Ухвала суду № 138621830, 29.07.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/20985/23

Провадження № 6/638/690/26

УХВАЛА

Іменем України

29 липня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Смирнова В.А.,

за участю секретаря судового засідання Євженко О.Ю.,

боржників ОСОБА_1 , ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про поворот виконання судового рішення у цивільній справі за заявою Ізюмського комунального підприємства теплових мереж про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , заінтересована особа: Ізюмський відділ державної виконавчої служби в Ізюмському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, -

ВСТАНОВИВ:

25.05.2026 ОСОБА_1 подана заява про поворот виконання судового рішення, в якій останній просить допустити поворот виконання судового наказу Шевченківського районного суду м. Харкова від 16.01.2024 року у справі № 638/20985/23; стягнути з Ізюмського комунального підприємства теплових мереж на користь ОСОБА_1 безпідставно двічі стягнуті кошти у загальному розмірі 134,20 грн; стягнути з Ізюмського комунального підприємства теплових мереж на користь ОСОБА_2 безпідставно двічі стягнуті кошти у загальному розмірі 134,20 грн.

Заява мотивована тим, що 16.01.2024 Шевченківським районним судом м. Харкова у справі № 638/20985/23 було видано судовий наказ про стягнення у солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Ізюмського комунального підприємства теплових мереж заборгованість у розмірі 25 661,45 грн, а також судового збору у розмірі 134,20 грн з кожного боржника. Вказаний судовий наказ був скасований 24.11.2024 ухвалою суду. До моменту скасування судового наказу, в інтересах Боржників через фактичного платника ОСОБА_3 було добровільно перераховано суму судового збору безпосередньо на рахунок Ізюмського відділу ДВС (код отримувача 41430594). Згідно з платіжними інструкціями ПриватБанку від 27.09.2024 (№0.0.4561225028.1 та №0.0.4561227021.1) було сплачено двічі по 134,20 грн. У графі "Фактичний платник" чітко зазначені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ?? Проігнорувавши надходження коштів, державний виконавець ОСОБА_4 у межах виконавчого провадження наклала арешти на банківські рахунки Заявників (зокрема на єдине джерело існування - пенсійний рахунок в АТ "Ощадбанк"). З карток боржників почалося незаконне примусове автоматичне списання коштів, у тому числі сум судового збору, які вже були сплачені добровільно.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25.05.2026 справу передано для розгляду судді Смирнову В.А.

23.06.2026 від державного виконавця Ізюмського відділу державної виконавчої служби в Ізюмському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Шульги Ю.О. надійшла заява, в якій остання вказала, що на примусовому виконанні у відділі перебувало виконавче провадження № 75784539, де боржником був ОСОБА_1 , з виконання судового наказу № 638/20985/23 виданий 10.07.2024 Дзержинским районним судом м. Харкова про стягнення у солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Ізюмського комунального підприємства тепло мереж заборгованості за наданні послуги з теплопостачання в сумі 25661,45 грн. та судового збору в сумі 134,20грн. з кожного. Всього 25795,65 грн. 27.09.2025 року на депозитний рахунок відділу надійшли грошові кошти в сумі 134, 20 грн, з вказаним призначенням платежу сплата заборгованості за ВП 75784539, ОСОБА_1 . Відповідно до ст. 45 розподіл стягнутих з боржника грошових сум Закону України «Про виконавче провадження» в першу чергу компенсуються витрати виконавчого провадження. Так як більш ніяких коштів по даному виконавчому провадженню не було стягнуто та в призначені платежу платник зазначив що це сплата заборгованості по ВП 75784539 ОСОБА_1 , вищевказані коти були перераховані як витрати виконавчого провадження ( платіжна інструкція № 13254 від 30.09.2025 та платіжна інструкція № 13255 від 30.09.2025). 26.11.2025 на електронну адресу Відділу надійшли заяви від ОСОБА_1 про закінчення виконавчого провадження, зняття арештів та скасування виконавчого збору і витрат, прийняті та зареєстровані 27.11.2025 за вхідним № 9689, і передані для прийняття рішення державному виконавцю. 28.11.2025 державним виконавцем розглянуто звернення ОСОБА_1 , та перевіркою інформації в Реєстрі судових рішень встановлено, що ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова у справі № 638/20985/23 від 24.11.2025 скасовано судовий наказ № 638/20985/23 виданий 10.07.2024 Дзержинським районним судом м. Харків про стягнення у солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Ізюмського комунального підприємства тепло мереж заборгованості за наданні послуги з теплопостачання в сумі 25661,45 грн. та судового збору в сумі 134,20грн. з кожного. Всього 25795,65 грн., на підставі якої, відповідно до п. 5 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 75784539 з виконання вищевказаного судового наказу, де боржником по виконавчому проваджені був ОСОБА_1 . Щодо виконавчого провадження 64417652, де боржником є ОСОБА_2 , з виконання судового наказу № 623/4940/19 виданого 20.02.2020 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Ізюмського комунального підприємства теплових мереж 13298,16 грн. заборгованості за послуги теплопостачання та 96,05 грн судового збору з кожного. Слід зазначити що виконавче провадження, станом на теперішній час є не виконаним, перебуває на примусовому виконанні. По даному ВП до лютого 2022 року кошти в рахунок боргу утримувались з пенсії боржника, судовий збір в сумі 96,05 грн (відповідно до резолютивної частини рішення) була утримана та перерахована в жовтні 2021 р. (платіжне доручення № 16079 від 21 жовтня 2021 року) 27.09.2025 року на депозитний рахунок відділу надійшли грошові кошти в сумі 134, 20 грн, з вказаним призначенням платежу сплата заборгованості за ВП 64417652, ОСОБА_2 . Вищевказані коти були перераховані як борг по судовому наказу № 623/4940/19 виданого 20.02.2020 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області ВП 64417652 ( платіжна інструкція № 13256 від 30.09.2025).

30.06.2026 від представника Ізюмського комунального підприємства теплових мереж Савіна О.С. надійшли пояснення, відповідно до яких останній вказав, що до матеріалів справи додані дві платіжні інструкції від 27 вересня 2025 року, в яких зазначено наступне: інструкція № 9392-2828-4005-7321 зазначено, що сплачується заборгованість за виконавчим провадженням № 64417652; - інструкція № 9392-2823-6795-0341 зазначено, що сплачується заборгованість за виконавчим провадженням № 75784539. При цьому жодна з платіжних інструкцій не містить посилання, що сплачується саме судовий збір. У свою чергу, державний виконавець зарахував сплачені грошові кошти в якості компенсації витрат виконавчого провадження відповідно до ст. 45 ЗУ «Про виконавче провадження» та підтверджується поясненнями наданими органом ДВС, що здійснював стягнення. Таким чином Ізюмське комунальне підприємство теплових мереж не отримало жодних грошових коштів по наказу Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 січня 2026 року по справі № 638/20985/23. В той же час відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеній в постанові від 31 березня 2021 року по справі № 296/7644/17 зазначено, що повернення витрат виконавчого провадження не може бути вирішено в процесі повороту-виконання судового рішення, оскільки для цього передбачена інша процедура. З огляду на вищенаведене заява ОСОБА_1 про поворот виконання судового рішення не підлягає задоволенню.

29.07.2026 від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надійшли пояснення, в яких останні крім іншого вказали, що виконавець Шульга Ю.О. письмово визнає факт утримання добровільно сплачених ними коштів у сумі по 134,20 грн, але стверджує, що зарахувала їх як «витрати виконавчого провадження». Це є грубим порушенням ч. 7 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження».

У судовому засіданні боржники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтримали доводи, викладені у поданих заявах та поясненнях, просили задовольнити заяву про поворот виконання судового наказу.

Представник Ізюмського комунального підприємства теплових мереж та державний виконавець Ізюмського відділу державної виконавчої служби в Ізюмському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України просили розгляд справи проводити за їх відсутності.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи дійшов наступного висновку.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справа не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, 16 січня 2024 року Шевченківським районним судом м. Харкова у справі № 638/20985/23 видано судовий наказ, яким стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 користь Ізюмського комунального підприємства теплових мереж, що розташоване за адресою: Харківська область, м.Ізюм, пр-т. Незалежності, 33, код ЄДРПОУ 32284148, заборгованість за послуги теплопостачання за період з 01.12.2019 по 31.01.2022 у розмірі 25661 (двадцять п`ять тисяч шістсот шістдесят одна) грн. 45 коп. та судовий збір у сумі 268 (двісті шістдесят вісім) грн. 40 коп., в рівних частинах с кожного по 134 (сто тридцять чотири) грн. 20 коп.

На підставі вказаного судового наказу державним виконавцем Ізюмського відділу державної виконавчої служби в Ізюмському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України були відкриті виконавчі провадження:

ВП № 75784371 на підставі постанови державного виконавця Ізюмського відділу державної виконавчої служби в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Шульги Юлії Олександрівни від 13.08.2024 про стягнення у солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ІКПТМ заборгованості за надані послуги з теплопостачання в сумі 25661,45 грн та судового збору в сумі 134,20 грн з кожного. Всього 25795,65 грн. Боржником вказана ОСОБА_2 ; стягувачем - Ізюмське комунальне підприємство теплових мереж.

ВП № 75784539 на підставі постанови державного виконавця Ізюмського відділу державної виконавчої служби в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Шульги Юлії Олександрівни від 13.08.2024 про стягнення у солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ІКПТМ заборгованості за надані послуги з теплопостачання в сумі 25661,45 грн та судового збору в сумі 134,20 грн з кожного. Всього 25795,65 грн. Боржником вказаний ОСОБА_1 ; стягувачем - Ізюмське комунальне підприємство теплових мереж.

Згідно з платіжною інструкцією № 0.0.4561227021.1 від 27.09.2025 ОСОБА_5 (фактичний платник) перерахувала на рахунок Ізюмського ВДВС грошові кошти у розмірі 134,20 гривень. Призначення платежу: сплата заборгованості за ВП- № 64417652, ОСОБА_2 .

Згідно з платіжною інструкцією № 0.0.4561225028.1 від 27.09.2025 ОСОБА_5 (фактичний платник) перерахувала на рахунок Ізюмського ВДВС грошові кошти у розмірі 134,20 гривень. Призначення платежу: сплата заборгованості за ВП- № 75784539, ОСОБА_1 .

Відповідно до платіжних інструкцій № 13254 та №13255 від 30.09.2025 Ізюмський ВДВС в Ізюмському районі Харківської області ХМУМЮ перерахувало на рахунок Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції грошові кошти у розмірі 69 грн та 65,20 грн. Призначення платежів: «ХА83980; 25010100; 41430594; ВП №75784539; Витрати виконавчого провадження. Користування АСВП (депозитний)» та «ХА83980; 25010100; 41430594; 3152708178; ВД №638/20985/23; 10.07.2024; ОСОБА_1 ; ВП №75784539; Витрати виконавчого провадження».

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 24 листопада 2025 року судовий наказ № 638/20985/23 від 16 січня 2024 року, виданий Дзержинським районним судом м. Харкова за заявою Ізюмського комунального підприємства теплових мереж за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за послуги теплопостачання - скасовано.

28.11.2025 державним виконавцем винесено постанову у ВП № 75784371, якою виконавче провадження з примусового виконання: назва документу: Судовий наказ № 638/20985/23 виданий 10.07.2024 документ видав: Дзержинський районний суд м.Харкова про: стягнення у солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ІКПТМ заборгованості за надані послуги з теплопостачання в сумі 25661,45 грн та судового збору в сумі 134,20 грн з кожного. Всього 25795,65 грн. закінчено. Припинено чинність арешту майна боржника та скасувати інші заходи примусового виконання рішення.

28.11.2025 державним виконавцем була винесена постанова у ВП № 75784539, якою виконавче провадження з примусового виконання: назва документу: Судовий наказ № 638/20985/23 виданий 10.07.2024 документ видав: Дзержинський районний суд м. Харкова про: стягнення у солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ІКПТМ заборгованості за надані послуги з теплопостачання в сумі 25661,45 грн та судового збору в сумі 134,20 грн з кожного. Всього 25795,65 грн. закінчено. Припинено чинність арешту майна боржника та скасувати інші заходи примусового виконання рішення.

З матеріалів справи вбачається, що виконавче провадження № 64417652 відкрито на підставі судового наказу №623/4940/19 від 26 грудня 2019 року.

Згідно з ч. 3 ст. 171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. В ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому статтею 444 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 444 ЦПК України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. 2. Якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо під час нового розгляду справи він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Суд вирішує питання про поворот виконання, якщо за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Якщо скасовано рішення третейського суду, боржникові повертається все те, що з нього стягнуто на користь стягувача за вказаним рішенням. Питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони. До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем.

Конституційний суд України у своєму рішенні від 02.11.2011 № 13-рп/2011 зазначив, що поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна, оскільки правова підстава для набуття майна відпала.

Поворот виконання - це спосіб захисту прав боржника, який полягає у поверненні йому стягувачем всього одержаного за скасованим рішенням.

Поворот виконання можливий, у разі якщо: а) позивач одержав від відповідача в порядку виконання рішення майно або грошові кошти; б) виконане рішення скасовано судом чи змінено із задоволенням позовних вимог в меншому розмірі. За змістом наведених норм закону поворот виконання скасованого рішення суду допускається у разі його фактичного виконання і ухвалення судом нового рішення у справі.

З системного тлумачення вищевказаного положення закону випливає, що порядок та процедура повороту виконання рішення стосується саме правовідносин, які склалися внаслідок виконання рішення суду, прийнятого в межах однієї справи. Можливість повороту виконання допускається за наявності обов`язкової умови скасування (визнавши його нечинним) рішення судами вищих інстанцій.

Як встановлено судом, 16 січня 2024 року Шевченківським районним судом м. Харкова у справі № 638/20985/23 видано судовий наказ, яким стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 користь Ізюмського комунального підприємства теплових мереж заборгованість за послуги теплопостачання за період з 01.12.2019 по 31.01.2022 у розмірі 25661 (двадцять п`ять тисяч шістсот шістдесят одна) грн. 45 коп. та судовий збір у сумі 268 (двісті шістдесят вісім) грн. 40 коп., в рівних частинах с кожного по 134 (сто тридцять чотири) грн. 20 коп., який в подальшому був скасований ухвалою суду від 24 листопада 2025 року.

На підставі вказаного судового наказу 13 серпня 2025 року державним виконавцем Ізюмського ВДВС було відкрито виконавче провадження № 75784371, боржником за яким є ОСОБА_2 та № 75784539, боржником за яким є ОСОБА_1 .

Крім того, з наданих платіжних інструкцій № 0.0.4561227021.1 від 27.09.2025 та № 0.0.4561225028.1 від 27.09.2025 дійсно вбачається, що ОСОБА_5 сплатила грошові кошти у розмірі 134,20 гривень (по кожній з платіжних інструкцій) на рахунок Ізюмського ВДВС за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

З призначення платежу за платіжною інструкцією № 0.0.4561227021.1 від 27.09.2025 вбачається, що грошові кошти у розмірі 134,20 гривень були сплачені за ОСОБА_2 за ВП № 64417652. Однак як вбачається з матеріалів справи на підставі судового наказу у справі № 638/20985/23 відкриті виконавчі провадження № 75784371 та №75784539, боржником за яким є ОСОБА_2 . У свою чергу, виконавче провадження № 64417652 відкрито на підставі судового наказу №623/4940/19 від 26 грудня 2019 року.

Тобто, грошові кошти у розмірі 134,20 грн за такою платіжною інструкцією сплачені за іншим виконавчим провадженням.

У свою чергу, з призначення платежу за платіжною інструкцією 0.0.4561225028.1 від 27.09.2025 вбачається, що грошові кошти у розмірі 134,20 гривень були сплачені за ОСОБА_1 за ВП № 75784539.

Так, відповідно до ст. 45 ЗУ «Про виконавче провадження» розподіл стягнутих виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) здійснюється у такій черговості: 1) у першу чергу повертається авансовий внесок стягувача на організацію та проведення виконавчих дій; 2) у другу чергу компенсуються витрати виконавчого провадження, не покриті авансовим внеском стягувача; 3) у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми або основна винагорода приватного виконавця пропорційно до фактично стягнутої з боржника суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів); 4) у четверту чергу стягуються штрафи, накладені виконавцем відповідно до вимог цього Закону, та виконавчий збір або основна винагорода за виконавчими документами про стягнення аліментів. Розподіл грошових сум у черговості, зазначеній у частині першій цієї статті, здійснюється в міру їх стягнення. Основна винагорода приватного виконавця стягується в порядку, передбаченому для стягнення виконавчого збору.

Так, на виконання вказаної норми грошові кошти сплачені за платіжною інструкцією 0.0.4561225028.1 від 27.09.2025 у розмірі 134,20 гривень, які були сплачені за ОСОБА_1 за ВП № 75784539, були перераховані як витрати виконавчого провадження, що підтверджується платіжними інструкціями № 13254 та № 13255 від 30.09.2025.

У свою чергу, суд звертає увагу, що перерахунок за вказаною платіжною інструкцією був проведений до постановлення ухвали суду від 24 листопада 2025 року, якою судовий наказ № 638/20985/23 від 16 січня 2024 року, виданий Дзержинським районним судом м. Харкова за заявою Ізюмського комунального підприємства теплових мереж за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за послуги теплопостачання - скасовано.

Крім того, заявником не надано доказів сплати будь-яких грошових сум за виконавчим провадження № 75784371.

Також, суд звертає увагу відповідно до вимог ст. ст.1,5 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, законами та нормативно-правовими актами.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Статтею 42 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що кошти виконавчого провадження складаються з виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; авансового внеску стягувача; стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Відповідно до статті 31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» за вчинення виконавчих дій приватному виконавцю сплачується винагорода.

Винагорода приватного виконавця є платою за вчинення заходів примусового виконання рішення, які призвели до повного виконання судових рішень.

Поворот виконання рішення, як гарантія захисту майнових прав особи, полягає у поверненні стягувачем боржнику всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням.

Враховуючи, що судовим наказом витрати виконавчого провадження та основна винагорода приватного виконавця до стягнення не присуджувались, відсутні правові підстави для стягнення цих коштів на користь боржника на підставі статті 444 ЦПК України.

Тобто, повернення витрат виконавчого провадження не може бути вирішено в процесі повороту виконання судового рішення, оскільки для цього передбачена інша процедура.

Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду викладеній в постанові від 31 березня 2021 року по справі № 296/7644/17.

Крім того, заявник вказує, що Ізюмським ВДВС Ізюмського району Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України примусово автоматично списувало кошти з рахунку боржників, у тому числі суму судового збору.

При цьому, до заяви про поворот виконання судового наказу заявником долучені виписки по картковим рахункам ОСОБА_2 . Однак, з вказаних виписок не вбачається списання будь-яких грошових сум установою банку на рахунок відповідного органу виконавчої служби. З наданих виписок вбачається лише те, що на рахунки ОСОБА_2 накладено арешти: «арешт суми на рахунку», «зменшення суми арешту на рахунку», «кошти блоковані для забезпечення виконання документу про арешт».

Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи викладене, та те, що заявником не доведені факти, на які останній вказує у своїй заяві про поворот виконання судового наказу, суд приходить до висновку про відмову у задоволені заяви про поворот виконання судового наказу.

Керуючись ст.ст. 260, 261, 444 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поворот виконання судового рішення у цивільній справі за заявою Ізюмського комунального підприємства теплових мереж про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , заінтересована особа: Ізюмський відділ державної виконавчої служби в Ізюмському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з моменту складання ухвали.

Суддя В.А.Смирнов