Рішення № 138623949, 22.07.2026, Городоцький районний суд Львівської області

944/1559/26 2/441/1036/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

/заочне/

22.07.2026 м. Городок

Городоцький районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Малахової-Онуфер А.М.

за участю секретаря судового засідання Стебеляк А.-А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городок Львівської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

представник Міньковська А.В. в інтересах ТОВ «ФК «Позика», 23.03.2026 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 17 000 грн. 00 коп. боргу за кредитним договором № 31623636 від 16.08.2021. Позов обґрунтовує тим, що 16.08.2021 між ТОВ «ФК «Ірбіс» та відповідачкою укладено кредитний договір № 31623636, у формі електронного документа з використанням електронного підпису, згідно умов якого Товариство надало ОСОБА_1 строком до 14.11.2021 кредит у розмірі 5 000 грн. 00 коп., а остання зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти у строки та на умовах визначених договором. В порушення умов договору ОСОБА_1 свої зобов`язання за таким належним чином не виконувала, через що у неї перед ТОВ «ФК «Ірбіс» виникла заборгованість, яка станом на 01.09.2025 склала 17 000 грн. 00 коп., що 01.09.2025 між ТОВ «ФК «Ірбіс» та позивачем укладено договір факторингу № 01092025/1, згідно умов якого право грошової вимоги за договором № 31623636 від 16.08.2021 перейшло до ТОВ «ФК «Позика», сума заборгованості на дату формування позову складає 17 000 грн. 00 коп., з яких 5 000 грн. 00 коп. тіло кредиту та 12 000 грн. 00 коп. проценти. Просила стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором, 2 662 грн. 40 коп. судового збору та витрати на правову допомогу у розмірі 5 500 грн.

Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 16.04.2026, справу за позовом ТОВ «ФК «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості передано за підсудністю Городоцькому районному суду Львівської області.

Ухвалою судді Городоцького районного суду Львівської області від 01.06.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник ТОВ «ФК «Позика» Міньковська А.В. у заяві від 23.03.2026 просила про задоволення позову та розгляд справи за її відсутності, не заперечила щодо заочного розгляду справи (а.с. 6).

Відповідачка ОСОБА_1 , яка належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилася, причини неявки не повідомила, відзиву не подала, тому згідно з ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу за її відсутності в заочному порядку, на підставі наявних у справі доказів, про що не заперечила у заяві від 23.03.2026 представник позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 означеного Кодексу, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідно до положень ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов"язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобв"язання клієнта перед фактором ( ч. 1 ст. 1077 ЦК України).

Із змісту заяви від 25.05.2026, із долучених до неї копій документів, зокрема договору про надання фінансового кредиту № 31623636 від 16.08.2021 з додатком, довідки про ідентифікацію клієнта, інших матеріалів справи убачається, що 16.08.2021 між ТОВ «ФК «Ірбіс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 31623636, у формі електронного документа з використанням електронного підпису, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора 936308. За умовами договору Товариство строком до 14.11.2021 надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 5 000 грн. 00 коп., а остання зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти у строки та на умовах визначених договором.

Умовами договору передбачено пільгову процентну ставку (знижка) в розмірі 2 %, яка діє лише в пільговий період (з 16.08.2021 по 15.09.2021) строку кредитування, що визначений в п.5.11 цього Договору та розміщена на сайті Товариства.

Стандартна процентна ставка становить 3 % та застосовується з наступного дня після закінчення строку пільгового періоду та/або нового пільгового періоду і діє до закінчення строку кредитування, якщо інше не визначено Договором.

Відповідно до п. 4.1 договору, видача (надання) Товариством Кредиту Клієнту за цим Договором проводиться протягом трьох операційних банківських днів з моменту укладення цього Договору шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Клієнта, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки, реквізити якої зазначені Клієнтом у Особистому кабінеті, та, яка визначена Клієнтом у якості Основної платіжної картки.

Із довідки ТОВ «УПР» вих. № 3152_251023163630 від 23.10.2025 убачається, що ТОВ «УПР» за дорученням ТОВ «ФК «Ірбіс» 16.08.2021 перерахувало грошові кошти у сумі 5 000 грн. 00 коп. на платіжну картку № НОМЕР_1 , вказану ОСОБА_1 у Особистому кабінеті.

01.09.2025, між ТОВ «ФК «Ірбіс» та ТОВ «ФК «Позика» укладено договір факторингу № 01092025/01, відповідно до умов якого клієнт зобов?язується відступити фактору права вимоги, зазначені в реєстрі прав вимоги, а фактор зобов`язався їх прийняти та сплатити клієнту суму фінансування за таке відступлення на умовах, визначених цим договором.

Факт оплати суми фінансування за відступлення прав вимоги згідно договору факторингу № 01092025/01 від 01.09.2025 підтверджується платіжним дорученням № 6054383 від 02.09.2025.

Згідно додатку № 1 до договору факторингу № 01092025/01 від 01.09.2025, ТОВ «ФК «Ірбіс» відступило ТОВ «ФК «Позика» право вимоги до боржниці ОСОБА_1 , сума заборгованості останньої за договором № 31623636 від 16.08.2021 склала 17 000 грн. 00 коп.

Із матеріалів справи убачається, що на дату формування позову заборгованість за договором № 31623636 від 16.08.2021 ОСОБА_1 не погашена, залишок заборгованості складає 17 000 грн. 00 коп., з яких 5 000 грн. 00 коп. тіло кредиту та 12 000 грн. 00 коп. проценти, нараховані в межах строку кредитування.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

З огляду на вищенаведене, а також враховуючи, що позивач набув право вимоги до відповідачки за кредитним договором № 31623636 від 16.08.2021 на законних підставах, що внаслідок неналежного виконання останньою умов договору допущена заборгованість перед ТОВ «ФК «Позика», позов слід задовольнити, стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача 17 000 грн. 00 коп. заборгованості за кредитним договором № 31623636, з яких 5 000 грн. 00 коп. тіло кредиту та 12 000 грн. 00 коп. проценти, нараховані в межах строку кредитування.

Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Порядок розподілу судових витрат між сторонами передбачений ст. 141 ЦПК України.

Представник позивача Міньковська А.В. у заяві від 23.03.2026 просила стягнути з відповідачки витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 500 грн.

Із матеріалів справи убачається, що на підставі договору про надання правової допомоги № 39493634/01 від 02.01.2026 укладеного між ФОП « ОСОБА_2 » та ТОВ «ФК «Позика», а також додаткової угоди № 31623636 від 16.02.2026 до договору, ФОП « ОСОБА_2 » уповноважено здійснювати представництво та захист прав і законних інтересів позивача у справі про стягнення заборгованості з боржниці ОСОБА_1 .

Згідно акта надання послуг від 16.02.2026, розмір заявлених позивачем до стягнення витрат з відповідачки, складається з письмової консультації клієнта, правового аналізу обставин спірних правовідносин, складання позовної заяви та формування додатків до такої.

Під час вирішення питання про стягнення витрат на професійну правову допомогу, суд враховує висновок Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц у постанові від 19.02.2020, згідно якого, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та не співрозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, врахувавши виконану адвокатом роботу (надані адвокатом послуги, час, витрачений ним на виконання відповідних робіт (надання послуг)), виходячи з конкретних обставин справи, її складності, зокрема того, що означена справа не є складною, розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження, підготовка документів у такій не потребувала значного часу з урахуванням наявності сформованої правової позиції, суд вважає, що розмір заявленого відшкодування витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірним із ціною позову, не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати не мають характеру необхідних і не співрозмірні із виконаною роботою, отже їх розмір є необґрунтованим та завищеним, а справедливим і розумним буде стягнення з відповідачки в користь позивача 2 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень ст. 133, 141 ЦПК України суд стягує з відповідачки на користь позивача 2 662 грн. 40 коп. судового збору.

Керуючись ст. 4, 5, 81, 89, 133, 141, 247, 259, 263, 265, 268, 280-283, 354 ЦПК України, ст. 526, 527, 530, 610, 1049, 1054, 1077 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в :

позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_2 , що значиться зареєстрованою на АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Позика» (ЄДРПОУ: 39493634, адреса: 07406, Київська обл., м.Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1; IBAN: НОМЕР_3 в ПуАТ «КБ «АКОРД БАНК», МФО: 380634) 17 000 грн. 00 коп. заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 31623636 від 16.08.2021, з яких 5 000 грн. 00 коп. тіло кредиту та 12 000 грн. 00 коп. проценти, 2 662 грн. 40 коп. судового збору та 2 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, а всього 21 662 грн. 40 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

С у д д я А.М.Малахова-Онуфер