Рішення № 138625914, 16.07.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.07.2026 Справа №607/18690/25 Провадження №2/607/1296/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі :

головуючого Ромазана В.В.

з участю секретаря Бойко О.В.

відповідача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі справу за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Моторне (транспортне) страхове бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу,-

В С Т А Н О В И В :

І. Описова частина

1.Стислий зміст позовної заяви.

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Еталон» (надалі ПрАТ «СК «Еталон», Позивач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Моторне (транспортне) страхове бюро України (надалі МТСБУ) звернулось із позовом до ОСОБА_1 (надалі ОСОБА_1 , Відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 160 000,00 грн.

В обґрунтування своїх доводів, представник позивача покликається на те, що 26 вересня 2022 року між ОСОБА_1 та ПрАТ «СК «Еталон» укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а саме транспортного засобу марки «Mazda Familia», д.н.з. НОМЕР_1 , що підтверджується полісом №АР/3293035. 31 березня 2023 року о 11:05 год. в смт Велика Березовиця Тернопільського району Тернопільської області відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів марки «Mazda Familia», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням відповідача та марки «Renault Megane», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 . Внаслідок ДТП транспортний засіб ОСОБА_3 отримав механічні пошкодження із матеріальними збитками. 07.05.2024 Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області постановлено постанову у справі №607/6995/23, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 122-4, 124 КУПАП. 26.03.2024 року від представника потерпілої особи ОСОБА_3 , адвоката Бутрина С.В. до ПрАТ «СК Еталон» надійшла заява про виплату страхового відшкодування. Крім цього, 20.09. 2024 року на адресу ПрАТ «СК «Еталон» від ОСОБА_3 надійшла заява на виплату страхового відшкодування. ПрАТ «СК «Еталон» визнав вищевказану дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком. На виконання умов договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №AP/3293035 від 26.09.2022 та на підставі ремонтної калькуляції № 1241-01-50 від 31.03.2024, звіту № 92-D/15/97 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобі, складеного ФОП ОСОБА_4 , Позивачем вирішено здійснити виплату страхового відшкодування потерпілій особі в межах ліміту відповідальності страховика за полісом № АР/3293035 від 26.09.2022 у розмірі 160 000 гривень 00 копійок, про що було складено страховий акт №1241/01/50/1 від 20.01.2025. Таким чином, позивач вважає, що ПрАТ «СК «Еталон» виконало своє зобов`язання щодо виплати страхового відшкодування за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 26.09.2022 у повному обсязі, відтак, вважає, що він на підставі абзацу в підпункту 38.1.1. пункту 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.993, ч.1 ст. 1166, ч.1 ст.1191 ЦК України набув право зворотної вимоги до Відповідача на вказаний розмір страхового відшкодування, як до особи, відповідальної за заподіяння збитків.

2.Стислий зміст відзиву, відповіді на відзив та заперечень відповіді на відзив, письмових пояснень.

20 жовтня 2026 року через систему «Електронний суд» представником відповідача подано відзив на позов, в якому сторона Відповідача позову не визнала та звернула увагу суду на ту обставину, що виплата, яка була здійснена в рамках даної страхової справи виконана МТСБУ, а не ПрАТ «СК «Еталон». Оскільки, виплату на користь потерпілого було здійснено не страховиком, а МТСБУ, відтак вважає, що підстав для звернення із регресним позовом в порядку ст. 993 та 1191 ЦК України відсутні. Вважає, що Позивач такого право не має, оскільки воно належить МТСБУ. За таких умов, заявлені вимоги вважає безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають. Вважає, що обставина за якої відповідача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП не носить в собі преюдиційного характеру, оскільки суд притягуючи його за цією статтею виходив виключно з самого факту залишення місця ДТП. Звертає увагу суду на те, що умислу на залишення місця дорожньо-транспортної пригоди у Відповідача не було, оскільки зіткнення не відбулось, ні самої пригоди він не бачив. Через 14 днів працівники поліції повідомили йому про обставини дорожньо-транспортної пригоди та склали відносно нього протоколи про адміністративне правопорушення. Вважає, що позивачем не доведено факту, що ОСОБА_1 самовільно залишено місце настання ДТП.

10 березня 2026 року через систему «Електронний суд» представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача МТСБУ подано письмові пояснення, в яких вказує, що 30.05.2024 року між ПрАТ «СК «Еталон» та МТСБУ укладено договір доручення, відповідно до якого, МТСБУ, діючи як Повірений, від імені Довірителя (ПрАТ «СК «Еталон») зобов?язувалось за рахунок коштів додаткового гарантійного внеску здійснювати на підставі рішень (страхових актів) Довірителя виплати страхового відшкодування. ПрАТ «СК «Еталон» звернулося до МТСБУ із листом - дорученням № 38 від 13.01.2025 року, в якому просило здійснити від імені ПрАТ «СК «Еталон» за рахунок коштів Додаткового гарантійного внеску виплати страхових відшкодувань за рішенням від 13.01.2025 року на загальну суму 1 184 388,22 грн. згідно реєстру, у тому числі по страховій справі № 1241/01/50 щодо ДТП 31.03.2023, у якій потерпілий був ОСОБА_3 , винуватець ОСОБА_1 , сума страхового відшкодування 160 000,00 грн. На виконання вказаного Договору, МТСБУ прийнято наказ № 3.1/1617 від 17.01.2026 року про здійснення на користь ОСОБА_3 відшкодування в сумі 160 тис. грн. по категорії «Повернення гарантійного внеску СК «Еталон», який був виконаний належний чином. Зазначило, що у спірних правовідносинах, МТСБУ діяло саме як повірений від страховика, а не як відповідальна особа за заподіяну шкоду на підставі Закону України «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Тому, вважає що твердження сторони відповідача, що МТСБУ здійснило безпідставну виплату на користь потерпілого не заслуговує на увагу. Таким чином вважає, так як зобов`язання ПрАТ «СК «Еталон» по відшкодуванню шкоди виконані МТСБУ в повному обсязі, відповідно такі зобов?язання, на підставі ч.1 ст.599 ЦК України припинились їх належним виконанням. Вважає, що вимоги Позивача є цілком обґрунтовані та законні.

Крім цього, Відповідачем ОСОБА_1 16.12.2025 подано письмові пояснення, у яких останній серед іншого пояснив, що із протоколом про адміністративне правопорушення він не згідний, зазначив, що він, як особа, яка притягувалась за ст.122-4 КУпАП не розумів, що сталась ДТП, оскільки не побачив та не відчув будь-яких її наслідків, у зв`язку із чим поїхав у своєму напрямку, тобто залишив місце приходи без умислу на залишення місця ДТП. Вказав, що на його думку, водій ОСОБА_3 порушив вимоги п.1.10, 12.1, 12.3, 12.4 ПДР України та створив загрозу для транспортного засобу, яким керував він та для осіб, які у ньому перебували, а також загрозу навколишньому середовищу. Проте, на ОСОБА_3 працівники поліції протоколу про адміністративне правопорушення не складали, а лише взяли пояснення. Зазначив, що він та його представник, детально дослідивши пункти звинувачень, викладених у постанові суду у справі №607/6995/23 від 07.05.2024 прийшли до висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, 122-4 КУпАП. Також, при ухваленні рішення просить врахувати дійсний матеріальний стан ОСОБА_1 , як фізичної особи, який є пенсіонером з 2011 року та отримує пенсію у розмірі 5028 грн., а також, що його дружина є пенсіонером з 2011 року та отримує пенсію у розмірі 4300 грн. та вони проживають в частині приватного будинку житловою площею 55,9 кв.м., загальною 79,5 кв.м.

3.Процесуальні дії та хронологія руху справи в суді

Ухвалою судді від 12 вересня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду за правилами загального позовного провадження.

20 лютого 2026 року протокольною ухвалою суду залучено до участі у справі Моторне (транспортне) страхове бюро України у якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спорту на стороні позивача.

31 березня 2026 року протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження у даній цивільній справі, справу призначено до розгляду по суті.

У судове засідання представник позивача ПрАТ «СК «Еталон» не з`явилася, попередньо подала суду заяву про розгляд справи без її участі, позов просила задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат Петруніна В.В. в судовому засіданні щодо задоволення позову заперечили та просили відмовити в повному обсязі з підстав викладених у відзиві на позов. Додатково представник відповідача звернув увагу суду на ту обставину, що потерпіла особа ОСОБА_3 звернувся із засвою до страховика про виплату страхового відшкодування із пропуском строку звернення, встановленого п.37.1 п.п.37.1.4 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004, згідно якого підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явилась, попередньо просила розгляд справи проводити без його участі, з урахуванням поданих нею письмових пояснень.

ІІ.Мотивувальна частина.

1.Фактичні обставини встановлені судом

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 травня 2024 року, яка набрала законної сили 04.07.2024, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, 122-4 КУпАП. Закрито відносно ОСОБА_1 провадження у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124, 122-4 КУпАП, у зв`язку із закінченням передбачених ст. 38 КУпАП строків накладення адміністративного стягнення.

Як вбачається із означеної постанови суду, 31 березня 2023 року об 11:05 год на перехресті вулиць Микулинецької, Миру та Національного відродження в смт Велика Березовиця Тернопільського району Тернопільської області водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Mazda» моделі «Familia», д.н.з. НОМЕР_1 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та її зміною, виконуючи маневр повороту ліворуч при зеленому сигналі світлофора, не дав дорогу транспортному засобу марки «Renault» моделі «Megan», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , який рухався у зустрічному напрямку та який, щоб уникнути зіткнення був змушений різко змінити напрямок руху та допустив з`їзд у кювет із перекиданням транспортного засобу. Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб отримав механічні ушкодження із матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.3 (б), 16.6 ПДР. Дії ОСОБА_1 посадовою особою органу Національної поліції кваліфіковані за ст. 124 КУпАП.

Також, 31 березня 2023 року об 11:05 год на перехресті вулиць Микулинецької, Миру та Національного відродження в смт Велика Березовиця Тернопільського району Тернопільської області водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Mazda» моделі «Familia», д.н.з. НОМЕР_1 , будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди, залишив місце події. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.10 (а) ПДР. Дії ОСОБА_1 посадовою особою органу Національної поліції кваліфіковані за ст. 122-4 КУпАП.

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 04 липня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 травня 2024 року, без змін.

Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно, до правової позиції, зазначеної у Постанови Верховного Суду від 11.01.2019 року у справі № 569/17486/18, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 31 березня 2023 року за участю транспортного засобу марки «Mazda» моделі «Familia», д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував Відповідач та транспортного засобу марки «Renault» моделі «Megan», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , є встановленою та не підлягає доказуванню.

Згідно полісу №АР/3293035 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, транспортний засіб марки «Mazda Familia», д.н.з. НОМЕР_1 , забезпечено в ПрАТ «СК «Еталон», страхувальником якого є ОСОБА_1 на період дії з 27.09.2022 до 26.09.2023 включно. Зазначеним страховим полісом визначено, що страхова сума на одного потерпілого за шкоду заподіяну життю і здоров`ю складає 320 000 грн., за шкоду заподіяну майну 160 000 грн., розмір франшизи 0 грн.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , власником транспортного засобу марки «Mazda Familia», д.н.з. НОМЕР_1 є ОСОБА_1 .

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , транспортний засіб марки «Renault Megane», д.н.з. НОМЕР_2 належить ОСОБА_3 .

Як вбачається із матеріалів справи, 20 березня 2024 року адвокат Бутрин С.В., який діє в інтересах потерпілого ОСОБА_3 , звернувся до ПрАТ «СК «Еталон» із заявою про виплату страхового відшкодування у якій також зазначив, що він, 06.06.2023 уже звертався в дану страхову компанію із адвокатським запитом та отримав відповідь він начальника департаменту врегулювання збитків від 16.06.2023.

Також, 20 вересня 2024 року ОСОБА_3 , як власник транспортного засобу марки «Рено Мегане», р.н.з. НОМЕР_2 , звернулася до ПрАТ «СК «Еталон» із заявою на виплату страхового відшкодування.

Крім цього, як вбачається із копії звернення ОСОБА_1 до ПрАТ «СК «Еталон» останній 20.07.2024 звернувся із письмовою заявою у якій пояснив причини несвоєчасного повідомлення страховика про ДТП пригоду, яка мала місце 31.03.2023, оскільки лише 17.07.2024 ним було отримано постанову Тернопільського апеляційного суду від 04.07.2024, якою було залишено в силі постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17.05.2024 про визнання його винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.124, 122-4 КУпАП.

09.04.2024 представником страхової компанії ПрАТ «СК «Еталон» у присутності представника потерпілого проведеного технічний огляд пошкодженого транспортного засобу марки «Renault Megane», д.н.з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_3 за результатами якого складено протокол огляду колісного транспортного засобу із відображенням у ньому виявлених пошкоджень.

Відповідно до звіту №92-D/15/97 про визначення вартості матеріального збитку завданого власнику колісного транспортного засобу від 22 листопада 2024 року та висновку про вартість майна від 22.11.2024 №92-D/15/97/2024-03-31, складених ФОП ОСОБА_4 , на підставі виконаних досліджень та рекомендацій, зроблений висновок про те, що вартість матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу Renault Megane, державний номер НОМЕР_2 , внаслідок ДТП станом на 31 березня 2024 року, складає 284 733,52 грн. Як зазначено у даному звіті, «...враховуючи те, що досліджуване КТЗ відновленню не підлягає, то вартість матеріального збитку буде рівною його ринковій вартості на момент ДТП..».

Згідно звіту №93-R/15/44 від 22 листопада 2024 року, складеного оцінювачем ФОП ОСОБА_4 , дата оцінки 31.03.2024, ринкова вартість об`єкта оцінки КТЗ марки «Renault Megane», державний номер НОМЕР_2 , становить 284 733,52 грн. Ринкова вартість пошкодженого об`єкта оцінки після ДТП становить 78 963,03 грн.

Згідно ремонтної калькуляції № 1241-01-50 від 31 березня 2024 року, складеної за допомогою системи «Audatex», вартість ремонту транспортного засобу марки «Renault Megane», НОМЕР_2 , без ПДВ, з урахуванням коефіцієнту зносу транспортного засобу, складає 190 639,42 грн.

20 січня 2025 року ПрАТ «СК «Еталон» складено страховий Акт № 1241/01/50/1, згідно з яким визначено страхову виплату ОСОБА_3 у сумі 160 000,00 грн. У зазначеному страховому акті зазначено ринкову вартість зазначеного транспортного засобу на дату події - 284 733,52 грн., вартість його залишків 78 963,03 грн.

30 травня 2024 року між ПрАТ «СК «Еталон» та МТСБУ укладено договір доручення №1 на здійснення страхових відшкодувань за рахунок коштів додаткових гарантійних внесків страховика, згідно якого довіритель доручає повіреному від імені довірителя та за рахунок коштів додаткового гарантійного внеску здійснювати на підставі рішень довірителя виплати страхового відшкодування за внутрішніми договорами страхування, а повірений зобов`язується належно виконати таке доручення.

Як слідує з листа-доручення №38 від 13 січня 2025 року, ПрАТ «СК «Еталон» доручає МТСБУ здійснити від імені ПрАТ «СК «Еталон» за рахунок коштів додаткового гарантійного внеску виплати страхових відшкодувань за рішенням від 13 січня 2025 року на суму 1 184 388,22 грн згідно реєстру.

Відповідно до реєстру справ №38, наданих в МТСБУ, для забезпечення страхових виплат, під номером 8 зазначено ОСОБА_3 як потерпілий та ОСОБА_1 як винуватець ДТП, розмір шкоди визначено у сумі 160 000,00 грн.

Відповідно до довідки №1 від 15 січня 2025 року про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, складеної МТСБУ сума страхового відшкодування визначена ОСОБА_3 до сплати у розмірі 160 000,00 грн.

17 січня 2025 року МТСБУ видано наказ №3.1/1617 про виплату ОСОБА_3 160 000,00 грн за шкоду заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Як вбачається із платіжного доручення №495712 від 20 січня 2025 року, МТСБУ здійснило страхову виплату ОСОБА_3 у сумі 160 000,00 грн.

Також судом з`ясовано, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 08.08.2025 року у справі №607/8471/25 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, позов задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 114510 грн. матеріальної шкоди пошкодженням транспортного засобу, 30 000 грн. моральної шкоди та 8333,03 грн. судових витрат. У решті вимог, відмовлено.

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 29.10.2025, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 08.08.2025 змінено, яким стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 131 330 грн. матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, залишки пошкодженого транспортного засобу марки «Renault Megane», державний номер НОМЕР_2 належного ОСОБА_3 передано ОСОБА_1 . В решті рішення Тернопільського міськрайонного суду від 08.08.2025 залишено без змін.

Так, із означеної постанови Тернопільського апеляційного суду вбачається, що «…на підтвердження матеріальної шкоди завданої пошкодженням автомобіля «Renault Megane», державний номер НОМЕР_2 позивачем надано суду висновок експерта за результатами проведення транспортно-товарознавчої експертизи від 14.10.2024 №115/24, яку здійснив судовий експерт ОСОБА_5 , який має вищу освіту за спеціальністю «Автомобільний транспорт», освітній кваліфікаційний рівень магістр та кваліфікацію судового експерта з правом проведення судових експертиз. Експерт попереджений про кримінальну відповідальність за ст.384, 385 КК України. З висновку експерта за результатами проведення транспортно-товарознавчої експертизи згідно заяви-звернення від ОСОБА_3 через адвоката Бутрина С.В., складеного 14.10.2024 за № 115/24, судовим експертом Мазур М.С., вбачається, що вартість КТЗ «Renault Megane» р.н. НОМЕР_2 », без урахуванням отриманих пошкоджень у ДТП, яке мало місце 31.03.2023 року, станом на момент ДТП, приймається: "С" = 291 330, 00 грн. Вартість матеріального збитку, заподіяного власнику КТ3 «Renault Megane» р.н. НОМЕР_2 », після ДТП яке мало місце 31.03.2023 року, станом на момент ДТП, приймається рівною вартості автомобіля, тобто: "У" = "С" = 291 330,00 грн. Вартість придатних для вторинного використання запчастин/складових КТ3 «Renault Megane» р.н. НОМЕР_2 », після ДТП яке мало місце 31.03.2023, станом на момент ДТП (при зовнішньому візуальному обстеженні, без проведення необхідних технологічних-інструментальних; діагностичних дефектовок деталей/механізмів/вузлів/агрегатів і вимірів/замірів), ймовірно будуть становити: "Су"= 16 820 грн. Експерт, також зробив висновок, що вартість відновлювально ремонту 537412,39 грн, є вищою від вартості ТЗ до ДТП 291330 грн, а тому його ремонт є недоцільним. Зважаючи на те, що витрати на відновлювальний ремонт автомобіля «Renault Megane» д.н.з НОМЕР_2 перевищує вартість транспортного засобу до ДТП, суд першої інстанції дійшов висновку, що транспортний засіб є фізично знищеним, оскільки його відновлювальний ремонт є економічно необґрунтованим. Тому з урахуванням наданих доказів суд визначив, що позивач має право на відшкодування матеріальної шкоди, яка дорівнює різниці між вартістю транспортного засобу до ДТП (291330) та після ДТП (16 820), що становить 274510 грн.

При цьому, оскільки ліміт відповідальності страховика (160000 грн), менший від розміру завданої шкоди (274510 грн), різницю, яка становить 114510 гривень слід стягнути із відповідача ОСОБА_1 …Таким чином, розмір матеріальної шкоди має розраховуватись наступним чином: 274510 грн (завдана шкода) + 16820 грн (вартість залишків пошкодженого ТЗ) - 160 000,00 грн (виплачене страхове відшкодування в межах ліміту відповідальності) = 131 339 грн. З урахуванням викладеного та враховуючи наявність клопотання відповідача, колегія суддів доходить висновку про необхідність зобов`язати позивача передати ОСОБА_1 залишки пошкодженого транспортного засобу «Renault Megane», д.н.з. НОМЕР_2 , а також номерні знаки в кількості 2 шт., ключі та свідоцтво про реєстрацію ТЗ..».

В силу вимог ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

2.Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Цивільним кодексом України, Законом України «Про страхування» та Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Згідно зі статтями 3, 22, 28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 №1961-ІV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної майну потерпілих внаслідок ДТП, та захисту майнових інтересів страхувальника. При настанні страхового випадку страховик відповідно до страхової суми відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи. Шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов`язана, зокрема з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Згідно із пункту 35.1. статті 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» » від 01.07.2004 №1961-ІV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для отримання страхового відшкодування потерпілий або інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом тридцяти днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування.

Враховуючи вищенаведене, для отримання страхового відшкодування встановлено спеціальний порядок, який включає в себе обов`язкове подання страховику заяви про страхове відшкодування з наданням документів, перелік яких закріплений у пункті 35.2. статті 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 №1961-ІV.

Відповідно до пункту 36.4. статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» » від 01.07.2004 №1961-ІV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов`язані з відшкодуванням збитків.

Відповідно до частини третьої статті 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» » від 01.07.2004 №1961-ІV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відтак, відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов`язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.

Як зазначалось вище, відповідно до ст.29 Закону № 1961-ІV, у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу.

Тобто, у страховика з урахуванням вказаного Закону не виник обов`язок відшкодування різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні.

Пунктом. 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» » від 01.07.2004 №1961-ІV у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третіх осіб.

Статтею 30 зазначеного Закону від 01.07.2004 №1961-ІV передбачено, що транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Судом встановлено, що ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну за полісом №АР/3293035 становить 160 000,00 грн.

Згідно умов договору доручення №1 на здійснення страхових відшкодувань за рахунок коштів додаткових гарантійних внесків страховика, укладеного 30 травня 2024 року між ПрАТ «СК «Еталон» та МТСБУ, останнє здійснило виплату за ПрАТ «СК «Еталон» страхового відшкодування за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АР/3293035 від 26 вересня 2022 року потерпілій особі ОСОБА_3 , за рахунок коштів додаткового гарантійного внеску, що належать ПрАТ «СК «Еталон» і знаходились у централізованому страховому резервному фонді захисту потерпілих МТСБУ, що стверджується платіжною інструкцією №495712 від 20 січня 2025 року на суму 160 000,00 грн.

Відповідно до п.(в) ч.1 ст.37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 31.05.2024 №3720-ХІ, страховик після здійснення страхової виплати має право зворотної вимоги до така особа після дорожньо-транспортної пригоди за її участю самовільно залишила місце дорожньо-транспортної пригоди (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 31 цього Закону) чи відмовилася від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських засобів (лікарських препаратів), що знижують увагу та швидкість реакції, або така особа до проведення зазначеного огляду вжила алкоголь, наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги, а також лікарські засоби (лікарські препарати), виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).

Згідно ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст.ст. 1187, 1188 ЦК України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно із статтею 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Положеннями ст. 27 Закону України «Про страхування» передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

З вищенаведеного слідує, що у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільноправової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільноправової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 37 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

Відтак, суд приходить до переконання про підставність вимог позивача. При цьому, суд відхиляє доводи відповідача викладені в відзиві, оскільки вони спростовуються наведеними вище належними та допустимими доказами. Також, суд зазначає, що проведена виплата МТСБУ страхового відшкодування потерпілій особі ОСОБА_3 за рахунок коштів ПрАТ «СК «Еталон» на підставі вказаного договору доручення, укладеного між ними, не відноситься до регламентних виплат МТСБУ, а тому, суд вважає, що ПрАТ «СК «Еталон» є належним позивачем у даній справі. Адже, у такому випадку МТСБУ виступає лише повіреним (представником) страховика, який виконує його доручення. Також, суд відкидає твердження сторони Відповідача про те, що ОСОБА_1 не є винною особою у настанні ДТП та самовільного залишення ним місця дорожньо-транспортної пригоди, як наслідок заподіяння потерпілій особі шкоди, оскільки, як уже зазначав суд, його винуватість у вчиненні правопорушень передбачених ст.124, ст.122-4 КУпАП встановлена постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 травня 2024 року, яка набрала законної сили 04.07.2024. Крім цього, суд вирішуючи даний позов враховує правову позицію викладену у постанові ВП ВС від 14.12.2021 року у справі №147/66/17. Як зазначено ВП ВС у даній постанові, право потерпілого на отримання відшкодування завданої йому шкоди шляхом виконання страховиком узятих на себе зобов`язань не є безумовним, а пов`язується із поданням до такого страховика заяви про здійснення страхової виплати (відшкодування), що у свою чергу законодавець обмежує річним строком з моменту скоєння відповідної ДТП. Річний строк є преклюзивним і поновленню не підлягає. Разом із тим, ані Закон №1961-IV, ані ЦК України, ані будь-який інший закон не передбачає в цьому випадку припинення взагалі права потерпілою особою на отримання відшкодування або на задоволення позову, як наприклад, передбачено ЦК України при пропуску позовної давності. З огляду на те, що пропуск річного строку звернення із заявою до страховика (страхової компанії) не зазначений у законодавстві (стаття 12 ЦК України) як підстава для припинення матеріального права, цей строк не може бути розцінений як преклюзивний і такий, що припиняє існуюче право на отримання відшкодування в розмірі регламентних виплат взагалі. При цьому, як вбачається із зазначених судом обставин у даній справі, постанова Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у справі №607/6995/23 за ст.124, ст.122-4 стосовно ОСОБА_1 за подіями даної ДТП, яка мала місце 31.03.2023 року ухвалена судом лише 07 травня 2024 року та набрала законної сили 04.07.2024. При цьому, суд констатує, що матеріали даної справи свідчать, що сам відповідач ОСОБА_1 20.07.2024 звернувся до ПрАТ «СК «Еталон» із письмовою заявою, у якій пояснював причини несвоєчасного повідомлення страховика про ДТП, оскільки лише 17.07.2024 ним було отримано постанову Тернопільського апеляційного суду від 04.07.2024, якою було залишено в силі постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17.05.2024 про визнання його винуватим у вчиненні вказаних адміністративних правопорушень. Відтак, суд відкидає твердження сторони Відповідача із цього приводу щодо відмови позивачу у задоволенні позову із підстав пропуску потерпілою особою подання заяви до страховика про здійснення ним страхового відшкодування, яке у подальшому останнім було виплачено.

За змістом частин 3 та 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будьякі дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

У відповідності до вимог ст. 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

ІІІ. Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви

Суд дослідивши та оцінивши докази, а також у їх сукупності, враховуючи вище викладене, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі, шляхом стягнення із ОСОБА_1 в користь ПрАТ «СК «Еталон» виплачене страхове відшкодування в розмірі 160 000,00 грн.

Крім цього, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.

Також, суд при ухваленні судового рішення зобов`язаний вирішити питання інших судових витрат у справі.

Так, третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - МТСБУ заявлено вимогу про стягнення на її користь 1000 грн. судових витрат, а саме витрат на правничу допомогу.

В обґрунтування заявлених вимог МТСБУ вказує на те, що на підтвердження зазначеного ним додано копію додаткової угоди №234 від 02.03.2026 до договору про надання послуг в сфері права №3/4/2023 від 21.12.2022, в якій вказано, що сума наданих послуг становить 1000 грн.

Як вбачається із витягу із договору від 21.12.2022 №3/4/2023 про надання послуг у сфері права та додаткової угоди №234 від 02.03.2026, укладеної між МТСБУ (Замовник) та адвокатом Висоцькою Х.О. (Виконавець), МТСБУ зобов`язане сплатити адвокату Висоцькій Х.О. гонорар у розмірі 1 000 грн. Оплата послуг здійснюється протягом 5 банківських днів після підписання акту про виконані роботи (п.2 додаткової угоди). Також пунктом 1 додаткової угоди сторони передбачили завдання адвокату на ведення справи за позовом ПрАТ «СК «Еталон» до ОСОБА_1 , третя особа МТСБУ про стягнення коштів на суму 160 000 грн., вартість послуг складає 1000 грн. Згідно п.5.2. договору від 21.12.2022 №3/4/2023, вартість послуг, що надаються Виконавцем у справах, у яких Замовник є відповідачем (співвідповідачем, цивільним відповідачем) або третьою особою, а також в інших випадках, визначається наступним чином: 5.2.1. 1000 грн., - у справі, в якій Замовник є третьою особою; Вартість послуг в інших випадках, визначається додатковими угодами. 5.3. Оплата здійснюється Замовником шляхом перерахування суми винагороди на рахунок Виконавця на підставі Акту приймання-передачі наданих послуг, який складається Виконавцем раз на місяць та передається Замовнику у місяці, наступному за звітним, у двох екземплярах разом із матеріалами справи.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову, покладаються на відповідача.

В силу вимог ч.12 ст.141 ЦПК України, судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь зі сторони визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача МТСБУ адвокат Висоцька Х.О. надавши свої письмові пояснення у даній справі вважала, що вимоги Позивача є цілком обґрунтовані та законні.

Згідно положень ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Таким чином, заявлену вимогу про стягнення судових витрат третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача МТСБУ у розмірі 1000 грн. слід задовольнити, стягнувши із Відповідача у користь МТСБУ 1000 грн. витрат, понесених на правову допомогу. Також суд, вирішуючи дане питання, зазначає, що вирішення витрат на правову допомогу підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

На підставі наведеного та керуючись статтями 4, 12, 76, 77, 78, 80, 81 141, 247, 258, 259, 264, 265, 272-273, 280, 352, 354-355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Моторне (транспортне) страхове бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу, задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» виплачене страхове відшкодування в розмірі 160 000 (сто шістдесят тисяч) грн. 00 коп., а також 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн.. 40 коп. сплаченого судового збору.

Стягнути із ОСОБА_1 у користь Моторного (транспортного) страхового бюро України 1 000 (одну тисячу) грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржене до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 27.07.2026.

Реквізити сторін:

Позивач Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Еталон», місцезнаходження: 03067, м.Київ, вул..Гарматна, 8, прим.6, ЄДРПОУ 20080515.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Моторне (транспортне) страхове бюро України, місцезнаходження: м.Київ, Русанівський бульвар,8, ЄДРПОУ 21647131.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Головуючий суддя В. В. Ромазан