Постанова № 138624476, 30.07.2026, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/10420/25

Провадження № 3/635/403/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 року сел. Покотилівка

Суддя Харківського районного суду Харківської області Лук`яненко С.А., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Відділу поліції №3 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, щодо вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

23.11.2025 року о 11 годині 23 хвилин в м.Мерефа Харківського району Харківської області вул.Дніпровська, б.302, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Kia Sportage, д.н.з. НОМЕР_1 , із явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, почервоніння очей). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного засобу Алкотестер Драгер ARLH0157 та в медичному закладі КНП ХОР ОКНЛ відмовився під відеозапис нагрудної відеокамери працівника поліції, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України.

Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху - водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судові засідання не з`явився, про дату та час судового засідання повідомлявся своєчасно та належним чином. Причини неявки ОСОБА_1 до суду не відомі, будь-яких заяв або клопотань від нього на адресу суду не надходило.

12.06.2026 року від захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності адвоката Чикилевської О.В. надійшло клопотання про закриття провадження по справі в зв`язку з наступним. Як вбачається з відеофіксації адміністративного правопорушення, ОСОБА_1 зупинили працівники поліції на блокпосту, на цьому відеофіксації преривається і згодом поновлюється через декілька хвилин. Тобто з огляду на матеріали відеофіксації адміністративного правопорушення вбачаються суттєві порушення вимог Розділу ІІ Інструкції, затвердженої Наказом МВС № 1026, увімкнення нагрудної камери (бодікамери) має відбуватися з моменту початку виконання службових обов`язків або патрулювання, а відеозапис має вестися безперервно до повного завершення події. Так, адвокатом зазначено, що поліцейський повідомив водієві про наявність у нього ознак алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота та запропонував пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння у лікаря-нарколога, від якого ОСОБА_1 відмовився. Разом з тим, зазначена вимога не може ґрунтуватися лише на довільному бажанні поліцейського провести такий огляд. Якщо проведення такого огляду вимагалося працівниками поліції без видимих на те причин, при відсутності ознак сп`яніння, відмова від проходження медичного огляду, правових наслідків не породжує. Аналіз відеозапису, на якому зафіксовані поведінка та зовнішній вигляд водія ОСОБА_1 , свідчить про те, що ознаки алкогольного сп`яніння були удаваними, відтак вимога проходження медичного огляду носила неправомірний характер. Крім цього, захисник особи, що притягується до адміністративної відповідальності вказує, що після складення протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 сів в автомобіль і поїхав виконувати обов`язки військової служби, проте в той же час мав бути відсторонений працівниками поліції від керування транспортними засобами. Враховуючи все викладене, остання просить провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1ст.130 КУпАП закрити на підставі та п.1 ч. 1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

В судовому захсідання адвокат Чикилевська О.В. клопотання про закриття провадження по справі підтримала.

Вислухавши захисника, дослідивши матеріали справи, суддя дійшов наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Відповідно до вимог статей 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно вимог ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху України (далі ПДР України) передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За правилами ч.ч. 2,3 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Відповідно до вимог п.2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Пункт 3 Розділу І Інструкції визначає, що ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Положення п.1 та п.9 Розділу ІІ Інструкції визначають, що за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів. З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Відповідно до абз. 1 п. 4 Розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року №1395 огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а вразі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (п. 6 розділу Х із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ №808 від 05.11.2021).

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими доказами в їх сукупності, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №521356 від 23.11.2025 року, складеним уповноваженою особою, в якому викладені обставини вчиненого правопорушення, який підписаний ОСОБА_1 без зауважень;

- актом огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначено, що огляд не проводився;

- направленням на огляд водія ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 23.11.2025 року, з якого вбачається, що огляд не проводився;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 , в яких останній зазначив, що 23.11.2025 року його було зупинено працівниками поліції, напередодні цього дня 22.11.2025 він вживав алкоголь, внаслідок чого, останній мав запах алкоголю;

- довідкою існпектора САП Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції Загорулько І. від 25.11.2025 року, з якої вбачається, що згідно облікової бази «Інформаційний портал Національної поліціїУкраїни» підсистеми «Головний сервісний центр МВС України «Посвідчення водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами в органах МВС України серії НОМЕР_2 від 22.10.2013 року;

- фото-копією посвідчення водія на ім`я ОСОБА_1 ;

- відеозаписом на якому зафіксовано факт вчинення правопорушення.

Суд вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій ОСОБА_1 та визнання його винуватості, у зв`язку з чим суд вважає можливим прийняти вказані докази.

Доводи захисника Чикилевської О.В. про те, що на момент зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 не мав ознак алкогольного сп`яніння, а суд не бере до уваги, оскільки останньому інкримінується порушення вимог п. 2.5 ПДР України, тобто відмова особи, що керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

При цьому, суд звертає увагу, що згідно пункту 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Водій зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені Законом України «Про дорожній рух» і Правилами дорожнього руху, зокрема передбачений вказаним законом обов`язок виконувати розпорядження поліцейського, яке він дає на підставі цих Правил чи інших нормативних актів.

Одним із таких розпоряджень поліцейського, є вимога пройти саме медичний огляд з метою встановлення стану сп`яніння (п. 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 09.09.2021 у справі № 11-21сап21 (реєстраційний номер рішення 101473367)).

Тобто, вимога поліцейського адресована водію про проходження відповідного огляду на стан сп`яніння, є законною та очевидною вимогою, та подвійному тлумаченню не підлягає.

При цьому сам ОСОБА_1 зазначає в поясненнях, що від нього був легкий запах алкоголю, так як він напередодні вживав алкогольні напої, а тому у поліцейського були усі підстави для такого огляду.

Твердження захисника про те, що до матеріалів справи долучено відеозапис, на якому міститься різні фрагменти відеозапису із нагрудної камери працівника поліції, які мають певні проміжки часу, що, на думку сторони захисту, свідчить про те, що працівники поліції під час проведення відеозйомки процедури складання адміністративного матеріалу, порушили принцип безперервності її застосування, то суд вважає їх безпідставними, оскільки в даному випадку відеозапис не є єдиним доказом по справі, який оцінюється в сукупності з іншими доказами. Сумнівів щодо достовірності та допустимості відеозапису не викликає, оскільки на ньому відображено подію, що зафіксовано у протоколі про адміністративне правопорушення.

Щодо доводів захисника про невідсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, то суд зазначає наступне:

Статтями 260, 265-1 та 266 КУпАП (глава 20 Заходи забезпечення провадження у справах про адміністративне правопорушення), ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено імперативний обов`язок співробітників поліції тимчасово вилучати посвідчення водія, оскільки ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає накладення стягнення у вигляді позбавлення права керуванням транспортним засобом, та відстороняти від керування транспортними засобами осіб, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, з наступним оглядом особи на стан сп`яніння.

З аналізу ч. 1 ст. 266 КУпАП вбачається, що з метою усунення небезпеки, що виникає при знаходженні за кермом водія, щодо якого є підстави вважати, що він перебуває у стані сп`яніння, законодавством передбачена можливість відсторонення зазначених осіб від керування транспортними засобами. Відсторонення водіїв від керування транспортним засобом полягає у примусовому припиненні руху, звільнення транспортного засобу від особи, що ним керує, затримання посвідчення водія і здачі у разі необхідності транспортного засобу на платну стоянку або до відповідного органу, передача управління транспортного засобу іншій особі, яка має посвідчення водія.

З досліджених у судовому засіданні матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що водій був відсторонений від керування транспортним засобом, про що зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення, який підписаний ОСОБА_1 . При цьому, слід зазначити, що не вилучення транспортного засобу на платну стоянку або до відповідного органу, не передача управління транспортного засобу іншій особі, яка має посвідчення водія, не є підставою для закриття провадження у справі.

Отже, суд, оцінюючи кожен наведений доказ за своїм внутрішнім переконанням, вважає їх належними, допустимими та достовірними, а їх сукупність є достатньою для доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки останній, керуючи транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, на вимогу поліцейського, відмовився пройти в установленому порядку огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.

Належних та допустимих доказів на спростування вказаного факту суду надано не було.

Отже, дії ОСОБА_1 охоплюються складом адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Відповідно до ст. 23 Кодексу України про адміністративне правопорушення, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.

У відповідності до ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до довідки існпектора САП Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції Загорулько І. від 25.11.2025 року, вбачається, що згідно облікової бази «Інформаційний портал Національної поліціїУкраїни» підсистеми «Головний сервісний центр МВС України «Посвідчення водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами в органах МВС України серії НОМЕР_2 від 22.10.2013 року.

Суд, вважає необхідним та достатнім для виховання ОСОБА_1 та запобігання вчиненню особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, нових правопорушень накласти адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору, що стягується з правопорушника, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Доказів для звільнення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, від сплати судового збору матеріали справи не містять.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 23, 27, ч. 1 ст. 130, 251, 252, 268, 277, 280, 283, 287, 288, 289 КУпАП, Законом України "Про судовий збір", суддя

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч гривень) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Реквізити для сплати адміністративного штрафу:

Отримувач коштів - ГУК Харківськ обл/Харкiвобл/21081300

Код класифікації доходів бюджету - 21081300

Код за ЄДРПОУ - 37874947

Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)

Рахунок отримувача - UA168999980313020149000020001

Роз`яснити, що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.2 ст.308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, зазначений у постанові про стягнення штрафу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Реквізити для сплати судового збору:

ГУК у м. Києві/м.Київ/ 22030106

Код отримувача ( код за ЄДРПОУ) 37993783

Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001

Код класифікації доходів бюджету 22030106

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Харківський районний суд Харківської області протягом десяти днів з дня винесення такої постанови.

Строк звернення постанови суду до виконання протягом трьох місяців з дня набрання постановою законної сили.

Суддя С.А.Лук`яненко