Рішення № 138623138, 28.07.2026, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

____________________ Справа № 299/2350/26

Номер провадження 2/299/1179/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.07.2026 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області у складі: головуючий суддя Кашуба А.В., секретар судового засідання Чернянчук К.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Виноградів в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

28.05.2026 ТОВ «ФК «ЄАПБ» подало до суду позовну заяву про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.

Просить суд стягнути із відповідача заборгованість за Кредитним договором №45718411 у розмірі 10679,76 грн з яких 4000 грн заборгованості за тілом кредиту, 259,76 грн заборгованості за відсотками, 420 грн заборгованість за комісією за надання кредиту, пеню у сумі 6000 грн.

Вимоги позову обґрунтовано тим, що 13.11.2025 між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір надання коштів у кредит №45718411 про те, що позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами Договором строк шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку позики або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики та комісію за надання кредиту. Договір укладено у електронній формі, з приєднанням до Правил надання грошових коштів у позику, які є публічною пропозицією у розумінні ст.ст.641, 644 ЦК України.

18.03.2026 між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №18/03/26 про відступлення прав вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників №2 від 18.03.2026 позивач набув право грошової вимоги до відповідача в сумі 10679,76 грн. Обов`язок повідомлення боржника про відступлення права вимоги покладено на ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів».

Представник відповідача адвокат Нечаєв В.В. подав відзив, в якому заперечує позов в частині вимог про стягнення комісії та процентів за користування кредитом, пені. Відзив обгрунтовано тим, що позивач ОСОБА_1 є військовослужбовцем, а тому відповідно до пункту 15 статті 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» не нараховуються відсотки за користування кредитом та штрафні санкції за прострочення. Представник відповідача зазначає, що позивач повернув кредит у сумі 4000 грн. Представник позивача вважає умову договору про встановлення комісії за надання кредиту нікчемною. Це тому, що у договорі кредитодавець не зазначив, яка саме додаткова, реальна та індивідуалізована послуга була надана Відповідачу в обмін на стягнення комісії у розмірі 20% від суми кредиту. Встановлена комісія є за своєю суттю додатковою платою за надання кредиту, що суперечить правовій природі договору та засадам справедливості.

Відповідач долучив до відзиву квитанцію про сплату боргу.

Представник позивача адвокат Шаткун Д.О. подав 12.06.2026 відповідь на відзив. Заперечує доводи відповідача та просить задоволити позов у повному обсязі. Нарахування відсотків за користування кредитом вважає правомірним. Інші умови договору дійсними, бо відповідач погодився з такими умовами.

Позивач у позовній заяві клопотав розглядати справу без участі його представника, проти заочного розгляду справи не заперечив.

Представник відповідача адвокат Нечаєв В.В. подав письмову заяву про розгляд справи без участі відповідача та його представника.

Вивчивши доводи позовної заяви, та відповіді на відзив, вивчивши доводи відзиву, дослідивши наявні у справі письмові докази, суд вирішив наступне.

Відповідно до ч.ч.1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Суд встановив, що 13.11.2025 ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та відповідач у електронній формі уклали Договір надання коштів у кредит №45718411. Договір укладено онлайн через веб-сайт Товариства. За умовами договору, обмін інформацією здійснюється онлайн шляхом заповнення клієнтом заявки із наданням своїх персональних даних.

Відповідач заявив у Відзиві про визнання ряду обставин, зазначених у позовній заяві: факт укладення Договору, та зазначені у позові обставини щодо розміру кредиту, факту отримання ним грошових коштів у кредит, строку кредитування та інших істотних умов договору, окрім встановлення комісії за надання кредиту, яку сторона відповідача вважає нікчемною.

Тому, суд визнає ці обставини встановленими: 13.11.2025 ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та відповідач у електронній формі уклали Договір надання коштів у кредит №45718411, на підставі якого Кредитодавець 13.11.2025 надав позичальнику у кредит 4000 грн на строк до 29.11.2025 зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 0,999% в день, комісії у сумі 420 грн, та із встановленням відповідальності за порушення грошових зобов`язань позичальником у виді пені у розмірі 4% в день.

Позивач стверджує, що позичальник допустив прострочення виконання грошових зобов`язань за договором кредиту, а Відповідач не заперечив цю обставину.

За змістом розрахунку заборгованості, сформованого первісним кредитором, Позичальник не повернув кредит у сумі 4000 грн, не сплатив комісію за надання кредиту у розмірі 420 грн, не сплачував проценти за користування кредитом. Проценти нараховані у сумі 259,76 грн. Нараховано пеню у розмірі 6000 грн.

Суд перевірив існування обставин позову у частині переходу права вимоги за Договором надання коштів у кредит.

Суд встановив, що 18.03.2026 між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №18/03/26 про відступлення прав вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників №2 від 18.03.2026 позивач набув право грошової вимоги до відповідача в сумі 10679,76 грн. Обов`язок повідомлення боржника про відступлення права вимоги покладено на ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів».

Надані позивачем докази на підтвердження переходу права вимоги є належними та допустимими, їх достовірність не викликала у суду обґрунтованих сумнівів, а у своїй сукупності вони є достатніми для підтвердження тієї обставини, що від ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» до Позивача відбувся перехід права вимоги за Договором надання коштів у кредит №45718411 від 13.11.2025.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір надання коштів у кредит є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Кредитний договір є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідач просить застосувати положення пункту 15 статті 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», за яким військовослужбовцям-позичальникам не нараховуються відсотки за користування кредитом та штрафні санкції за прострочення.

Суд встановив, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації із 02.08.2025, що підтверджено Довідкою командира військової частини від 26.05.2026 №4/2356.

Частиною 15 ст.14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців» встановлено наступне:

«Військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.»

Існування обставин, що виключають застосування цієї норми у даній справі не встановлено. Цю норму слід застосувати у даному судовому спорі.

Тому, оскільки Відповідач набув статус Військовослужбовця, призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, 02.08.2025, а кредитний договір укладено 13.11.2025, то проценти за користування кредитом і пеню нараховано неправомірно. Позов у цій частині задоволенню не підлягає.

Суд перевірив доводи відповідача про нікчемність умови договору щодо сплати комісії за надання кредиту та дійшов наступного висновку.

Відповідно до пункту 2.2.4. Договору, Комісія за надання кредиту 10,50% від суми наданого Кредиту (420 грн). Згідно із розділом «Терміни та визначення» Договору комісія за надання кредиту визначена як грошові кошти, які згідно умов Договору Позичальник зобов`язаний сплатити Кредитодавцю за надання та користування Кредитом в якості однієї зі складових загальних витрат за споживчим кредитом.

Суд враховує, що відповідно до статті 1054 ЦК України надання кредиту є основним обов`язком кредитодавця за кредитним договором. При цьому плата за користування кредитом вже визначена сторонами у формі процентів за користування кредитом у розмірі 0,999% на день.

Отже, за змістом умов Договору комісія фактично встановлена не за окрему самостійну послугу, надану позичальнику, а за саме надання кредиту, тобто за виконання кредитодавцем власного основного договірного обов`язку.

Позивач не надав суду доказів того, що спірна комісія є оплатою конкретної додаткової чи супутньої послуги, яка замовлялась або фактично надавалась відповідачу окремо від самого кредитування. Так само позивач не навів переконливого обґрунтування самостійної економічної природи цього платежу.

Суд враховує, що одночасне встановлення процентів за користування кредитом 0,99% на день та додаткової одноразової комісії за саме надання кредиту, має ознаки покладення на споживача додаткового фінансового тягаря понад плату за користування кредитом, встановлення дублюючої плати за надання кредиту та може свідчити про істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків сторін на шкоду споживача.

Сам по собі факт погодження позичальником умов договору не виключає обов`язку суду перевірити зміст таких умов на відповідність принципам добросовісності, розумності та справедливості у сфері споживчого кредитування.

Оскільки зі змісту договору вбачається, що комісія є фактично додатковою, дублюючою проценти, платою за саме надання кредиту, а не оплатою окремої послуги, суд дійшов висновку про відсутність достатніх правових підстав для її стягнення.

Тому у задоволенні позовних вимог про стягнення комісії за надання кредиту у сумі 420 грн слід відмовити.

Крім того, сторона відповідача надала суду Платіжну інструкцію від 04.06.2026 про переказ грошових коштів у сумі 4000 грн на користь отримувача ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» на рахунок № НОМЕР_1 , банк АТ «Таскомбанк», призначення платежу «сплата заборгованості від ОСОБА_1 за кредит дог 45718411 суд справа 299/2350/26 сума тіла кредиту».

У позовній заяві у прохальній її частині Позивач ТОВ «ФК «ЄАПБ» зазначив реквізити банківського рахунку № НОМЕР_1 , банк АТ «Таскомбанк», які відповідають реквізитам рахунку отримувача за Платіжною інструкцією від 04.06.2026, наданою відповідачем. Тому суд вважає встановленим факт належного виконання зобов`язання Позичальника за кредитним договором 45718411 перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» в частині погашення тіла кредиту у сумі 4000 грн.

Також, позивач просить стягнути із відповідача пеню. З цього приводу суд вирішив наступне.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Ця норма Цивільного кодексу України має однозначний зміст, поширює свою дію на кредитні правовідносини, що виникли на підставі кредитного договору у даній справі, норма, передбачена нормативно-правовим актом-Кодексом має перевагу перед нормами у Законах, тому суд її застосовує і вирішує, що вимога про стягнення пені задоволенню не підлягає.

Тому, оскільки суд дійшов висновку, що вимога про стягнення процентів за користування кредитом та пені задоволенню не підлягає, вимога про стягнення комісії за надання кредиту не підлягає задоволенню також, то у цій частині у задоволенні вимог позову слід відмовити.

Позов у частині вимоги про стягнення заборгованості за тілом кредиту у сумі 4000 грн є обґрунтованим. Оскільки тіло кредиту у сумі 4000 грн Відповідач повернув Позивачу 04.06.2026 після подання позовної заяви до суду, то провадження у справі у цій частині слід закрити у зв`язку із відсутністю предмету спору.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд міркує наступним чином.

У зв`язку із визнанням відповідачем частини вимог позову до початку судового розгляду справи по суті та погашення боргу у цій частині суд закрив провадження у справі у цій частині вимог позову.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, у зв`язку із тим, що суд не ухвалює рішення про задоволення позовних вимог судовий збір, сплачений позивачем, не підлягає відшкодуванню відповідачем пропорційно розміру визнаних ним вимог позову.

Однак, відповідно до ч.1 ст.142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Позов є обґрунтованим у частині на 37,45%. У разі задоволення позову відшкодуванню підлягали б 37,45% судових витрат, понесених позивачем. Позивач при поданні позову сплатив судовий збір у сумі 2662,40 грн, про понесення інших судових витрат не заявив. Судові витрати, що підлягали б відшкодуванню, становлять 997,07 грн. На підставі ч.1 ст.142 ЦПК України позивачу слід повернути із державного бюджету 50 відсотків цієї суми - 498,53 грн.

На підставі викладеного, згідно ст.ст.19, 27, 83, 175, 274-275 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні вимог позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом у сумі 259,76 грн, за комісією за надання кредиту у сумі 420 грн, за пенею у сумі 6000 грн за кредитним договором №45718411 від 13.11.2025 відмовити.

Провадження у цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за тілом кредиту у сумі 4000 грн за кредитним договором №45718411 від 13.11.2025 закрити у зв`язку із відсутністю предмету спору.

Повернути позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову - 498,53 грн (чотириста дев`яносто вісім гривень 53коп) (Платіжна інструкція №156402 від 19.05.2026).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо така заява подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому копії рішення суду або протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому копії ухвали суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ЄДРПОУ 35625014, адреса місцезнаходження, 07400, Київська область, Броварський район, місто Бровари, вул.Лісова, будинок 2;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання АДРЕСА_1 .

ГоловуючийКашуба А. В.