Ухвала суду № 138621435, 30.07.2026, Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 350/1025/26

Номер провадження 1-кп/350/156/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2026 року селище Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

провівши підготовче судове засідання у кримінальному провадженні №42017090000000024, яке внесене в ЄРДР 08.02.2017 про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , працюючого директром ТОВ "Рожнятівнафта", з вищою освітою, одруженого, українця, громадянина України, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 240 ч. 2 Кримінального кодексу України

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника адвоката ОСОБА_5 ,

установив:

25.06.2026 до Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42017090000000024, яке внесене в ЄРДР 08.02.2017 про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 240 ч. 2 Кримінального кодексу України,

Ухвалою суду від 29.06.2026 призначено підготовче судове засідання з розгляду кримінального провадження.

Згідно обвинувального акту, обвинувачений ОСОБА_3 незаконно видобував нафту та природній газ, які є корисними копалинами загальнодержавного значення, а кримінальне правопорушення вчинено за таких обставин.

У 2011 році загальними зборами учасників Товариства обрано директором ТОВ «Рожнятівнафта» ОСОБА_3 отже, відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України та згідно з приміткою 1 до ст. 364 КК України, являється службовою особою, яка обіймає на підприємстві посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій. Також обвинувачений ОСОБА_3 , перебуваючи на вказаній посаді директора Товариства, відповідно до ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення. Згідно посадової інструкції директора Товариства, директор ТОВ «Рожнятівнафта» безпосередньо здійснює керівництво:пошуково-розвідувальними роботами на нафту і газ, включаючи пробний видобуток; фінансово-економічною службою; буровими роботами, підземним і капітальним ремонтом свердловин, їх дослідженням та облаштуванням промислових робіт. Директор Товариства здійснює свою діяльність відповідно до Статуту, Законів України, наказів і інструкцій Комітету України по геології і використанню надр, державного комітету України нафтогазової промисловості, Державних органів, внутрішнього трудового розпорядку. Також, директор забезпечує фінансування робіт на нафту і газ, включаючи придбання техніки, матеріальних засобів, проектування і наукові дослідження. Окрім цього, директор несе відповідальність за прийняття рішень, які суперечать меті виконуваної роботи і діючого законодавства. Пунктом 2.2 статуту передбачено, що для вирішення статутних завдань предметом діяльності Товариства в Україні та за її межами є добування сирої нафти та конденсатів, попутного нафтового газу. У всіх випадках, коли законодавством передбачена необхідність отримання дозволів або ліцензій для зайняття тим чи іншим видом діяльності, Товариство розпочинає таку діяльність тільки після отримання необхідних дозволів або ліцензій.

28.12.2006 ТОВ «Рожнятівнафта» з метою здійснення господарської діяльності отримало спеціальний дозвіл №4167 (далі - Дозвіл) на користування надрами - видобування нафти, газу, розчинного у нафті, на території Малахівського родовища.

Відповідно до Переліку корисних копалин загальнодержавного значення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 № 827, нафта, газ розчинений у нафті є корисними копалинами загальнодержавного значення. Однак, ОСОБА_3 , будучи директором ТОВ «Рожнятівнафта» використав свої службові повноваження у злочинних цілях за наступних обставин. Так, обов`язковою умовою для здійснення діяльності підприємства необхідно мати спеціальний дозвіл на користування надрами, який видається Державною службою геології та надр України. Однак, 11.09.2015 департаментом державного геологічного контролю Західного міжрегіонального відділу Державної служби геології та надр України (далі - ДСНГ) винесено припис №152-14/02 за результатами планової перевірки Товариства, в ході якої були виявлені порушення вимог законодавства у сфері надрокористування.

Відповідно, 01.04.2016 наказом ДСГН України від 25.12.2015 №446 та змінами до нього зупинено дію вищезазначеного спеціального дозволу на користування надрами, з підстав порушення умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр, порушення вимог законодавства у сфері надрокористування та охорони навколишнього середовища.

Пунктом 5.3 Угоди № 4167 про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин від 24.05.2012, яка є додатком до спеціального дозволу на користування надрами, наданого з метою видобування корисних копалин, передбачено, що при виконанні робіт відповідно до умов цієї Угоди Надрокористувач зобов`язаний зупинити проведення на наданій йому в користування ділянці робіт, передбачених дозволом, після зупинення дії Дозволу або анулювання Дозволу; у разі зупинення дії Дозволу проводити на ділянці надр роботи, пов`язані із запобіганням виникнення аварійної ситуації або усунення її наслідків.

Однак, директор ТОВ «Рожнятівнафта» ОСОБА_3 , в порушення вказаних вимог чинного законодавства України, знаючи про зупинення дії спеціального дозволу № 4167, діючи умисно, переслідуючи злочинний умисел щодо одержання прибутку від реалізації незаконно видобутих корисних копалин - нафти та газу, розчиненого у нафті, продовжив видобуток зазначених корисних копалин.

В подальшому, наказом ДСГН № 314 від 29.08.2019 поновлено дію спеціального дозволу на користування надрами № 4167 від 28.12.2006.

Таким чином, з 01.04.2016 по 29.08.2019 у ТОВ «Рожнятівнафта» не мала спеціального дозволу на користування нафтогазовими надрами на Малахівському родовищі, яке розташоване 22 км на південний схід смт. Рожнятів.

Відтак, директор ТОВ «Рожнятівнафта» ОСОБА_3 в порушення вказаних вимог чинного законодавства України з метою незаконного збагачення, достовірно знаючи про зупинення дії спеціального дозволу на видобуток корисних копалин, діючи умисно, переслідуючи свій злочинний умисел, з метою подальшого одержання прибутку від реалізації незаконно видобутих корисних копалин - нафти та природного газу, у період зупинення дії спеціального дозволу № 4167, з 01.04.2016 по 29.08.2019, за допомогою спеціального обладнання, вчинив незаконне видобування 1 226,799 тонни нафти та 3 295,853 тис. м3 природного газу із Малахівського родовища, яке знаходиться 22 км на південний схід смт Рожнятів, Івано-Франківської області.

Окрім цього, з метою забезпечення господарської діяльності ТОВ «Рожнятівнафта», ОСОБА_3 у період часу з 01.04.2016 по 29.08.2019, шляхом укладення цивільно-правових договорів із суб`єктами господарювання, реалізував 1 259,889 тонни нафти на загальну суму 13 598 445,16 грн та 2 609,546 тис. куб. м природного газу на загальну суму 21 475 589,20 грн, чим спричинив Перегінській селищній раді Івано-Франківської області збитків на вказану суму.

22.07.2026 захисник обвинуваченого подав клопотання, яке в подальшому, зокрема й 30.07.2026 в судовому засіданні просив задоволити, про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України та про закриття у зв`язку з цим кримінального провадження .

Прокурор, захисник, обвинувачений в судовому засіданні не заперечили проти закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 240 КК України, вказавши, що законних підстав для відмови у задоволенні клопотання немає, враховуючи, що з часу події минуло більше 5 років. Сторони повідомили, що перебіг давності у кримінальному провадженні щодо обвинуваченого не переривався, крім того, обвинувачений нових злочинів не вчиняв.

Представник потерпілого - Перегінської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області в судове засідання не прибула.

Суд, оголосивши клопотання сторони захисту, заслухавши думку учасників кримінального провадження дійшов до такого висновку.

Згідно з положеннями п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Частиною 2 та 3 статті 4 КК України, передбачено, що кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення кримінального правопорушення визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.

В ухвалі Верховного Суду від 14 вересня 2020 року в справі № 493/1843/16-к зроблено такий висновок: «Матеріально-правовою підставою застосування інституту давності вважається істотне зменшення суспільної небезпечності вчиненого злочину внаслідок спливу певного проміжку часу, що суттєво позначається на досягненні мети покарання.

Досягнення мети кари і виправлення особи, яка вчинила злочин, загального і спеціального попередження іноді стає або взагалі неможливим, або просто зайвим. Тому недоцільним є і притягнення особи до кримінальної відповідальності. Внаслідок цього ст. 49 КК України встановлює строки давності, тобто строки, після закінчення яких особа не може бути піддана кримінальній відповідальності за раніше вчинений злочин. Закінчення цих строків є підставою обов`язкового і безумовного звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Аналогічні висновки зокрема містяться в ухвалах Верховного Суду від 16 грудня 2019 року в справі № 754/10717/17, від 30 березня 2020 у справі № 635/5683/18, постановах Верховного Суду від 20 березня 2018 року в справі № 463/5277/16-к, від 19 листопада 2019 року в справі № 345/2618/16-к, від 20 жовтня 2020 року у справі № 204/4728/15-к, від 11 листопада 2020 року в справі № 455/229/17.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018, внесені зміни до Кримінального кодексу України, зокрема, викладено у нових редакціях ст. 12 та частину першу ст. 49 КК України.

Відповідно до положень статті 12 КК України (в редакції ЗУ № 2617-VIII від 22.11.2018) кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини.

Згідно ч. 3 ст. 12 КК України злочини поділяються на нетяжкі, тяжкі та особливо тяжкі.

Нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п`яти років ( ч. 4 ст .12 КК України).

Аналізуючи зміст статті 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 240 КК України відноситься до нетяжкого злочину.

Положеннями ч. 1 ст. 44 КК України передбачено, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.

Таким чином, згідно приписів вказаної статті особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання чинності вироком суду законної сили минули встановлені законом строки, обчислення яких зупиняється в разі ухилення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення від слідства та суду, та переривається у випадку скоєння зазначеною особою нового кримінального правопорушення.

Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 КК України строків і відсутність обставин, що порушують їх перебіг (ч.ч. 2-4 ст. 49 КК України).

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що кримінальне правопорушення в якому обвинувачується ОСОБА_3 вчинене 29.08.2019 та з моменту вчинення кримінального проступку минуло понад п`ять років.

Згідно матеріалів кримінального провадження та пояснень прокурора, в даному випадку відсутні обставини, які б зупиняли або переривали перебіг строків давності, ОСОБА_3 від органу досудового розслідування чи суду не ухилявся, нового кримінального правопорушення не вчинив.

Звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК (сплив строків давності) є безумовним і здійснюється судом незалежно від факту примирення з потерпілим, відшкодування обвинуваченим шкоди потерпілому, щирого каяття тощо. Встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, суд зобов`язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження.

Вказане також узгоджується і з позицією Верховного Суду, який у своїй Постанові від 24.05.2018 (справа № 531/2332/14-к) також зазначив, що відповідно до вимог ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Судом також встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 розуміє наслідки закриття кримінального провадження з цієї підстави та бажає бути звільненим від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України.

Враховуючи те, що з моменту вчинення кримінального правопорушення минуло понад п`ять років, суд приходить до висновку, що кримінальне провадження підлягає закриттю в зв`язку із закінченням строку давності, встановленого ст. 49 КК України.

Щодо заявленого цивільного позову про відшкодування шкоди завданої кримінальним правопорушенням та витрат на правову допомогу, суд приходить до такого.

Відповідно до ст. 129 КПК України, рішення про повне або часткове задоволення цивільного позову може бути винесене лише у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні кримінального правопорушення і ухвалення обвинувального вироку.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином і стягнення безпідставно нажитого майна» від 31.03.1989 № 3 (зі змінами), у разі закриття кримінальної справи з передбачених законом підстав цивільний позов не розглядається. Вимоги позивача про відшкодування матеріальної шкоди у цьому разі можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства.

Вказане також узгоджується і з позицією Верховного Суду, який у своїй Постанові від 24.05.2018 (справа № 531/2332/14-к) також зазначив, що у разі закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності цивільний позов не розглядається, а вимоги потерпілого можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства, оскільки закриття справи на підставах, зазначених у п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, не звільняє особу від обов`язку відшкодувати заподіяну її діями шкоду.

Також згідно з вимогами ч. 7 ст. 128 КПК України особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, суд приходить до висновку, що цивільний позов Перегінської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області у вказаному кримінальному провадженні слід залишити без розгляду, з роз`ясненням цивільному позивачу права його вирішення позовних вимог в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст. 49, ч. 2 ст. 240 КК України, ч. 2 ст. 284, ч. 3 ст. 285, ч. 4 ст. 286, 369-372 КПК України, суд-

постановив:

Задоволити клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження.

Звільнити ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України, від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 240 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.02.2017 за №42017090000000024 - закрити.

Цивільний позов Перегінської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області до ТОВ " Рожнятівнафта", ОСОБА_3 про відшкодування шкоди завданої кримінальним правопорушенням, залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду через Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: