Рішення № 138625453, 29.07.2026, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/5179/25

Провадження № 2/456/1470/2026

РІШЕННЯ

іменем України

29 липня 2026 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Бораковського В. М. ,

секретар судового засідання Яніцька М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Стислий виклад позиції сторін.

В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору представниця позивача покликається на те, що 04 березня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 79447578.

Згідно з п. 1 договору позики, позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату від суми позики.

Цей договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно Закону україни «Про електронну комерцію».

14.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» було укладно договір факторингу № 14/06/21 у відповідності до умов якого ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ»» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаними в реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників №27 від 19.07.2024 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 38000 грн., з яких: 9500 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 28500 грн сума заборгованості за відсотками.

Відповідно п. 1.3. договору факторингу з відповідними змінами внесеними додатковою угодою №2 від 28.07.2021, ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» зобов`язується протягом 10 робочих днів з дати відступлення права вимоги за кредитним договором ТОВ «ФК «ЄАПБ»» повідомити боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних ТОВ «ФК «ЄАПБ»», надати інформацію передбачену чинним законодавством про ТОВ «ФК «ЄАПБ»», у спосіб, передбачений договором про споживчий кредит та вимогами чинного законодавства.

Згідно п. 3.7. договору факторингу, ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» зобов`язується перерахувати на банківський рахунок ТОВ «ФК «ЄАПБ»», будь-які грошові кошти, отримані від боржників на виконання ними своїх зобов`язань за договорами позики, право вимоги за якими відступлено фактору, після передачі права вимоги фактора. В разі сплати відповідачем коштів на рахунок первісного кредитора, вони були б перераховані на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ»» та зараховані на погашення існуючої заборгованості. Відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вмоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості. ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ»» за договором позики № 79447578 в розмірі 38000 грн., з яких: 9500 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 28500 грн. - сума заборгованості за відсотками.

30 листопада 2024 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір надання коштів у кредит № 8715667. Згідно з п. 2.1 кредитного договору, позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника з використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту, або достроково , та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту. Відповідно до п. 5 кредитного договору, договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно Закону України «Про електронну комерцію».

27.03.2025 між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ»» укладено договір факторингу № 27/03/25, у відповідності до умов якого ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ»» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ»» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» права вимоги до боржників. Згідно п. 1.1. договору факторингу, фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (позики), плату за позикою (плату за процентною ставкою), процент за поорушення грошових зобов`язань, право на одержання яких належить клієнту.

Відповідно до реєстру боржників №3 від 23.04.2025 до договору факторингу №27/03/25 від 27.03.2025, ТОВ «ФК «АПБ»» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 13200 грн., з яких: 4000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 11.60 грн сума заборгованості за відсотками; 8000 грн. сума заборгованості за пенею; 1188.4 грн. комісія за надання кредиту. Згідно п. 3.7. договору факторингу, ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» зобов`язується перерахувати на банківський рахунок ТОВ «ФК «ЄАПБ»», будь-які грошові кошти, отримані від боржників, органів державної виконавчої служби в рахунок погашення заборгованості після дати підписання відповідного реєсру боржників.

ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ»» за кредитним договором № 8715667 в розмірі 13200 грн., з яких: 4000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 11.60 грн. сума заборгованості за відсотками; 8000 грн. сума заборгованості за пенею; 1188.4 грн. комісія за надання кредиту.

21 січня 2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №31914-01/2024. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Відповідно до п.п.1.6. п.1 кредитного договору, кошти кредиту надаються ТОВ «Аванс Кредит» у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту.

24.05.2024 між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» укладено договір факторингу №24052024, у відповідності до умов якого ТОВ «Аванс Кредит» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ»» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ»» приймає належні ТОВ «Аванс Кредит» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Згідно п. 1.1 договору факторингу, фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Відповідно до реєстру боржників від 24.05.2024 до договору факторингу № 24052024 від 24.05.2024, ТОВ «ФК «ЄАПБ»» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 31000 грн., з яких: 8000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 23000 грн. сума заборгованості за відсотками.

Згідно п. 3.9 договору факторингу, у разі отримання коштів від боржників, органів державної виконавчої служби в рахунок погашення заборгованості після дати підписання цього договору, клієн зобов`язаний перерахувати ці кошти фактору протягом 3 банківських днів з дати їх отримання, на рахунок фактора, вказаний в розділі 10 договору. В разі сплати відповідачем коштів на рахунок первісного кредитора, вони були б перераховані на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ»» та зараховані на погашення кредитної заборгованості. Відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ»» ні на рахунки попереднього кредитора.

ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ»» за кредитним договором № 31914-01/2024 в розмірі 31000 грн., з яких : 8000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 23000 грн. сума заборгованості за відсотками.

24 лютого 2023 року між ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм»» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 39393-02/2023. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер телефону відповідача. Відповідно до п.п.1.1. п.1 кредитного договору, товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі, на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.

03.07.2023 на підставі договору факторингу №3072023, укладеного між ТОВ «ФК «Інвеструм»» та ТОВ «Стар Файненс Груп», фактор стає новим кредитором в зобов`язаннях, що виникли із основних договорів, та отримує права вимоги по зобов`язанням за основними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті боргу за основними договорами, строк платежу за якими настав, а також вимоги по основним договорам, які виникнуть в майбутньому, з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.

27.12.2023 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «ЄАПБ»» укладено договір факторингу № 27122023-2, у відповідності до умов якого ТОВ «Стар Файненс Груп» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ»» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ»» приймає належні ТОВ «Стар Файненс Груп» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Згідно п. 1.1. договору факторингу фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобовязань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Відповідно до реєстру боржників за договору факторингу № 27122023-2 від 27.12.2023, ТОВ «ФК «ЄАПБ»» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 8405.54 грн., з яких: 5722.83 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 2682.71 грн. сума заборгованості за відсотками.

В разі сплати відповідачем коштів на рахунок первісного кредитора, вони були б перераховані на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ»» та зараховані на погашення кредтної заборгованості. Відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ»» ні на рахунки попереднього кредитора.

ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ»» за кредитним договором № 39393-02/2023 в розмірі 8405.54 грн., з яких: 5722.83 грн.-сума заборгованості за основною сумою боргу; 2682.71 грн.-сума заборгованості за відсотками. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». Сторони узгодили розмір позики, грошову одиницю, в якій надано позику, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим іденифікатором.

У зв`язку з вищенаведеним представниця позивача просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості за договорами в розмірі 90605,54 грн.: за договором позики № 79447578 в розмірі 38 000 грн., з яких: 9500 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 28 500 грн. сума заборгованості за відсотками; за кредитним договором № 8715667 в розмірі 13200,00 грн., з яких: 4 000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 11.60 грн. сума заборгованості за відсотками; 8000 грн. сума заборгованості за пенею; 1188,40 комісія за надання кредиту; за кредитним договором № 31914-01/2024 в розмірі 31 000 грн., з яких: 8 000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 23 000 грн. сума заборгованості за відсотками; за кредитним договором № 39393-02/2023 в розмірі 8 405,54 грн., з яких: 5 722,83 сума заборгованості за основною сумою боргу; 2 682,71 грн. сума заборгованості за відсотками.

Відповідачка 19.02.2026 подала на адресу суду заяву про перегляд заочного рішення Стрийського міськрайонного суду від 06.01.2026 та заперечуючи щодо позову покликається на те, що не доведено належними доказами факт отримання нею кредитних коштів та те, що електронні договори укладалися саме нею. Звернула увагу, що розрахунок заборгованості є одностороннім та потребує перевірки. Також зазначила, що належність переходу права вимоги (факторингу) підлягає перевірці, зокрема щодо обсягу і факту переходу прав, чи належні реєстри/акти приймання-передачі, чи здійснювалось повідомлення боржника про відступлення права вимоги.

27.02.026 від представника позивача надійшло заперечення на клопотання про перегляд заочного рішення Стрийського міськрайонного суду від 06.01.2026 в якому він зазначив, що відповідачка укладаючи кредитні договори на умовах, викладених у них засвідчила свою згоду та взяла на себе зобов`язання. Відповідно відповідачка отримала кошти на умовах укладених договорів, використала їх на власний розсуд та не має наміру виконувати умови договорів та сплачувати заборгованість за ними, що нарахована виключно згідно умов договору, з якими відповідачка ознайомлювалась перед укладенням договору та погодилась їх виконувати. Окрім цього, відповідачка правом споживача відмовитись в односторонньому порядку від укладення кредитного договору протягом чотирнадцяти днів з моменту отримання копії примірника договору не скористалась. Звернув увагу, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» не здійснювалось жодних додаткових нарахувань та не застосовувалось жодних штрафних санкцій до відповідачки. Первісним кредитором було здійснено нарахування заборгованості, виключно до умов договору, з яким була ознайомлена відповідачка та погодилась їх виконувати. Також звернув увагу, що позивачем було надано всі наявні документи по кредитній справі, що передані первісним кредитором до ТОВ «ФК «ЄАПБ» в рамках укладених договорів факторингу. Повідомив, що в законодавстві України не передбачено обов`язку нового кредитора мати письмове підтвердження відправлення чи отримання боржником повідомлення про відступлення права вимоги.

03.06.2026 від ОСОБА_1 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву в якому вона зазначила, що для підтвердження наявності грошового зобов`язання недостатньо надати лише текст договору або анкету. Позивач повинен довести факт реального перерахування грошових коштів саме відповідачці. Належними доказами фактичного надання кредиту можуть бути первинні платіжні та банківські документи, зокрема: банківська виписка; платіжне доручення; документ платіжної системи; підтвердження транзакції; документ, який містить дату, час, суму, реквізити платежу; документ, який підтверджує належність банківської картки або рахунку саме відповідачці; документ, який підтверджує фактичне зарахування коштів. Сам по собі розрахунок заборгованості, внутрішня довідка кредитора, скріншот або текст договору не підтверджують фактичного отримання відповідачкою коштів. У матеріалах справи відсутні належні первинні банківські документи, які підтверджують фактичне перерахування та зарахування коштів ОСОБА_1 за кожним із договорів. За відсутності таких доказів позовні вимоги є недоведеними. Також повідомила, що сам факт зазначення у тексті договору певного одноразового ідентифікатора не доводить, що саме відповідачка отримала цей ідентифікатор, ввела його, користувалася відповідним телефоном, електронною поштою або особистим кабінетом. Позивач повинен довести: на який саме номер телефону направлявся одноразовий ідентифікатор; кому належав цей номер телефону на момент укладення договору; коли та з якої IP-адреси здійснювався вхід до особистого кабінету; з якого пристрою та браузера здійснювалися дії; які саме дії були вчинені в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця; чи збігаються технічні дані з відповідачкою чи є докази використання одноразового ідентифікатора саме відповідачкою. У разі відсутності таких доказів твердження позивача про укладення договорів саме відповідачкою ґрунтуються на припущеннях. Розрахунок заборгованості, складений позивачем або первісним кредитором, є одностороннім документом і сам по собі не підтверджує правильність заявленої суми. Позивач повинен надати суду детальний розрахунок за кожним договором окремо із зазначенням: дати видачі кредиту; суми фактично виданих коштів; строку кредитування; дати виникнення прострочення; періоду нарахування процентів; процентної ставки; формули нарахування; кожного платежу, якщо такі були; підстав для нарахування комісії; загальної суми, заявленої до стягнення. Без такого розрахунку та первинних документів суд не може перевірити правильність заявленої до стягнення суми. Відповідачка заперечує проти стягнення комісії та процентів за кредитами, оскільки позивачем не доведено правової природи комісії та доказів фактичного надання відповідної послуги. Відповідачка заперечує проти позову, оскільки позивачем не доведено належним чином обсяг і факт переходу права вимоги саме за заявленими договорами та саме в заявленому розмірі. Позивач не надав належних доказів направлення та отримання відповідачкою повідомлень щодо заборгованості.

Враховуючи вищенаведене відповідачка просить відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» у задоволенні позову.

04.06.2026 від представника позивача надійшла відповідь на відзив у якій він зазначив, що відповідно до умов укладених договорів, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, що розміщені безпосередньо на сайті позикодавця, та зі змістом яких відповідачка була ознайомлена на момент укладення договорів, відповідачка розуміла, що договори укладаються сторонами дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи позикодавця, в результаті чого, відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію», у сторін договору позики виникають цивільні права та обов`язки. Підписуючи електронне повідомлення одноразовим ідентифікатором, позичальниця засвідчила, що його акцепт є повним та безумовним, тобто вона погоджується з усіма без виключення умовами оферти. Також, укладаючи договори, позичальниця засвідчила, що погоджується, що

електронний підпис з одноразовим ідентифікатором є аналогом її власноручного підпису, а також усвідомлює правові наслідки такої згоди. У відповідності до умов кожного з договорів, їх підписання здійснювалось електронним підписом позичальниці, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який було надісланий на номер мобільного телефону вказаний позичальницею. Договір позики був укладений з ОСОБА_1 в електронному вигляді із застосуванням електронного підпису. ОСОБА_1 через особистий кабінет на веб-сайті позикодавця подала заявки на отримання позики за умовами, які вважала зручними для себе, та підтвердила умови отримання позики, після чого позикодавець надіслав відповідачці за допомогою засобів зв`язку на вказаний нею номер телефону одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який відповідачка використала для підтвердження підписання договорів. Без здійснення вказаних дій відповідачкою зазначений договір не був би укладений між сторонами. Представник позивача звернув увагу, що інформація про проведення успішних транзакцій зберігається безпосередньо у кредитодавця, у зв`язку з чим, ТОВ «ФК «ЄАПБ» не володіє та не може володіти

оригіналами первинних документів, в тому числі які підтверджують факт перерахування кредитних коштів на рахунок відповідачки, оскільки такі документи є банківською таємницею. Позивачем було надано до суду всі наявні документи по кредитній справі, які були передані первісними кредиторами до ТОВ «ФК ЄАПБ» в рамках укладених договорів факторингу. Відповідачка розрахунок заборгованості належними та допустимими доказами не спростувала, не надала власний розрахунок наявної заборгованості, в цілому заперечивши позовні вимоги. Клопотання про проведення експертизи з метою визначення механізму і розміру нарахованих сум, що склали заборгованість, відповідачка суду не заявляла. Доказів про повернення кредитних коштів на умовах і в порядку, визначеними кредитними договорами, ані перед первісними, ані перед новим кредитором відповідачка також суду не надала. Позивачем до позовної заяви надано саме витяг договору факторингу та реєстр боржників за кредитним договором, оскільки реєстр боржників по кредитному договорі містить інформацію щодо заборгованості інших фізичних осіб, що є персональними даними та не підлягають розголошенню відповідно до законодавства. Водночас позивач разом з позовною заявою надав суду належним чином завірені копії документів, що свідчать про належні правові підстави для переходу права вимоги до відповідачки.

Представник позивача ОСОБА_2 у судове засідання не прибула, однак звертаючись до суду з позовом просила провести розгляд справи без її участі.

Відповідачка у судове засідання повторно не прибула, однак 06.07.2026 подала на адресу суду заяву про розгляд справи без її участі.

Заяви, клопотання учасників справи.

19.02.2026 від ОСОБА_1 на адресу суду надійшла заява про перегляд заочного рішення суду.

19.02.2026 від ОСОБА_1 на адресу суду надійшла заява про поновлення процесуальних строків.

19.02.2026, 11.03.2026, 03.06.2026 від ОСОБА_1 на адресу суду надійшло клопотання про витребування доказів.

27.02.2026, 11.03.2026 від ОСОБА_1 на адресу суду надійшла заява про дистанційне ознайомлення з матеріалами справи.

27.02.2026 від представника позивача надійшло заперечення на клопотання про перегляд заочного рішення суду.

28.05.2026 від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків.

28.05.2026, 04.06.2026 від представника позивача надійшло клопотання про витребування доказів у справі.

03.06.2026 від ОСОБА_1 на адресу суду надійшло заперечення на клопотання представника позивача про витребування доказів.

04.06.2026 від ОСОБА_1 на адресу суду надійшла заява про зменшення розміру процентів та відмову у стягненні надмірно нарахованих процентів.

25.06.2026, 06.07.2026 від ОСОБА_1 на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без її участі.

23.07.2026 від представника ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» надійшла заява щодо витребування доказів.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 30.03.2025 скасовано заочне рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 06.01.2026, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 04.05.2026 вирішено судове засідання проводити без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу та відкладено розгляд справи.

Ухвалою суду від 04.05.2026 вирішено клопотання про витребування доказів задовольнити частково та витребувати докази у ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів»».

Ухвалою суду від 09.06.2026 вирішено судове засідання проводити без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу та відкладено розгляд справи.

Ухвалою суду від 09.06.2026 відмовлено відповідачці у задоволенні клопотання про витребування доказів.

Ухвалою суду від 09.06.2026 витребувано докази у ТОВ «Аванс Кредит».

Ухвалою суду від 09.06.2026 витребувано докази у ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів».

Ухвалою суду від 09.06.2026 витребувано докази у АТ КБ «Приват Банк».

Ухвалою суду від 03.07.2026 вирішено судове засідання проводити без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу та відкладено розгляд справи.

Ухвалою суду від 03.07.2026 витребувано докази у АТ КБ «Приват Банк».

З`ясувавши обставини, на які представник позивача посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, заперечення щодо позову відповідачки, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, суд доходить такого висновку.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи 04.03.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 79447578, згідно якого позичальнику надано у власність грошові кошти в сумі 9500,00 грн. на погоджений умовами договору строк, а саме 30 днів, для задоволення власних потреб, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики. Денна процентна ставка (базова)/день 2,5 %, фіксована. Процентна ставка за понадстрокове користування позикою за день, 2,70%. Орієнтовна реальна річна процентна ставка, 114432,08%. Дата повернення позики (останній день) 02.04.2024. Проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики, виходячи із строку фактичного користування позикою та до повного погашення заборгованості за договором, проте не довше 90 календарних днів після спливу первісного строку користування позикою, визначеного договором/додатковими угодами, за які нараховуються проценти за базовою процентною ставкою, що визначена п.п.2.3 п. 2 договору. Договір підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором позичальника 66685.

Відповідно до Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 укладеного між ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» та ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів», у відповідності до умов якого ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказані у реєстрі боржників.

Відповідно до додаткової угоди № 2 від 28.07.2021 до Договору Факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 укладеної між ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» сторони дійшли згоди викласти текст договору у новій редакції.

Відповідно до додаткової угоди № 7 від 13.06.2022 до Договору Факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 укладеної між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» сторони дійшли згоди викласти текст договору у новій редакції.

Відповідно до додаткової угоди № 31 від 19.07.2024 до Договору Факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 укладеної між ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» сторони дійшли згоди викласти текст договору у новій редакції.

Згідно акту прийому-передачі Реєстру боржників № 27 від 19.07.2024 за Договором факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передав, а ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» прийняв реєстр боржників № 27 від 19.07.2024 кількістю 4963, з урахуванням пункту 1.2 Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» переходять права вимоги заборгованості від боржників і ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей. Загальна сума заборгованості складає 93 666 951,97 грн.

Відповідно до платіжної інструкції № 374 від 26.07.2024, ТОВ «ФК «ЄАПБ» переказав ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» суму у розмірі 3 295 279,05 грн. за відступлення права вимоги згідно Додаткової угоди №31 від 19.07.2024 до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.21.

Відповідно до витягу з реєстру боржників № 27 від 19.07.2024 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики № 79447578 від 04.03.2024 в сумі 38 000,00 грн., з яких: 9 500,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 28 500,00 грн. заборгованість за відсотками.

Відповідно до платіжного доручення від 18.07.2025, платник ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» переказав кошти ОСОБА_1 у розмірі 9 500,00 грн. Загальна заборгованість станом на 19.07.2024 становить 38 000,00 грн.

30.11.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів у кредит № 8715667, згідно якого позичальнику передано у власність грошові кошти, в сумі 4000,00 грн. на погоджений умовами договору строк, а саме 30 днів, для задоволення власних потреб, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики. Процентна ставка/день 0,01 %, фіксована. Комісія за надання кредиту 29.71% від суми наданого кредиту. Комісія за надання кредиту 29,71 % від суми наданого кредиту, що становить 1188,40 грн. Дата повернення кредиту (останній день) 29.12.2024. Договір підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором позичальника 212730.

Відповідно до Договору факторингу №27/03/25 від 27.03.2025 укладеного між ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» та ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів», у відповідності до умов якого ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказані у реєстрі боржників.

Відповідно до додаткової угоди № 2 від 23.04.2025 до Договору Факторингу №27/03/25 від 27.03.2025 укладеної між ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» сторони дійшли згоди викласти текст договору у новій редакції.

Згідно акту прийому-передачі Реєстру боржників № 3 від 23.04.2025 за Договором факторингу № 27/03/25 від 27.03.2025 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передав, а ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» прийняв реєстр боржників № 3 від 23.04.2025 кількістю 4019, з урахуванням пункту 1.2 Договору факторингу № 27/03/25 від 27.03.2025, від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» переходять права вимоги заборгованості від боржників і ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей. Загальна сума заборгованості складає 42 739 486,92 грн.

Відповідно до платіжної інструкції № 5 від 29.04.2025, ТОВ «ФК «ЄАПБ» переказав ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» суму у розмірі 2 719 279,85 грн. за відступлення права вимоги згідно Додаткової угоди №2 від 23.04.2025 до Договору факторингу № 27/03/25 від 27.03.2025.

Відповідно до витягу з реєстру боржників № 3 від 23.04.2025 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 8715667 від 30.11.2024 в сумі 13 200,00 грн., з яких: 4 000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 11,60 грн. заборгованість за відсотками; 8 000,00 грн. сума заборгованості за пенею; 1 188,40 грн. комісія за надання позики.

Згідно розрахунку заборгованості за договором № 8715667 від 30.11.2024 за період з 23.04.2025 по 31.07.2025 загальна сума заборгованості ОСОБА_1 складає 13200 грн.

21.01.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 31914-01/2024, згідно якого клієнту передано у кредит в розмірі 8000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності. Кредит надавався строком на 120 днів. Дата надання кредиту 21.01.2024. Наданий кредит клієнт зобов`язаний погасити в останній день строку кредитування. Дата погашення кредиту 19.05.2024. Процентна ставка становить 2,50% в день. Кредит надавався клієнту в безготівковій формі національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № 4731-21хх-хххх-4297 протягом одного робочого дня. Договір підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором позичальника W2940.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачка ознайомилася з додатком № 1 до договору про надання фінансового кредиту № 31914-01/2024 та паспортом споживчого кредиту, що підтверджується його електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до листа № 3466_250130191744 від 30-01-2025, платник ТОВ «Універсальні платіжні рішення», номер транзакції в системі iPay.ua - 334124597 перерахував кошти на платіжну картку клієнта НОМЕР_1 в сумі 8000,00 грн., згідно договору на переказ коштів ФК-П-2022/01-1 від 2022-01-12.

Відповідно до Договору факторингу №24052024 від 24.05.2024 укладеного між ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» та ТОВ «Аванс Кредит», у відповідності до умов якого ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Аванс Кредит» за плату, а ТОВ «Аванс Кредит» відступити ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» права грошової вимоги.

Згідно акту прийому-передачі Реєстру боржників за Договором факторингу № 24052024 від 24.05.2024 ТОВ «Аванс Кредит» передав, а ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» прийняв реєстр боржників кількістю 10936, з урахуванням пункту 1.2 Договору факторингу № 24052024 від 24.05.2024 року, від ТОВ «Аванс Кредит» до ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» переходять права вимоги заборгованості від боржників і ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей. Загальна сума заборгованості складає 187 713 537,70 грн.

Відповідно до платіжної інструкції № 21383 від 30.05.2024, ТОВ «ФК «ЄАПБ» переказав ТОВ «Аванс Кредит» суму у розмірі 6 971 277,86 грн. за відступлення права вимоги згідно Договору факторингу № 24052024 від 24.05.2024.

Відповідно до витягу з реєстру боржників від 24.05.2024 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 31914-01/2024 в сумі 31 000,00 грн., з яких: 8 000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 23 000,00 грн. заборгованість за відсотками.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 31914-01/2024 від 2024-01-21 загальна сума заборгованості ОСОБА_1 складає 31000 грн., з яких: сума заборгованості за кредитом 8000 грн.; сума заборгованості за відсотками - 23000грн.

24.02.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Інвеструм» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №39393-02/2023, згідно якого клієнту надано фінансовий кредит в розмірі 6300,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності. Кредит надавався строком на 25 днів, тобто до 20.03.2023. Дата надання кредиту 24.02.2023. За користування кредитом клієнт сплачує товаристу 912.5% річних від суми кредиту в розрахунку 2.50% на добу. Кредит надавався без забезпечення у вигляді застави. Договір підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором позичальника W990.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачка ознайомилася з додатком № 1 до договору про надання фінансового кредиту № 39393-02/2023 та паспортом споживчого кредиту, що підтверджується його електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Згідно додаткових угод долучених до матеріалів справи сторони дійшли згоди викласти текст договору у новій редакції.

Відповідно до Договору факторингу №3072023 від 03.07.2023 укладеного між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «Інвеструм», у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Інвеструм» передав ТОВ «Стар Файненс Груп», ТОВ «Стар Файненс Груп» прийняв і зобов`язується оплатити ТОВ «ФК «Інвеструм» права вимоги за грошовими зобов`язаннями у загальному розмірі: 320 904 260,80 грн., що виникли у клієнта за кредитними договорами, укладеними між боржниками.

Відповідно до акту приймання-передачі письмового та електронного реєстру боржників від 03.07.2023 до Договору факторингу № 3072023 від 03.07.2023 сторони дійшли згоди викласти текст договору у новій редакції.

Відповідно до Договору факторингу №3072023 від 03.07.2023 укладеного між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «Інвеструм», у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Інвеструм» передав ТОВ «Стар Файненс Груп», ТОВ «Стар Файненс Груп» прийняв і зобов`язується оплатити ТОВ «ФК «Інвеструм» права вимоги за грошовими зобов`язаннями у загальному розмірі: 320 904 260,80 грн., що виникли у клієнта за кредитними договорами, укладеними між боржниками.

Відповідно до Договору факторингу № 27122023-2 від 27.12.2023 укладеного між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «Стар Файненс Груп», у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Стар Файненс Груп» за плату, а ТОВ «Стар Файненс Груп» відступити ТОВ «ФК «ЄАПБ» право грошової вимоги.

Згідно акту прийому-передачі Реєстру боржників за Договором факторингу № 27122023-2 від 27.12.2023 ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» передав, а ТОВ «Стар Файненс Груп» прийняв реєстр боржників кількістю 5038, з урахуванням пункту 1.2 Договору факторингу № 27122023-2 від 27.12.2023, від ТОВ «Стар Файненс Груп» до ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» переходять права вимоги заборгованості від боржників і ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей. Загальна сума заборгованості складає 82 476 688,01 грн.

Відповідно до платіжної інструкції № 20650 від 28.12.2023, ТОВ «ФК «ЄАПБ» переказав ТОВ «Стар Файненс Груп» суму у розмірі 1 709 122,68 грн. за відступлення права вимоги за Договору факторингу № 27122023-2 від 27.12.2023.

Відповідно до витягу з реєстру боржників від 27.12.2023 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 39393-02/2023 в сумі 8 405,54 грн., з яких: 5 722,83 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 2 682,71 грн. заборгованість за відсотками.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 39393-02/2023 від 24.02.2023 за період з 27.12.2023 по 31.07.2025 загальна сума заборгованості ОСОБА_1 станом на 31.07.2025 складає 8405,54 грн.

На підтвердження заборгованості за кредитними договорами представником позивача також долучені наступні документи, отримані в первісного кредитора.

Згідно довідки ТОВ «Фінансова Компанія «Фінекспрес»» за вих. №КД-000122184/ТНП від 20.02.2026, товариство підтвердило прийняття до виконання платіжної інструкції ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та переказ на рахунок Штангрет С. НОМЕР_1 коштів у сумі 4000, 00 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 8715667 від 30.11.2024 сума заборгованості ОСОБА_1 складає 13200,00 грн.

Як вбачається із платіжної інструкції АТ «ТАСКОМБАНК» від 04.03.2024, на рахунок НОМЕР_2 перераховано кошти у розмірі 9500,00 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 79447578 від 04.03.2024 сума заборгованості ОСОБА_1 складає 28500,00 грн. Розрахунок заборгованості проведено за період з 04.03.2024 по 01.07.2024, за процентною ставкою 2,5%.

Згідно довідки ТОВ «Універсальні платіжні рішення» за вих. №34466-250130191744 від 30.01.2025, товариство підтвердило переказ 21.01.2024 на рахунок НОМЕР_1 коштів у сумі 8000, 00 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 31914-01/2024 від 21.01.2024 сума заборгованості ОСОБА_1 складає за кредитом 8000,00 грн., за відсотками 23000,00. Розрахунок заборгованості проведено за період з 21.01.2024 по 24.05.2024.

Згідно довідки ТОВ «Універсальні платіжні рішення» за вих. №2919-260224155827 від 24.02.2026, товариство підтвердило переказ 24.02.2023 на рахунок НОМЕР_1 коштів у сумі 6300, 00 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 39393-02/2023 від 24.02.2023 сума заборгованості ОСОБА_1 складає за кредитом 27881,20 грн. Розрахунок заборгованості проведено за період з 24.02.2023 по 27.12.2023.

Згідно інформації АТ КБ «Приват Банк» за вих. № 20.01.0.0.0/7-260616/118972-БТ від 18.06.2026, на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ). По рахунках № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) було зарахування коштів на суму 4000,00 грн. 30.11.2024; 9500,00 грн. 04.03.2024; 8000,00 грн. 21.01.2024; 6300, 00 грн. 24.02.2023.

20.07.2026 та 21.07.2026 на адресу суду від АТ КБ «Приват Банк» надійшла інформація стосовно ОСОБА_1 , зокрема виписки по рахунку № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) за періоди 30.11.2024, 04.03.2024, 21.01.2024, 24.02.2023 про зарахування коштів на суму 4000,00 грн. 30.11.2024; 9500,00 грн. 04.03.2024; 8000,00 грн. 21.01.2024; 6300, 00 грн. 24.02.2023.

Релевантні норми і джерела права, застосовані судом при ухваленні рішення.

Встановлені судом цивільні правовідносини щодо порушення боржником грошового зобов`язання й застосування кредитором відповідних наслідків цього, у тому числі й за кредитними договорами, регулюються Конституцією України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року й протоколами до неї, Цивільним кодексом України (надалі - ЦК України), Законами України «Про електронну комерцію», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», «Про захист прав споживачів», «Про споживче кредитування», іншими актами цивільного законодавства.

Так, згідно положень ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

За змістом ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, з-поміж іншого, договори та інші правочини.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених у ст. 11 цього Кодексу.

Своєю чергою, системний аналіз статей 524-526, 533-535 ЦК України дає підстави стверджувати про те, що грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Порушенням зобов`язання, як встановлено у ч. 1 ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона-підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Згідно ч. 1 ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. За змістом ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

В силу ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

За змістом ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються у договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Щодо укладення договору в електронній формі.

Відповідно до пункту 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор, відповідно до пункту 12 ч. 1 ст. 3 цього Закону, це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до частин 3, 4, 6 ст. 11 цього Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону, у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Щодо цесії (переходу права вимоги, факторингу).

Відповідно до пункту 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні (ч. 2 ст. 517 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Одним із випадків відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Визначення факторингу міститься у ст. 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність», у якій зазначено, що факторинг - це придбання права вимоги на виконання зобов`язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог і прийом платежів. Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Пунктом 1 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06.02.2014 року № 352 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03.04.2009 року № 231» до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів - суб`єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступлення права грошової вимоги, у тому числі, права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі, шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.

За змістом ст. 1079 ЦК України, сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції. Відмежування вказаного договору від інших подібних договорів, зокрема договору про відступлення права вимоги, визначає необхідність застосування спеціальних вимог законодавства, в тому числі відносно осіб, які можуть виступати фактором. Відступлення права вимоги за своєю суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Таким чином, укладаючи відповідний договір факторингу, сторони у договорі визначають конкретний перелік зобов`язань, право на вимоги яких переходять до нового кредитора. З метою визначення переліку таких зобов`язань сторони складають та погоджують відповідний реєстр, який є документальним підтвердженням переходу права вимоги за відчужуваними договорами.

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Судом встановлено, що 04.03.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 79447578, згідно якого позичальнику надано у власність грошові кошти в сумі 9500,00 грн. на погоджений умовами договору строк, а саме 30 днів, для задоволення власних потреб, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики. Денна процентна ставка (базова)/день 2,5 %, фіксована. Процентна ставка за понадстрокове користування позикою за день, 2,70%. Орієнтовна реальна річна процентна ставка, 114432,08%. Дата повернення позики (останній день) 02.04.2024. Проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики, виходячи із строку фактичного користування позикою та до повного погашення заборгованості за договором, проте не довше 90 календарних днів після спливу первісного строку користування позикою, визначеного договором/додатковими угодами, за які нараховуються проценти за базовою процентною ставкою, що визначена п.п.2.3 п. 2 договору. Договір підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором позичальника 66685.

30.11.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів у кредит № 8715667, згідно якого позичальнику передано у власність грошові кошти, в сумі 4000,00 грн. на погоджений умовами договору строк, а саме 30 днів, для задоволення власних потреб, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики. Процентна ставка/день 0,01 %, фіксована. Комісія за надання кредиту 29.71% від суми наданого кредиту. Комісія за надання кредиту 29,71 % від суми наданого кредиту, що становить 1188,40 грн. Дата повернення кредиту (останній день) 29.12.2024. Договір підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором позичальника 212730.

21.01.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 31914-01/2024, згідно якого клієнту передано у кредит в розмірі 8000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності. Кредит надавався строком на 120 днів. Дата надання кредиту 21.01.2024. Наданий кредит клієнт зобов`язаний погасити в останній день строку кредитування. Дата погашення кредиту 19.05.2024. Процентна ставка становить 2,50% в день. Кредит надавався клієнту в безготівковій формі національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № 4731-21хх-хххх-4297 протягом одного робочого дня. Договір підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором позичальника W2940.

24.02.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Інвеструм»» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №39393-02/2023, згідно якого клієнту надано фінансовий кредит в розмірі 6300,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності. Кредит надавався строком на 25 днів, тобто до 20.03.2023. Дата надання кредиту 24.02.2023. За користування кредитом клієнт сплачує товаристу 912.5% річних від суми кредиту в розрахунку 2.50% на добу. Кредит надавався без забезпечення у вигляді застави. Договір підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором позичальника W990.

Суд звертає увагу, що договори були укладені в електронній формі, яка відповідно до ст. 207 ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію» прирівнюється до письмової форми.

Щодо укладення договорів в електронній формі та заперечення відповідачки щодо такого укладення суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».

Якщо автором створюються ідентичні за документарною інформацією та реквізитами електронний документ та документ на папері, кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу. Оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред`явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії. Електронна копія електронного документа засвідчується у порядку, встановленому законом. Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством.

У частинах першій та другій статті 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

У пункті 1 частини першої статті 1 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» зазначено, що автентифікація - це електронний процес, що дає змогу підтвердити електронну ідентифікацію фізичної, юридичної особи, інформаційної або інформаційно-комунікаційної системи та/або походження та цілісність електронних даних.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Водночас згідно з пунктом 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

За своїм змістом такий підпис є пін-кодом - алфавітно-цифровою послідовністю, яку отримує особа, що авторизувалася в інформаційно- телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції.

Підпис одноразовим ідентифікатором - це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. Після отримання ця комбінація має бути введена особою в спеціальне поле на веб-сторінці, і фактично її введення прирівнюється до підписання договору з боку авторизованої особи.

Загалом підпис одноразовим ідентифікатором є одним із видів електронних підписів. У свою чергу, поняття «електронний підпис» визначається в чинному Законі України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги (станом на момент укладення спірного договору Закон мав назву «Про електронні довірчі послуги»). Електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис (пункт 12 частини першої статті 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» (у редакції закону, чинного станом на момент укладення спірного договору) та пункт 15 частини першої статті 1 чинного Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги»).

Отже, загалом електронний підпис не обов`язково має бути нанесений чи інакше вбудований у документ, який ним підписується, достатньо того, щоб він будь-яким способом додавався до підписуваного електронного документа або принаймні логічно з ним пов`язувався.

Згідно із ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Суд звертає увагу, що введення одноразового персонального ідентифікатора і є вчиненням дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, а саме - акцептом в розумінні ч. 3 п. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту) вказується особа, яка створила замовлення.

Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом, наприклад, у постановах від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20), від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20 (провадження № 61-18967св20), які, відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України, суд ураховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.

Висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20.

Суд звертає увагу, що без введення позичальником відповідних даних, здійснення його верифікації, передання ним та отримання товариством персональних даних від позивача з метою укладення договору, а також без отримання листа на адресу електронної пошти чи смс-повідомлення та здійснення позичальником входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету, таке укладення кредитного договору є неможливим.

Щодо твердження відповідачки про те, що не надано доказів укладення договорів саме нею, суд звертає увагу на наступне.

Слід зазначити, що кредитні договори підписувались електронним підписом одноразовим ідентифікатором, зокрема:

- договір №79447578 від 04.03.2024 укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором 66685;

- договір № 8715667 від 30.11.2024 укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором 212730;

- договір № 31914-01/2024 від 21.01.2024 укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс кредит» та ОСОБА_1 підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором W 2940;

- договір №39393-02/2023 від 24.02.2023 укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвеструм» та ОСОБА_1 підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором W 990.

Слід зазначити, що у вищенаведених кредитних договорах зазначено анкетні дані ОСОБА_1 , паспортні дані, адреса проживання, номер телефону та рахунок на який перераховувались кошти, відповідно в суду відсутні сумніви в тому, що саме нею були такі укладено з ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів», ТОВ«Аванс кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм».

Суд звертає увагу, що доказів того, що персональні дані відповідачки (копія паспорта громадянина України, РНОКПП, реквізити банківської картки, на яку кредиторами здійснено перерахування позичених грошових коштів, номер телефону), були використані неправомірно для укладення кредитного договору від її імені, до суду не надано.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 зазначено, що ст. 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

У ст. 629 ЦК України закріплено один із фундаментів, на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати (постанова Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17).

Якщо договір позики укладений у письмовій формі, то факт передачі грошових коштів може бути спростований у разі оспорення договору позики (постанова Верховного Суду від 5 жовтня 2022 року у справі № 463/9914/20).

Разом з тим, заперечуючи факт отримання коштів за договором, відповідачка зазначений договір у судовому порядку не оспорювала. Докази протилежного в матеріалах справи відсутні, стороною відповідачки до суду не надані.

Відповідачка не спростувала того, що вона отримала кошти за кредитним договором, а лише посилається на недоведеність таких фактів позивачем.

Суд звертає увагу також на те, що до предмета доказування належить сукупність юридичних фактів матеріально-правового характеру, з якими закон пов`язує виникнення, зміну й припинення правовідносин між сторонами та на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Таким чином, у процесуальному та матеріальному законодавстві передбачено обов`язок доказування, який слід розуміти як закріплену міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах. Цей склад фактів визначається нормою права, що регулює спірні правовідносини.

Відповідно, звертаючись із позовом на захист свого порушеного права в зобов`язальних правовідносинах, позивач повинен довести належними, допустимими та достовірними доказами підстави виникнення в боржника обов`язку та зміст цього обов`язку згідно з нормами права, що регулюють спірні правовідносини.

У свою чергу процесуальні обов`язки відповідача полягають також у здійснені ним активних процесуальних дій, наведенні доводів та наданні доказів, що спростовують існування цивільного права позивача як кредитора у зобов`язанні. Тож виходячи з принципу змагальності сторін у процесі на позивача за загальним правилом розподілу тягаря доказування не може бути покладено обов`язок доведення обставин, за які відповідає боржник.

Суд звертає увагу, що відповідачка не надала жодного доказу, який би спростовував доводи позивача про те, що вона отримувала кошти за кредитним договором.

Слід зазначити, що згідно інформації АТ КБ «Приват Банк» за вих. № 20.01.0.0.0/7-260616/118972-БТ від 18.06.2026, на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ). По рахунках № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) було зарахування коштів на суму 4000,00 грн. 30.11.2024; 9500,00 грн. 04.03.2024; 8000,00 грн. 21.01.2024; 6300, 00 грн. 24.02.2023.

Окрім цього, 20.07.2026 та 21.07.2026 на адресу суду від АТ КБ «Приват Банк» надійшла інформація стосовно ОСОБА_1 , зокрема виписки по рахунку № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) за періоди 30.11.2024, 04.03.2024, 21.01.2024, 24.02.2023 про зарахування коштів на суму 4000,00 грн. 30.11.2024; 9500,00 грн. 04.03.2024; 8000,00 грн. 21.01.2024; 6300, 00 грн. 24.02.2023.

ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» на підтвердження укладених договорів надало Лог-файл покрокового порядку укладення

електронного договору від 04.03.2024 №79447578, між ОСОБА_1 та ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів».

Відповідно суд приходить до висновку, що кредитні договори укладались саме відповідачкою, докази протилежного в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження.

Суд встановив, що на момент укладення кредитних договорів відповідачка не зверталась до кредитодавця із заявою про надання роз`яснень незрозумілих їй умов договору, або за додатковою інформацією щодо умов кредитування, а також з пропозицією про внесення будь-яких змін до запропонованих редакцій договору, тим самим фактично погодилась із всіма умовами такого договору, в тому числі і з тими, що визначають підстави сплати процентів та їх розмір. Більше того, відповідачка, ознайомившись з умовами кредитних договорів, мала реальну можливість відмовитися від укладення останніх, та на момент їх підписання вимог щодо незаконності умов договорів не заявляла.

Твердження відповідачки про те, що позивач не надав належного оригіналу електронного доказу підписання, не довів факту отримання коштів саме відповідачкою не заслуговують на увагу та спростовуються доказами, що містяться в матеріалах справи.

Суд приходить до висновку, що між сторонами укладені електронні кредитні договори та за картковим рахунком платіжної картки № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 , який вона вказала укладаючи такі договори було зараховані кошти, відповідно такі правочини створюють презумпцію їх правомірності, у зв`язку з чим кредитні договори є обов`язковим для виконання, а зобов`язання за ним мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договорів, натомість заборгованість у встановленому порядку та сумі не погашено.

Окрім цього суд звертає увагу, що ОСОБА_1 на спростування належності банківської карти або рахунку на який було перераховано кредитні кошти не надала жодного доказу, хоча вона безпосередньо має доступ до свого рахунку, і в підтвердження чи спростування надходження коштів від кредитора на виконання укладених договорів мала можливість представити суду виписку по рахунку.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 (провадження № 12-1гс21) зазначено, що відповідно до глави 73 ЦК України правова природа факторингу полягає у наданні фактором (посередником) платної фінансової послуги клієнту. Зміст цієї послуги полягає у наданні (фінансуванні) фактором грошових коштів клієнту за плату. При цьому клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до боржника. Клієнт може зобов`язатись відступити факторові свою грошову вимогу до боржника в рахунок виконання свого зобов`язання з повернення отриманих коштів та здійснення оплати за надану фінансову послугу. Або клієнт може зобов`язатись відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання свого зобов`язання перед фактором, яке в майбутньому буде виконане клієнтом шляхом сплати факторові коштів, у тому числі за надану фінансову послугу. Отже, договір факторингу має такі ознаки: 1) предметом договору є надання фінансової послуги за плату; 2) зобов`язання, в якому клієнтом відступається право вимоги, може бути тільки грошовим; 3) договір факторингу має передбачати не тільки повернення фінансування фактору, а й оплату клієнтом наданої фактором фінансової послуги; 4) договір факторингу укладається тільки в письмовій формі та має міститиви значені Законом № 2664-ІІІ умови; 5) мета договору полягає у наданні фактором та отриманні клієнтом фінансової послуги.

У постановах Верховного Суду від 02 листопада 2021 року №905/306/17, від 29 червня 2021 року у справі №753/20537/18, від 21липня 2021 року у справі №334/6972/17, від 27 вересня 2021 року у справі №5026/886/2012 викладено висновки, щ оналежним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належнооформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором,а також докази на підтвердження оплати за договором.

В постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 905/306/17 Верховним Судом зазначено, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належнооформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29.06.2021 року у справі №753/20537/18, від 21.07.2021 року у справі №334/6972/17, від 27.09.2021 року у справі №5026/886/2012 тощо).

Судом встановлено, що 14.06.2021 між ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» та ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» укладено договір факторингу №14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказані у реєстрі боржників.

03.07.2023 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «Інвеструм» укладено договір факторингу №3072023, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Інвеструм» передав ТОВ «Стар Файненс Груп», ТОВ «Стар Файненс Груп» прийняв і зобов`язується оплатити ТОВ «ФК «Інвеструм» права вимоги за грошовими зобов`язаннями у загальному розмірі: 320 904 260,80 грн., що виникли у клієнта за кредитними договорами, укладеними між боржниками.

27.12.2023 між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «Стар Файненс Груп» укладено договір факторингу № 27122023-2, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Стар Файненс Груп» за плату, а ТОВ «Стар Файненс Груп» відступити ТОВ «ФК «ЄАПБ» право грошової вимоги.

24.05.2024 між ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» та ТОВ «Аванс Кредит», укладено договір факторингу №24052024,у відповідності до умов якого ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Аванс Кредит» за плату, а ТОВ «Аванс Кредит» відступити ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» права грошової вимоги.

27.03.2025 між ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» та ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» укладено договір факторингу №27/03/25, у відповідності до умов якого ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказані у реєстрі боржників.

На підтвердження укладених договорів факторингу представником позивача також долучені акти прийому-передачі реєстру боржників, платіжні інструкції та витяги з реєстру боржників, які суд важає належними та допустими доказами на підтвердження укладених договорів факторингу.

Таким чином, ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» наділено правом грошової вимоги до відповідачки, а ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів», ТОВ «Аванс Кредит», ТОВ «Стар Файненс Груп», ТОВ «ФК «Інвеструм» втратили такі права.

Щодо твердження відповідачки про те, що їй не було надіслано повідомлення про відступлення права вимоги, суд звертає увагу, що неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора.

Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань.

Даний висновок викладено у постанові Верховного суду від 06 лютого 2018 року у справі № 278/1679/13-ц.

Щодо стягнення з відповідачки пені/неустойки за кредитним договором №8715667 у розмірі 8000 грн., суд зазначає наступне.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 №2120-ІХ, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні`у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено і триває по теперішній час.

Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов`язань.

Аналогічний правовий висновок, щодо аналізу п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, викладений у постанові Верховного Суду від12.06.2024 у справі№ 910/10901/23, який, відповідно до положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України, судом застосовується під час ухвалення судового рішення у подібній справі.

Згідно правового висновку, що викладений у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 706/68/23(провадження№ 61-8279св23), дія п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України розповсюджується на кредитний договір.

Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 року №183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст.625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Враховуючи вищенаведені обставини та норми Закону, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо стягнення процентів за кредитними договорами №79447578 та №31914-01/2024 суд звертає увагу на наступне.

22.11.2023 прийнятоЗакон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІX(набрав чинності 24.12.2023), яким внесено зміни до ч. 5ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування»(пп. 6 п. 5Розділу І Закону №3498-IX) та доповнено пунктом 17 розділIVПрикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування»(пп. 13 п. 5Розділу І Закону № 3498-ІX).

Закон України від 22.11.2023 №3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24.12.2023.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

При цьому, згідно п. 17 розділу IVПрикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинностіЗаконом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому, перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.

Відповідно до п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №3498-1X, дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

За положеннями частини 1 статті 1048 ЦК України упозивача, як кредитора є право на отримання від позичальника процентів, нарахування яких передбачено умовами укладеного між ними договору, але за розміром, що встановлений в п. 17 розділу IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», тобто: починаючи: з 24.12.2023 денна ставка має бути не більше 2,5%; з 22.04.2024 - денна ставка не більше 1,5%.

Відповідно проценти, які може планувати отримати кредитор від позичальника при належному виконанні ним умов договору протягом усього строку кредитування, нараховуються у розмірі, який враховуються при обчисленні, як реальної річної процентної ставки, так і денної процентної ставки, тобто розмір таких процентів за користування кредитом на день при належному виконання зобов`язань повинен не бути більшим, ніж максимальний розмір денної процентної ставки, встановлений у відповідному Законі.

Згідно розрахунку заборгованості за договором № 79447578 від 04.03.2024 сума заборгованості ОСОБА_1 складає 28500,00 грн. Розрахунок заборгованості проведено за період з 04.03.2024 по 01.07.2024, за процентною ставкою 2,5%.

Тобто, надаючи розрахунок боргу за договором та визначаючи заборгованість за процентами за користування кредитом, кредитор нарахував їх ОСОБА_1 , відповідно до умов договору, але з порушенням частини 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», так як розрахував їх за період 120 днів - з 04.03.2024 по 01.07.2024 по процентній ставці 2,5 %,

Частиною 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини 1 цієї статті, є нікчемним.

Між тим, умови кредитного договору № 79447578 від 04.03.2024, містять усі складові, що визначені у частині 1 статті 12 цього Закону, та не обмежують права позичальника, а отже не можуть бути визнані нікчемними.

Але при їх викладенні в частині визначення розміру процентної ставки за користування кредитними коштами її розмір не відповідає максимально визначеному розміру денної процентної ставки, встановленої у частині 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», тобто по факту є порушенням, а не обмеженням, прав позичальниці.

Таким чином проценти, які може планувати отримати кредитор від позичальника при належному виконанні ним умов договору протягом строку кредитування, нараховуються у розмірі, який враховуються при обчисленні, як реальної річної процентної ставки, так і денної процентної ставки, тобто розмір таких процентів за користування кредитом на день при належному виконання зобов`язань повинен не бути більшим, ніж максимальний розмір денної процентної ставки, встановлений у відповідному Законі.

Оскільки, кредитний договір № 79447578 укладено 04.03.2024, строк кредитування має становити до 02.07.2024, тобто 120 днів (строк дії договору 30 днів п. 2 договору та п. 4 договору проценти нараховуються не довше 90 днів після спливу первісного строку), а отже розмір процентної ставки, що визначена договором 2,50 % на день (за період з 04.03.2024 по 21.04.2024) відповідає вищевказаним положенням Закону та становить 11400, 00 грн. (9500*2,5:100*48).

Розмір денної процентної ставки протягом іншої частини періоду з 22.04.2024 до 02.07.2024 (72 днів) має становити не більше 1,5%, а тому за цей період повинно бути розраховано з такої денної процентної ставки та проценти становлять 10260,00 грн. (9500*1,5:100*72).

Таким чином, з урахуванням наведеного, сума процентів нарахованих за договором № 79447578 має становити 21660,00 грн.

Отже суд погоджується з розрахунком заборгованості, що наданий позивачем в частині тіла кредиту та відхиляє такий в частині нарахування процентів.

Окрім цього, відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 31914-01/2024 від 21.01.2024 сума заборгованості ОСОБА_1 складає за кредитом 8000,00 грн., за відсотками 23000,00. Розрахунок заборгованості проведено за період з 21.01.2024 по 24.05.2024.

Оскільки, кредитний договір № 31914-01/2024 укладено 21.01.2024 строком на 120 днів, відповідно строк кредитування має становити до 20.05.2024, а отже розмір процентної ставки, що визначена договором 2,50 % на день (за період з 21.01.2024 по 21.04.2024) відповідає Закону та становить 18200, 00 грн. (8000*2,5:100*91).

Розмір денної процентної ставки протягом іншої частини періоду з 22.04.2024 до 20.05.2024 (29 днів) має становити не більше 1,5%, а тому за цей період повинно бути розраховано з такої денної процентної ставки та проценти становлять 3480,00 грн. (8000*1,5:100*29).

Таким чином, з урахуванням наведеного, сума процентів нарахованих за договором № 31914-01/2024 від 21.01.2024 має становити 21680,00 грн.

Отже суд погоджується з розрахунком заборгованості, що наданий позивачем в частині тіла кредиту та відхиляє такий в частині нарахування процентів.

Щодо стягнення з відповідачки комісії за договором №8715667 від 30.11.2024.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження №61-4202сво22).

Таким чином, виходячи з аналізу вимог п. 4 ч. 1 ст. 1, ч. 2 ст. 8, ч. 1 ст. 1, ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», висновків Великої Палати Верховного Суду щодо застосування ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», які викладені у постанові від 13.07.2022 по справі № 496/3134/19 така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.

Отже, спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також витребувати суму несплаченої вищевказаної комісії від відповідача (в тому числі і в судовому порядку).

Включення до тексту кредитного договору умови про необхідність сплати відповідачкою комісії за надання кредиту, а також подальше витребування нарахованої комісії позивачем з відповідачки, суд вважає таким, що відповідає вимогам діючого законодавства.

Отже суд доходить висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідачки на користь позивача також і заборгованості за комісією, пов`язаної з наданням кредиту №8715667, у розмірі 1188 грн 40 коп., яка має одноразовий характер.

Позичальниця порушила умови кредитних договорів, належним чином не виконуючи взяті на себе зобов`язання, чим допустила заборгованість перед кредитодавцем за кредитним договором №79447578 в розмірі 31160,00 грн., з яких: 9500,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 21660,00 грн. сума заборгованості за відсотками; за кредитним договором № 8715667 в розмірі 5 200 грн., з яких: 4000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 11,60 грн. сума заборгованості за відсотками; 1188,40 комісія за надання кредиту; за кредитним договором № 31914-01/2024 в розмірі 29680,00 грн., з яких: 8000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 21680,00 грн. сума заборгованості за відсотками; за кредитним договором № 39393-02/2023 в розмірі 8405,54 грн., з яких: 5722,83 сума заборгованості за основною сумою боргу; 2682,71 грн. сума заборгованості за відсотками.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на які представниця позивача посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить висновку, що позов підлягає до задоволення частково.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже із відповідачки на користь позивача належить стягнути сплачений позивачем судовий збір, пропорційно задоволеним позовним вимогам, у розмірі в розмірі 2487,93 грн., із розрахунку 74445,54 * 3028 : 90605,54.

На підставі статей 207, 526, 626, 628, 638, 1048, 1049, 1054 ЦК України та керуючись статтями 10, 19, 81, 89, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 )на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, реквізити IBAN № НОМЕР_5 у АТ «ТАСкомбанк») суму заборгованості за договорами в розмірі 74445,54 грн.: за договором позики № 79447578 в розмірі 31160,00 грн., з яких: 9500,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 21660,00 грн. сума заборгованості за відсотками; за кредитним договором № 8715667 в розмірі 5200,00 грн., з яких: 4000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 11,60 грн. сума заборгованості за відсотками; 1188,40 грн. комісія за надання кредиту; за кредитним договором № 31914-01/2024 в розмірі 29680,00 грн., з яких: 8000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 21680,00 грн. сума заборгованості за відсотками; за кредитним договором № 39393-02/2023 в розмірі 8405,54 грн., з яких: 5722,83 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 2682,71 грн. сума заборгованості за відсотками та суму сплаченого судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам в розмірі 2487,93 грн., а всього 76933 (сімдесят шість тисяч дев`ятсот тридцять три) грн. 47 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя В. М. Бораковський