Постанова № 138625312, 24.07.2026, Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа №: 452/2546/26

Провадження № 3/452/1126/2026

П О С Т А Н О В А

Іменем України

24 липня 2026 року м.Самбір

Суддя Самбірського міськрайонного суду Львівської області Пташинський І.А, розглянувши матеріали, які надійшли з Самбірського районного відділу поліції у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, непрацюючого, проживаючого у АДРЕСА_1 ,

- за ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

11 травня 2026 року приблизно о 23 годині 43 хвилин, за адресою: м. Самбір по вул. Промислова, 5, Львівської області, ОСОБА_1 керував транспортним засобом автомобілем марки Ауді А4 д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушена вимова та порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду для визначення стану сп`яніння відмовився у встановленому законом порядку, повторно протягом року. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Крім цього, 12 травня 2026 року приблизно о 00 годині 22 хвилин, за адресою: м. Самбір по вул. Перемишльська, 50, Львівської області, ОСОБА_1 керував транспортним засобом автомобілем марки Ауді А4 д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушена вимова та порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду для визначення стану сп`яніння відмовився у встановленому законом порядку, повторно протягом року. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Постановою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 21 липня 2026 року справу №452/2547/26 про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 130 КУпАП об`єднано із справою №452/2546/26 про адміністративне правопорушення про притягнення до дміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 130 КУпАП в одне провадження та присвоєно № 452/2546/26.

ОСОБА_1 до суду не з`явився, клопотань про відкладення розгляду справи не надавав, своєчасно повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду, про що свідчить рекомендоване повідомлення.

Відповідно до протоколу серії ЕПР1 № 663712 від 12.05.2026 та ЕПР1 № 663698 від 12.05.2026 ОСОБА_1 був обізнаний про складання відносно нього зазначених протоколів про адміністративне правопорушення за ч.2ст. 130 КУпАП та про їх розгляд в суді, проте, жодних заходів з метою дізнатися про стан відомого йому судового провадження не вжив.

Згідно зіст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 рокусуди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Так, Європейській суд з прав людини в своєму рішенні по справі «Пономарев проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

З огляду на вказані положення рішення Європейського суду з прав людини та положень чинного законодавства, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно довимог Конституції України,ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»розгляд справ відбувається в судах відкрито, що гарантує особі, яка притягається до адміністративної відповідальності можливість своєчасно дізнатись про хід судового розгляду.

Отже, ОСОБА_1 , будучи обізнаним про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП, відносно нього відбудеться у Самбірському міськрайонному суді Львівської області (про що свідчить підпис в протоколі) знехтував своїми процесуальними правами та процесуальними обов`язками.

Таким чином, відсутність ОСОБА_1 під час розгляду справи в суді зумовлена саме його пасивною поведінкою, небажанням брати участь в судовому засіданні та розцінюється судом як дії, спрямовані на ухилення від передбаченої законом відповідальності.

За вказаних обставин суд вважає можливим розглянути справу, за відсутності особи, яка притягається до відповідальності, на підставі наявних матеріалів.

Частина друга статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вчинене повторно протягом року.

Пунктом 2.5 ПДРУкраїни передбачено, щоводій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення, доведена належними доказами, дослідженими в судовому засіданні, зокрема, підтверджується протоколами про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 663712 від 12.05.2026 та серії ЕПР1 № 663698 від 12.05.2026, що є самостійним доказом у справі, відеозаписами з нагрудної бодікамери поліцейського, постановою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 24.03.2026 року про притягнення ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, та іншими матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що ОСОБА_1 , будучи особою, яка протягом року була притягнена до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП, протягом року не виконав зазначені вимоги Правил дорожнього руху, таким чином його провина у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 130 КУпАП доведена в повному обсязі.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно зі ст. 17 КУпАП, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.

Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Отже, стягнення є засобом впливу на свідомість правопорушника і головна його мета виховання порушника, формування у нього законослухняної поведінки, у зв`язку із чим своєчасне застосування заходів стягнення за адміністративні правопорушення є засобом запобігання суспільно небезпечних діянь.

На виконання вимог ст.33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення, судом враховується характер вчинених правопорушень, які відноситься до грубих порушень ПДР України як такі, що безпосередньо впливають на безпеку дорожнього руху та її учасників; особу, що притягається до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Враховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, дані про особу, що притягається до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки без оплатного вилучення транспортного засобу.

Відповідно доп. 21 постанови Пленуму ВСУ від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати як додаткове покарання незалежно від того, що особу вже було позбавлено такого права в адміністративному порядку. Однак призначення цього покарання особі, яка взагалі не мала права керувати транспортними засобами, є неможливим.

В абзаці 3 пункту 28 вищевказаної постанови зазначено, що позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати тільки як основне адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених ч.3ст.121,ч.4 ст.122,ст.122-2,ч.3ст.123, статтями 124 і 130 КУпАП. Можливості накладати на винну особу таке стягнення як додаткове цей Кодекс не надає. Суди не вправі застосовувати його й тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.

Поряд із цим, ч. 3 ст. 30 КУпАП визначено, що якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбаченийчастиною другоюцієї статті.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 317-1 КУпАП, особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.

З долучених до матеріалів справи інформації, встановлено, що постановою Самбірського міськрайонного суду Львівської області у справі №452/852/26 від 24.03.2026, яка набрала законної сили 04.04.2026, ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Таким чином, невідбута частина зазначеного стягнення становить 8 місяців, які підлягають приєднанню за правилами ч. 3 ст. 30 КУпАП.

Згідно п. 12) ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, військовослужбовці у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку.

Враховуючи наведене, ОСОБА_1 слід звільнити від сплати судового збору.

Керуючись ст. ст., 40-1, ст.130, 283, 284 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення, відповідно до ч. 2 ст. 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки, без оплатного вилучення транспортного засобу, (отримувач коштів: ГУК Львів / Самбірська ТГ / 21081100, код отримувача (код ЄДРПОУ) - 38008294, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA 248999980313090106000013939, КБКД: 21081100, серія протоколу ЕПР1 № 663712 від 12.05.2026 року.

На підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП до стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, застосованого до ОСОБА_1 цією постановою, приєднати невідбуту частину стягнення за постановою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 24.03.2026 у справі №452/852/26 та призначити ОСОБА_1 остаточне стягнення у виді штрафу 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки 8 (вісім) місяців без оплатного вилучення транспортного засобу.

Встановити ОСОБА_1 строк для добровільної сплати визначеної суми штрафу - 15 днів з дня вручення йому копії цієї постанови.

У разі несплати штрафу правопорушником у встановлений строк стягнути з ОСОБА_1 в порядку примусового виконання цієї постанови в дохід держави подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Самбірський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після спливу строку, встановленого законом для її апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано; у разі подання апеляційної скарги постанова судді набирає законної сили після перегляду справи апеляційним судом.

Суддя