Рішення № 138621152, 27.07.2026, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/771/26

Провадження №2/338/873/26

27 липня 2026 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді Куценка О. О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

21 травня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» звернулося до суду через підсистему «Електронний суд» із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1842850 від 20 березня 2021 року у загальному розмірі 13 779,49 грн.

Заявлена заборгованість складається із: 3 900,00 грн заборгованості за основною сумою кредиту; 9 714,90 грн заборгованості за процентами; 137,99 грн інфляційних втрат; 26,60 грн трьох відсотків річних.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 20 березня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Верона» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено кредитний договір № 1842850, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 3 900,00 грн.

Позивач зазначає, що кредитодавець свої зобов`язання виконав, однак відповідач кредит та проценти у встановлений договором строк не повернув.

03 грудня 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Верона» та ТОВ «Вердикт капітал» укладено договір факторингу № 03/12/2021-2, відповідно до якого до ТОВ «Вердикт капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 1842850.

У подальшому, 10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт капітал» та ТОВ «Коллект центр» укладено договір № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, за яким позивач набув право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.

Ухвалою Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 25 травня 2026 року відкрито провадження у справі та вирішено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.

У позовній заяві представник позивача просив проводити розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав та не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином, відзиву на позовну заяву, заяв і клопотань не подав.

Оскільки відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи, відзиву не подав, а представник позивача не заперечував проти заочного вирішення справи, суд відповідно до статей 280-282 ЦПК України ухвалив проводити заочний розгляд справи.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази, надані позивачем, та оцінивши їх у сукупності, суд встановив такі обставини.

20 березня 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Верона» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1842850. Договір укладено дистанційно в електронній формі шляхом акцепту відповідачем пропозиції кредитодавця та підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Відповідно до пункту 1.2 кредитного договору сума наданого відповідачу кредиту становить 3 900,00 грн. Згідно з пунктом 1.3 договору кредит надано строком на 29 календарних днів, а саме з 20 березня 2021 року до 17 квітня 2021 року включно.

Пунктом 1.4 договору встановлено фіксовану процентну ставку у розмірі 1,9 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом. Відповідно до погодженого сторонами графіка платежів відповідач повинен був 17 квітня 2021 року повернути 3 900,00 грн кредиту та сплатити 2 148,90 грн процентів, усього - 6 048,90 грн.

Згідно з умовами договору кредитні кошти надаються позичальнику в безготівковій формі шляхом перерахування на рахунок банківської платіжної картки позичальника.

Відповідач своїх договірних зобов`язань належним чином не виконав, у визначений строк кредит та проценти не повернув. Доказів погашення заборгованості повністю або частково матеріали справи не містять.

Відповідно до частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних.

Згідно зі статтею 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Частиною дванадцятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно зі статтею 12 цього Закону моментом підписання електронного правочину може бути використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Таким чином, кредитний договір № 1842850 укладено сторонами у належній формі, його умови є обов`язковими для виконання.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати позичальникові грошові кошти у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти.

З огляду на встановлені обставини вимога про стягнення основної суми кредиту в розмірі 3 900,00 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо заявленої позивачем заборгованості за процентами у розмірі 9 714,90 грн суд виходить із такого.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, а їх розмір і порядок одержання встановлюються договором.

Сторони визначили строк кредитування тривалістю 29 календарних днів - до 17 квітня 2021 року включно. За цей період погоджена сторонами сума процентів становить 2 148,90 грн, що прямо зазначено у графіку платежів, який є складовою кредитного договору.

Умовами договору передбачено можливість продовження строку кредитування, однак матеріали справи не містять заяви відповідача про пролонгацію, доказів внесення передбаченого договором платежу для продовження строку кредитування, погодження нового строку або оновленого графіка платежів.

Сам по собі розрахунок заборгованості, складений кредитором, не підтверджує зміни погодженого сторонами строку кредитування та не є підставою для нарахування договірних процентів поза межами цього строку.

Після спливу строку кредитування право кредитодавця нараховувати проценти як плату за правомірне користування кредитними коштами припиняється, а права кредитора в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України.

Отже, належними та обґрунтованими є вимоги про стягнення процентів лише у межах погодженого строку кредитування в розмірі 2 148,90 грн. У задоволенні вимог про стягнення решти заявлених процентів у розмірі 7 566,00 грн слід відмовити.

Щодо вимог про стягнення інфляційних втрат і трьох відсотків річних суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення 137,99 грн інфляційних втрат та 26,60 грн трьох відсотків річних, нарахованих на суму основного боргу 3 900,00 грн за період із 03 грудня 2021 року до 23 лютого 2022 року.

Разом із тим спірні правовідносини виникли з договору про надання кредиту фізичній особі для задоволення особистих потреб, а тому до них застосовуються положення Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до пункту 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», у редакції, чинній у період виникнення спірних правовідносин, у разі прострочення споживачем у період із 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця включно, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19, виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення.

Зокрема, споживач звільняється від обов`язку сплачувати кредитодавцю неустойку та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання, невиконання або часткове виконання зобов`язань за таким договором.

У постанові Верховного Суду від 03 червня 2026 року у справі № 757/8409/22-ц зроблено висновок, що тлумачення наведеної норми свідчить про поширення звільнення споживача від відповідальності на будь-які платежі, сплата яких передбачена за прострочення виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит. Тому споживач у разі допущення такого прострочення звільняється також від обов`язку сплачувати платежі, передбачені частиною другою статті 625 ЦК України.

Карантин, установлений на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19, діяв із 12 березня 2020 року до 30 червня 2023 року.

Отже, період, за який позивачем нараховано інфляційні втрати та три відсотки річних, а саме з 03 грудня 2021 року до 23 лютого 2022 року, повністю припадає на період дії зазначеного карантину.

Тому ОСОБА_1 як споживач звільняється від відповідальності, передбаченої частиною другою статті 625 ЦК України, за прострочення виконання зобов`язань у зазначений період.

За таких обставин вимоги про стягнення 137,99 грн інфляційних втрат та 26,60 грн трьох відсотків річних задоволенню не підлягають.

Судом також встановлено належний перехід права вимоги за кредитним договором до позивача.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав за правочином.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

За договором факторингу № 03/12/2021-2 від 03 грудня 2021 року ТОВ «Фінансова компанія «Верона» передало право вимоги ТОВ «Вердикт капітал». Факт виконання цього договору підтверджується актами приймання-передачі реєстру боржників і платіжним дорученням про оплату лоту.

За договором № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року ТОВ «Вердикт капітал» відступило права вимоги ТОВ «Коллект центр».

У витягу з реєстру боржників до договору № 10-01/2023 зазначено ОСОБА_1 як боржника за кредитним договором № 1842850 із загальною сумою заборгованості 13 779,49 грн.

Отже, позивач набув статусу належного кредитора у спірному зобов`язанні та має право вимагати від відповідача його виконання в обсязі прав, які належали первісному кредитору.

Таким чином, із відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у загальному розмірі 6 048,90 грн, яка складається із: 3 900,00 грн - заборгованості за основною сумою кредиту; 2 148,90 грн - заборгованості за процентами, нарахованими у межах погодженого сторонами строку кредитування.

У задоволенні решти вимог слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із такого.

Позовні вимоги задоволено в розмірі 6 048,90 грн із заявлених 13 779,49 грн, що становить 43,90 % ціни позову.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, тому з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог підлягає стягненню 1 168,74 грн судового збору. Позивач також просить стягнути 9 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. На підтвердження цих витрат надано договір про надання правової допомоги та витяг з акта № 21 від 30 квітня 2026 року, згідно з яким вартість усної консультації визначена у розмірі 3 000,00 грн, а складання позовної заяви - 6 000,00 грн.

Визначаючи розмір витрат, який підлягає розподілу між сторонами, суд ураховує нескладність справи, типовий характер спору та позовної заяви, невеликий обсяг досліджених доказів, відсутність необхідності участі представника у судових засіданнях, підготовки процесуальних документів у ході розгляду справи та вчинення інших складних юридичних дій.

З огляду на критерії реальності, необхідності, розумності й пропорційності суд вважає обґрунтованим розмір витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає розподілу, у сумі 3 000,00 грн.

З урахуванням часткового задоволення позову з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1 316,94 грн витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 76-81, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274, 279, 280-284, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» заборгованість за кредитним договором № 1842850 від 20 березня 2021 року у загальному розмірі 6 048,90 грн (шість тисяч сорок вісім гривень 90 копійок), яка складається із: 3 900,00 грн - заборгованості за основною сумою кредиту; 2 148,90 грн - заборгованості за процентами, нарахованими у межах строку кредитування.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» 1 168,74 грн (одну тисячу сто шістдесят вісім гривень 74 копійки) судового збору та 1 316,94 грн (одну тисячу триста шістнадцять гривень 94 копійки) витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте Богородчанським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів із дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів із дня вручення йому повного заочного рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили, якщо протягом установлених ЦПК України строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено та підписано 27 липня 2026 року.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект центр», юридична адреса: 01133, місто Київ, вулиця Мечнікова, будинок 3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя