Ухвала суду № 138627285, 28.07.2026, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/13980/25

Провадження № 1-кс/686/7534/26

УХВАЛА

28 липня 2026 року м. Хмельницький

Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання Старший слідчий ВРЗЗС СУ ГУНП в Хмельницькій області капітан поліції ОСОБА_4 , погоджене з прокурором, про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кам`янець-Подільський Хмельницької області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у кримінальному провадженні № 12025240000000526,

встановив:

26.07.2026 року старший слідчий ВРЗЗС СУ ГУНП в Хмельницькій області капітан поліції ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з клопотанням, погодженим прокурором ОСОБА_7 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 (чинна до 11.08.2023), ч. 5 ст. 190 КК України.

Заслухавши пояснення прокурора та слідчого, які клопотання підтримали та наполягали на його задоволенні, захисника, який заперечив щодо задоволення вказаного клопотання, дослідивши надані матеріали кримінального провадження, приходжу до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню з наступних підстав.

Слідчим управлінням ГУНП в Хмельницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025240000000526 від 27 березня 2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 (чинна до 11.08.2023), ч. 5 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , з корисливих мотивів, з метою реалізації протиправного умислу та власного збагачення, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, розробив детальний план заволодіння грошовими коштами осіб, шляхом зловживання довірою, під приводом вкладення інвестицій у господарську діяльність підприємств до яких вона мали відношення, заздалегідь не маючи на меті виконувати взяті на себе зобов`язання згідно з досягнутими домовленостями.

Відповідно до розробленого плану злочинної діяльності ОСОБА_6 вводив в оману ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , з якими раніше був знайомий, та повідмоляв їм про те, що підприємства, до яких має відношення ОСОБА_6 в тому числі ТОВ «ПЕТРІКОР ВАЙН», ТОВ «ІНТТЕКС», ТОВ «ВІ ЕС ВІ ГРУП», ТОВ «ОН ВАЙН ГРУП» являються успішним та прибутковими, а також з метою заволодіння грошовими коштами потерпілих, запевняв їх, що дані грошові кошти потрібні для вдосконалення та розширення господарської діяльності підприємств.

Також, ОСОБА_6 діючи за попередньою змовою із дружиною ОСОБА_11 , вводив в оману ОСОБА_12 про те, що підприємства, до яких мають відношення ОСОБА_6 та ОСОБА_11 в тому числі ТОВ «ПЕТРІКОР ВАЙН» являються успішним та прибутковими, а також з метою заволодіння грошовими коштами потерпілого, запевняли останнього, що дані грошові кошти потрібні для вдосконалення та розширення господарської діяльності підприємства.

Попередньо ОСОБА_6 позичав грошові кошти у значних розмірах в ОСОБА_12 та ОСОБА_9 , які раніше повертав потерпілим вчасно, з метою зарекомендувати себе як добросовісного підприємця. При цьому ОСОБА_6 з метою заволодіння злочинним шляхом грошовими коштами потерпілих пропонував укладати договори поруки з підприємствами, чим створював у потерпілих враження у добросовісності своїх намірів, викликавши у них хибну впевненість у вигідності передачі власних коштів для інвестування у вдосконалення та розширення господарської діяльності підприємств.

Зокрема, ОСОБА_6 вчиняв кримінальні правопорушення за наступних обставин:

1) У січні 2022 (точної дати та часу в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_6 , переслідуючи мету заволодіння грошовими коштами ОСОБА_13 , користуючись його довірою, перебуваючи в автосалоні «РЕНО», що знаходиться м. Хмельницький, по Проспекту Миру, заздалегідь не маючи на меті виконувати взяті на себе зобов`язання згідно з домовленістю, переконав потерпілого в необхідності надати йому грошові кошти у сумі 100 000 доларів США для інвестування у вдосконалення та розширення господарської діяльності підприємств до яких має відношення ОСОБА_6 , в тому числі ТОВ «ПЕТРІКОР ВАЙН», ТОВ «ВІ ЕС ВІ ГРУП» та ТОВ «ОН ВАЙН ГРУП» на, що ОСОБА_13 не усвідомлюючи реальні злочинні наміри ОСОБА_6 , погодився передати йому грошові кошти у позику нібито для розширення його бізнесу.

У подальшому, 24.01.2022 (точного часу в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_6 , перебуваючи в автосалоні «РЕНО», що знаходиться м. Хмельницький, по Проспекту Миру, з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на протиправне заволодіння майном потерпілого та приховання своїх шахрайських дій під виглядом правочину, заздалегідь не маючи на меті виконувати взяті на себе зобов`язання згідно з домовленістю, уклав з ОСОБА_13 договір позики грошових коштів у сумі 100 000 доларів США, які відповідно до умов договору зобов`язаний був повернути потерпілому до 24.01.2023.

Того ж дня, за пропозиції ОСОБА_6 , спрямованої на створення враження добросовісності його намірів та хибної впевненості у вигідності передачі йому грошових коштів, до укладеного договору позики з ОСОБА_13 додатково укладено договір поруки, зокрема з ТОВ «ВІ ЕС ВІ ГРУП» (в особі директора ОСОБА_14 , який не був обізнаний у злочинних намірах ОСОБА_6 ).

Надалі, 24.01.2022 (точного часу в ході досудового розслідування не встановлено), ОСОБА_13 , будучи введним ОСОБА_6 в оману, перебуваючи в автосалоні «РЕНО», що знаходиться м. Хмельницький, по Проспекту Миру, передав ОСОБА_6 грошові кошти у розмірі 100 000 доларів США, що відповідно до курсу НБУ станом на 24.01.2022 становить 2 831 810, 00 гривень.

У свою чергу ОСОБА_6 не маючи наміру повертати вищевказані грошові кошти ОСОБА_13 , отримавши їх готівкою, розпорядився ними на власний розсуд.

В подальшому, 28.04.2023, ОСОБА_6 , продовжуючи діяти шахрайським шляхом з метою приховання своїх дійсних намірів привласнити кошти, уклав з потерпілим ОСОБА_13 додаткову угоду №1 до договору поруки від 24 січня 2022 року, відповідно якої слідувало, що ОСОБА_6 достроково повернув потерпілому грошові кошти в сумі 100 000 доларів США, однак фактично повернув 10 000 доларів США, що відповідно до курсу НБУ станом на 28.04.2023 становить 365 686, 00 гривень.

Далі, 01.05.2023 ОСОБА_6 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням час та місці, з метою продовження реалізації свого злочинного умислу, направленого на протиправне заволодіння майном потерпілого з метою приховання своїх дійсних намірів привласнити кошти, уклав з ОСОБА_13 договір позики грошових коштів у сумі 90 000 доларів США, що відповідно до курсу НБУ станом на 01.05.2023 становить 3 291 174, 00 гривень, які відповідно до умов договору зобов`язаний був повернути потерпілому до 30.04.2024, хоча фактично ці кошти були надані ще 24.01.2022 та не повернуті станом на 01.05.2023.

Того ж дня, за пропозиції ОСОБА_6 , спрямованої на створення враження добросовісності його намірів, до укладеного договору позики з ОСОБА_13 додатково укладено договір поруки, зокрема з ТОВ «ПЕТРІКОР ВАЙН» (в особі директора ОСОБА_15 , який не був обізнаний у злочинних намірах ОСОБА_6 ).

Окрім цього, 01.06.2024, ОСОБА_6 не маючи наміру повернути грошові кошти ОСОБА_13 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням час та місці, з метою продовження реалізації свого злочинного умислу, направленого на протиправне заволодіння майном потерпілого та уявного надання своїм діям вигляду цивільно-правових відносин, уклав з ОСОБА_13 договір позики грошових коштів у сумі 90 000 доларів США, які відповідно до умов договору зобов`язаний був повернути потерпілому до 30.05.2025, хоча фактично ці кошти були надані 24.01.2022 та не повернуті.

Того ж дня, за пропозиції ОСОБА_6 , спрямованої на створення враження добросовісності його намірів, до укладеного договору позики з ОСОБА_13 додатково укладено договір поруки, зокрема з ТОВ «ПЕТРІКОР ВАЙН» (в особі директора ОСОБА_15 , який не був обізнаний у злочинних намірах ОСОБА_6 ).

Таким чином, ОСОБА_6 шляхом зловживання довірою ОСОБА_13 заволодів його грошовими коштами у сумі 90 тис доларів США, що відповідно до курсу НБУ станом на 24.01.2022 (час вчинення злочину) становить 2 548 629, 00 гривень, чим заподіяв йому матеріальну шкоду у сумі, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

2) У січні 2024 (точної дати, часу та місця в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_6 , повторно переслідуючи мету заволодіння грошовими коштами, користуючись довірою ОСОБА_9 , заздалегідь не маючи на меті виконувати взяті на себе зобов`язання згідно з домовленістю, переконав потерпілу в необхідності надати йому грошові кошти у сумі 80300 доларів США для інвестування у вдосконалення та розширення господарської діяльності підприємств до яких має відношення ОСОБА_6 в тому числі ТОВ «ПЕТРІКОР ВАЙН», ТОВ «ВІ ЕС ВІ ГРУП» та ТОВ «ОН ВАЙН ГРУП» на, що ОСОБА_9 не усвідомлюючи реальні злочинні наміри ОСОБА_6 , погодилась передати йому грошові кошти у позику нібито для розширення його бізнесу.

У подальшому, 24.01.2024 (точного часу та місця в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_6 , з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на протиправне заволодіння майном потерпілої та приховання своїх шахрайських дій під виглядом правочину, заздалегідь не маючи на меті виконувати взяті на себе зобов`язання згідно з домовленістю, уклав з ОСОБА_9 договір позики грошових коштів у сумі 80300 доларів США, які відповідно до умов договору зобов`язаний був повернути потерпілій до 23.04.2024.

Того ж дня, за пропозиції ОСОБА_6 , спрямованої на створення враження добросовісності його намірів та хибної впевненості у вигідності передачі йому грошових коштів, до укладеного договору позики з ОСОБА_9 додатково укладено договір поруки, зокрема з ТОВ «ІНТТЕКС» (в особі директора ОСОБА_15 , який не був обізнаний у злочинних намірах ОСОБА_6 ).

Надалі, 24.01.2022 (точного часу та місця в ході досудового розслідування не встановлено), ОСОБА_9 , будучи введеною ОСОБА_6 в оману, передала ОСОБА_6 грошові кошти у розмірі 80300 доларів США, що відповідно до курсу НБУ станом на 24.01.2024 становить 3 007 588, 32 гривень.

У свою чергу ОСОБА_6 не маючи наміру повертати вищевказані грошові кошти ОСОБА_9 , отримавши їх готівкою, розпорядився ними на власний розсуд.

Також, у березні 2024 (точної дати, часу та місця в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_6 , повторно переслідуючи мету заволодіння грошовими коштами ОСОБА_9 , користуючись її довірою, заздалегідь не маючи на меті виконувати взяті на себе зобов`язання згідно з домовленістю, переконав потерпілу в необхідності надати йому грошові кошти у сумі 38000 доларів США для інвестування у вдосконалення та розширення господарської діяльності підприємств до яких має відношення ОСОБА_6 в тому числі ТОВ «ПЕТРІКОР ВАЙН», ТОВ «ВІ ЕС ВІ ГРУП» та ТОВ «ОН ВАЙН ГРУП» на, що ОСОБА_9 не усвідомлюючи реальні злочинні наміри ОСОБА_6 , погодилась передати йому грошові кошти у позику нібито для розширення його бізнесу.

В подальшому, 05.03.2024 (точного часу та місця в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_6 , з метою продовження реалізації свого злочинного умислу, направленого на протиправне заволодіння майном потерпілої та приховання своїх шахрайських дій під виглядом правочину, заздалегідь не маючи на меті виконувати взяті на себе зобов`язання згідно з домовленістю, уклав з ОСОБА_9 договір позики грошових коштів у сумі 38000 доларів США, які відповідно до умов договору зобов`язаний був повернути потерпілій до 06.06.2024.

Того ж дня, за пропозиції ОСОБА_6 , спрямованої на створення враження добросовісності його намірів та хибної впевненості у вигідності передачі йому грошових коштів, до укладеного договору позики з ОСОБА_9 додатково укладено договір поруки, зокрема з ТОВ «ІНТТЕКС» (в особі директора ОСОБА_15 , який не був обізнаний у злочинних намірах ОСОБА_6 ).

Надалі, 05.03.2024 (точного часу та місця в ході досудового розслідування не встановлено), ОСОБА_9 , будучи введеною ОСОБА_6 в оману, передала ОСОБА_6 грошові кошти у розмірі 38000 доларів США, що відповідно до курсу НБУ станом на 05.03.2024 становить 1 455 913 гривень.

У свою чергу ОСОБА_6 не маючи наміру повертати вищевказані грошові кошти ОСОБА_9 , отримавши їх готівкою, розпорядився ними на власний розсуд.

Також, у червні 2024 (точної дати, часу та місця в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_6 , повторно переслідуючи мету заволодіння грошовими коштами ОСОБА_9 , користуючись її довірою, заздалегідь не маючи на меті виконувати взяті на себе зобов`язання згідно з домовленістю, переконав потерпілу в необхідності надати йому грошові кошти у сумі 8000 доларів США для інвестування у вдосконалення та розширення господарської діяльності підприємств до яких має відношення ОСОБА_6 в тому числі ТОВ «ПЕТРІКОР ВАЙН», ТОВ «ВІ ЕС ВІ ГРУП» та ТОВ «ОН ВАЙН ГРУП» на, що ОСОБА_9 не усвідомлюючи реальні злочинні наміри ОСОБА_6 , погодилась передати йому грошові кошти у позику нібито для розширення його бізнесу.

В подальшому, 11.06.2024 (точного часу та місця в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_6 , з метою продовження реалізації свого злочинного умислу, направленого на протиправне заволодіння майном потерпілої та приховання своїх шахрайських дій під виглядом правочину, заздалегідь не маючи на меті виконувати взяті на себе зобов`язання згідно з домовленістю, уклав з ОСОБА_9 договір позики грошових коштів у сумі 8000 доларів США, які відповідно до умов договору зобов`язаний був повернути потерпілій до 09.09.2024.

Того ж дня, за пропозиції ОСОБА_6 , спрямованої на створення враження добросовісності його намірів та хибної впевненості у вигідності передачі йому грошових коштів, до укладеного договору позики з ОСОБА_9 додатково укладено договір поруки, зокрема з ТОВ «ІНТТЕКС» (в особі директора ОСОБА_15 , який не був обізнаний у злочинних намірах ОСОБА_6 ).

Надалі, 11.06.2024 (точного часу та місця в ході досудового розслідування не встановлено), ОСОБА_9 , будучи введеною ОСОБА_6 в оману, передала ОСОБА_6 грошові кошти у розмірі 8000 доларів США, що відповідно до курсу НБУ станом на 11.06.2024 становить 323 996, 80 гривень.

У свою чергу ОСОБА_6 не маючи наміру повертати вищевказані грошові кошти ОСОБА_9 , отримавши їх готівкою, розпорядився ними на власний розсуд.

Окрім цього, у вересні 2024 (точної дати, часу та місця в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_6 , повторно переслідуючи мету заволодіння грошовими коштами ОСОБА_9 , користуючись її довірою, заздалегідь не маючи на меті виконувати взяті на себе зобов`язання згідно з домовленістю, переконав потерпілу в необхідності надати йому грошові кошти у сумі 10000 доларів США для інвестування у вдосконалення та розширення господарської діяльності підприємств до яких має відношення ОСОБА_6 в тому числі ТОВ «ПЕТРІКОР ВАЙН», ТОВ «ВІ ЕС ВІ ГРУП» та ТОВ «ОН ВАЙН ГРУП» на, що ОСОБА_9 не усвідомлюючи реальні злочинні наміри ОСОБА_6 , погодилась передати йому грошові кошти у позику нібито для розширення його бізнесу.

В подальшому, 20.09.2024 (точного часу та місця в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_6 , з метою продовження реалізації свого злочинного умислу, направленого на протиправне заволодіння майном потерпілої та приховання своїх шахрайських дій під виглядом правочину, заздалегідь не маючи на меті виконувати взяті на себе зобов`язання згідно з домовленістю, уклав з ОСОБА_9 договір позики грошових коштів у сумі 10000 доларів США, які відповідно до умов договору зобов`язаний був повернути потерпілій до 24.12.2024.

Того ж дня, за пропозиції ОСОБА_6 , спрямованої на створення враження добросовісності його намірів та хибної впевненості у вигідності передачі йому грошових коштів, до укладеного договору позики з ОСОБА_9 додатково укладено договір поруки, зокрема з ТОВ «ІНТТЕКС» (в особі директора ОСОБА_15 , який не був обізнаний у злочинних намірах ОСОБА_6 ).

Надалі, 20.09.2024 (точного часу та місця в ході досудового розслідування не встановлено), ОСОБА_9 , будучи введеною ОСОБА_6 в оману, передала ОСОБА_6 грошові кошти у розмірі 10000 доларів США, що відповідно до курсу НБУ станом на 20.09.2024 становить 414 445 гривень.

У свою чергу ОСОБА_6 не маючи наміру повертати вищевказані грошові кошти ОСОБА_9 , отримавши їх готівкою, розпорядився ними на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_6 шляхом зловживання довірою ОСОБА_9 заволодів її грошовими коштами у загальній сумі 136 тис доларів США, що відповідно до курсів НБУ станом на час вчинення злочинів становить 5 201 943, 12 гривень, чим заподіяв їй матеріальну шкоду у сумі, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

3) У вересні 2024 (точної дати, часу та місця в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_6 , повторно переслідуючи мету заволодіння грошовими коштами, користуючись довірою ОСОБА_10 , заздалегідь не маючи на меті виконувати взяті на себе зобов`язання згідно з домовленістю, переконав потерпілого в необхідності надати йому грошові кошти у сумі 40000 доларів США для інвестування у вдосконалення та розширення господарської діяльності підприємств до яких має відношення ОСОБА_6 в тому числі ТОВ «ПЕТРІКОР ВАЙН», ТОВ «ВІ ЕС ВІ ГРУП» та ТОВ «ОН ВАЙН ГРУП» на, що ОСОБА_10 не усвідомлюючи реальні злочинні наміри ОСОБА_6 , погодився передати йому грошові кошти у позику нібито для розширення його бізнесу.

В подальшому, 20.09.2024 (точного часу та місця в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_6 , з метою продовження реалізації свого злочинного умислу, направленого на протиправне заволодіння майном потерпілого та приховання своїх шахрайських дій під виглядом правочину, заздалегідь не маючи на меті виконувати взяті на себе зобов`язання згідно з домовленістю, уклав від імені ОСОБА_15 , який не був обізнаний у злочинних намірах ОСОБА_6 , з ОСОБА_10 договір позики грошових коштів у сумі 40 000 доларів США, які відповідно до умов договору зобов`язаний був повернути потерпілому до 24.12.2024.

Того ж дня, за пропозиції ОСОБА_6 , спрямованої на створення враження добросовісності його намірів та хибної впевненості у вигідності передачі йому грошових коштів, до укладеного договору позики додатково укладено договір поруки між ОСОБА_10 та ОСОБА_15 , який не був обізнаний у злочинних намірах ОСОБА_6 .

Надалі, 20.09.2024 (точного часу та місця в ході досудового розслідування не встановлено), ОСОБА_10 , будучи введеним ОСОБА_6 в оману, передав ОСОБА_6 грошові кошти у розмірі 40 000 доларів США, що відповідно до курсу НБУ станом на 20.09.2024 становить 1 657 780 гривень.

У свою чергу ОСОБА_6 не маючи наміру повертати вищевказані грошові кошти ОСОБА_10 , отримавши їх готівкою, розпорядився ними на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_6 шляхом зловживання довірою ОСОБА_10 заволодів його грошовими коштами у сумі 40 тис доларів США, що відповідно до курсу НБУ станом на час вчинення злочину становить 1 657 780 гривень, чим заподіяв йому матеріальну шкоду у сумі, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

4) У грудні 2024 (точної дати, часу та місця в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_6 , повторно, діючи за попередньою змовою із дружиною ОСОБА_11 , переслідуючи мету заволодіння грошовими коштами ОСОБА_12 , користуючись його довірою, заздалегідь не маючи на меті виконувати взяті на себе зобов`язання згідно з домовленістю, переконали потерпілого в необхідності надати їм грошові кошти у сумі 107 600 доларів США для інвестування у вдосконалення та розширення господарської діяльності підприємств до яких має відношення ОСОБА_6 , в тому числі ТОВ «ПЕТРІКОР ВАЙН», ТОВ «ВІ ЕС ВІ ГРУП» та ТОВ «ОН ВАЙН ГРУП», на що ОСОБА_12 , не усвідомлюючи реальні злочинні наміри ОСОБА_6 та ОСОБА_11 , погодився передати їм грошові кошти у позику нібито для розширення їх бізнесу.

В подальшому, 04.01.2025 близько 16 години (точного часу в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою із дружиною ОСОБА_11 , перебуваючи в приміщенні офісу ТОВ «ПЕТРІКОР ВАЙН», що в м. Хмельницький, по вул. Зарічанська, 3/1, з метою продовження реалізації злочинного умислу, направленого на протиправне заволодіння майном потерпілого та приховання своїх шахрайських дій під виглядом правочину, заздалегідь не маючи на меті виконувати взяті на себе зобов`язання згідно з домовленістю, уклав з ОСОБА_12 договір позики грошових коштів у сумі 107 600 доларів США, які відповідно до умов договору зобов`язаний був повернути потерпілому до 28.02.2025.

Того ж дня, за пропозиції ОСОБА_6 , спрямованої на створення враження добросовісності його намірів та хибної впевненості у вигідності передачі йому грошових коштів, до укладеного договору позики з ОСОБА_12 додатково укладено договір поруки, зокрема з дружиною ОСОБА_11 та ТОВ «Петрикор Вайн» (в особі директора ОСОБА_15 , який не був обізнаний у злочинних намірах ОСОБА_6 та ОСОБА_11 ).

Надалі, 04.01.2025, близько 16 години (точного часу в ході досудового розслідування не встановлено), ОСОБА_12 , будучи введним ОСОБА_6 та ОСОБА_11 в оману, перебуваючи в приміщенні офісу ТОВ «ПЕТРІКОР ВАЙН», що в м. Хмельницький, по вул. Зарічанська, 3/1, передав ОСОБА_6 та ОСОБА_11 , грошові кошти у розмірі 107 600 доларів США, що відповідно до курсу НБУ станом на 04.01.2025 становить 4 523 342, 60 гривень.

У свою чергу ОСОБА_6 та ОСОБА_11 не маючи наміру повертати вищевказані грошові кошти ОСОБА_12 , отримавши їх готівкою, розпорядилися ними на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою із дружиною ОСОБА_11 , шляхом зловживання довірою ОСОБА_12 заволоділи його грошовими коштами у сумі 107 600 доларів США, що відповідно до курсу НБУ станом на час вчинення злочину становить 4 523 342, 60 гривень, чим заподіяли йому матеріальну шкоду у сумі, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Відповідно ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру.

17.07.2026, ОСОБА_6 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 (чинна до 11.08.2023), ч. 5 ст. 190 КК України.

17.07.2026, ОСОБА_11 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.

Допитані в якості свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_14 , ОСОБА_20 , повідомили, що востаннє спілкувались із ОСОБА_6 , орієнтовно в лютому-березні 2025 року та його місце знаходження їм не відомо.

Допитана в якості свідка ОСОБА_21 , повідомила, що востаннє спілкувались із ОСОБА_11 , орієнтовно в березні 2025 року, яка повідомила що в сім`ї є проблеми та їм необхідно залишити межі України та де місце знаходження ОСОБА_6 , та ОСОБА_11 , їй не відомо.

17.07.2026, підозрюваних ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оголошено в державний розшук, у зв`язку із тим що останні ухиляються від органу досудового розслідування та місце знаходження їх не відоме.

Так, на запит СУ ГУНП в Хмельницькій області, отримано відповідь з сектору міжнародного поліцейського співробітництва ГУНП в Хмельницькій області №59920-2025 від 16.06.2025, відповідно якої стало відомо, що ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , український паспорт НОМЕР_1 , дійсний до 19.03.2028. Він звернувся до Служби у справах іноземців Польовий центр Мостар, із заявою про надання дозволу на тимчасове проживання з гуманітарних міркувань, який знаходиться в процесі розгляду. Особа має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 , перевіркою, проведеною в модулі MIS системи перетину державного кордону, встановлено, що ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , неодноразово фіксувався в ньому, востаннє 13.04.2025 при в`їзді до Боснії і Герцеговини через МПП "Speak". Також, ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , український паспорт НОМЕР_2 , дійсний до 19.03.2028. Звернулася до Служби у справах іноземців - Польовий центр Мостар, із заявою про надання дозволу на тимчасове проживання з гуманітарних міркувань. 21.04.2025 дозвіл було надано. Особа має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 , перевіркою, проведеною в модулі MIS системи перетину державного кордону, встановлено, що ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , була зафіксована в ньому неодноразово, востаннє 13.03.2025 при в`їзді до Боснії і Герцеговини через МПП «Doljani».

Крім цього, отримано відповідь сектору міжнародного поліцейського співробітництва ГУНП в Хмельницькій області №5486-2026 від 16.01.2026, відповідно якої стало відомо, що компетентний районний центр Служби у справах іноземців 01.09.2025 отримав запити про продовження тимчасового проживання з гуманітарних міркувань для двох осіб громадян України, а саме:

1) ОСОБА_25 , дата народження 15. 02. 1974, український паспорт НОМЕР_1 , дійсний до 19.03.2028. Він звернувся до Служби у справах іноземців Польового центру Мостар, із заявою про затвердження тимчасового проживання на гуманітарних підставах, яка знаходиться на розгляді. Особа має зареєстроване місце проживання за адресою:

АДРЕСА_3 ) ОСОБА_26 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 , український паспорт НОМЕР_2 , дійсний до 19.03.2028 р. Вона звернулася до Служби у справах іноземців Польового центру Мостар із заявою про надання дозволу на тимчасове проживання з гуманітарних причин, яка була задоволена 21.04.2025. Особа має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 .

21.07.2026, підозрюваних ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оголошено в міжнародний розшук.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 , у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень об`єктивно підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

протоколом допиту потерпілого ОСОБА_12 від 27.03.2025;

договором позики №14/11/24 від 04.01.2025;

договорами порук від 04.01.2025;

протоколом допиту потерпілої ОСОБА_9 від 19.11.2025;

договорами позик від 24.01.2024, 05.03.2024, 11.06.2024, 20.09.2024;

договорами порук від 24.01.2024, 05.03.2024, 11.06.2024, 20.09.2024;

протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 від 14.11.2025;

договорами позик від 24.01.2022, 01.05.2023, 01.06.2024;

договорами порук від 24.01.2022, 01.05.2023, 01.06.2024;

додатковими угодами від 24.01.2022, 01.05.2023, 01.06.2024;

протоколом допиту потерпілого ОСОБА_10 від 14.11.2025;

договором позики від 20.09.2024;

договором поруки від 20.09.2024;

протоколом допиту свідка ОСОБА_16 від 05.07.2025;

протоколом допиту свідка ОСОБА_17 від 04.04.2025, 11.04.2025, 30.07.2025;

протоколом допиту свідка ОСОБА_27 від 30.07.2025;

висновком експерта №СЕ-19/123-26/8943-ПЧ від 24.06.2026;

іншими доказами у кримінальному провадженні.

Згідно зі до ст. 40 КПК України слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій. Слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.

Відповідно до ч. 7 ст. 110 КПК України постанова слідчого, прийнята в межах компетенції згідно із законом, є обов`язковою для виконання фізичними та юридичними особами, прав, свобод чи інтересів яких вона стосується.

Вина ОСОБА_6 об`єктивно й переконливо підтверджується конкретними доказами, зібраними з дотриманням принципів законності й верховенства права та у суворій відповідності процедурі, визначеній кримінальним процесуальним законом України.

Отримані на даному етапі досудового розслідування відомості задокументовані у відповідний процесуальний спосіб, передбачений КПК України і вказують на причетність підозрюваної до вчинення зазначених злочинів, при цьому, таке цілком узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, зокрема, у рішеннях у справі «Феррарі Браво проти Італії», у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», у справі «Фокс, Кембел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «K.F. проти Німеччини», у справі «Влох проти Польщі», що наявність «обґрунтованої підозри» у вчиненні правопорушення передбачає, що існують факти та інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що зазначена особа могла вчинити правопорушення.

Слідчим та стороною обвинувачення на даному етапі не вирішуються питання, які повинен вирішити суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення. Сторона обвинувачення на підставі оцінки сукупності отриманих доказів стверджує, що причетність особи до вчинення нею злочинів є вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

На сьогоднішній день виникла необхідність в обранні відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених пунктами 1-3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, досудове розслідування у даному кримінальному провадженні триває, а обрання підозрюваній запобіжного заходу більш м`якого може перешкодити об`єктивному розслідуванню кримінального провадження.

Оскільки підозрюваний ОСОБА_6 оголошений у міжнародний розшук, обов`язковою умовою здійснення міжнародного розшуку з метою екстрадиції є чинне процесуальне рішення про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Зазначена вимога міститься у ч. 2 ст. 58 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року, згідно з якою до запиту про видачу особи для здійснення кримінального переслідування в обов`язковому порядку повинна долучатися завірена копія постанови про взяття під варту. Аналогічні вимоги передбачені Європейською конвенцією про видачу правопорушників 1957 року.

В той же час, відповідно до ст. 84 Правил Інтерполу з обробки даних, затверджених Резолюцією 80-ї сесії Генеральної Асамблеї Інтерполу АО-201- КЕ8-07, публікацію циркулярного розшукового повідомлення про міжнародний розшук особи з метою її арешту та подальшої екстрадиції має бути погоджено з центральним органом щодо видачі (екстрадиції).

Разом з цим Генеральному секретаріату Інтерполу мають бути надані чіткі та прямі гарантії, що тимчасовий арешт і видачу (екстрадицію) особи буде запитано у випадку її арешту (затримання) на території країн-членів МОКП - Інтерпол у порядку, передбаченому чинним законодавством, двосторонніми та багатосторонніми договорами.

Крім того, на дев`яносто дев`ятій сесії Комісією з контролю файлів Інтерполу ухвалено рішення, що запобіжні заходи у вигляді дозволу на затримання підозрюваного з метою приводу не є ордерами на арешт у розумінні ст.83.2 (b.ii) Правил Організації.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 575 КПК України, до клопотання слідчого, прокурора або суду про видачу в Україну особи, затриманої за кордоном, обов`язково додається засвідчена ухвала слідчого судді або суду про тримання особи під вартою, якщо видача запитується для притягнення до кримінальної відповідальності.

Зазначені рішення за відсутності підозрюваного суд ухвалює на підставі

ч. 6 ст. 193 КПК України, згідно з якою слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Відповідно до ч. 4 ст. 197 КПК України, у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі частини шостої статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.

В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 з

13.03.2025 і по даний час перебуває на територій Боснії і Герцеговини, а також уповноваженим оперативним підрозділом виконується постанова слідчого від 21.07.2026 про оголошення міжнародного розшуку підозрюваного ОСОБА_6 та здійснюється його розшук.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Враховуючи, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі, на даний час перебуває у державному та міжнародному розшуку, а також приймаючи до уваги те, що в органу досудового розслідування є підстави вважати, що перебуваючи на волі, підозрювана продовжуватиме переховуватися від органу досудового розслідування або суду, незаконно впливатиме на свідків, вчинити інші кримінальні правопорушення, тобто наявні ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, до неї необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Згідно ч.6 ст.193 КПК України, вбачається, що слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 КПК, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Метою обрання щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам реалізації підозрюваною наведених вище існуючих ризиків.

Усі дані ризики об`єктивно та беззаперечно підтверджується матеріалами кримінального провадження, зібраними під час досудового розслідування.

Органом досудового розслідування, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, враховано в сукупності всі обставини.

Санкцією ч. 5 ст. 190 КК України передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Як зазначено в п. 102 Рішення Європейського суду з прав людини від 08.02.2005 в справі «Панченко проти Росії» (скарга № 45100/98), суворість вироку, який може бути винесений особі, є суттєвим елементом при оцінці вірогідності того, що особа ухилиться від правосуддя чи вчинить повторний злочин.

Враховуючи наведені ризики, усі, визначенні ст.178 КПК України, обставини в їх сукупності, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення, особу підозрюваного, приходжу до висновку про відсутність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу та, що запобіжний захід у виді тримання під вартою є необхідним і таким, що забезпечить на даному етапі досудового розслідування виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Слідчий суддя вважає, що підстави і обставини, які зазначені в клопотанні слідчого, є достатньо обґрунтованими, а прокурор та слідчий в повному обсязі довели, що обмеження права підозрюваного на свободу є виправданим.

Інші, більш м`які запобіжні заходи є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим в судовому засіданні, а тому завадити їм можливо лише шляхом обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

На переконання слідчого судді, такий висновок узгоджується з вимогами ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки обрання підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою з наведених підстав виправдане існуванням суспільного інтересу на забезпечення належного досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого кримінального правопорушення.

За встановлених обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого є обґрунтоване і доведене, а обрання відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в даному випадку відповідатиме обставинам вчиненого кримінального правопорушення і на даному етапі досудового розслідування такий захід забезпечення кримінального провадження виправдовує таке втручання у право підозрюваної на особисту свободу та недоторканість. Обставин, які б вказували на неможливість утримання ОСОБА_6 під вартою, не встановлено.

На підставі ч. 4 ст. 197 КПК України у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі частини шостої статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Разом з тим, ч. 4 ст. 183 КПК України передбачено, що при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.

Керуючись ст.ст.177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 575 КПК України, -

встановив:

Клопотання задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 (чинна до 11.08.2023), ч. 5 ст. 190 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Після затримання підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і не пізніш як через 48 годин з часу його доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя