕР_2 не дає можливості встановити її повний номер, рахунок, банк-емітент та власника. У листі немає прізвища ОСОБА_1 , його РНОКПП чи іншого унікального ідентифікатора. Лист не містить посилання на кредитний договір № 2653097, призначення платежу або відомостей, що транзакція здійснена саме на виконання цього договору. Збіг дати, суми та частково замаскованого номера картки з даними, внесеними до копії договору самим первісним кредитором, не виключає можливості належності картки іншій особі й не встановлює факту отримання коштів відповідачем. Також, документ складено 21 жовтня 2025 року, тобто більш ніж через п`ять років після фінансової операції, на запит ТОВ «Авентус Україна». Він є інформаційним листом, а не платіжною інструкцією, квитанцією, випискою з рахунку, реєстром операцій або іншим документом, створеним у момент здійснення платежу. Лист не розкриває джерело наведених відомостей і не містить доданого первинного реєстру чи технічного протоколу транзакції. Код авторизації та внутрішній номер операції без документів платіжної системи, які пояснюють їх зв`язок з конкретним отримувачем, не дозволяють суду самостійно перевірити інформацію. Накладення електронного підпису керівника ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» підтверджує походження листа та цілісність файлу після його підписання, але не підтверджує достовірність викладеного факту щодо особи отримувача і не замінює відсутніх реквізитів платіжної операції.

Таким чином, лист може підтверджувати лише те, що у внутрішній системі ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» міститься запис про операцію 15 липня 2020 року на 12 000,00 грн. на картку з указаною маскою. Він не є належним і достатнім доказом зарахування коштів саме ОСОБА_1 , у запропонованому позивачем значенні як первинного документа, що безпосередньо підтверджує видачу кредиту конкретному позичальнику, цей лист не відповідає вимогам належності, достовірності та допустимості доказування відповідної обставини.

Верховний Суд у постанові від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18 зробив висновки про те, що наявність заборгованості та її розмір мають підтверджуватися первинними документами, оформленими відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Виписка з рахунку за наявності передбачених нормативними актами реквізитів є первинним документом, який підтверджує списання або зарахування коштів.

Посилання позивача на те, що відповідач мав надати банківську виписку, суд відхиляє. Саме позивач заявив вимогу про стягнення та повинен довести її підстави. Відсутність у відповідача доказів, які спростовують позов, не звільняє позивача від обов`язку надати допустимі та належні докази видачі кредиту. Покладення на відповідача обов`язку довести, що невстановлена картка йому не належить і кошти на неї не надходили, означало б неприпустиме перекладення тягаря доказування та вимогу доводити негативний факт. Крім цього, клопотань від Позивача про витребування судом документів протягом розгляду справи не надходило.

Посилання позивача на окремі постанови апеляційних судів не змінює висновків у цій справі, оскільки оцінка доказів залежить від їх конкретного змісту та сукупності. У наведених позивачем справах інформаційні листи оцінювалися разом з іншими доказами, зокрема відповідями банківських установ або відсутністю заперечення самого факту отримання коштів. У цій справі відповідач прямо заперечує отримання кредиту, а банківського підтвердження належності картки та зарахування коштів немає. Крім цього, згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд також не приймає внутрішній розрахунок заборгованості та витяг з реєстру боржників як достатній доказ розміру боргу. Ці документи є похідними від інформації кредитора, не відображають первинної господарської операції та не усувають відсутності доказу видачі кредиту.

Оскільки фактів надання ОСОБА_1 та отримання ним кредитних коштів в сумі 12000,00 грн. не доведено, суд не має правових підстав визначати розмір основного боргу та процентів, а договір факторингу не може бути самостійною підставою для стягнення.

Оцінивши докази окремо та в сукупності, суд дійшов висновку, що позивач не довів належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами виникнення у ОСОБА_1 зобов`язання за кредитним договором № 2653097, фактичного отримання ним кредитних коштів, розміру та періоду нарахування процентів.

Надані позивачем копія кредитного договору з додатками, внутрішній розрахунок, витяг з реєстру боржників і лист ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» не утворюють такої сукупності доказів, яка б робила факт видачі кредиту саме відповідачу більш вірогідним, ніж його відсутність.

З огляду на викладене, даючи оцінку зібраним доказам у справі, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги Позивача є такими, що не підлягають задоволенню у зв`язку з їхньою недоведеністю.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Таким чином, справу розглянуто в межах заявлених Позивачем позовних вимог, з урахуванням обраного ним способу захисту права, на підставі наданих сторонами та витребуваних судом доказів.

Розподіл судових витрат.

За правилами ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову сплачений позивачем судовий збір покладається на позивача і стягненню з відповідача не підлягає.

3. Резолютивна частина.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.3, 12, 13, 81, 141, 254, 263, 264-265, 273, 352, 354-355 ЦПК України, суд , -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: вулиця Симона Петлюри, будинок 30, м. Київ, 01032.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повне судове рішення складено 30.07.2026 року.

Суддя В. П. Цукуров