Ухвала суду № 138627146, 30.07.2026, Полонський районний суд Хмельницької області

Справа № 681/36/26

Провадження № 1-кп/681/31/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 року м. Полонне

Полонський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 , його захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12023240000000113 від 06.03.2023 щодо

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полонне Хмельницької області, українця, громадянина України, не одруженого, із середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2, 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311, ч. 1 ст. 263 КК України,

в с т а н о в и в:

До Полонського районного суду Хмельницької області 15.01.2026 надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12023240000000113 від 06.03.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч.ч. 1, 2, 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 313 КК України, ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України, ОСОБА_8 за ч.ч. 2, 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_9 за ч. 2 ст. 307 КК України, ОСОБА_10 за ч. 2 ст. 307 КК України, ОСОБА_11 за ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 317 КК України.

30.07.2026 прокурор подав до суду клопотання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою на 60 днів без визначення розміру застави.

В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів у сфері обігу наркотичних засобів у складі організованої групи, а ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшилися.

Згідно з обвинувальним актом, ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, створив та очолив організовану групу, до складу якої залучив ОСОБА_12 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 . Метою групи було вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів (канабісу) та психотропних речовин (амфетаміну) на території м. Полонне Шепетівського району та інших регіонів.

ОСОБА_4 , як організатор, розробив план злочинної діяльності, запровадив суворі заходи конспірації, розподілив ролі, організував канал постачання заборонених речовин з м. Києва, контролював фінансові потоки через банківські рахунки та координував збут через месенджери «Telegram» і «Viber».

Злочинна діяльність групи тривала значний проміжок часу, а саме: з серпня 2023 року по березень 2025 року. За цей період ОСОБА_4 та члени його організованої групи систематично здійснювали збут амфетаміну та канабісу у великих та особливо великих розмірах шляхом розміщення «закладок» у м. Полонне та районі. Зокрема, зафіксовано численні факти збуту залегендованим особам « ОСОБА_13 » та « ОСОБА_14 » (епізоди від 18.04.2023, 02.05.2023, 16.05.2023, 02.08.2023, 14.09.2023, 09.10.2023, 12.10.2023, 16.02.2024, 23.12.2024, 06.01.2025, 19.02.2025, 03.03.2025). Оплата за «товар» здійснювалася на підконтрольні ОСОБА_4 банківські карти.

Крім того, ОСОБА_4 обвинувачується у незаконному зберіганні прекурсорів в особливо великих розмірах. Так, 26.05.2025 під час обшуку за місцем його проживання у АДРЕСА_2 вилучено прекурсор - фенілнітропропен масою понад 20 грамів, який обвинувачений зберігав з метою подальшого використання для виготовлення психотропних речовин.

Також встановлено факти незаконного поводження зі зброєю. ОСОБА_4 без передбаченого законом дозволу придбав та зберігав за місцем свого проживання у м. Києві вогнепальну зброю та боєприпаси, а саме: перероблений пістолет «EKOL Botan» калібру 9 мм, набої до нього, а також бойову ручну осколкову гранату «М67», які були вилучені працівниками поліції під час обшуку 26.05.2025.

Під час затримання та проведення санкціонованих обшуків у ОСОБА_4 вилучено вже розфасовані та підготовлені до збуту особливо великі партії заборонених речовин, зокрема наркотичний засіб канабіс масою понад 270 г та психотропну речовину амфетамін масою понад 13 г.

Термін дії запобіжного заходу закінчується 02.08.2026.

Захисник ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання прокурора. Захисник підтримав подане ним в інтересах обвинуваченого клопотання про зміну запобіжного заходу на більш м`який.

Клопотання захисту обґрунтовано тим, що обвинувачений ОСОБА_4 , перебуваючи тривалий час під найсуворішим запобіжним заходом, добросовісно виконує процесуальні обов`язки, не перешкоджає розгляду справи та навіть ініціював пришвидшення досудового розслідування. Захисник зазначає, що досудове розслідування вже завершене, а обвинувачений займає послідовну зізнавальну позицію, співпрацював зі слідством, що свідчить про його зацікавленість у позитивній оцінці судом його поведінки та відсутність мотивів ухилятися від суду. Крім того, сторона захисту акцентує увагу на відсутності ризику впливу на свідків чи інших обвинувачених, оскільки через зізнавальну позицію у ОСОБА_4 зникли будь-які важелі чи сенс такого впливу. Наголошується, що він раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, має вищу освіту, є соціально адаптованим, а інші члени групи перебувають на альтернативних запобіжних заходах. Посилаючись на рішення ЄСПЛ («Бузаджи проти Республіки Молдова», «Тірон проти Румунії» та ін.), захисник стверджує, що ризики не можуть бути абстрактними, а сама лише тяжкість злочину не виправдовує подальше тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні просив змінити запобіжний захід на домашній арешт або визначити розмір застави.

Заслухавши думку учасників процесу, ретельно оцінивши доводи прокурора та аргументи сторони захисту, суд доходить висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора та відмову у задоволенні клопотання захисника з огляду на наступне.

Вирішуючи питання про доцільність продовження строку дії запобіжного заходу, суд враховує, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні низки злочинів, у тому числі особливо тяжких у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, вчинених у складі організованої групи, за які законом передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від дев`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Оцінюючи аргументи сторони захисту в контексті практики ЄСПЛ, суд погоджується, що з плином часу лише тяжкість інкримінованого злочину не може слугувати єдиною підставою для тримання особи під вартою. Однак, суд констатує, що у цьому кримінальному провадженні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшилися, не набули характеру абстрактних, а їхнє існування підтверджується конкретними фактичними даними та поточною стадією судового розгляду.

Аналізуючи твердження захисту про відсутність у ОСОБА_4 сенсу впливати на інших учасників через його зізнавальну позицію на досудовому слідстві, суд звертає увагу, що на цей час судовий розгляд кримінального провадження перебуває лише на стадії дослідження письмових доказів. Відповідно до засад кримінального судочинства, суд досліджує докази безпосередньо, проте свідки та інші обвинувачені безпосередньо судом ще не допитувалися. Оскільки ОСОБА_4 обвинувачується саме як організатор та керівник злочинної групи, він має сформований авторитет серед інших співучасників. Перебуваючи на волі на етапі, коли ключові учасники ще не дали показань суду, він об`єктивно матиме як можливості, так і мотив схиляти їх до зміни чи узгодження своїх показань, зокрема, щодо його керівної ролі, що має вирішальне значення для кваліфікації. Таким чином, цей ризик наразі є максимально актуальним.

Суд також критично оцінює доводи захисника про те, що співпраця зі слідством повністю нівелює ризик втечі. З переходом провадження до стадії судового розгляду та наближенням етапу ухвалення вироку, усвідомлення обвинуваченим невідворотності та реальності настання суворого покарання (до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна) суттєво зростає. Це створює потужний психологічний мотив для переховування, який здатний переважити бажання особи отримати позитивну оцінку своєї попередньої процесуальної поведінки.

Що стосується посилань сторони захисту на перебування інших співучасників на більш м`яких запобіжних заходах, суд наголошує, що індивідуалізація запобіжного заходу базується на конкретній ролі кожної особи у вчиненні правопорушення. Згідно з обвинуваченням, саме ОСОБА_4 розробив план діяльності, налагодив канали постачання з м. Києва та контролював фінанси групи. Специфіка інкримінованої йому ролі організатора зумовлює значно вищий ступінь суспільної небезпеки його дій порівняно з іншими співучасниками, що виправдовує диференційований підхід та застосування до нього найсуворішого заходу.

Разом з тим, відсутність попередніх судимостей не спростовує ризику продовження протиправної діяльності. Обвинувачення стосується не спонтанного діяння, а систематичної, законспірованої діяльності, яка тривала значний час. Вагомим фактором є також вилучення за місцем проживання ОСОБА_4 вогнепальної зброї та бойової гранати «М67». Наявність зброї у поєднанні з безконтактними методами збуту наркотиків свідчить про те, що особа має необхідні навички та зв`язки для дистанційного продовження злочинної діяльності. За відсутності підтверджених легальних джерел доходів, ризик рецидиву заради збагачення залишається високим.

Зважаючи на викладене, суд доходить до переконання, що застосування більш м`яких запобіжних заходів (у тому числі домашнього арешту) на поточній стадії судового розгляду не здатне забезпечити дієвого контролю за поведінкою ОСОБА_4 , унеможливити його спілкування зі свідками та іншими обвинуваченими, які ще не допитані, та запобігти ризику переховування. Виключний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту громадян від розповсюдження наркотичних засобів та забезпеченні належного здійснення правосуддя, у цьому випадку превалює над правом особи на свободу.

Вирішуючи питання щодо розміру застави, суд керується положеннями п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України. Законодавець чітко визначив право суду не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Оскільки ОСОБА_4 обвинувачується саме у вчиненні таких злочинів, при чому у складі організованої групи, суд, враховуючи підвищену суспільну небезпеку діянь, особу обвинуваченого та встановлені ризики, вважає за необхідне не визначати розмір застави при продовженні строку тримання під вартою.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 314-315, 331, 372 КПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

Клопотання прокурора задовольнити.

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу - відмовити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в ДУ «Хмельницький слідчий ізолятор» до 26 вересня 2026 року включно.

Розмір застави ОСОБА_4 не визначати.

Ухвала діє по 26 вересня 2026 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали направити на виконання до ДУ «Хмельницький слідчий ізолятор».

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.

Ухвала про продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Подання апеляційної скарги на ухвалу про продовження строку тримання під вартою зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених КПК України та не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.

Повний текст ухвали складено 30.07.2026.

Суддя ОСОБА_15