Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №: 343/946/26
Провадження №: 2/343/804/26
Р І Ш Е Н Н Я
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
30 липня 2026 року м. Долина
Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:
головуючого судді Тураша В. А.,
секретаря Лукань О.З.,
розглянувши у відкритому судовому засiданнi в залі Долинського районного суду Івано-Франківської області справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, приватний виконавець Витвицький Володимир Васильович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню -
В С Т А Н О В И В :
Представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Комарницький Е.Г., 30.04.2026, звернувся в Долинський районний суду з позовною заявою, сформованою в системі «Електронний суд», до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, приватний виконавець Витвицький Володимир Васильович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Згідно позовної заяви позивач просить:
визнати виконавчий напис № 1638, виданий 07 липня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем таким, що не підлягає виконанню;
стягнути з відповідача усі понесені судові витрати.
Свої вимоги мотивує тим, що 12.08.2021 приватним виконавцем Витвицьким В.В. відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди В.О. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованості в розмірі 30 871,52 грн.
Вважає, що виконавчий напис здійснено з порушенням процедури його вчинення, про що свідчить наступне.
07.07.2021 на підставі заяви ТОВ «Бізнес Позика», приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем було вчинено виконавчий напис про стягнення із ОСОБА_1 боргу, за Кредитним договором №148687-ИФ1-001 від 06.10.2020, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (відповідно до правил надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика»).
На підставі виконавчого напису, приватним виконавцем Кушніром О.В. було відкрито виконавче провадження № 67686561 від 26.11.2021 про примусове стягнення заборгованості в розмірі 30 871,52 грн.
Він, ОСОБА_1 , є військовослужбовцем і проходить військову службу з 13.12.2025 по теперішній час. Він почав отримувати кошти на свої рахунки, які виконавча служба почала стягувати.
Однак дізнався він про наявність такого виконавчого напису тільки тоді, коли звернувся до адвоката по правову допомогу, яким йому було роз`яснено, що приватним виконавцем було відкрито виконавче провадження та накладено арешт на його рахунки для виконання вище згаданого виконавчого напису. Він також звернувся до виконавця із заявою про зняття арешту з його рахунку.
Як на підставу вчинення виконавчого напису на кредитному договорі, нотаріус посилався на п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999.
Відповідні зміни до Постанови № 1172 та віднесення кредитного договору до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, були внесені Постановою Кабінету Міністрів України за № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».
Разом з цим, Київський апеляційний адміністративний суд ще постановою від 22.02.2017, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі № 826/20084/14, визнав незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" зокрема в частині пункту 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Київський апеляційний адміністративний суд, взявши до уваги зазначений пункт 10.2. постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі", дійшов висновку про необхідність визнання нечинною Постанови Кабінету міністрів України № 662 від 26.11.2014 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині, з моменту її прийняття.
З огляду на викладене до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" № 1172 в редакції від 29.11.2001.
Пунктом 1 зазначеного Переліку в редакції від 29.11.2001 передбачено, що для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, нотаріусу подаються:
а) оригінал нотаріально посвідченої угоди;
б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.
Також, підпунктом 5.1. пункту 5 глави 16 "Вчинення виконавчих написів" розділу ІІ "Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій" Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 встановлено, що виконавчий напис вчинюється на оригіналі документа (дублікаті документа, що має силу оригіналу), що встановлює заборгованість.
Якщо виконавчий напис не вміщується на документі, що встановлює заборгованість, він може бути продовжений чи викладений повністю на прикріпленому до документа спеціальному бланку нотаріальних документів (підпункт 5.2. пункту 5 глави 16 Порядку № 296/5 від 22.02.2012).
Отже, станом на 07.07.2021 - дату вчинення спірного виконавчого напису нотаріуса чинне законодавство передбачало можливість вчинення виконавчого напису лише за умови подання оригіналу договору чи його дублікату, що має силу оригіналу. Вчинення виконавчого напису на підставі копій договорів чи інших документів чинним законодавством не передбачалось.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Таким чином, оскільки у судовому порядку постанову № 662 визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса. Такий висновок зроблено у постанові Верховного Суду від 21.09.2021 по справі № 910/10374/17.
Відтак, у нотаріуса було відсутнє право на вчинення виконавчого напису окремим документом. Окрім того, нотаріус позбавлений можливості вчиняти такі надписи щодо правочину, який не був нотаріально посвідчений.
Як вбачається із оспорюваного виконавчого напису, нотаріусом взагалі не зазначено, на підставі яких документів його було вчинено та з яких документів було підтверджено розмір заборгованості та безспірність стягнення.
Окрім того, безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, з якою останній погоджується, що, відповідно, виключає можливість спору зі сторони боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована, тощо, а відтак і документи, які підтверджують її безспірність, і на підставі яких нотаріусами здійснюються виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними, та такими, що містять вираз волі стосовно наявності певної заборгованості не лише кредитора, а й самого боржника, або ж безумовно підтверджують наявність у боржника перед кредитором заборгованості саме в такому розмірі.
Його взагалі не було повідомлено про вчинення нотаріусом виконавчого напису, дізнався він про його існування вже тоді як у нього почали стягуватись кошти, відтак не було встановлено чи наявні у нього заперечення щодо стягнення заборгованості.
Окрім того, виписка із його рахунку із розрахунком суми заборгованості взагалі відсутня у матеріалах виконавчого провадження, не надавалась йому та невідомо чи надалась приватному нотаріусу.
Враховуючи викладене, не може бути констатовано безспірність при стягненні заборгованості, а як наслідок правомірність вчинення виконавчого напису нотаріуса.
Таким чином, визначена у спірному виконавчому написі сума заборгованості не є безспірною. Окрім того, у нотаріуса було відсутнє право на вчинення виконавчого напису окремим документом та стосовно кредитного договору, який не був нотаріально посвідчений.
Вказане дає підстави для задоволення позовних вимог та визнання виконавчого напису таким, який не підлягає виконанню (а.с.1-4).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.04.2026 цивільна справа № 343/946/26 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, приватний виконавець Витвицький Володимир Васильович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконаннюпередана на розгляд судді Турашу В.А. (а.с.19).
Ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 08.05.2026, позовну заяву адвоката Комарницького Едуарда Григоровича, поданого в інтересах ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, приватний виконавець Витвицький Володимир Васильович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - залишено без руху та надано позивачу ОСОБА_1 строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення даної ухвали (а.с.20).
15.05.2026 адвокатом Комарницьким Е.Г., подано заяву, сформовану в системі «Електронний суд» про усунення недоліків (а.с.23-25).
Ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 19.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 343/946/26 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, приватний виконавець Витвицький Володимир Васильович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Призначено підготовче судове засідання на 08.06.2026.
Визначено відповідачу п?ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Представник відповідача ТОВ «Бізнес Позика» - Крилова С.С. 25.05.2026 подала клопотання , сформоване в системі «Електронний суд» , в якому просила зменшити розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу по справі №343/946/26 до 2000,00 грн (а.с.33-36).
Ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 08.06.2026 закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, приватний виконавець Витвицький Володимир Васильович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та призначено справу до судового розгляду по суті на 28 липня 2026 року в 11.30 год. (а.с.53).
Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Комарницький Е.Г. ( ордер серії АТ №1132604 а.с.6) в судові засідання не з`явились, хоч про час та місце його проведення були належним чином повідомлені судом. Представник позивача подав 28.07.2026 в Долинський районний суд заяву, сформовану в системі «Електронний суд», згідно якої просить розгляд справи проводити за їх відсутності. Позов підтримують, просять задоволити, не заперечують відносно заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення (а.с.62).
Представник відповідача ТОВ «Бізнес позика» в судове засідання на виклик не з`явився, хоч про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому Законом порядку, про що свідчить оголошення на офіційному сайті Долинського районного суду про розгляд справи (а.с.54-55), довідка про доставку електроннгогодокументу (а.с.56) рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.58).
Треті особи : приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О., приватний виконавець виконавчого округу Івано-Франківської області Витвицький В.В. в судові засідання не з`явились, причини своєї неявки не повідомили, хоч судом вживалися заходи щодо належного їх повідомлення про дату, час і місце їх проведення, про що свідчать оголошення на офіційному веб-сайті Долинського районного суду за веб-адресою : dl.if.court.gov.ua. про виклик в судове засідання (а.с. 54-55), рекомендоване повідомлення про вручення приватному виконавцю судової повістки (а.с.57)
Враховуючи те, що представником відповідача ТОВ "Бізнес позика" у встановлений Законом строк відзиву на позовну заяву до суду не подано, суд, відповідно до положень ст.280 ЦПК України, вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів .
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
При цьому з урахуванням того, що завершення розгляду справи відбулось за відсутності учасників справи, датою ухвалення рішення у справі є дата складання повного судового рішення, що відповідає вимогам ч.ч.4,5 ст. 268 ЦПК України та не є порушенням прав сторін щодо участі у розгляді справи, про що зазначив Верховний Суд у постанові від 05.09.2022 у справі №1519/2-5034/11.
Суд, дослідивши та оцінивши здобуті та перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного:
Згідно з ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до вимог ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі ст.18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадку і в порядку, встановлених законом.
Порядок та умови вчинення виконавчого напису нотаріусом передбачені ст.ст.87-88 Закону України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, зареєстрованим в МЮУ 22.02.2012 за № 282/20595, (з наступними змінами) та Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим Постановою КМУ від 29.06.1999 № 1172 (з наступними змінами).
Відповідно до положень ст.88 Закону України «Про нотаріат» , нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року.
Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та в Порядку вчинення нотаріальних дій.
Характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
Безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору, зокрема, щодо її розміру, строків, за якими вона нарахована тощо, а відтак, і документів, які підтверджують її безспірність, і на підставі яких нотаріус вчиняє виконавчий напис. Документи, що встановлюють заборгованість, насамперед мають бути однозначними, беззаперечними та стовідсотково підтверджувати наявність у боржника заборгованості за кредитом.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статтей 15, 16, 18 ЦК України, статтей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, у судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 05.07.2017 у справі № 6-887цс17, який враховується судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин згідно вимог ч.4 ст.263 ЦПК України.
Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах від 27.03.2019 у справі № 137/1666/16-ц та від 02.07.2019 у справі № 916/3006/17 підтвердила вказаний правовий висновок Верховного Суду.
Крім того, вказані висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19).
Як встановлено судом, 07.07.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О., був вчинений виконавчий напис, який зареєстрований в реєстрі за № 16308, згідно якого запропоновано звернути стягнення з громадянина України , яким є ОСОБА_1 , який є боржником за Кредитним договором № 148687-ИФ1-001 від 06.10.2020 укладеним з ТОВ "Бізнес позика ".
Строк платежу за кредитним договором настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 01.12.2020 по 01.06.2021.
Сума заборгованості становить 30871,52 грн, що складається з :
прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 17978,92 грн;
прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 12892,60 грн.
За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі ст. 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плату в розмірі 650,00 грн, які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача.
Загальна сума, яка підлягає стягненню з боржника на користь стягувача становить 31521,52 грн ( а.с.11).
У подальшому, 12.08.2021, на підставі заяви стягувача про примусове виконання рішення, приватним виконавцем виконавчого округу Івано-Франківської області Витвицьким В.В. відкрито виконавче провадження № 66497396 про виконання виконавчого напису №16308 виданого 07.07.2021 приватним нотаріусом КМНО Бригіда В.О. (а.с.13) .
Крім того, постановою про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 27.08.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Івано-Франківської області Витвицьким В.В., звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 (а.с. 14).
В обґрунтування позову ОСОБА_1 , посилається на те, що нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
З наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису ОСОБА_1 мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, підстави виникнення зазначеної заборгованості.
З матеріалів справи не вбачається, а представником відповідача не подано належних та допустимих доказів, що при вчиненні напису нотаріус отримав від відповідача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту , здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо) , тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед ТОВ "Бізнес позика» зазначений у написі є безспірним.
Представником відповідача та третіми особами не подано до суду жодних доказів на спростування доводів позивача.
Тобто, з установлених судом обставин справи не вбачається, що звертаючись до нотаріуса з вимогою вчинення виконавчого напису, відповідач, з метою підтвердження наявності заборгованості позивачки надав, з урахуванням положень Переліку документів, належні докази на підтвердження безспірності заборгованості боржника та нотаріально посвідчений договір, на підставі якого така заборгованість нарахована.
В матеріалах справи відсутні будь-які документи, що входять до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Наведені обставини вказують на те, що розмір заборгованості, зазначений нотаріусом в оспорюваному виконавчому написі, не є безспірним, оскільки позивач заперечив наявність заборгованості, що являється достатньою правовою підставою для визнання даного виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, а відповідач не позбавляється можливості вирішити спірні питання у позовному провадженні.
Отже, нотаріус при вчиненні напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, а як встановлено судом заборгованість не є безспірною.
Крім того, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі №826/20084/14, яка була залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 та Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 , відмовлено в задоволенні заяви ПАТ КБ «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року, якою було визнано незаконною та не чинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у тому числі: «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».
Зазначена постанова апеляційного суду у відповідності до п.4 ст. 254 КАС України (в редакції, що діяла на момент винесення постанови) набула законної сили з моменту проголошення, з 22 лютого 2017 року, а отже з цієї ж дати законодавство не передбачало можливості вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, яка випливає із кредитних відносин.
Таким чином, в момент вчинення спірного виконавчого напису 07.07.2021 були відсутні правові підстави для його вчинення, а отже такий виконавчий напис не підлягає виконанню.
Крім того, згідно з позицією, яка викладена Великою палатою Верховного Суду у справі № 826/20084 від 20.06.2018 , вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів нотаріальних договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням чинного законодавства, а тому він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.
Щодо витрат позивача ОСОБА_1 на правничу допомогу.
Представник позивача - адвокат Комарницький Е.Г. у заяві про розгляд справи без участі зазначив про намір подати докази понесених витрат на правову допомогу після ухвалення рішення суду (а.с.49).
Що стосується вирішення питання стягнення судового збору, то суд зазначає наступне.
Згідно ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, пов`язаними з порушенням їх прав.
Системне тлумачення норм ст. 5 Закону України «Про судовий збір» та ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» дозволяє зробити висновок про те, що сама по собі відсутність такої категорії осіб як споживачі серед переліку осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, не може безумовно означати те, що споживачі такої пільги не мають або позбавлені. Оскільки така пільга встановлена спеціальною нормою (стаття 22 Закону України «Про захист прав споживачів»), що закріплена в законі, який гарантує реалізацію та захист прав споживачів.
Згідно зі ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою встановлена ставка 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, то з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1331,20 грн.
На підставі викладеного ст.ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст.ст. 15, 16, 18, 1212 ЦК України, ст.ст. 1,5,6,21-23 Закону України «Про захист прав споживачів», керуючись ст.ст.12, 141, 258, 259, 265, 268, 279, 280-282 ЦПК України, суд -
У Х В А Л И В:
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, приватний виконавець Витвицький Володимир Васильович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задоволити .
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського округу Бригідою Володимиром Олександровичем, 07.07.2021, зареєстрований у реєстрі за №16308, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» заборгованості в розмірі 30871гривень 52 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" в дохід держави 1331 (одна тисяча триста тридцять одну) гривню 20 коп судового збору .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду .
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Позивач : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач : Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика", код ЄДРПОУ:41084239, вул.Лесі Українки,26,офіс 411, м.Київ, 01133;
Третя особа : приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович , пр-т Григоренка,15, м.Київ, 02068;
Третя особа : приватний виконавець виконавчого округу Івано-Франківської області Витвицький Володимир Васильович, вул. Чорновола,4 оф.2, м.Івано-Франківськ, 76018.
Суддя Долинського районного суду В. А. Тураш
Судове рішення № 138621186, Долинський районний суд Івано-Франківської області було прийнято 30.07.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 343/946/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: