Рішення № 138623466, 30.07.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/10022/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючої судді Голяни О.В., за участю секретаря судового засідання Івашкович Д.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Ужгороді в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІБРА ТК» про визнання трудових відносин припиненими,-

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції позивача та відповідача.

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Петрик В.В., звернувся до суду з позовом до ТОВ «ЛІБРА ТК» про визнання трудових відносин припиненими на підставі частини першої статті 38 Кодексу законів про працю України з 09 червня 2026 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у листопаді 2018 року позивача було прийнято на роботу до ТОВ «ЛІБРА ТК». З листопада 2025 року він фактично припинив виконання трудових обов`язків, не отримує заробітної плати, а трудові відносини між сторонами фактично припинені. Разом із тим відповідач не оформив припинення трудових відносин у встановленому законом порядку.

25 травня 2026 року позивач направив на юридичну адресу ТОВ «ЛІБРА ТК» рекомендованим поштовим відправленням № R8 800 6000 3742 заяву про звільнення за власним бажанням відповідно до частини першої статті 38 КЗпП України. Після спливу двотижневого строку попередження відповідач не видав наказу про звільнення, не оформив припинення трудових відносин та не вчинив інших дій, необхідних для звільнення працівника.

Позивач зазначає, що бездіяльність відповідача порушує його право на припинення трудових відносин за власною ініціативою та перешкоджає реалізації права на працю, оскільки формально він продовжує перебувати у трудових відносинах із відповідачем, що унеможливлює належне оформлення працевлаштування в іншого роботодавця.

Посилаючись на наведені обставини, позивач просить суд визнати трудові відносини між ним та ТОВ «ЛІБРА ТК» припиненими з 09 червня 2026 року на підставі частини першої статті 38 КЗпП України.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подавав.

Заяви (клопотання) учасників справи.

13 липня 2026 року представником позивача подано заяву про приєднання до матеріалів справи документа, що підтверджує сплату судового збору.

30 липня 2026 року від представника позивача до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності сторони позивача, у якій зазначено, що позовні вимоги підтримуються у повному обсязі та міститься прохання про їх задоволення.

Інші процесуальні дії у справі.

09.07.2026 протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області справу передано для розгляду судді Голяні О.В.

Ухвалою суду від 14.07.2026 відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причин неявки суду не повідомив, відзиву на позов не подав.

Відповідно до частин першої, другої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови його належного повідомлення про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цим Кодексом.

З огляду на належне повідомлення учасників справи, відсутність клопотань про відкладення розгляду справи та достатність наявних у матеріалах справи доказів для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності учасників справи на підставі наявних у справі матеріалів.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з листопада 2018 року перебуває у трудових відносинах із ТОВ «Лібра ТК», що підтверджується відомостями з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-5).

Відповідно до відомостей форми ОК-5 за 2025 рік, щодо позивача містяться відомості про нарахування заробітної плати лише за січеньквітень 2025 року, тоді як за травеньгрудень 2025 року такі відомості відсутні.

25 травня 2026 року ОСОБА_1 направив на юридичну адресу ТОВ «Лібра ТК» заяву від 25 травня 2026 року, у якій просив звільнити його із займаної посади за власним бажанням відповідно до статті 38 Кодексу законів про працю України.

Вказана заява була направлена рекомендованим поштовим відправленням № R8 8006 0003 742 з описом вкладення на адресу відповідача: АДРЕСА_1 , що підтверджується накладною АТ «Укрпошта», описом вкладення та інформацією про відстеження поштового відправлення.

Із відомостей про відстеження поштового відправлення вбачається, що лист прибув до відділення поштового зв`язку за місцезнаходженням відповідача, однак адресатом не був отриманий та після закінчення встановленого строку зберігання повернутий відправнику.

Доказів того, що відповідач видав наказ про звільнення позивача чи вчинив інші дії, спрямовані на припинення трудових відносин, матеріали справи не містять. Також відповідач не подав суду доказів розгляду заяви позивача про звільнення або заперечень щодо позовних вимог.

Оцінка суду.

Статтею 43 Конституції України гарантовано право кожного на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку особа вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 21 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) трудовий договір є угодою між працівником і роботодавцем, за якою працівник зобов`язується виконувати визначену роботу, а роботодавець виплачувати заробітну плату та забезпечувати належні умови праці.

Частиною четвертою статті 22 КЗпП України передбачено, що будь-яке пряме чи непряме обмеження трудових прав при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.

Конституційний Суд України у рішеннях від 07 липня 2004 року № 14-рп/2004, від 16 жовтня 2007 року № 8-рп/2007 та від 29 січня 2008 року № 2-рп/2008 зазначив, що право на працю, гарантоване статтею 43 Конституції України, охоплює можливість особи самостійно обирати трудову діяльність, працювати за трудовим договором або контрактом, а також вільно припиняти такі трудові відносини.

Отже, складовою конституційного права на працю є право працівника на припинення трудових відносин за власною ініціативою.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 36 КЗпП України однією з підстав припинення трудового договору є його розірвання з ініціативи працівника.

Згідно з частиною першою статті 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, письмово попередивши роботодавця про звільнення за два тижні.

Судом встановлено, що 25 травня 2026 року позивач направив на юридичну адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, заяву про звільнення за власним бажанням відповідно до частини першої статті 38 КЗпП України.

Як убачається з матеріалів справи, поштове відправлення прибуло до відділення поштового зв`язку за місцезнаходженням відповідача, однак останній його не отримав, у зв`язку із чим після закінчення встановленого строку зберігання воно було повернуто відправнику. При цьому відповідач не надав суду жодних доказів того, що ним було розглянуто заяву позивача, видано наказ про звільнення чи вчинено будь-які інші дії, спрямовані на припинення трудових відносин.

Сам по собі факт неотримання роботодавцем поштового відправлення з причин, що залежали від нього, не може свідчити про невиконання працівником обов`язку щодо письмового попередження про звільнення та не може позбавляти його права на припинення трудових відносин.

Ухилення відповідача від оформлення припинення трудових відносин фактично перешкоджає реалізації позивачем гарантованого статтею 43 Конституції України права на вільний вибір праці та ставить його у становище, за якого він усупереч власній волі продовжує формально перебувати у трудових відносинах.

Відповідно до частин першої, другої статті 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси осіб у спосіб, визначений законом або договором, а якщо такий спосіб є неефективним чи не визначений законом, може визначити інший спосіб захисту, який не суперечить закону.

За наведених обставин, враховуючи бездіяльність відповідача щодо оформлення припинення трудових відносин, ефективним способом захисту порушеного права позивача є визнання трудових відносин припиненими. Такий спосіб захисту відповідає положенням статті 5 ЦПК України та узгоджується з правовими висновками Верховного Суду.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач, не вчинивши після отримання повідомлення про звільнення жодних дій щодо оформлення припинення трудових відносин, порушив право позивача на звільнення за власним бажанням, передбачене частиною першою статті 38 КЗпП України.

У зв`язку з цим позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання трудових відносин між ним та ТОВ «Лібра ТК» припиненими з 09 червня 2026 року на підставі частини першої статті 38 КЗпП України є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Судові витрати, згідно зі статтею 141 ЦПК України, покладаються на відповідача, з урахуванням задоволення позову.

Керуючись статтями 3, 10-13, 76-81, 141, 142, 206, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІБРА ТК» про визнання трудових відносин припиненими задовольнити.

Визнати припиненими з 09 червня 2026 року трудові відносини між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІБРА ТК» на підставі частини першої статті 38 Кодексу законів про працю України.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лібра ТК» на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1 331,20 грн.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони по справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податківНОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Лібра ТК», юридична адреса: м. Дніпро, вул. Філософська, 84, кім. 214, код ЄДРПОУ 41656726.

Суддя Олена ГОЛЯНА