Ухвала суду № 138625887, 30.07.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.07.2026 Справа №607/16468/26 Провадження №2-а/607/440/2026

м. Тернопіль

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Кунець Н.Р., ознайомившись із матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, -

ВСТАНОВИВ:

13.07.2026 позивач ОСОБА_1 поштовим зв`язком через АТ «Укрпошта» звернулась до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовною заявою до відповідача Департаменту патрульної поліції, в якій просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі серії 4АВ № 7207536 від 07.09.2024 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, а провадження у справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Під час вивчення матеріалів позовної заяви встановлено, що вони не відповідають вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України, а тому підлягають залишенню без руху з наступних підстав:

1. За змістом ч.ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч. 8 ст. 160 КАС України, якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

В порушення вимог ч. 3 ст. 161 КАС України позивачем до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або клопотання про звільнення від сплати судового збору із зазначенням обґрунтованих підстав такого звільнення та долученням документів, які підтверджують підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17 зазначила, що незалежно від того, чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати.

Так, 18.03.2020 Велика Палата Верховного Суду ухвалила постанову у справі №543/775/17, яка є останньою правовою позицією щодо питання сплати судового збору у даній категорії справ, де дала роз`яснення, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Такі висновки Великої Палати Верховного Суду суд першої інстанції зобов`язаний враховувати відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Станом на даний час 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 665,60 грн, а тому позивачу слід сплатити за подачу позову 665,60 грн. надавши оригінал документа про сплату судового збору.

2. Відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 94 КАС України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до ч. 7 ст. 161 КАС України до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.

Так, звертаючись до суду з даним про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі серії 4АВ № 7207536 від 07.09.2024 позивачем не долучено до позовної заяви належним чином засвідченої копії або оригіналу вказаної постанови.

3. Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Так, ч. 2 ст. 286 КАС України передбачає, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

При цьому причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. Для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку.

Така правова позиція щодо поважності причин пропуску строку неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30.09.2021 у справі № 320/3307/21, від 19.10.2021 у справі № 380/2968/20, від 21.12.2020 у справі № 580/1020/19.

Згідно з ч.1, 2 ст. 77 КАС України, кожна із сторін повинна довести обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Відтак хоча в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, поряд з тим обов`язок доказування поважності причин пропущення процесуального строку покладається саме на сторону позивача.

У позовній заяві позивача ОСОБА_1 заявила клопотання про поновлення строку на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі серії 4АВ № 7207536 від 07.09.2024. В обґрунтування клопотання позивач зазначила, що про існування спірної постанови вона дізналась лише 02.06.2026. Водночас оскільки в день зазначений у спірній постанові транспортним засобом керувала не вона, а її чоловік ОСОБА_2 , останній 08.06.2026 звернувся до УПП в Тернопільській області із заявою про визнання правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності. Разом з тим, 02.07.2026 ним отримало лист Департаменту патрульної поліції про відмову у розгляді його заяви, оскільки така подана після спливу 20 календарних днів з дня набрання постановою законної сили. З огляду на викладене позивача вважає, що пропустила строк на оскарження спірної постанови з поважних причин, а тому просить клопотання задовольнити та поновити їй пропущений строк на звернення до суду з даним позовом.

Розглянувши клопотання позивача про поновлення пропущеного строку на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі серії 4АВ № 7207536 від 07.09.2024, суд приходить до наступного висновку:

Строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними, після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Суд звертає увагу, що при визначенні початку строку звернення суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність).

У позовній заяві позивач вказує, що дізналась про існування спірної постанови серії 4АВ № 7207536 від 07.09.2024 про притягнення її до відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП лише 02.06.2026.

Разом з тим, суд вважає такі доводи позивача безпідставними, з огляду на наступне.

Так, системою фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі (далі система) є мережа технічних засобів (приладів контролю), які забезпечують в автоматичному режимі фотозйомку або відеозапис подій, що містять ознаки адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розпізнавання номерних знаків транспортних засобів та передачу інформації про зафіксовані події телекомунікаційними мережами до автоматизованої системи обробки даних МВС.

Департамент патрульної поліції Національної поліції України є уповноваженим органом для накладення адміністративних стягнень у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

В своїй роботі уповноважений поліцейський може використовувати наступні ресурси: Єдиний державний реєстр транспортних засобів; інформаційно-телекомунікаційну систему Державної прикордонної служби України; Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, тощо.

Використання даних ресурсів необхідне для встановлення фізичної особи або керівника юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб (або відомості про належного користувача транспортного засобу), або особу, яка ввезла на територію України транспортний засіб, зареєстрований за її межами.

Відповідно статті 122 КУпАП, суб`єктом правопорушень є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення.

Втім, у відповідності до ст. 14-1 КУпАП за відсутності у Єдиному державному реєстрі транспортних засобів відомостей про належного користувача, до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.

Отримати відомості про наявність адміністративного стягнення або сплатити штраф за порушення ПДР власники транспортних засобів можуть декількома способами:

-за посиланням і QR-кодом, які містяться на лицьовому боці постанови, можна перейти на адресу веб-сайту в мережі Інтернет для ознайомлення із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент учинення адміністративного правопорушення та постановою в електронній формі;

-на сервісі перевірки адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху за посиланням. Для здійснення пошуку необхідно обов`язково вказати два параметри: номерний знак транспортного засобу, а також серію та номер постанови або інформацію про власника транспортного засобу (РНОКПП/серію та номер паспорта громадянина України/серію та номер посвідчення водія/серію та номер свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу);

-у застосунку «Штрафи ПДР» (є в AppStore та GooglePlay);

-на веб-порталі електронних послуг «ДІЯ»;

-у кабінеті водія.

Відтак, саме ОСОБА_1 як власник транспортного засобу, якого притягнуто до адміністративної відповідальності мала доступ до інформації про винесення спірної постанови.

Водночас, як вбачається із долученої до позовної заяви квитанції А-Банк, 16.09.2024 ОСОБА_2 оплатив на рахунок ГУК Львів/Золочіська тг/21081801 штраф у розмірі 170 грн, призначення платежу: за постановою 4АВ № 7207536 ОСОБА_1 .

У позовній заяві позивачем не обґрунтовано, яким чином її чоловік ОСОБА_2 дізнався про існування спірної постанови, а також її серію та номер для оплати штрафу, з огляду на те, що постанова винесена щодо неї і лише вона могла володіти даною інформацією.

З огляду на викладене вважаю, що ОСОБА_1 фактично дізналася про винесення відносно неї спірної серії 4АВ № 7207536 від 07.09.2024, ще до 16.09.2024, а тому строк на оскарження спірної постанови слід обраховувати з 16.09.2024, відтак такий сплив 26.09.2024.

Посилання позивача на факт звернення її чоловіка ОСОБА_2 08.06.2026 до УПП в Тернопільській області із заявою про визнання правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності та отримання ним відмови у розгляді заяви 02.07.2026, як на підставу поважності причин пропуску строку звернення до суду суд до уваги не бере та вважає, що вказане не є поважною причиною пропущення строку на оскарження постанови серії 4АВ № 7207536 від 07.09.2024, з огляду на те, що така заява подана в порушення порядку встановленого ст. 279-3 КУпАП України через 1 рік та 9 місяців після винесення спірної постанови та 1 рік та 9 місяців після сплати штрафу за даною постановою.

Таким чином, поважність причин пропуску строку звернення ОСОБА_1 до суду із позовом про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі серії 4АВ № 7207536 від 07.09.2024 не доведена належними та допустимим доказами, а тому приходжу до висновку, що зазначені нею підстави є неповажними, а відтак строк звернення до суду з даним позовом за вказаних позивачем підстав поновленню не підлягає.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву про поновлення строку не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до ч.1, 2 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, приходжу до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху та роз`яснити позивачу право протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали:

-звернутись до суду із заявою, вказавши інші підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом, із наданням належних та допустимих та достатніх доказів на підтвердження таких підстав;

-сплатити судовий збір за подання позовної заяви у сумі 665,60 грн та подати суду оригінал платіжних документів про сплату судового збору;

-подати оригінал або належним чином засвідчену копію оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, серії 4АВ № 7207536 від 07.09.2024.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 243, 286 КАС України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху залишити без руху, надавши позивачу строк десять днів з дня отримання копії ухвали суду, для усунення вказаних недоліків.

У випадку невиконання вимог даної ухвали заява буде вважатись неподаною і підлягатиме поверненню.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Н. Р. Кунець