Ухвала суду № 138624181, 28.07.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/15973/26

Провадження № 1-кс/643/6110/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.2026 м. Харків

Слідчий суддя Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника власників майна - адвоката ОСОБА_4 , власника майна ОСОБА_5 , власника майна ОСОБА_6 , власника майна ОСОБА_7 , власника майна ОСОБА_8 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в місті Харкові клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №22026220000000348, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.03.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України, -

встановив:

До слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова надійшло клопотання, в обґрунтування якого зазначено, що слідчим відділом УСБУ в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22026220000000348 від 11.03.2026, за підозрою ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України.

Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні здійснюється прокурорами відділу Харківської обласної прокуратури.

Досудовим розслідуванням встановлено, що громадянин України ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб з невстановленою у ході проведення досудового розслідування особою, здійснюють перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період шляхом організації фіктивного працевлаштування військовозобов`язаних чоловіків на підприємство критичної інфраструктури ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ІНДУСТРІЯ СТРОЙФАВОРИТ» (ЄДРПОУ 42502067), з подальшим їх незаконним бронюванням за вказаним підприємством для отримання останніми відстрочки від призову на військову службу в порядку п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», що у свою чергу надає можливість заброньованим особам уникнути призову до лав Збройних Сил України під час проведення мобілізації.

16.07.2026 ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України.

До вчинення вказаного кримінального правопорушення може бути причетний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є фіктивно працевлаштованим на ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ІНДУСТРІЯ СТРОЙФАВОРИТ» (ЄДРПОУ 42502067), та заброньованим за вказаним підприємством для отримання останніми відстрочки від призову на військову службу в порядку п. 1 ч. 1 ст. 23 «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», що у свою чергу надає можливість заброньованим особам уникнути призову до лав Збройних Сил України під час проведення мобілізації.

Так, 23.07.2026 в період часу з 07:33 по 10:09 на підставі ухвали слідчого судді Салтівського районного суду м. Харкова про дозвіл на обшук від 29.06.2026 проведено за місцем реєстрації ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами якого виявлено та вилучено:

1. Мобільний телефон марки Росо модель М2007 J2ОСG, IMEI: НОМЕР_1 , IMEI-2: НОМЕР_2 з сім-картою НОМЕР_3 , у чорному кольорі.

2. Предмети, зовні схожі на грошові кошти, у національній валюті гривня, у суммі 1.447.000 гривень (один мільйон чотириста сорок сім тисяч гривень), а також в іноземній валюті доллар США, у сумі 58.550 доларів США (п`ятдесят вісім тисяч п`ятсот п`ятдесят доларів США), а також в іноземній валюті євро, у сумі 1.350 євро (одна тисяча триста п`ятдесят євро).

Вилучені під час проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_5 речі та документи містять інформацію, яка має значення для розслідування вказаного кримінального провадження, можуть мати на собі слідову та (або) іншу інформацію, що має доказове значення або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження в сукупності з іншими доказами.

Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, а саме здійснення спілкування/координацію протиправних дій/надання вказівок, порад, а також усунення інших перешкод для досягнення єдинної злочиної мети між фігурантами провадження з використанням саме технічних пристроїв інформації (мобільних телефонів, планшетів, ноутбука та флеш-накопичувачів), що підтверджується матеріалами кримінального провадження, вилучення та дослідження вказаних речей є обгурнтовано необхідним для встановлення всіх обставин кримінального провадження.

Вказані предмети необхідні для проведення експертних досліджень з метою отримання відомостей, які мають значення для кримінального провадження.

Вилучені предмети, які за зовнішніми ознаками схожі на грошові кошти, могли бути отримані в ході здійснення протиправної діяльності. Здобуті на цей час відомості, що містяться в матеріалах кримінального провадження підтверджують дані про те, що грошові кошти могли бути отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення, в тому числі як отриманий дохід внаслідок фіктивного працевлаштування ОСОБА_5 на ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ІНДУСТРІЯ СТРОЙФАВОРИТ» (ЄДРПОУ 42502067), та могли використовуватися для досягнення злочинного завдання.

Разом з цим, слід зазначити, що дозвіл на вилучення саме вказаних речей, предметів та документів був передбачений у відповній ухвалі слідчого судді.

23.07.2026 постановою слідчого вказані предмети та речі визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

Прокурор зазначає, що речі, вилучені у ході вищезазначеного обшуку предмети являють собою матеріальні об`єкти, які зберегли на собі сліди вчинення злочину та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто вони відповідають критеріям ст. 98 КПК України та можуть свідчити про причетність вказаних осіб до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України, а також інших злочинів.

Встановлено, що речі, вилучені за місцем фактичного проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме мобільний телнфон належить ОСОБА_5 відповідно до його пояснень, наданих слідчому під час проведення обшуку.

Разом цим, відповідно пояснень ОСОБА_5 , предмети, звоні схожі на гроші належать ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 у невизначених частинах.

Прокурор зазначає, що на час досудового розслідування та судового провадження на вказані речі необхідно накласти арешт з метою збереження речових доказів та недопущення їх приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі.

Незастосування арешту може призвести до наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, зокрема псуванню, зникненню, знищенню, передачі, предметів які є речовими доказами, тобто зберегли на собі сліди вчинення злочину та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Прокурор у судовому засіданні виступив з промовою, у котрій навів аргументи, тотожні викладеним у клопотанні, клопотанні підтримав, просив задоволити.

Представник власників майна - адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні виступив з промовою, у якій заперечив проти задоволення клопотання. В обґрунтування своєї позиції просив долучити до матеріалів клопотання копії документів на підтвердження майнового стану своїх довірителів, а також копії медичних документів одного з власників. Зазначив, що майно, про арешт якого подане клопотання, в частині вилучених грошових коштів, належить в переважній частці батькам ОСОБА_10 , та являється їх пенсійними надходженнями та доходом від підприємницької діяльності, а також цивільній дружині ОСОБА_10 , яка офіційно працевлаштована. Також підкреслив, що вилучений мобільний телефон був переданий з паролем, що нівелює доцільність його тривалого утримання органом досудового розслідування.

Власники майна у судовому засіданні виступили з промовами, у яких підтримали позицію свого захисника та навели деталі фактичних обставин набуття ними грошових коштів та причини перебування їх майна за місцем проживання сина.

Слідчий суддя, заслухавши учасників, розглянувши клопотання про арешт майна, дослідивши додані до клопотання матеріали, вважає його таким, що підлягає задоволенню.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно положень п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, набуті кримінально протиправним шляхом.

Встановлено, що зазначене клопотання майно вилучено в ході проведення 23.07.2026 обшуку на підставі ухвали слідчого судді. У протоколі обшуку зазначено, що вилучено:

-мобільний телефон марки Росо модель М2007 J2ОСG, IMEI: НОМЕР_1 , IMEI-2: НОМЕР_2 з сім-картою НОМЕР_3 , у чорному кольорі.

- предмети, зовні схожі на грошові кошти, у національній валюті гривня, у суммі 1.447.000 гривень (один мільйон чотириста сорок сім тисяч гривень), а також в іноземній валюті доллар США, у сумі 58.550 доларів США (п`ятдесят вісім тисяч п`ятсот п`ятдесят доларів США), а також в іноземній валюті євро, у сумі 1.350 євро (одна тисяча триста п`ятдесят євро).

У подальшому постановою слідчого в ОВС 2-го відділення слідчого відділу Управління СБ України в Харківській області ОСОБА_11 від 23.07.2026 вилучені речі, а саме:

-мобільний телефон марки Росо модель М2007 J2ОСG, IMEI: НОМЕР_1 , IMEI-2: НОМЕР_2 з сім-картою НОМЕР_3 , у чорному кольорі.

- предмети, зовні схожі на грошові кошти, у національній валюті гривня, у суммі 1.447.000 гривень (один мільйон чотириста сорок сім тисяч гривень), а також в іноземній валюті доллар США, у сумі 58.550 доларів США (п`ятдесят вісім тисяч п`ятсот п`ятдесят доларів США), а також в іноземній валюті євро, у сумі 1.350 євро (одна тисяча триста п`ятдесят євро) - визнано речовими доказами.

Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Дане клопотання направлено до суду поштою 24.07.2026, тому строк для подачі клопотання прокурором дотримано.

Нормою ст. 2 КПК України врегламентовано, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Завдання кримінального провадження превалюють над будь-якими міркуваннями, припущеннями та неперевіреними відомостями.

Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться принцип недоторканості права власності, відповідно до якого позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом, а також принцип публічності, відповідно до якого прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

Нормою ч. 5 ст. 9 КПК України визначено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до положень статті 1 Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини, рішення від 25.03.1999 у справі "Іатрідіс проти Греції" (заява N 31107/96) в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним. Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля, рішення від 22.09.1994 у справі "Антріш проти Франції" (заява № 296-А, п. 42), рішення від 10.05.2007 у справі "Кушоглу проти Болгарії" (заява № 48191/99, пп. 49-62). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.

Як регламентує ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Обмеження права користування, володіння чи розпорядження власністю може бути лише обмежене Законом і має бути виправданим для кожного випадку окремо. Право власності є непорушним.

Відповідно до п.1 ч. 6 ст. 100 КПК України, речові докази, повертаються власнику (законному володільцю) або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження.

Порядок зберігання майна, на яке накладено арешт, врегульовано Інструкцією про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, відповідно до якої таке майно може зберігатися в тому числі у власника, якому роз`яснюється його відповідальність за зберігання прийнятого майна, про що у нього відбирається розписка.

Нормою ст. 23 КПК України встановлено, що суд досліджує докази безпосередньо. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом.

Слідчий суддя критично оцінює надану довідку про пенсійні надходження ОСОБА_7 , враховуючи її розлогий період (01.2015 06.2026), а також відсутність підтвердження наявності в особи паралельного доходу за вказаний період, що могло б дозволити припущення щодо можливості проведення заощадження із зазначених у довідці сум.

Щодо копії податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи підприємця за 2025 ФОП ОСОБА_6 то у цій позиція частині позиція суду теж критична. При цьому варто зазначити наступне. Податкова декларація платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця містить відомості про загальну суму отриманого доходу за звітний період, суму нарахованого єдиного податку. Таким чином, оборот ФОП включає всі кошти, отримані від контрагентів, незалежно від того, яка їх частина буде використана на: придбання товарів; оплату оренди; виплату заробітної плати; оплату комунальних послуг; сплату податків; інші витрати, необхідні для ведення підприємницької діяльності. Значна частина обороту ніколи не стає особистим доходом фізичної особи. Конституційний Суд України ще у рішенні від 13.05.1997 № 1-зп зазначав, що зміст правових термінів визначається цілями відповідного закону. Тому поняття «дохід» у Податковому кодексі не може автоматично переноситися на питання оцінки матеріального стану особи. Крім того, Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що для оцінки майнового стану має значення реальна платоспроможність особи, а не лише валовий обсяг коштів, які пройшли через її рахунки. Сам по собі великий оборот ФОП ще не свідчить про наявність у фізичної особи відповідного доходу чи вільних грошових коштів. Тому при оцінці матеріального стану особи доцільно враховувати фактичний прибуток від підприємницької діяльності; наявні витрати на здійснення діяльності; залишок коштів, яким особа може реально розпоряджатися; інше майно, заощадження та регулярні доходи.

Стороною обвинувачення доведено, що зазначене в клопотанні прокурора майно має значення для забезпечення даного кримінального провадження. У постанові про визнання майна речовим доказом зазначено, що вилучені предмети містять інформацію, яка має значення для розслідування вказаного кримінального провадження, можуть мати на собі слідову та (або) іншу інформацію, що має доказове значення або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин що встановлюються під час кримінального провадження в сукупності з іншими доказами. Вказані предмети необхідні для проведення експертних досліджень. Вилучені предмети, які за зовнішніми ознаками схожі на грошові кошти, могли бути отримані в ході здійснення протиправної діяльності, тобто працевлаштування з отриманням зарплати, без фактичного виконання при цьому трудової функції. Вилучені речі та документи відповідають критеріям ст. 98 КПК України та можуть містити відомості які можуть бути використані як доказ факту обставин вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, на виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України, сторона обвинувачення довела слідчому судді необхідність арешту цього майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.

На даний час підставність клопотання про арешт майна не спростовано, що в подальшому не унеможливлює ставити питання про скасування арешту майна в порядку, визначеному ст. 174 КПК України.

Застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідатиме належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження, не суперечитиме його загальним засадам.

Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 173 КПК України, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій серед низки іншого зазначає порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 22, 23, 131-132, 170-175, 309 КПК України, слідчий суддя -

постановив:

Клопотання задоволити.

Накласти арешт шляхом заборони права на відчуження, розпорядження та користування майном, вилученим 23.07.2026 в ході проведення обшуку у квартирі, котра належить на праві приватної власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у котрій останній зареєстрований та фактично проживає, за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

- мобільним телефоном марки Росо модель М2007 J2ОСG, IMEI: НОМЕР_1 , IMEI-2: НОМЕР_2 з сім-картою НОМЕР_3 , у чорному кольорі, власником якого є ОСОБА_5 ;

- предметами, зовні схожими на грошові кошти, власниками яких у невизначених частинах є ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , у національній валюті гривня у сумі 1 447 000 (один мільйон чотириста сорок сім тисяч) гривень 00 копійок;

- предметами, зовні схожими на гроші, власниками яких у невизначених частинах є ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , в іноземній валюті долар США у сумі 58 550 (п`ятдесят вісім тисяч п`ятсот п`ятдесят) доларів США;

- предметами, зовні схожими на гроші, власниками яких у невизначених частинах є ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , в іноземній валюті євро у сумі 1 350 (одна тисяча триста п`ятдесят) євро.

Зберігання майна, зазначеного у другому абзаці, визначити відповідно до «Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження», який затверджено постановою КМ України від 19.11.2012 № 1104, та «Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду», затвердженої наказом № 51/401/649/471/23/125 від 27.08.2010.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Роз`яснити, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а особою, яка не була присутньою під час проголошення ухвали в той самий строк з моменту отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали проголошено 30.07.2026 о 13:15.

Слідчий суддя ОСОБА_1