Рішення № 138624140, 30.07.2026, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

30 липня 2026 року

Справа № 642/2870/26

Провадження № 2/642/1481/26

РІШЕННЯ

Іменем України

30 липня 2026 року м. Харків

Холодногірський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Гримайло А.М.,

з участю секретаря судового засідання Антонян А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лісове проміння" в особі керівника - Лівади Олександра Геннадійовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

15.04.2026 представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Лісове проміння" (далі - ТОВ «Лісове проміння») адвокат Курило С.Л. звернувся до Холодногірського районного суду м. Харкова з позовною заявою про стягнення заборгованості, у якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 , заборгованість за надані послуги ПП «Лісове проміння» на рахунок правонаступника - ТОВ «Лісове проміння», у розмірі 41 685, 58 грн. за період з травня 2024 року по 31 жовтня 2025 року; стягнути з відповідача на користь правонаступника ТОВ «Лісове проміння» витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 10 000,00 грн., а також суму сплаченого судового збору у розмірі 2 396,16 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що ТОВ «Лісове проміння» є правонаступником Приватного підприємства «Лісове проміння» (далі ПП «Лісове проміння»), що підтверджується рішенням власників від 08.04.2025 та відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, відповідно до яких 17.11.2025 здійснено державну реєстрацію ТОВ «Лісове проміння» у результаті перетворення.

ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 . 01.07.2019 року між ПП «Лісове проміння» та обслуговуючим кооперативом «Житлово-Будівельний Кооператив «Орхідея-3»» було укладено договір № 4020, предметом якого є надання ПП «Лісове проміння» комплексу послуг та виконання робіт з належного утримання і ремонту спільного майна житлового комплексу за адресою: АДРЕСА_2 , надання експлуатаційних послуг власникам приміщень, а також здійснення іншої діяльності, спрямованої на забезпечення експлуатації багатоквартирного будинку. 01.04.2020 року між ОСОБА_1 та ПП «Лісове проміння» укладено Угоду № 4020017 про приєднання до договору забезпечення та надання житлово-комунальних послуг від 01.05.2018, яка визначає перелік та вартість експлуатаційних і комунальних послуг, тариф за 1 кв. м. житлових та нежитлових міжповерхових приміщень, а також передбачає відкриття особового рахунку № НОМЕР_1 . Відповідно до акта звірки взаєморозрахунків за особовим рахунком № НОМЕР_1 по квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , станом на дату подання заяви заборгованість становить 9 563, 18 грн.

Крім того, ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_4 . 15.01.2018 року між ПП «Лісове проміння» та обслуговуючим кооперативом «Житлово-Будівельний Кооператив «Орхідея-1» було укладено договір № 2/4-В, предметом договору є надання ПП «Лісове проміння» комплексу послуг та виконання робіт з належного утримання і ремонту спільного майна житлового комплексу за адресою: АДРЕСА_2 , надання експлуатаційних послуг власникам приміщень, а також здійснення іншої діяльності, спрямованої на забезпечення експлуатації багатоквартирного будинку. 01.05.2018 року між ОСОБА_1 та ПП «Лісове проміння» укладено Договір № 4040009 забезпечення та надання житлово-комунальних послуг, договір визначає перелік та вартість експлуатаційних і комунальних послуг, тариф за 1 кв. м. житлових та нежитлових міжповерхових приміщень, відкрито особовий рахунок № НОМЕР_2 . Відповідно до акта звірки взаєморозрахунків за особовим рахунком № НОМЕР_1 по квартирі за адресою: АДРЕСА_5 , станом на дату подання заяви заборгованість становить 10 178, 12 грн.

ОСОБА_1 також є власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_6 . 01.12.2019 між ПП «Лісове проміння» та обслуговуючим кооперативом «Житлово-Будівельний Кооператив «Орхідея-4»» було укладено договір № 2050, предметом якого є надання ПП «Лісове проміння» комплексу послуг та виконання робіт з належного утримання і ремонту спільного майна житлового комплексу за адресою: АДРЕСА_7 , надання експлуатаційних послуг власникам приміщень, а також здійснення іншої діяльності, спрямованої на забезпечення експлуатації багатоквартирного будинку. 21.01.2021 року між ОСОБА_1 та ПП «Лісове проміння» укладено Угоду № 2050010 про приєднання до договору забезпечення та надання житлово-комунальних послуг від 01.05.2018 забезпечення та надання житлово-комунальних послуг, що визначає перелік та вартість експлуатаційних і комунальних послуг, тариф за 1 кв. м. житлових та нежитлових міжповерхових приміщень, відкрито особовий рахунок № НОМЕР_3 . Відповідно до акта звірки взаєморозрахунків за особовим рахунком № НОМЕР_1 по квартирі за адресою: АДРЕСА_6 , станом на дату подання заяви заборгованість становить 8 274, 13 грн.

ОСОБА_1 також є власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_8 . 01.12.2020 між ПП «Лісове проміння» та обслуговуючим кооперативом «Житлово-Будівельний Кооператив «Орхідея-10» було укладено договір № 2090, предметом цього договору є надання ПП «Лісове проміння» комплексу послуг та виконання робіт з належного утримання і ремонту спільного майна житлового комплексу за адресою: АДРЕСА_2 , надання експлуатаційних послуг власникам приміщень, а також здійснення іншої діяльності, спрямованої на забезпечення експлуатації багатоквартирного будинку. 01.04.2021 між ОСОБА_1 та ПП «Лісове проміння» укладено Угоду № 2090012 про приєднання до договору забезпечення та надання житлово-комунальних послуг від 01.05.2018 забезпечення та надання житлово-комунальних послуг. Угода визначає перелік та вартість експлуатаційних і комунальних послуг, тариф за 1 кв. м. житлових та нежитлових міжповерхових приміщень та відкрито особовий рахунок № НОМЕР_4 . Відповідно до акта звірки взаєморозрахунків за особовим рахунком № НОМЕР_4 по квартирі за адресою: АДРЕСА_8 , станом на дату подання заяви заборгованість становить 13 670, 15 грн.

Позивач зазначає, що з травня 2024 року відповідач припинив належним чином виконувати свої зобов`язання щодо оплати наданих житлово-комунальних послуг, у зв`язку з чим станом на 31.10.2025 утворилася заборгованість у розмірі 41685 грн. 58 коп. Також позивач вказав, що підприємством фактично надавалися послуги з утримання будинку, що підтверджується укладеними договорами з відповідними підрядними та комунальними організаціями, зокрема договорами на технічне обслуговування газового обладнання, обслуговування ліфтів, охоронні послуги, централізоване водопостачання та водовідведення, розподіл електричної енергії, вивезення побутових відходів та інші.

Крім того, позивач зазначив, що раніше звертався до суду із заявою про видачу судового наказу, який було видано 03.02.2026, однак у подальшому за заявою відповідача ухвалою суду від 13.02.2026 вказаний судовий наказ було скасовано, у зв`язку з чим позивач реалізував своє право на звернення до суду з позовом у порядку позовного провадження.

Ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова від 16.04.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова від 15.05.2026 поновлено відповідачу ОСОБА_1 процесуальний строк для подачі відзиву на позов у справі №642/2870/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лісове проміння" в особі керівника - Лівади Олександра Геннадійовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Відповідач скористався правом на подання відзиву, в якому проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що позивачем в односторонньому порядку були змінені тарифи без його погодження, рішення загальних зборів не може автоматично створювати для нього обов`язків, оскільки у зборах він участі не приймав та зміну умов договору не погоджував, надані документи не можуть вважатися належними та допустимими доказами правильності нарахувань, а також зазначив, що здійснював оплату наданих послуг за тарифами, що діяли на момент укладення договорів. Ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова від 13.02.2026 судовий наказ від 03.02.2026 за заявою ТОВ " Лісове проміння" про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за надання житлово-комунальних послуг з управління багатоквартирним будинком скасовано.

У відповіді на відзив від 14.04.2026 представник позивача зазначив, що доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, є необґрунтованими, не підтверджені належними та допустимими доказами, а також не спростовують факт надання позивачем житлово-комунальних та експлуатаційних послуг, факт користування ними відповідачем та наявності у останнього обов`язку здійснювати оплату таких послуг. Відповідач не надав жодного доказу того, що послуги не надавались або надавались неналежним чином, а також не довів факту відмови від користування спільним майном багатоквартирних будинків. Позивачем до позовної заяви долучено акти звірки взаєморозрахунків; деталізовані розрахунки нарахувань та оплат; договори про надання житлово-комунальних послуг; угоди про приєднання; договори з підрядними та комунальними організаціями; документи, що підтверджують право власності відповідача на квартири; докази фактичного надання послуг, однак відповідачем, у свою чергу, не надано жодного контррозрахунку, який би спростовував здійснені позивачем нарахування, не зазначено конкретного розміру сум, з якими відповідач не погоджується, а також не надано доказів повної оплати послуг. Скасування судового наказу лише підтверджує наявність спору про право та надає позивачу право звернутись до суду із відповідним позовом у порядку позовного провадження, що і було ним здійснено, тому просив позовні вимоги ТОВ «Лісове проміння» задовольнити у повному обсязі.

15.05.2026 відповідач подав заперечення на відповідь на відзив, у яких повторно зазначив про відсутність належних доказів правомірності та розміру заявленої заборгованості, обсягу послуг та структури тарифів, їх погодження, підтвердження повноважень позивача та наполягав на відмові у задоволенні позову.

Ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова від 24.07.2026 у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про витребування доказів відмовлено.

Ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова від 29.07.2026 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про призначення справи до розгляду у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, встановив наступні факти та правовідносини.

ПП «Лісове проміння», що є суб`єктом господарювання, існувало на підставі статуту (в новій редакції) від 2025 року, власниками якого були ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_9 (50% статутного капіталу) та ОСОБА_3 , РНОКПП ( НОМЕР_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_10 (50% статутного капіталу).

ТОВ «Лісове проміння» є правонаступником ПП «Лісове проміння», що підтверджується рішенням власників від 08.04.2025 та відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, відповідно до яких 17.11.2025 здійснено державну реєстрацію ТОВ «Лісове проміння» у результаті перетворення.

ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна відповідно до інформаційної довідки № 1013607119 з 27.05.2020.

01.07.2019 року між ПП «Лісове проміння» та обслуговуючим кооперативом «Житлово-Будівельний Кооператив «Орхідея-3»» було укладено договір № 4020, предметом якого є надання ПП «Лісове проміння» комплексу послуг та виконання робіт з належного утримання і ремонту спільного майна житлового комплексу за адресою: АДРЕСА_2 , надання експлуатаційних послуг власникам приміщень, а також здійснення іншої діяльності, спрямованої на забезпечення експлуатації багатоквартирного будинку.

Відповідно до Додаткової угоди № 1 до Договору про сплату пайових внесків у ОК «ЖБК «Орхідея-3» № Л2/1/061-Ц від 13.12.2017, Акту приймання-передачі об`єкта нерухомості згідно з Договором про сплату пайових внесків у ОК «ЖБК «Орхідея-3» № Л2/1/061-Ц від 13.12.2017, фактичне володіння зазначеною квартирою розпочалось з 13.03.2019.

01.04.2020 між ОСОБА_1 та ПП «Лісове проміння» укладено Угоду № 4020017 про приєднання до договору забезпечення та надання житлово-комунальних послуг від 01.05.2018, яка визначає перелік та вартість експлуатаційних і комунальних послуг, тариф за 1 кв. м. житлових та нежитлових міжповерхових приміщень, а також передбачає відкриття особового рахунку № НОМЕР_1 . Відповідно до акта звірки взаєморозрахунків за особовим рахунком № НОМЕР_1 по квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , станом на дату подання заяви заборгованість становить 9 563, 18 грн.

Крім того, ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_4 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (інформаційна довідка № 1013608395 від 30.01.2018), технічним паспортом на квартиру АДРЕСА_11 .

15.01.2018 року між ПП «Лісове проміння» та обслуговуючим кооперативом «Житлово-Будівельний Кооператив «Орхідея-1» було укладено договір № 2/4-В, предметом договору є надання ПП «Лісове проміння» комплексу послуг та виконання робіт з належного утримання і ремонту спільного майна житлового комплексу за адресою: АДРЕСА_2 , надання експлуатаційних послуг власникам приміщень, а також здійснення іншої діяльності, спрямованої на забезпечення експлуатації багатоквартирного будинку.

01.05.2018 року між ОСОБА_1 та ПП «Лісове проміння» укладено Договір № 4040009 забезпечення та надання житлово-комунальних послуг, договір визначає перелік та вартість експлуатаційних і комунальних послуг, тариф за 1 кв. м. житлових та нежитлових міжповерхових приміщень, відкрито особовий рахунок № НОМЕР_2 .

Відповідно до Акта звірки взаєморозрахунків за особовим рахунком № НОМЕР_1 по квартирі за адресою: АДРЕСА_5 , заборгованість становить 10 178, 12 грн.

ОСОБА_1 також є власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_7 , АДРЕСА_12 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, інформаційна довідка № 998618624 від 25.10.2021.

01.12.2019 між ПП «Лісове проміння» та обслуговуючим кооперативом «Житлово-Будівельний Кооператив «Орхідея-4»» було укладено договір № 2050, предметом якого є надання ПП «Лісове проміння» комплексу послуг та виконання робіт з належного утримання і ремонту спільного майна житлового комплексу за адресою: АДРЕСА_7 , надання експлуатаційних послуг власникам приміщень, а також здійснення іншої діяльності, спрямованої на забезпечення експлуатації багатоквартирного будинку.

21.01.2021 року між ОСОБА_1 та ПП «Лісове проміння» укладено Угоду № 2050010 про приєднання до договору забезпечення та надання житлово-комунальних послуг від 01.05.2018 забезпечення та надання житлово-комунальних послуг, що визначає перелік та вартість експлуатаційних і комунальних послуг, тариф за 1 кв. м. житлових та нежитлових міжповерхових приміщень, відкрито особовий рахунок № НОМЕР_3 .

Відповідно до Акта звірки взаєморозрахунків за особовим рахунком № НОМЕР_1 по квартирі за адресою: АДРЕСА_6 , заборгованість становить 8 274, 13 грн.

ОСОБА_1 також є власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_13 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, інформаційна довідка № 91013603055 від 23.12.2021.

01.12.2020 між ПП «Лісове проміння» та обслуговуючим кооперативом «Житлово-Будівельний Кооператив «Орхідея-10» було укладено договір № 2090, предметом цього договору є надання ПП «Лісове проміння» комплексу послуг та виконання робіт з належного утримання і ремонту спільного майна житлового комплексу за адресою: АДРЕСА_2 , надання експлуатаційних послуг власникам приміщень, а також здійснення іншої діяльності, спрямованої на забезпечення експлуатації багатоквартирного будинку.

01.04.2021 між ОСОБА_1 та ПП «Лісове проміння» укладено Угоду № 2090012 про приєднання до договору забезпечення та надання житлово-комунальних послуг від 01.05.2018 забезпечення та надання житлово-комунальних послуг. Угода визначає перелік та вартість експлуатаційних і комунальних послуг, тариф за 1 кв. м. житлових та нежитлових міжповерхових приміщень та відкрито особовий рахунок № НОМЕР_4 .

Відповідно до акта звірки взаєморозрахунків за особовим рахунком № НОМЕР_4 по квартирі за адресою: АДРЕСА_8 , заборгованість становить 13 670, 15 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості за надання житлово-комунальних послуг за вищезазначиним об`єктами нерухомого майна складає грн. 58 коп.

(9563,18+10178,12+8274,13+13670,15=41685,58).

Відповідно до положень статей 526, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк. Відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги.

Відповідно до статті 610 ЦК України, невиконання або неналежне виконання грошового зобов`язання є порушенням зобов`язання.

Згідно зі статтею 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати належне йому майно, а відповідно до частини 2 статті 382 ЦК України: усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Частина перша статті 360 Цивільного кодексу України встановлює, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Відповідно до частини 2 статті 7 та статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги в строки, визначені договором. Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Структура плати виконавцю комунальної послуги визначається згідно з договором про надання відповідної комунальної послуги, укладеним за вимогами цього Закону.

Відповідно до статті 13 цього Законом України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Частиною першою статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Аналіз зазначених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, а тому факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15.

Таким чином, суд вважає, що позивач здійснив нарахування заборгованості у відповідності до діючого законодавства.

У відповідності до вимог ст. ст. 12, 13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Положеннями ч. 2 ст. 78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 82 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості та кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У п. 27 постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Таким чином, з урахуванням принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, обов`язок подавати докази покладається на сторони процесу, а суд позбавлений можливості визначати коло доказів за власною ініціативою і зобов`язаний розглядати справу виключно на підставі поданих сторонами доказів.

Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують в державах учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. («Проніна проти України», № 63566/00, пр. 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).

Згідно з висновками Європейського суду з прав людини зазначеного у рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994 № 303А, п. 2958 суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються, Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Відповідач не заперечує щодо отримання послуг належної якості, однак має зауваження щодо обсягу таких послуг та збільшення тарифів їх вартості, факт надання позивачем послуг підтверджується укладеними договорами з відповідними організаціями, які забезпечують функціонування житлового будинку, а також актами звірки та розрахунками, що відображають нарахування за надані послуги, тому суд критично оцінює доводи відповідача щодо неналежності актів звірки як доказів, оскільки такі документи у сукупності з іншими доказами є достатніми для встановлення обсягу нарахувань та наявності заборгованості. Водночас відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження здійснення оплати або на спростування розрахунків позивача (власний контррозрахунок).

Таким чином, суд вважає, що відповідачем не спростовано розрахунок суми заборгованості, не надано контррозрахунку, що є його процесуальним обов`язком (статті 12, 81 ЦПК України).

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, у зв`язку з чим вважає за необхідне стягнути з відповідача суму заборгованості за надані послуги ПП «Лісове проміння» на рахунок його правонаступника ТОВ «Лісове проміння» за період з травня 2024 року по 31 жовтня 2025 року в розмірі 41685,58 грн.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, у числі інших, витрати на професійну правничу допомогу (ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Пунктом 48 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних прав «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах № 10 від 17.10.2014 визначено, що витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, представником позивача адвокатом Курило С. Л. заявлялась у позові вимога про відшкодування понесених позивачем судових витрат, які складаються з витрат на правничу допомогу у сумі 10000,00 грн.

Правничу допомогу позивачу ТОВ «Лісове проміння» здійснював адвокат Курило С. Л. на підставі договору про надання правової допомоги від 21.11.2025 № 21/11-01, укладеним між позивачем та Адвокатом, а також ордеру АН № 184830 від 21.11.2025, виданим адвокатом Курило С. Л.

Суд наголошує, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

При визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Такий же правовий висновок зробила Велика Палата ВС у справі № 755/9215/15-ц (постанова від 19.02.2020).

Європейським судом з прав людини висловлена правова позиція, згідно з якою при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим (остаточне рішення Європейського суду з прав людини від 10 січня 2010 року, №33210/07 і 41866/08) та «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, № 37246/04).

У постанові Великої Палати у справі № 910/12876/19 суд зауважив, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

Разом з тим чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. Процесуальним законодавством передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

В питанні критеріїв також слід навести висновки Великої Палати у справі № 755/9215/15-ц. Так, суд наголосив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У іншій своїй постанові у справі № 922/3812/19 Верховний Суд підтвердив власні висновки, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц та в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Аналогічні висновки наведено також в постановах Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 та від 11 листопада 2020 року у справі № 673/1123/15-ц.

Суд має вирішити питання про відшкодування стороні, на користь якої відбулося рішення, витрат на послуги адвоката, керуючись принципами справедливості, співмірності та верховенства права.

Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 та від 06 грудня 2019 року у справі № 910/353/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25 травня 2021 року у справі № 910/7586/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 січня 2022 року у справі № 757/36628/16-ц.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.

Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Схожі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), від 31 липня 2020 року у справі № 301/2534/16-ц (провадження № 61-7446св19), від 30 вересня 2020 року у справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19), від 20 вересня 2023 року у справі № 753/7936/22 (провадження № 61-1519св23).

Отже, при зверненні за відшкодування необхідно враховувати, що при оцінці наданого стороною розміру гонорару адвоката, суд застосовує ряд критеріїв (дійсність, обґрунтованість, розумність, реальність, пропорційності, співмірність) та факти на підтвердження таких критерії (складність справи, значення справи для сторін, фінансовий стан сторін, ринкові ціни адвокатських послуг і т.п.).

Як вбачається з наданої стороною позивача копії Акту виконаних робіт за договором про надання адвокатських послуг № 21/11-01 від 21.11.2025 із зазначенням фіксованого розміру судових витрат у сумі 10000,00 грн., пов`язаних з розглядом цивільної справи за позовом ТОВ "Лісове проміння" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, адвокатом Курило С. Л. були здійснено такі роботи та послуги: аналіз та правова оцінка наданих документів, підготовка та оформлення доказової бази, складання процесуальних документів, технічне оформлення матеріалів справи (друк, копіювання, систематизація документів), формування та подання до суду позовної заяви та інших заяв по суті, складання та подання до суду інших процесуальних документів, моніторинг стану розгляду справи, отримання копій судових рішень, участь у судових засіданнях.

Як зазначив Верховний суд у своїй постанові від 24 січня 2022 року по справі № 757/36628/16-ц, у відповідності до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Додаткова постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30 червня 2022 року у справі № 915/517/21 містить висновок, що «відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару. Отже, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з нормами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково. Подібні правові позиції викладено у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 910/14598/20 та додатковій постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18».

Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі та встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги. За неможливості встановити умови щодо порядку обчислення, форми та ціни правової допомоги згідно з умовами договору суди, залежно від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково. Такий висновок зроблено у постанові КЦС ВС від 28 вересня 2022 року по справі № 529/201/20.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За ст. 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09.06.2017, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю. Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

У постанові від 12 травня 2020 року по справі № 904/4507/18, обґрунтовуючи правові підстави стягнення витрат на професійну правову допомогу, Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Разом з тим, при визначенні розміру судових витрат, що підлягають відшкодуванню, з урахуванням категорії справи, рівня складності юридичної кваліфікації правовідносин, обсягу наданих позивачу послуг з правничої допомоги, змісту поданих процесуальних документів, принципів співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, їхньої дійсності та необхідності, за відсутності заперечень щодо розміру витрат на правову допомогу з боку відповідача, суд дійшов висновку, що справедливим буде стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Лісове проміння» у рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу 10 000,00 грн. за правову допомогу, надану в ході розгляду справи у суді першої інстанції.

Враховуючи вимоги статті 141 ЦПК України з відповідача також підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2396,16 грн.

Керуючись статтями 12, 13, 43, 7682, 133, 137, 141, 259, 263265, 273 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лісове проміння" в особі керівника - Лівади Олександра Геннадійовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_14 ., на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лісове проміння», ЄДРПОУ 33118692, дата реєстрації: 17.11.2025 року, місцезнаходження юридичної особи: 61023, Харківська обл., м. Харків, вул. Весніна, будинок 5, заборгованість за надані послуги ПП «Лісове проміння», ЄДРПОУ 33118692, за період з травня 2024 року по 31 жовтня 2025 року у розмірі 41 685 (сорок одна тисяча шістсот вісімдесят п`ять) грн. 58 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_14 ., на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лісове проміння», ЄДРПОУ 33118692, дата реєстрації: 17.11.2025 року, місцезнаходження юридичної особи: 61023, Харківська обл., м.Харків, вул. Весніна, будинок 5, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_14 ., на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лісове проміння», ЄДРПОУ 33118692, дата реєстрації: 17.11.2025 року, місцезнаходження юридичної особи: 61023, Харківська обл., м.Харків, вул. Весніна, будинок 5, судовий збір у розмірі 2 396 (дві тисячи триста дев`яносто шість) грн. 16 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасники справи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, яким повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 30.07.2026.

Суддя - А. М. Гримайло