Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 686/35001/25
Провадження № 2/677/540/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(ЗАОЧНЕ)
30.07.2026 року м. Красилів
Красилівський районний суд Хмельницької області у складі:
головуючого-судді Шовкуна В.О.,
за участі секретаря судового засідання Демчишеної Ю.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Красилів цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог.
ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову вказало на те, що 30.07.2024 року між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір № 1741079 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Кредитний договір укладено а електронній формі за допомогою ІКС товариства, доступ до якої забезпечується через Веб-сайт (мобільний застосунок «SlonCredit»). На умовах, встановлених договором, ТОВ «Слон Кредит» зобов`язується надати клієнту кредит у гривні, а ОСОБА_1 зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором.
27.06.2025 року між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» укладено договір факторингу № 27062025, згідно з яким позивач набув статусу кредитора та отримав право грошової вимоги до осіб, які були боржниками ТОВ «Слон Кредит», в тому числі щодо ОСОБА_1 .
Оскільки позичальник добровільно заборгованість не сплатив, товариство просило суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 1741079 від 30.07.2024 року у розмірі 26910,00 грн., з яких: 3900,00 грн. тіло кредиту; 19422,00 грн. проценти за користування кредитом; 1638,00 грн. проценти нараховані позивачем за 28 календарних днів; 1950,00 грн. штрафні санкції, а також 10000,00 грн. витрат на правову допомогу та судовий збір в сумі 2422,40 грн.
Аргументи учасників справи.
Відзив на позов відповідач до суду не подав.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позові просить справу розглядати за його відсутності, подав клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного провадження, а також клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, в якому вказав, що необхідні докази є в матеріалах справи, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач, який повідомлений про дату, час і місце судового засідання належним чином, в судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.
Позиція суду.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання належним чином повідомленого учасника справи не перешкоджає розгляду справи по суті.
У відповідності до ст. 280 ЦПК України, за відсутності заперечень з боку позивача проти такого вирішення справи, суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних в ній даних та доказів в порядку заочного розгляду.
Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши у сукупності надані докази, суд дійшов наступного висновку.
Короткий зміст фактичних обставин справи.
Судом встановлено, що 30.07.2024 року між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір № 1741079 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Кредитний договір укладено а електронній формі за допомогою ІКС товариства, доступ до якої забезпечується через Веб-сайт (мобільний застосунок «SlonCredit»).
Договір підписаний електронним підписом позичальника 30.07.2024 року 13:31:16, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора Р992 і був надісланий на номер телефону позичальника, про що свідчить п. 10 договору - реквізити та підписи сторін.
Відповідно до п. 1.3 договору, тип кредиту - кредит, сума кредиту складає 3900,00 грн.; згідно із п. 1.4 договору, строк кредиту 360 днів: з 30.07.2024 року по 25.07.2025 року, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів.
Пунктом 2.1. договору передбачено, що товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_1 . Стандартна процентна ставка становить 1,50% в день та застосовується в межах строку кредит, вказаного в п. 1.4 договору, тип процентної ставки - фіксована (п. 1.5 договору).
ТОВ «Слон Кредит» виконало умови договору та надало відповідачу грошові кошти за договором в сумі 3900,00 грн., а останній їх отримав, що підтверджується повідомленням ТОВ «Пейтек Україна» № 20250702-1413 від 02.07.2025 року про здійснення переказу кредитних коштів 30.07.2024 року в сумі 3900,00 грн. на платіжну картку № НОМЕР_1 .
Згідно наданої інформації АТ «ПУМБ», на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_2 . По вказаному рахунку було зарахування коштів на суму 3900,00 грн. від 30.07.2024 року, призначення: зарахування переказу.
27.06.2025 року між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» укладено договір факторингу № 27062025, згідно з яким позивач набув статусу кредитора та отримав право грошової вимоги до осіб, які були боржниками ТОВ «Слон Кредит», в тому числі щодо ОСОБА_1 .
Заборгованість відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором перед позивачем не сплачена і становить 3900,00 грн. тіло кредиту; 19422,00 грн. проценти за користування кредитом; 1638,00 грн. проценти нараховані позивачем за 28 календарних днів; 1950,00 грн. штрафні санкції, а всього 26910,00 грн.
Вказані обставини підтверджуються письмовими доказами: копією кредитного договору № 1741079 від 30.07.2024 року; розрахунком заборгованості; копією договору факторингу № 27062025 від 27.06.2025 року; копіями реєстрів боржників; копією повідомлення ТОВ «Пейтек Україна» № 20250702-1413 від 02.07.2025 року та іншими матеріалами справи.
Мотиви, з яких виходить суд і застосовані норми права.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію).
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
В силу ч. 1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.
Пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором (статті 514 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.
Згідно статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
З врахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд дійшов висновку про укладеність вищевказаного договору між відповідачем кредитною установою, невиконання позичальником своїх зобов`язань щодо повернення отриманих в борг коштів та наявності в неї боргових зобов`язань перед позивачем, який набув прав вимоги за вищевказаним кредитним договором за договором факторингу.
Як видно з кредитного договору, він підписаний електронним підписом позичальника, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону з зазначенням адреси проживання відповідача, його паспортних даних, РНОКПП про що зазначено у розділі 10 кредитного договору.
Отже, з цього можна зробити висновок, що відповідач був належним чином ознайомлений з умовами вищевказаних договорів.
В той же час суд вважає, що у стягненні з відповідача на користь позивача штрафних санкцій, слід відмовити.
Відповідно до п. 6.4 кредитного договору № 1741079 від 30.07.2024 року, у випадку невиконання та/або неналежного виконання споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, споживач зобов`язаний сплатити товариству штраф: у розмірі 195,00 грн. на 4 день такого невиконання та/або неналежного виконання; та у розмірі 39,00 грн. починаючи з 5 дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.
Розмір штрафу за невиконання та/або неналежного виконання споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом становить 1950,00грн.
24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року, Дія воєнного стану в Україні неодноразово продовжено, який триває і на даний час.
Відповідно до Закону України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Із зазначеного слідує, що законодавцем звільнено позичальників від відповідальності визначеної статтею 625 ЦПК України, а також неустойки (штрафу, пені) та від інших платежів за прострочення виконання зобов`язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану, тобто з 24 лютого 2022 року та такі нарахування підлягають списанню.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимоги щодо стягнення заборгованості за штрафні санкції, що нараховується за невиконання та/або неналежного виконання споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом в сумі 1950,00 грн. задоволенню не підлягає, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором № 1741079 від 30.07.2024 року у розмірі 24960,00 грн., з яких: 3900,00 грн. тіло кредиту; 19422,00 грн. проценти за користування кредитом; 1638,00 грн. проценти нараховані позивачем за 28 календарних днів.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При подачі позову позивачем сплачений судовий збір в сумі 2422,40 грн, позов задоволений на 92,75% (26910,00 грн х 100 : 24960грн.), а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2246,78 грн (2422,40 грн. х 92,75 %: 100).
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою, підлягають розподілу разом з іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу визначається згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Звертаючись до суду, представник позивача згідно вимог ст. 134 ЦПК України, в позовній заяві зазначив про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, що складається з витрат на правову допомогу та становить 10000,00 грн., на підтвердження понесення яких долучив до позовної заяви копію договору №10/12-2024 про надання правової допомоги від 10 грудня 2024 року, акт прийому-передачі виконаних робіт № 12805 від 19 листопада 2025 року до договору № 10/12-2024 про надання правової допомоги від 10 грудня 2024 року, заявку № 12723 на виконання доручення від 21 жовтня 2025 року до договору №10/12-2024 від 10 грудня 2024 року та рахунок на оплату № 12805-19/11-2025 від 19 листопада 2025 року.
Відповідно до правового висновку зробленого Великою палатою Верховного суду, у постанові від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16 склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Враховуючи, що позивачем, на підтвердження понесених ним витрат на правничу допомогу у даній справі, до позовної заяви долучено належні докази., суд доходить висновку, що вимога про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» витрат на правову допомогу є обґрунтованими.
Разом з тим, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, такий розмір витрат на правову допомогу підлягає перерахунку пропорційно задоволеним вимогам.
Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню частково, то з відповідача ОСОБА_1 пропорційно на користь позивача ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» підлягає стягненню 9275,00 грн. витрат на правничу допомогу (10000,00 грн. х 92,75 % : 100).
Керуючись ст.ст. 81, 141, 263-265, 282-284 ЦПК України, ст.ст. 207, 512-516, 526, 530, 610, 611, 626, 628, 638, 1048, 1054 ЦК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором № 1741079 від 30.07.2024 року у розмірі 24960,00 грн., з яких: 3900,00 грн. тіло кредиту; 19422,00 грн. проценти за користування кредитом; 1638,00 грн. проценти нараховані позивачем за 28 календарних днів.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» судовий збір в сумі 2246,78 грн. та 9275,00 грн. витрат на правову допомогу.
В решті позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Красилівського районного суду Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги позивачем заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду через Красилівський районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники провадження (сторони):
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», місце знаходження: 03150, м. Київ, вул. Загородня, 15, офіс 118/2, код ЄДРПОУ 44559822.
Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Суддя: В.О. Шовкун
Судове рішення № 138627112, Красилівський районний суд Хмельницької області було прийнято 30.07.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 686/35001/25. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: