Ухвала суду № 138627366, 30.07.2026, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/32510/25

Провадження № 2-з/686/126/26

УХВАЛА

30 липня 2026 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі

судді Заворотної О.Л..

секретаря судового засідання Сікори Ю.В.,

з участю представника позивача Гришиної Т.А.,

представника відповідача Керницької О.ВА.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Хмельницький заяву адвоката Гришиної Тетяни Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Урбан Стріт», ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу, стягнення коштів,

встановив:

В провадженні Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Урбан Стріт», ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу, стягнення коштів.

Ухвалою суду від 21.11.2025 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 27.04.2026 підготовче провадженні у справі закрито, а справу призначено до судового розгляду.

28.07.2026 адвокат Гришина Т.А. в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт в межах предмету позову в розмірі 89 961 557, 04 гривень шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно відповідача, а саме:

накласти арешт в межах позовних вимог на грошові кошти, що належать ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), та знаходяться на банківських рахунках, які будуть виявлені державним чи приватним виконавцем під час виконання ухвали суду, та рахунки, які будуть відкриті боржником у майбутньому;

накласти арешт на нерухоме майно, належне на праві власності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 );

- об`єкт нерухомого майна - магазин продовольчих та непродовольчих товарів, загальна площа (кв.м): 714.4, реєстраційний номер 2358231468101, дата державної реєстрації 12.05.2021, місце знаходження Хмельницька обл., м. Хмельницький, вулиця Старокостянтинівське шосе, будинок 2-Н;

- об`єкт нерухомого майна квартира, Загальна площа (кв.м): 50,4, Житлова площа (кв.м): 32,8, Загальна вартість нерухомого майна (грн): 20042,00, реєстраційний номер 3659606, дата державної реєстрації 09.01.2008, місце знаходження: АДРЕСА_2 ;

- об`єкт нерухомого майна садовий будинок, Загальна площа (кв.м): 68,3, реєстраційний номер 378643368233, дата державної реєстрації 09.01.2008, місце знаходження: АДРЕСА_3 ; земельної ділянки: 04.03.2015, місце знаходження: Хмельницька обл., Красилівський р., с/рада. Веселівська;

- об`єкт нерухомого майна - земельна ділянка площею (га): 0,0395, кадастровий номер 6823380700:04:006:0042, реєстраційний номер 331926068233, дата державної реєстрації земельної ділянки: 04.04.2014, місце знаходження: Хмельницька обл., Новоушицький р., с/рада. Березівська.

- об`єкт нерухомого майна - земельна ділянка площею (га): 1,9, кадастровий номер6822781700:07:004:0009, реєстраційний номер 590408168227, дата державної реєстрації земельної ділянки: 04.03.2015, місце знаходження: Хмельницька обл., Красилівський р., с/рада. Веселівська.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову, представник позивача вказала, що ОСОБА_2 , який діяв як директор від імені ТОВ «Урбан Стріт» при укладенні оскаржуваного Договору та Додаткових договорів з ОСОБА_1 , умисно ввів останнього в оману щодо істотних обставин, що підтверджується доказами, доданими до позовної заяви, зокрема оскаржуваним Договором та договором від 14.05.2020, укладеним між ТОВ «Урбан Стріт» та ПП «Форвард», витягами з Порталу Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва та іншими. Укладення ОСОБА_2 фраудаторних правочинів між підприємствами, засновником та директором, яких він є, фактичне виведення з власності ТОВ «Урбан Стріт» всього майна, що належало товариству, після звернення ОСОБА_1 до правоохоронних органів, підтверджує, що саме за протиправних дій ОСОБА_2 , який використовував свої повноваження керівника юридичної особи для власних приватних інтересів та скористався довірою ОСОБА_1 до нього як партнера по бізнесу, ОСОБА_1 заподіяно майнову шкоду. Також зазначила, що спірний Об`єкт незавершеного будівництва ПП «ЖК Форвард», директором та засновником якого є ОСОБА_2 , до цього часу навмисно не введений в експлуатацію, що унеможливлює звернення ОСОБА_1 з позовом про визнання права власності на майнові права на частину вказаного об`єкту в частині виконаного за Договором від 07.12.2020 та Додаткових договорів до нього № № 1,2.3.4. З огляду на вказане, за умисних протиправних дій ОСОБА_2 , який діяв від імені ТОВ «Урбан Стріт» при укладенні оскаржуваного Договору, ОСОБА_1 спричинені матеріальні збитки та моральна шкода, а тому у разі задоволення позову, та не вжиття заходів забезпечення позову, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В судовому засіданні представник позивача заяву про забезпечення позову підтримала та просила задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, крім цього суду пояснила, що на даний час ТОВ «Урбан Стріт» є збитковим, фактично не веде господарської діяльності, в товариства відсутній прибуток, а відтак вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти товариства не забезпечить реального виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог позивача.

Представник ТОВ «Урбан Стріт» в судовому засіданні проти задоволення заяви про забезпечення позову заперечує, з огляду не необґрунтованість заяви, також вказала, що всі доводи представника позивача вже досліджувались судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції щодо розгляду заяв про забезпечення позову, крім цього предметом спору в даній справі є визнання недійсним договору купівлі-продажу, а наслідки недійсності договору у разі задоволення позову несуть виключно сторони цього договору, просить в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши та оцінивши докази у справі, встановив наступні обставини справи та відповідні правовідносини.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При цьому, загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявні тоді, коли у сторони спору до його вирішення є можливість розпорядитися об`єктом прав, що став предметом спору.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості забезпечення позову, враховуючи їх співмірність із заявленими вимогами, відповідність виду забезпечення позову заявленим позовним вимогам, збалансованість інтересів сторін, а також інших учасників процесу.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки воно є предметом перевірки судом під час розгляду справи по суті (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17 грудня 2018 року у справі № 914/970/18, від 10 листопада 2020 року у справі № 910/1200/20).

У постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Подібні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10 листопада 2020 року у справі № 910/1200/20.

Отже, ключовим при забезпеченні позову є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав від 07.12.2020 та додаткових договорів до договору від 07.12.2020 купівлі-продажу майнових прав від 29.01.2021 №1, від 01.04.2021 № 2, від 06.05.2021 № 3, від 02.08.2021 № 4, від 02.09.2021 № 5, укладені ОСОБА_1 та ТОВ «Урбан Стріт».

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 перерахував на банківський рахунок ТОВ «Урбан Стріт» грошові кошти в сумі 32245600,00 грн. на виконання оспорюваного договору.

Ухвалою суду від 11.11.2025, залишеною без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 08.01.2026, вжиті заходи забезпечення позову, а саме, накладено арешт на грошові кошти в межах предмету спору, що належать ТОВ «Урбан Стріт», і які знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно постанови державного виконавця ВП № 796177778 від 17.11.2025 відкрито виконавче провадження з примусового виконання ухвали суду від 11.11.2025.

Згідно п. 4 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

Верховний Суд у постанові від 24 лютого 2021 року в справі № 755/5333/20, провадження № 61-17180св20, вказав, що звертаючись із заявою про забезпечення позову, заявник повинен не лише навести, але й довести наявність підстав для вжиття заходів забезпечення цивільного позову, а також спроможну вірогідність саме таких обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) вказала, що особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому, важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.

Таким чином, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.

Доводи представника позивача щодо формальності вжитих судом в цій справі заходів забезпечення позову слід відхилити, оскільки з доданої представником позивача фінансової звітності ТОВ «Урбан Стріт» слідує, що товариство володіє основними засобами, грошовими активами, іншими оборотними активами, а відтак заявник не обґрунтував у чому полягають об`єктивні ризики невиконання чи утруднення виконання майбутнього можливого рішення суду, не навів обґрунтованих доказів, які б свідчили про те, що існує реальна загроза його невиконання чи утруднення виконання з урахуванням вжитих судом заходів забезпечення позову.

З врахуванням наведеного, а також беручи до уваги ціну позову, співмірність та адекватність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд дійшов висновку, що заява задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 149, 150, 151, 152, 153, 353 ЦПК України, суд -

постановив:

В заяві представника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Дата складення ухвали суду: 30.07.2026.

Суддя: