Вирок № 138623343, 30.07.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/11930/22

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2026 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючої судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченої ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021078170000470, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.12.2021 року, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, українки, уродженки с. Іза, Хустського району, Закарпатської області, фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , з вищою освітою, тимчасово не працюючої, має на утриманні двох дітей, раніше не судимої, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,

В С Т А Н О В И В:

14 грудня 2021 року ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, без мети збуту здійснювала незаконне зберігання кристалічної речовини білого кольору, яка в своєму складі містить психотропну речовину, обіг якої обмежений, у великих розмірах, в кухонному приміщенні на полиці серед продуктів, тобто умисні дії, пов`язані з фактичним незаконним перебуванням у володінні останньої психотропної речовини, обіг якої обмежений - метамфетамін до 11 години 01 хвилин 14 грудня 2021 року, перебуваючи за адресою: Ужгородський район, с. Сюрте, вул. Шандора Петефі, буд. 71, де в останньої працівниками СД ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області було виявлено та вилучено психотропну речовину - метамфетамін.

14 грудня 2021 року дізнавачем сектору дізнання ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області було проведено санкціонований обшуку в матеріалах кримінального провадження №12021078170000411 від 20.11.2021 року, за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, с. Сюрте, вул. Шандора Петефі, буд. 71, на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_6 , №308/15714/21 1-кс/З08/5402/21, в ході якого було вилучено кристалічну речовину, яку упаковано до спеціального пакету з логотипом «НАЦІОНАЛЬНА ПОЛІЦІЯ УКРАЇНИ» та номером на горловині «SUD3009428».

Кристалічна речовина білого кольору, вилучена у ході проведення обшуку, яка упакована в спеціальний пакет з логотипом «НАЦІОНАЛЬНА ПОЛІЦІЯ УКРАЇНИ» та номером на горловині «SUD3009428» в своєму складі містить психотропну речовину, обіг якої обмежений - метамфетамін у кількості 2,1176 грам (у перерахунку на метамфетамінову основу).

За таких обставин ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, тобто у незаконному придбанні та зберіганні психотропних речовин без мети збуту у великих розмірах.

Обвинувачена ОСОБА_4 у судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, не визнала. Пояснила, що колишній її партнер їй погрожував, після цього з`явилася поліція о 9.30 ранку, старша дитина пішла до школи, а молодша була з нею. Тоді перебувала у шоковому стані, була у піжамі, дозволили поліцейські їй переодягнутися, чекали 15-20 хвилин, за цей час, якби щось хотіла приховати, то зробила б це. Зачитали їй ухвалу, де було зазначено невідому їй особу, яка повідомила про придбання. Потім знайшли понятих і пішли всередину. З дитячої кімнати розпочали обшук- там відбувався найдовше. Всі присутні одночасно знаходились у різних приміщеннях, про право на адвоката не знала, всі блукали по будинку: двоє проводили обшук, двоє курили, інші ще десь. У кухні не повідомили, де знайшли пакет, вказали пальцем десь на полицю. Дитина тоді плакала, не була там, почула про знайдені наркотики, далі була шокована, про шприци поліцейським пояснила, довго шукали в холодильнику, морозилці, про пакет не могла роз`яснити. Попросили в неї ваги. Зачитали протокол, не знала звідки пакет. Тоді думала про свого колишнього, але вже розуміє, що не знає звідки це, ймовірніше, принесла поліція. ОСОБА_7 , разом жили 12 років, мають двох спільних дітей, більшість часу жили за кордоном. Коли повернулися в Україну десь 7 років тому, тоді ще жили разом, а потім покинула його, бо він робив певні речі кримінального характеру. У 2019 році повернулася в Україну, а він приїжджав, досить часто, спочатку жили на ОСОБА_8 , за цією адресою не проживав, а приходив відвідувати дітей. Від неї була чергова заява про фізичне насильство при дітях до поліції, тоді заборонила йому відвідувати. Мамі його давала ключі від житла, йому ні. Відеофіксація обшуку була, декілька разів зупиняли таку, про це не повідомляли, до справи не додано обшук авто. Про порядок обшуку, не може згадати детально, слідчий представився. Всі присутні працівники проводили обшук. Де були поняті по-різному, постійно присутніми не були, їх кликали. Поліцейські одночасно обшукували різні кімнати. Один поліцейський відлучався і повернувся через кухню, при собі у нього з`явився червоний пакет, ще питала в нього, що це. Поняті при обшуку по черзі виходили, а обшук продовжувався. В цей час 1,5-річна дитина плакала. У кухні була тільки поліція, самі були у вітальні чи міждвір`ї, потрібно було заспокоювати дитину. Поліція закликала на знайдене, при цьому побачила пакетик на кухонному столі, шприци раніше знайшли. Пропонували зважити пакетик, для чого не знає, понятих тоді покликали. Питала, де знайшли, то поліцейські не відповіли, сказали: "На відео побачите".

Так, допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає: АДРЕСА_2 , сусідка з обвинуваченою, повідомила наступне. Того дня вийшла з двору, бо кликала її сусідка, до неї підійшли двоє і запросили на 15 хвилин, не хотіла йти. Щось ходили по хаті, вона постояла з сусідкою і пішла, довго не було. Нічого при цьому не бачила, збоку дивились з сусідкою одна на одну. Проти обвинуваченої нічого не має, така постійно ходить на роботу, має двох дітей. Чи фіксувалося на відео, не пригадує. По кімнатах не ходила, а стояла з сусідкою в стороні, звідки можна було багато бачити. Чи підкладали щось працівники не знає, вони там ходили, подія тривала близько 1 години. Обстановка при цьому була спокійна. Їй дали документи підписати, не бачила, що, зауважень не казала. Під час обшуку через хвилин 20-30 пішла додому виключити газ, оскільки залишила їжу на плиті, не було її хвилин 5. З великої кімнати можна було бачити усе, стали в сторону, кладовку бачила, працівники заходили ненадовго до малої у кімнату, у ванній не була. При виході з кухні бачила, що там дивилися холодильник та інше. Де знайшли наркотики не бачила. Багато чого знайшли на кухні, але то було для дитини тощо, іншого не бачила. Коли зважували білий наркотик не пам`ятає, ваги не бачила. Сусідка з нею в один час покидала місце обшуку. Така слабо говорить на українській мові, їй під 70 років, про зачитування прав на початку обшуку не пам`ятає. Протокол вкінці не читала, підписавши, вголос такий не зачитували.

Так, допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає: АДРЕСА_2 , сусідка, повідомила суду наступне. Нічого не бачила, тільки шприци, це було десь 5 років тому, пору року не пам`ятає, це відбувалося у обвинуваченої ОСОБА_11 . Прийшли на обшук, нічого не бачила. Ще була сусідка ОСОБА_12 . Лише шприци бачила, інше не бачила, про це не повідомляла. Підписала документ, але не бачила, що через відсутність окулярів, не знайомилась з документом. Чи знайшли щось інше не знає. ОСОБА_13 була присутня, де були речі у кухні, чи пакували щось не бачила. На запитання захисника відповіла, що трохи розуміє українську мову, читати і писати не вміє, без перекладача не розуміє. При обшуку перекладача не було. Повідомляла, що не розуміє українську мову, але їй нічого на це не говорили. Знає, що шукали наркотики, тільки це і розуміла. При обшуку була у кухні і кімнаті біля кухні. У кімнаті була ОСОБА_14 і ОСОБА_13 , поліція теж там була. Сама спочатку у кухні не була, ОСОБА_13 була у кухні. ОСОБА_14 під час обшуку ходила газ виключати не було її 5 хв., і сама була також відсутня, бо ходила хвіртку закрити відсутня близько 10 хвилин, потім повернулася. Всі кімнати оглядали. Чи всюди ходила, відповіла, що сиділа, а ОСОБА_14 пішла, разом з поліцією не ходила по кімнатах. Коли підписала документ, то сказали, що справа закінчена. Не читала його, бо не бачила без окулярів, поліцейський документ не прочитував. Коли знайшли у кухні таблетки, там не була, де шприци теж не бачила, побачила потім на столі. В кухні нічого не було, потім були шприци. Двічі були на кухні, звідки шприци сказали, що знайшли у шафах. Це сказали поліцейські. На питання, коли щось знайшли, то чи бачила це, повідомила, що тільки шприци, що з ними поліція робила, не знає, підписала бумагу. В кульок поставили шприци, інше не бачила. Таблетки не бачила, порошок не бачила.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Статтею 92 КПК України визначено, що обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу покладається на слідчого, прокурора, а обов`язок доказування належності та допустимості доказів покладається на сторону, що їх подає.

На підтвердження події вчинення кримінального правопорушення та винуватості ОСОБА_4 у її вчиненні стороною обвинувачення надані суду та безпосередньо у судовому засіданні дослідженні наступні докази :

- витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні №1202107817000470 від 14.12.2021 за ч. 2 ст. 309 КК України, згідно з яким за коротким викладом обставин 14.12.2021 року в чергову частину ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області надійшов рапорт дізнавача СД ОСОБА_15 про те, що в ході обшуку житлового приміщення, за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено речовину зовні схожу на наркотичну;

- доручення про проведення досудового розслідування від 14.12.2021;

- постанову про визначення групи дізнавачів від 14.12.2021;

- повідомлення про початок досудового розслідування від 14.12.2021;

- постанову про призначення групи прокурорів від 14.12.2021;

- рапорт від 14.12.2021;

- ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.12.2021, згідно з якої надано стороні кримінального провадження дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання громадянки ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , з метою виявлення та вилучення: наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів.

- протокол обшуку від 14.12.2021 року з доданим до нього носієм із записом процедури обшуку, згідно з яким слідчим було виявлено та вилучено 16 шприців з невідомою речовиною, поліетиленовий пакет із застібкою з наявною в середині прозорою кристалічною речовиною невідомого походження;

- постанову про визначення та приєднання до кримінального провадження речових доказів від 14.12.2021;

- супровідну про направлення експерту від 19.01.2021;

- довідку про витрати на проведення судової експертизи матеріалів;

- висновок експерта №СЕ-19/107-21/10827-НЗПРАП від 19.01.2022, згідно з яким надана на експертизу кристалічна речовина білого кольору, що знаходилася в спеціальному пакеті «НАЦІОНАЛЬНА ПОЛІЦІЯ УКРАЇНИ» з номером на горловині «SUD3009428», в своєму складі містить психотропну речовину, обіг якої обмежено. Надана на експертизу кристалічна речовина білого кольору, що знаходилася в спеціальному пакеті «НАЦІОНАЛЬНА ПОЛІЦІЯ УКРАЇНИ» з номером на горловині «SUD3009428», в своєму складі містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін. Надана на експертизу кристалічна речовина білого кольору в своєму складі містить 2,1176 г метамфетаміну (у перерахунку на метамфетамін основу);

- супровідну про направлення клопотання до експерта від 23.12.2021;

- клопотання експерта від 23.12.2021;

- супровідну про направлення протоколу до експерта від 20.01.2022;

- протокол відбору зразка речовини від 19.01.2022;

- супровідну від 04.01.2022;

- постанову про призначення експертизи від 15.12.2021;

- довідку про витрати на проведення судової експертизи;

- протокол реєстрації даних первинних спостережень;

- спостереження за вмістом наркотичної речовини;

- висновок експерта № СЕ/19/107-21/10829-НЗПРАП від 09.02.2022, згідно з яким в наданих на експертизу рідинах, які містились в 13 (тринадцяти) полімерних шприцах, які були упаковані в спеціальний пакет з логотипом «НАЦІОНАЛЬНА ПОЛІЦІЯ УКРАЇНИ» та номером на горловині «SUD3009427», наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів не виявлено. Виявити наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги та прекурсори в рідинах темно-червоного кольору в 2 (двох) полімерних шприцах, які знаходились в спеціальному пакеті з логотипом «НАЦІОНАЛЬНА ПОЛІЦІЯ УКРАЇНИ» та номером на горловині «SUD3009427» неможливо, тому що рідини темно-червоного кольору в 2 (двох) полімерних шприцах ймовірно містять об`єкти біологічної експертизи, а саме кров. На поверхнях наданого на дослідження полімерного шприца без голки, який містився в спеціальному пакеті з логотипом «НАЦІОНАЛЬНА ПОЛІЦІЯ УКРАЇНИ» та номером на горловині «SUD3009427», наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів не виявлено. Визначити масу наркотичного засобу, психотропної речовини чи їх аналогів та прекурсорів в наданих на дослідження рідинах, які містились в 13 (тринадцяти) полімерних шприцах та нашаруванні, яке містилось в 1 (одному) полімерному шприці, неможливо, тому що в рідинах і нашаруванні наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів не виявлено, а в 2 (двох) полімерних шприцах ймовірно наявні об`єкти біологічної експертизи, а саме кров;

- постанову про зміну кваліфікації кримінального правопорушення від 10.02.2022;

- супровідний лист від 02.03.2022;

- доручення про проведення досудового розслідування від 24.03.2022;

- постанову про визначення групи слідчих від 24.03.2022;

- доручення про проведення слідчих розшукових дій №2771/106/25/1-2022 від 25.03.2022;

- вимогу у ДІТ ГУНП в Закарпатській області;

- характеристику №240/02-23 від 29.03.2022;

- відповідь на лист №239/02-23 від 29.03.2022;

- довідку про склад сім`ї №241/02-23 від 29.03.2022;

- відповідь на запит №103/2022 від 23.01.2022;

- копію паспорта;

- повідомлення про підозру від 11.07.2022;

- заяву ОСОБА_4 від 11.07.2022;

- постанову про доручення призначення адвоката від 13.07.2022;

- доручення від №934 від 13.07.2022;

- витяг з ЄРДР від 14.12.2021;

- доручення про проведення досудового розслідування від 14.12.2021;

- постанову про визначення групи дізнавачів від 14.12.2021;

- повідомлення про початок досудового розслідування від 14.12.2021;

- постанову про призначення групи прокурорів від 14.12.2021;

- постанову про зміну групи прокурорів від 24.06.2022;

- рапорт від 14.12.2021;

- постанову про виділення матеріалів від 14.12.2021;

- особову картку;

- протокол обшуку від 14.12.2021 року із доданим до нього записом процедури обшуку, згідно з якого слідчим було виявлено та вилучено 16 шприців з невідомою речовиною, поліетиленовий пакет із застібкою з наявною в середині прозорою кристалічною речовиною невідомого походження (копія);

- ухвала слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.12.2021, згідно з якої надано стороні кримінального провадження дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання громадянки ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , з метою виявлення та вилучення: наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів (копія);

- постанову про визначення та приєднання до кримінального провадження речових доказів від 14.12.2021;

- постанова про призначення експертизи від 15.12.2021;

- супровідний лист про направлення експерту від 19.01.2021;

- довідку про витрати на проведення судової експертизи матеріалів;

- висновок експерта №СЕ-19/107-21/10827-НЗПРАП від 19.01.2022, згідно з якого надана на експертизу кристалічна речовина білого кольору, що знаходилася в спеціальному пакеті «НАЦІОНАЛЬНА ПОЛІЦІЯ УКРАЇНИ» з номером на горловині «SUD3009428», в своєму складі містить психотропну речовину, обіг якої обмежено. Надана на експертизу кристалічна речовина білого кольору, що знаходилася в спеціальному пакеті «НАЦІОНАЛЬНА ПОЛІЦІЯ УКРАЇНИ» з номером на горловині «SUD3009428», в своєму складі містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін. Надана на експертизу кристалічна речовина білого кольору в своєму складі містить 2,1176 г метамфетаміну (у перерахунку на метамфетамін основу);

- постанову про призначення експертизи від 15.12.2021;

- довідку про витрати на проведення судової експертизи;

- висновок експерта СЕ/19/107-21/10829-НЗПРАП від 09.02.2022, згідно з якого в наданих на експертизу рідинах, які містились в 13 (тринадцяти) полімерних шприцах, які були упаковані в спеціальний пакет з логотипом «НАЦІОНАЛЬНА ПОЛІЦІЯ УКРАЇНИ» та номером на горловині «SUD3009427», наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів не виявлено. Виявити наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги та прекурсори в рідинах темно-червоного кольору в 2 (двох) полімерних шприцах, які знаходились в спеціальному пакеті з логотипом «НАЦІОНАЛЬНА ПОЛІЦІЯ УКРАЇНИ» та номером на горловині «SUD3009427» неможливо, тому що рідини темно-червоного кольору в 2 (двох) полімерних шприцах ймовірно містять об`єкти біологічної експертизи, а саме кров. На поверхнях наданого на дослідження полімерного шприца без голки, який містився в спеціальному пакеті з логотипом «НАЦІОНАЛЬНА ПОЛІЦІЯ УКРАЇНИ» та номером на горловині «SUD3009427», наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів не виявлено. Визначити масу наркотичного засобу, психотропної речовини чи їх аналогів та прекурсорів в наданих на дослідження рідинах які містились в 13 (тринадцяти) полімерних шприцах та нашаруванні яке містилось в 1 (одному) полімерному шприці, неможливо, тому що в рідинах і нашаруванні наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів не виявлено, а в 2 (двох) полімерних шприцах ймовірно наявні об`єкти біологічної експертизи, а саме кров;

- постанову про зміну кваліфікації кримінального правопорушення від 24.03.2022;

- доручення про проведення досудового розслідування від 29.03.2022;

- постанову про визначення групи слідчих від 29.03.2022;

- вимогу у ДІТ ГУНП в Закарпатській області від 05.09.2022;

- інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (номер інформаційної довідки: 287646661; дата формування: 30.11.2021 року);

- відповідь на запит № 298-2022 від 07.09.2022;

- довідку про склад сім`ї № 241/02-23 від 07.09.2022;

- характеристику №240/02-23 від 29.03.2022;

- відповідь на лист №239/02-23 від 29.03.2022;

- доручення про проведення слідчих розшукових дій від 29.03.2022;

- повідомлення про підозру від 11.07.2022;

- постанову про доручення призначення адвоката від 13.07.2022;

- доручення №934 від 13.07.2022;

- доручення в порядку ст. 36, 290 КПК України від 07.09.2022;

- повідомлення про відкриття сторонам матеріалів;

- протокол надання підозрюваному доступу до матеріалів досудового слідування від 07.09.2022

- розписку про ознайомлення із матеріалами кримінального провадження;

В судовому засіданні було досліджено відеозапис з карти micro SD, на якому знаходилися 4 відеозаписи, на яких слідчий разом оперативними працівниками та понятими прибули до місця проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , для проведення слідчої (розшукової) дії обшуку житла, в ході якого працівниками оперативно-розшукової діяльності було виявлено та вилучено 16 шприців з невідомою речовиною, поліетиленовий пакет із застібкою з наявною в середині прозорою кристалічною речовиною невідомого походження.

Під час дослідження відеозапису фіксування слідчої дії обшуку переривалося, таким чином, на відеозаписі S1720002 було проведено слідчу дію в кухні, де в холодильнику вилучено 16 шприців з невідомою речовиною, після чого слідча дія продовжилася, а відеозапис завершено, на відеозаписі S1720003 слідча дія проводиться у ванній кімнаті, після чого оперативний працівник повертається у кухню, де вже на столі стояв пакетик з наявною в середині прозорою кристалічною речовиною невідомого походження. Тобто, відеозапис з виявлення пакетику з наявною в середині прозорою кристалічною речовиною невідомого походження переривався та момент його виявлення на відеозаписі не відображено, не підтверджено свідками, допитаними у судовому засіданні, та обвинувачена заперечує даний факт.

Стаття 104 КПК України передбачає, що у випадках, передбачених цим Кодексом, хід і результати проведення процесуальної дії фіксуються у протоколі. У випадку фіксування процесуальної дії під час досудового розслідування за допомогою технічних засобів про це зазначається у протоколі. Запис, здійснений за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів під час проведення слідчим, прокурором обшуку, є невід`ємним додатком до протоколу. Дії та обставини проведення обшуку, не зафіксовані у записі, не можуть бути внесені до протоколу обшуку та використані як доказ у кримінальному провадженні.

Згідно частин 3-6 ст.104 КПК України, протокол складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце, час проведення та назву процесуальної дії; особу, яка проводить процесуальну дію (прізвище,ім`я,по батькові,посада); всіх осіб, які присутні під час проведення процесуальної дії (прізвища, імена, по батькові, дати народження, місця проживання); інформацію про те, що особи, які беруть участь у процесуальній дії, заздалегідь повідомлені про застосування технічних засобів фіксації, характеристики технічних засобів фіксації та носії інформації, які застосовуються при проведенні процесуальної дії, умови та порядок їх використання; 2) описової частини, яка повинна містити відомості про: послідовність дій; отримані в результаті процесуальної дії відомості, важливі для цього кримінального провадження, в тому числі виявлені та/або надані речі і документи; 3) заключної частини, яка повинна містити відомості про: вилучені речі і документи та спосіб їх ідентифікації; виготовлені дублікати документів, а також копії інформації, у тому числі комп`ютерних даних, та спосіб їх ідентифікації; спосіб ознайомлення учасників зі змістом протоколу; зауваження і доповнення до письмового протоколу з боку учасників процесуальної дії. Перед підписанням протоколу учасникам процесуальної дії надається можливість ознайомитися із текстом протоколу. Зауваження і доповнення зазначаються у протоколі перед підписами. Протокол підписують усі учасники, які брали участь у проведенні процесуальної дії.

За загальними правилами тільки застосування безперервного відеозапису ходу проведення відповідної слідчої (розшукової) дії може усунути інші її ймовірні вади (ч. 7 ст. 223 КПК України). У даному випадку цього досягнуто не було. Разом з тим, суд переконаний, що за відсутності безперервної фіксації слідчої дії завжди необхідно зважати на обсяг інформації, відсутньої на технічному записі, та її значимість як «інформативної основи» процесуальної дії.

Метою обшуку як слідчої дії є, зокрема, відшукання певних предметів чи відомостей (ч. 1 ст. 234 КПК України). У даному конкретному випадку сторона обвинувачення посилається на факт виявлення та фіксації в житлі обвинуваченої поліетиленового пакету з психотропним засобом. За наявними даними фіксації обшуку технічними засобами, безперервність якого була на початку забезпечена, вказані предмети були виявлені лише після значного у часі переривання відеозапису. Вказаний факт значного у часі переривання відеозапису ходу обшуку виявився прихованим у протоколі слідчої дії, про це свідчить як відсутність запису про перерву, так і зміщення у протоколі початку слідчої дії у часі на більш пізній саме на період вказаного переривання.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 87 КПК України недопустимим є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Згідно вимог ст. 89 КПК України суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті і під час ухвалення судового рішення.

Європейський суд з прав людини, ухвалюючи рішення у справах «Шен проти Швейцарії» від 12.07.1988 року, «Тейксера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998 року, «Яллог проти Німеччини» від 11.07.2006 року, «Шабельник проти України» від 19.02.2009 року, зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази, а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя, на недоторканість житла тощо.

З рішення Конституційного Суду України № 12рп/2011 від 20 жовтня 2011 року слідує, що визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог Кримінально-процесуального кодексу. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

Проаналізувавши дані протоколу обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 та об`єктивні дані фіксації цієї слідчої дії за допомогою аудіо- та відеозапису, така фіксація виявилася не безперервною саме в момент виявлення психотропних речовин, за відсутності у той момент понятих, чим були порушені вимоги ч. 1 ст. 107, ч. 10 ст. 236 КПК України про обов`язковість фіксування такої процесуальної дії, що має наслідком недійсність відповідної процесуальної дії та отриманих внаслідок її вчинення результатів і з цих підстав (ч. 6 ст. 107 КПК України).

За таких обставин, суд визнає протокол обшуку недопустимим доказом, оскільки фактичні дані, що містяться у ньому отримані органом досудового розслідування, з порушенням вимог ст. ст. 104, 107, 236 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 373 КПК України, обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Доктрина «плодів отруйного дерева» (fruit of the poisonous tree) була сформульована Європейським судом з прав людини у наступних справах: «Гефген проти Німеччини»; «Тейксейра де Кастро проти Португалії»; «Шабельник проти України»; «Балицький проти України»; «Нечипорук і Йонкало проти України»; «Яременко проти України».

Зокрема в рішеннях по справах «Балицький проти України», «Тейксейра де Кастро проти Португалії» та «Шабельник проти України» ЄСПЛ застосував різновид доктрини «плодів отруйного дерева», а саме: коли визнаються недопустимими не лише докази, безпосередньо отримані внаслідок порушення, а також і ті докази, які не були б отримані, якби не було отримано перших. Таким чином, допустимі самі по собі докази, отримані за допомогою відомостей, джерелом яких є недопустимі докази, стають недопустимими.

Враховуючи той факт, що судом встановлено порушення процедури фіксації обшуку, тому, виходячи з доктрини «плодів отруйного дерева», суд вважає, що зазначена доктрина передбачає оцінку не лише кожного засобу доказування автономно, а і всього ланцюга безпосередньо пов`язаних між собою доказів, з яких одні випливають з інших та є похідними від них.

Критерієм віднесення доказів до «плодів отруєного дерева» є наявність достатніх підстав вважати, що відповідні відомості не були б отримані за відсутності інформації, одержаної незаконним шляхом.

Враховуючи, що наявні у справі за фактом незаконного придбання та зберігання психотропних речовин ОСОБА_4 надані прокурором письмові докази, які є похідними від протоколу обшуку, були зібрані внаслідок порушення фіксації процедури обшуку, а тому суд визнає досліджені судом докази: постанову про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів від 14.12.2021 року; висновок експерта №СЕ-19/107-21/10827-НЗПРАП від 19.01.2022 року; постанову про призначення експертизи від 15.12.2021 року; висновок експерта СЕ/19/107-21/10829-НЗПРАП від 09.02.2022 року недопустимими доказами, які не можуть бути враховані судом як допустимі та покладені в основу вироку в частині доведення винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.

Згідно із ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат. За ч. 2 ст. 91 КПК України доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

В частині 2 ст. 17 КПК України закріплено, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 12рп/2011 від 20 жовтня 2011 року визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до системного аналізу кримінального процесуального закону при розгляді кримінальних проваджень суд має суворо дотримуватись закріпленого у ч.1 ст. 62 Конституції України принципу презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. При цьому неприпустимо покладати на обвинуваченого доведення своєї невинуватості.

Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях й ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи в учиненні кримінального правопорушення. Підставою для обвинувального вироку суду є така сукупність достовірних доказів, що отримані з додержанням законодавства, розглянуті в судовому засіданні та є достатніми для безспірного висновку про те, що подія кримінального правопорушення мала місце, наявні ознаки складу кримінального правопорушення, вчинив це діяння обвинувачений і його вина у вчиненні цього кримінального правопорушення доведена судом. Забезпечення доведеності вини є одним з основних конституційних принципів основ судочинства (п.3 ч.3 ст.129 Конституції України, п.10 ч.1 ст.7, ст.17 КПК України).

Пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Пункт 2 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод проголошує право на презумпцію невинуватості. В основі цього права лежить принцип, згідно з яким особа, яку обвинувачують у вчиненні кримінального правопорушення, має право на виправдувальний вирок у разі нестачі доказів проти неї і тягар подання достатніх доказів для доведення вини покладається на сторону обвинувачення. Недопустимість порушення таких принципів Європейський суд з прав людини засвідчив у рішеннях по справах «Тельфнер проти Австрії» від 20.03.2001 року та «Дж. Мюррей проти Сполученого Королівства» від 08.02.1996 року.

Як зазначено у рішеннях Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Смирнов проти України» від 15 липня 2010 року, остаточне рішення від 15 жовтня 2010 року (пункт 53) та у справі «Бочаров проти України» від 17 березня 2011 року, остаточне рішення від 17 червня 2011 року (пункт 45), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів.

Стандарт доведення «поза розумним сумнівом» означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Розумний сумнів це такий непереборний сумнів, який залишається у слідчого, прокурора, слідчого судді, суду щодо винуватості обвинуваченого чи підсудного після всебічного, повного і об`єктивного дослідження обставин справи. Наявність розумного сумніву щодо обґрунтованості обвинувачення не дозволяє будь-якій неупередженій людині, яка міркує з належним розумом і сумлінням, визнати обвинуваченого винним.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи в цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною «поза розумним сумнівом», версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення «поза розумним сумнівом» недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

Також, суд при постановленні вироку приймає до уваги якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (рішення ЄСПЛ від 11.07.2013 року у справі «Веренцов проти України» п.86).

Що ж стосується поставленої у провини ОСОБА_4 нібито наявної у її діях, пов`язаних із незаконним придбанням та зберіганням психотропних засобів, без мети збуту у великому розмірі, то результати судового розгляду свідчать про те, що допустимих доказів на підтвердження цієї версії стороною обвинувачення не надано. Сама обвинувачена категорично заперечував наявність в себе вдома психотропних засобів. Та згідно допитів свідків в судовому засіданні, останні не можуть підтвердити зберігання психотропних речовин у обвинуваченої.

Отже, прокурор не довів поза розумним сумнівом наявність придбання та зберігання психотропних речовин в обвинуваченої без мети збуту таких засобів у великих розмірах.

Подані прокурором окремі процесуальні документи для оцінки допустимості зібраних доказів не замінюють останні, а відтак не можуть бути прийняті як докази обвинувачення.

Інших доказів, які могли б бути покладені в основу обвинувачення ОСОБА_4 прокурором надано не було.

Таким чином, оскільки показання обвинуваченої ОСОБА_4 за вказаним епізодом поданими доказами не спростовані, суд кладе їх в основу свого вироку, визнаючи достовірними, а всі сумніви суд тлумачить на користь обвинуваченого.

Стаття 62 Конституції України передбачає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Відтак, відповідно до вимог статей 17, 91, 92 та 373 КПК України, усі сумніви щодо доведеності винуватості обвинуваченої підлягають тлумаченню на її користь, що є підставою для ухвалення виправдувального вироку.

Суд зі свого боку забезпечив сторонам усі можливості для реалізації своїх прав у судових засіданнях в рамках кримінального процесуального закону, проте сторона обвинувачення не надала суду достатніх, вагомих та допустимих доказів, які б у своїй сукупності доводили винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого їй протиправного діяння у встановленому законодавством порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, в тому числі винуватість обвинуваченого у вчиненні злочину, форма вини, мотив і мета вчинення злочину, покладається на слідчого, прокурора і лише в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Суд обмежений у праві збору доказів вини обвинуваченої за власною ініціативою та, залишаючись об`єктивним і неупередженим, має створити необхідні умови для виконання сторонами їхніх процесуальних обов`язків та здійснення наданих їм прав, розглянути кримінальне провадження і постановити відповідне рішення. Суди при розгляді кримінальних справ не вправі перебирати на себе функції обвинувачення чи захисту.

Отже, суд, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, а саме: верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, дослідивши та оцінивши докази, надані стороною обвинувачення в їх сукупності, приходить до висновку про те, що під час судового розгляду стороною обвинувачення не надано належних та допустимих доказів вчинення обвинуваченою ОСОБА_4 кримінального правопорушення, відтак, ОСОБА_4 у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України необхідно визнати невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України та виправдати.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Питання щодо речових доказів вирішується судом у порядку ст. 100 КПК України.

Витрати за проведення судових експертиз віднести на рахунок держави.

Запобіжний захід щодо обвинуваченої не обирався.

Керуючись ст. ст. 369-371, 373-376, 395, 532 КПК України,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, та виправдати за відсутністю в її діях складу кримінального правопорушення.

Процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів по кримінальному провадженню, - віднести на рахунок держави.

Запобіжний захід щодо обвинуваченої не обирався.

Речові докази: 16 шприців з невідомою речовиною, поліетиленовий пакет із застібкою з наявною в середині прозорою кристалічною речовиною невідомого походження знищити.

Вирок може бути оскаржений до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_1